Постанова

від 07.09.2020 по справі 389/3108/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 389/3108/18

провадження № 61-17050св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Богданівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Знам`янська районна державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області,

у складі судді Савельєвої О. В., від 06 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л., від 06 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у червні 2018 року отримав засобами поштового зв`язку лист Знам`янської районної державної нотаріальної контори (далі - Знам`янської РДНК), з тексту якого дізнався про смерть ОСОБА_3 та те, що 13 жовтня 2015 року останній склав заповіт, яким заповів йому земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,54 га кадастровий номер 3522280400:01:000:0031, розташовану на території Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Із ОСОБА_3 в родинних стосунках він не перебував, а тому не знав про смерть спадкодавця.

25 червня 2018 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із ти, що він пропустив строк для прийняття спадщини, інші спадкоємці згоди на подання ним вказаної заяви не давали, на час відкриття спадщини він не проживав разом зі спадкодавцем. При цьому, нотаріус роз`яснив йому право на звернення до суду.

Вважав, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та просив суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 06 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту необізнаності позивача про наявність заповіту та відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що стало перешкодою для своєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини. Докази того, що позивач знав про наявність заповіту і смерть спадкодавця та при цьому зволікав із подачею заяви про прийняття спадщини суду не надано.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2019 року - без змін.

Приймаючи постанову від 06 травня 2019 року, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини з огляду на необізнаність позивача про наявність заповіту та відкриття спадщини, що було перешкодою для своєчасного подання такої заяви та є поважними причинами пропуску встановленого законом строку на прийняття спадщини .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2019 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 389/3108/18 із районного суду.

У листопаді 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій. Вважає, що судами не було повністю досліджено та з`ясовано всі фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що заповіт складено з порушенням вимог статті 1257

ЦК України та його необхідно визнати нікчемним, оскільки на момент укладання заповіту ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а позивач, якому було відомо про стан здоров`я скористався недієздатністю останнього у своїх цілях.

На думку заявника, суд першої інстанції незаконно відмовив у прийнятті його зустрічного позову, а тому необхідні докази, не були витребувані, що в сукупності призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Відзив на касаційну скаргу, у визначений судом строк не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що за заповітом від 13 жовтня 2015 року посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Ковальовою О. О. та зареєстрованим в реєстрі за № 687, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,54 гектарів в межах згідно з планом з кадастровим номером 3522280400:01:000:0031, яка розташована за межами населеного пункту на території Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03 липня 2017 року та державного акту на право приватної власності на землю від 15 березня 2002 року серії ІІ-КР №042221 ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14 лютого 2002 року № 69-р, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,54 гектарів в межах згідно з планом з кадастровим номером 3522280400:01:000:0031, яка розташована на території Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Заочним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 січня 2018 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк, - два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29 жовтня 2018 року ОСОБА_2 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за № 1066 та складається з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем на час її смерті не проживав та не був зареєстрований за однією адресою.

Листом від 15 червня 2018 року державний нотаріус Знам`янської РДНК Кіровоградської області Гаврилюк П. П. повідомив ОСОБА_1 про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина та що про ОСОБА_1 як про спадкоємця стало відомо 05 червня 2018 року після надання копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Ковальовою О. О. Державним нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 порядок прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Знам`янської РДНК із заявоюпро прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Листом від 11 липня 2018 року № 690/02-14 державний нотаріус Знам`янської РДНК Кіровоградської області повідомив ОСОБА_1 про пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та необхідність звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про зупинення вчинення нотаріальної дії, а саме оформлення (видачу) свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522280400:01:000:0031.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі за текстом в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що не проживав зі спадкодавцем за заповітом, а про існування заповіту йому стало відомо вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Встановивши, що ОСОБА_1 до червня 2018 року не був обізнаний про наявність на його ім`я заповіту ОСОБА_3 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Такий висновок узгоджується із висновками викладеними в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17 та постановах Верховного Суду у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18 (провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня

2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18),

від 20 листопада 2019 року у справі № 209/1795/18 (провадження

№ 61-14842св19), від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження № 61-17906св19), від 25 березня 2020 року у справі

№ 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 09 квітня 2020 року у справі № 648/703/17 (провадження № 61- 41669св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18) від 26 березня

2020 року у справах № 517/82/19 (провадження № 61-1340св20) та

№ 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 10 червня 2020 року у справі № 640/13714/17 (провадження № 61-44478св18) від 01 липня

2020 року у справі № 131/192/19 (провадження № 61-22639св19), від 24 липня 2020 року у справі № 729/559/18 (провадження № 61-1099св19).

Колегія суддів враховує, що предметом спору у цій справі є визначення

ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а не визнання недійсним заповіту

від 13 жовтня 2015 року.

Доводи касаційної скарги про те, що суд незаконно відмовив ОСОБА_2 у прийнятті його зустрічної позовної заяви, є безпідставними, оскільки ухвалою Знам`янського міськрайонного суд Кіровоградської області

від 02 квітня 2019 року (справа № 389/533/19, провадження № 2/389/135/19) районним судом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 обґрунтовано повернуто на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України, як такий, що подано з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК

України.

При цьому повернення зустрічного позову не перешкоджає ОСОБА_2 пред`явити такий позов до суду в загальному порядку.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення справи, а переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у чинній редакції. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Європейський суд з прав людини, неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення процесуального права, що, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 06 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 06 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта