Постанова

від 06.08.2019 по справі 389/3108/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року м. Кропивницький

справа № 389/3108/18

провадження № 22-ц/4809/1193/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Богданівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - Знам`янська районна державна нотаріальна контора,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2019 року у складі судді Савельєвої О.В. і

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 та просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два місяці після набрання рішення суду законної сили.

Позовна заява мотивована тим, що 13.10.2015 ОСОБА_3 заповів йому земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,54 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка розташована на території Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

В червні 2018 року він отримав поштою листа від Знам`янської районної державної нотаріальної контори, з тексту якого стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті відкрилася спадщина.

Маючи намір прийняти спадщину, він 25.06.2018 звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Проте, в прийнятті вказаної заяви йому відмовлено, оскільки ним пропущено встановлений законом шестимісячний строк на подання такої заяви, інші спадкоємці згоди на подання ним заяви не давали, на час відкриття спадщини він не проживав разом зі спадкодавцем.

Нотаріус роз`яснив позивачу право на звернення до суду з даною позовною заявою.

Строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем ним пропущений з поважних причин, оскільки з ОСОБА_3 в родинних стосунках він не перебував, а тому й не знав про смерть спадкодавця.

Крім того, родичі спадкодавця, якщо такі є, також пропустили зазначений строк, інакше він би дізнався про смерть спадкодавця від нотаріуса та вчасно подав би заяву про прийняття спадщини.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2019 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що необізнаність позивача про наявність заповіту та час відкриття спадщини за встановлених судом обставин справи, були перешкодою для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Доказів того, що ОСОБА_1 знав про наявність заповіту та про смерть спадкодавця, при цьому зволікав з подачею заяви про прийняття спадщини у визначені законом строки, відповідачем не надано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заповіт складався обманним шляхом та на день складання заповіту ОСОБА_3 був недієздатний.

Заповіт складався з порушенням ст.1257 ЦК України і його треба було визнати нікчемним.

Позивач скористався недієздатністю ОСОБА_3 у своїх цілях, йому було завідомо відомо про стан його здоров`я.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без участі осіб які не з`явилися, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що заповіт від 13.10.2015, який посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Ковальовою О.О. та зареєстровано в реєстрі за №687, свідчить про те, що ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,54 гектарів в межах згідно з планом з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка розташована за межами населеного пункту на території Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.77).

Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.07.2017 та державний акт на право приватної власності на землю від 15.03.2002 серії НОМЕР_3 свідчать про те, що ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14.02.2002 №69-р, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,54 гектарів в межах згідно з планом з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка розташована на території Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.8, 85-87, 88-90).

Заочним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.01.2018 ОСОБА_2 визначено додатковий строк на два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.79-83).

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.03.2018 в зазначеному рішенні виправлено описки (а.с.84).

ОСОБА_2 29.10.2018 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №1066.

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.78).

Дане свідоцтво зареєстровано в Спадковому реєстрі за №63220731, про що видано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.10.2018 (а.с.92).

Право власності ОСОБА_2 на вказаний будинок зареєстровано в установленому законом порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.91).

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач пропустив строк на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

За загальними правилами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1 у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2 ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не є родичем спадкодавця, не проживав на час відкриття спадщини з ним та не знав про його смерть, з 10.09.2010 зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с.5-6).

Державний нотаріус Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області в листі від 15.06.2018 №611/02-14 повідомив ОСОБА_1 про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина та 05.06.2018, після надання копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Ковальовою О.О., стало відомо про ОСОБА_1 як про спадкоємця та роз`яснив порядок прийняття, за бажанням, спадщини (а.с.9).

Отже, нотаріус повідомив ОСОБА_1 про наявність заповіту лише в червні 2018 року і останні 10.07.2018 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

З матеріалів спадкової справи, наданої державним нотаріусом Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, встановлено, що інші заповіти чи спадкові договори ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , не реєструвалися.

Доказів того, що ОСОБА_1 знав про наявність заповіту та про смерть спадкодавця і при цьому зволікав з подачею заяви про прийняття спадщини у визначені законом строки, суду не надано.

Необізнаність позивача про наявність заповіту та час відкриття спадщини за встановлених судом обставин справи, були перешкодою для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини та визнає їх поважними причинами пропуску встановленого законом строку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08.08.2019.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С.М. Єгорова

О. Л. Карпенко