Постанова

від 26.12.2019 по справі 619/2444/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року

м. Харків

Справа № 619/2444/17

Провадження № 22-ц/818/5039/19

Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участю секретаря: Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

позивач: ОСОБА_2 ,

відповідач: Проходівська сільська рада Дергачівського району Харківської області,

відповідач: ОСОБА_3 ,

відповідач: ОСОБА_4 ,

відповідач: ОСОБА_5 , яка діє від свого імені та імені малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені яких малолітніх діє законний представник ОСОБА_9 про укладення договору найму житла та визнання права користування квартирою, де в третій особі є Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 серпня 2019 року в складі судді Кононіхіної Н.Ю., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись суду з позовом до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє від свого імені, а також від імені малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області про укладення договору найму житла та визнання права користування квартирою.

Позов мотивований тим, що 05 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим ВРАЦС Дергачівського РУЮ Харківської області, актовий запис №213. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області позивачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_10

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

На ім`я померлого ОСОБА_10 був укладений договір найму жилого приміщення - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки виконавчого комітету Проходівської сільської ради на ім`я ОСОБА_10 відкрито особовий рахунок, та він є основним наймачем спірної квартири.

У вказаній квартирі позивачі та ОСОБА_10 проживали однією сім`єю з 2007 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, т. ін.

Окрім ОСОБА_10 в квартирі також були зареєстровані відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які фактично в квартирі не проживали з 2003 року, однак, реєстрацію місця проживання за цією адресою зберігали.

ОСОБА_10 - як основний наймач житла - неодноразово намагався зареєструвати місце проживання позивачів в спірній квартирі, однак не зміг цього зробити у встановленому порядку, оскільки не зміг отримати згоди відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які не проживали у квартирі з 2003 року.

На час вселення до квартири позивачка ОСОБА_2 була неповнолітньою. Позивачі вселилися до спірної квартири як члени сім`ї наймача (дружина та донька).

Оскільки відповідно до ст. 61 Житлового кодексу договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем, та враховуючи, що ОСОБА_1 не зареєстрована у спірній квартирі через відсутність згоди відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , поновлення прав позивачів можливе лише в судовому порядку.

В зв`язку з цим просили: визнати ОСОБА_1 наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., замість попереднього наймача - ОСОБА_10 ; визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засідання суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_11 заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив суд розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє від свого імені, а також від імені малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та їх представники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 позов не визнали, просили відмовити у його задоволення.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив суд розглядати справу у відсутності представника третьої особи.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що право користування квартирою позивачів залежить від правомірності користування квартирою відповідачів. Однак, питання правомірності користування квартирою відповідачами не було ні предметом, ні підставою позову, на чому позивачі неодноразово наполягали в судових засіданнях й пояснювали, що позов обґрунтовується тією обставиною, що вони є членами сім`ї померлого наймача.

Апелянт звертає увагу на те, що судом неправильно застосована норма матеріального права, та те, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Також зазначає, що суд не дослідив та не надав належної оцінки доказам, наданих позивачами, а саме: Акту про становлення фактів від 18 липня 2017 р., Акт депутата Проходівської сільської ради від 03 вересня 2017 року.

Крім того, суд першої інстанції неправильно сприйняв зміст Акту депутата Проходівської сільської ради від 03 вересня 2017 року, оскільки зазначив, що з основним наймачем ОСОБА_10 з 2015 року проживала його мати ОСОБА_14 . Однак, даний акт складений за адресою АДРЕСА_2 , в той час як спірна квартира розташована за адресою по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Залишаючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведені заявлені позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Згідно положень ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЖК УРСР громади мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду.

Статтею 18 ЖК України передбачено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

За положеннями ч.ч.1,2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 63 Житлового кодексу України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до вимог ст. 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Згідно ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Тобто за змістом вказаної норми закону будь-який член сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї (ст. 64 ЖК), члени сім`ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім`ї наймача, які залишились проживати у приміщенні. Судовому розгляду, зокрема, підлягають спори у випадку, якщо наймодавець або орган, який вирішує питання щодо внесення змін в договір найму, не визнає в якості члена сім`ї наймача особу, яка поставила питання про визнання її наймачем за договором, а також у випадку відмови інших членів сім`ї у згоді на зміну договору.

Згідно до вимог ст. 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 103 Житлового кодексу України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім`ї і наймодавця.

Відповідно до ч.1,2 ст. 106 Житлового кодексу України повнолітній члени сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Однак, відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що квартира в„– 2, загальною площею 43,8кв. м, житловою площею 32,10 кв. м , в будинку АДРЕСА_1 перебуває на балансі і обслуговуванні КП Проходівське джерело , яке є комунальною власністю Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області. Квартира не є приватизованою, що підтверджується відповіддю Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області від 26 лютого 2018 року.

Згідно відповіді КП Проходівське джерело від 02 грудня 2017 року, остання не є обслуговуючою організацією вказаного будинку і не є власникоц цього майна, а тому в них немає повноважень укладати договори найму або проводити прописку в даному житлі.

Таким чином, власником будинку спірної квартири наразі є Проходівська сільрада Дергачівського району Харківської області.

Матеріали справи свідчать, що відповідальним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На його ім`я було відкрито особовий рахунок.

У спірній квартирі також зареєстровані в якості членів сім`ї наймача: з 1989 року - ОСОБА_3 , 1973 р.н., колишня дружина ОСОБА_10 - шлюб розірвано; з 1990 року - ОСОБА_9 , 1990 р.н., дочка наймача, з 1991 року - ОСОБА_4 , 1991 р.н., дочка наймача, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук наймача, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онука наймача, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук наймача.

Згідно довідок Проходівскої сільради Дергачівського району Харківської області від 19.12.2003, від 19.01.2007 у квартирі АДРЕСА_1 - члени сім`ї наймача ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не проживали у період з червня 2003 року по січень 2007 року.

Однак, згідно довідок КП Проходівське джерело Проходівскої сільради Дергачівського району Харківської області від 31.08.2017, квитанцій про сплату комунальних послуг, квитанцій прибуткового касового ордеру - ОСОБА_16 , ОСОБА_4 сплачували рахунки і комунальну заборгованість за користування холодною водою, каналізацією, квартирну плату, тверді побутові відходи з березня 2007 року по серпень 2017 року, комунальна заборгованість відсутня.

05 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим ВРАЦС Дергачівського РУЮ Харківської області, актовий запис №213.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області 26 травня 2011 року - ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_10 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в якості членів сім`ї по АДРЕСА_8 у квартирі їх матері та бабусі.

Згідно Договору аренди квартири від 24 серпня 2017 року ОСОБА_2 орендувала квартиру з меблями та побутовою технікою у АДРЕСА_9 у період 24 серпня 2017 по 20 лютого 2018 року.

Отже, з викладеного вбачається, що у спірній квартирі позивачі проживали тимчасово, оскільки, як було вірно зазначено судом першої інстанції, останні постійно повертались для проживання за місцем адміністративної прописки у квартирі по АДРЕСА_8 , де позивачі зареєстровані у якості членів сім`ї наймача - їх матері та бабусі, господарство вели за місцем реєстрації

Доказів того, що позивачі отримували за спірною медичну допомогу, кореспонденцію і т.ін., які б свідчили про їх постійне проживання саме у спірній квартирі, останніми не надано.

Доказів того, що ОСОБА_10 за життя звертався до Проходіської сільської ради Дергачівського району Харківської області із заявами про реєстрацію позивачів у якості членів сім`ї, а інші його члені сім`ї не надавали на це згоди, матеріали справи також не містять.

Предметом доказування у справах про визнання права користування жилим приміщенням та у справах про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень є: укладення наймачем договору найму жилого приміщення; вселення позивача в спірне жиле приміщення у встановленому порядку і фактичне проживання в ньому; коло осіб, які володіють самостійним правом користування спірним жилим приміщенням на момент вселення, їх згода на вселення; умови та порядок вселення позивача і користування ним спірним жилим приміщенням.

Разом з тим, позивачами не було надано належним та допустимих доказів на підтвердження факту їх вселення до спірної квартири у встановленому законом порядку та їх постійного проживання в ньому.

Посилання позивачів, що померлий ОСОБА_10 не зміг прописати свою доньку ОСОБА_2 у квартирі, у зв`язку з тим, що не отримав згоди від інших членів своєї родини обґрунтовано неприйняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки згода на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьками не потрібна.

Отже, за наявності бажання померлого ОСОБА_10 , останній міг здійснити реєстрацію місця проживання своєї дитини ОСОБА_2 самостійно.

За таких обставин, доводи позивачів не знайшли свого підтвердження ані в суді першої інстанції, ані під час перегляду в апеляційному суді.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суд, яке ухвалене з дотримання вимог закону.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 02 січня 2020 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко