Рішення

від 01.08.2019 по справі 910/7217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2019Справа № 910/7217/19 Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

Представники сторін: від позивача, Васильєва К.О., , адвокат; від відповідача, не з`явилися, , ;

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ФЕТТРЕЙД

до проФізичної особи-підприємця Клаунінга Стефана Олександровича стягнення грошових коштів, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 червня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕТТРЕЙД (позивач) надійшла позовна заява № 31/05 від 31.05.2019 року до Фізичної особи-підприємця Клаунінга Стефана Олександровича (відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 15/06-18 від 15.06.2018 року на суму в розмірі 70 851, 44 грн., з них: основного боргу в розмірі 68 775, 00 грн., неустойки в розмірі 1 912, 51 грн. та 3% річних в розмірі 163, 93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем була укладена угода про розірвання договору купівлі-продажу № 15/06-18 від 15.06.2018 року за згодою сторін, відповідно до якої відповідач зобов`язався повернути позивачу суму авансового платежу, проте, в порушення умов вищезазначеного договору та угоди про розірвання відповідач не здійснив зобов`язання щодо повернення авансового платежу у встановленому розмірі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи № 910/7217/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 26.06.2019 року. Встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 06.06.2019 року була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Фізичної особи-підприємця Клаунінга Стефана Олександровича, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_4.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, оскільки ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Суд дійшов висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 року повідомлено сторін про оголошену в судовому засіданні перерву на 17.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року повідомлено сторін про оголошену в судовому засіданні перерву на 01.08.2019 року.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 року між фізичною особою - підприємцем Клаунінгом Стефаном Олександровичем (Продавець/Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" (Покупець/Позивач) укладений договір купівлі-продажу №15/06-18 від 15.06.2018 року ( далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець, зобов`язаний передати у власність Покупця захисні ролети, що відповідають технічним характеристикам, зазначеним в п.1.2. Договору. Доставка ролетів здійснюється силами та за рахунок Продавця у строк 40 (сорок) календарних днів з моменту списання з банківського рахунку Покупця 80 (вісімдесяти) відсотків авансового платежу за товар.

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оплата товару, згідно умов Договору, здійснюється Покупцем шляхом прямого банківського переказу та за наступних умов: авансовий платіж - 80 (вісімдесят) відсотків вартості товару, що становить 68 440,00 грн.; залишок суми - 20 (двадцять) відсотків вартості товару, що становить 17 110,00 грн., після доставки та монтажу товару Продавцем, що засвідчується підписаною видатковою накладною ( п. З.2., н.3.3. Договору).

Загальна вартість товару, відповідно до п.3.1 Договору, складає суму 85 550,00 грн.

Позивач здійснив авансовий платіж на загальну суму 68 775,00 грн., зокрема: 18 червня 2018 року сплачено 42 775,00 грн. та 22 червня 2018 року сплачено 26 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №1528 від 18 червня 2018 року та №377 від 22 червня 2018 року. Підставою для сплати вказаних платежів є відповідно п.3.3. Договору №15/06- 18, а також, надісланий від Відповідача в електронній формі рахунок №0818 від 18.06.2018р.

Факт оплати Позивачем авансового платежу на рахунок Відповідача підтверджується також банківськими виписками від 05.02.2019 року та 29.05.2019 року.

25.03.2019 року, між Позивачем та Відповідачем укладена угода про розірвання договору купівлі-продажу товару №15/06-18 від 15 червня 2018 року за згодою сторін ( далі - Угода про розірвання).

Підставою для розірвання Договору стала неможливість Відповідача виконати свої договірні зобов`язання належним чином та в узгоджені сторонами строки, зокрема, неможливість поставити Позивачу захисні ролети.

Згідно п.1 Угоди про розірвання, Позивач та Відповідач погодили розірвати Договір з 01.05.2019 року. При цьому, відповідно до п. 2. Угоди про розірвання, Відповідач засвідчив свій обов`язок перед Позивачем щодо повернення авансового платежу, сплаченого останнім на умовах Договору у сумі 68 775,00 гривень, шляхом перерахування вказаної суми коштів на банківській рахунок Позивача. Строк повернення Відповідачем авансового платежу у розмірі 68 775,00 грн. - до 01.05.2019 року.

Станом на 31 травня 2019 року включно, Відповідач не повернув Позивачу грошові кошти на суму 68 775,00 грн., як було домовлено в Угоді про розірвання, у зв`язку з чим, вказана сума перейшла в статус заборгованості, яка підлягає стягненню.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Так, частиною першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів в тому числі.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, пункт 3 Угоди про розірвання містить в собі, що у разі порушення Продавцем строку повернення авансового платежу (передоплати) у сумі 68 775,00 гривень, Продавець зобов`язується сплатити Покупцю неустойку у розмірі 5% (п`ять відсотків) за кожен день прострочення строку повернення та за весь період (час) такого прострочення.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, частина друга статті 625 Цивільного кодексу України містить в собі, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три відсотки річних за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно нараховано Відповідачу пеню та 3% річних у розмірі: пені - 1 912,51 грн., 3% річних - 163,93 грн. , відповідно до самостійно здійсненого розрахунку штрафних санкцій судом.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів, а саме: основного боргу - 68 775 грн., пені - 1 912,51 грн., 3% річних - 163,93 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн., відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клаунінга Стефана Олександровича ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕТТРЕЙД (юридична адреса: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, 5, кабінет 7; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул.Казимира Малевича, 86 П, офіс 304, код ЄДРПОУ 37771001) грошові кошти, а саме: основного боргу - 68 775 грн.( шістдесят вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять грн.), пені - 1 912,51 грн.(тисяча дев`ятсот дванадцять грн.51 коп.), 3% річних - 163,93 грн. (сто шістдесят три грн. 93 коп.) та судовий збір у розмірі 1 921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 серпня 2019р .

Суддя М.В. Данилова