Ухвала

від 14.08.2019 по справі 564/2113/19

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2113/19

14 серпня 2019 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Цвіркуна О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш , Товариства з обмеженою відповідальністю Велінград про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Разом із позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якому просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ Сілвеш у розмірі 55 000 грн. 00 коп., розміщенні на поточному рахунку ТОВ Сілвеш (р/р НОМЕР_1 , банк АТ Ощадбанк , МФО 322669) та на грошові кошти ТОВ Велінград у розмірі 15020 грн. 00 коп., розміщенні на поточному рахунку ТОВ Велінград (р/р НОМЕР_2 , банк ПАТ Укргазбанк , МФЩ 320470).

В обґрунтування заяви зазначає, що у квітні 2019 року він зайшов в мережі Інтернет на сайт creditppuls.in.ua, на якому пропонувався кредит на вигідних умовах, і він залишив на цьому сайті, і ще на деяких, заявки на отримання кредиту, вказавши своє ім`я, номер телефону, місце проживання та інші необхідні дані. Згодом йому прийшло повідомлення на електронну пошту, що йому схвалено кредити в розмірі 120 000 грн. строком на два роки, під 5% річних, з щомісячним платежем в розмірі 5800 грн. Обов`язковою умовою отримання кредиту була оплата гарантійного внеску в розмірі 6000 грн., які ним були сплачені на рахунок ТОВ Сілвеш 22.04.2019 року, згодом під час телефонних розмов із представником ТОВ Сілвеш , йому було повідомлено що йому потрібно ще заплатити комісію та авансові платежі для отримання кредиту, таким чином ним було сплачено на рахунок ТОВ Сілвеш коштів на загальну суму 55 тис. грн. авансових платежів для отримання кредиту, які були ним перераховані на р/р НОМЕР_1 , банк АТ Ощадбанк , МФО 322669, однак кредит йому надано не було. Окрім того, 06 травня 2019 року йому зателефонували з ТОВ Велінград , інша кредитна компанія, де запропонували йому безвідсотковий кредит в розмірі 120 000 грн. на акційних умовах, єдиною умовою отримання кредиту було оплата 6000 грн. для оформлення заявки, ці кошти були сплачені ним на р/р НОМЕР_2 , банк ПАТ Укргазбанк , МФО 329470, отримувач платежу ТОВ Велінград , код отримувача - 42680812, призначення платежу - платіж за договором 111121/1. Згодом для отримання кредиту у ТОВ Велінград ним ще було перераховано на зазначений рахунок кошти на загальну суму 15020 грн., однак кредит йому наданий не був.

Враховуючи викладене він звернувся до суду із захистом прав споживача та стягнення з ТОВ Сілвеш та ТОВ Велінград сплачених на їх рахунок коштів. Заявник зазначає, що у будь-який момент ТОВ Сілвеш та ТОВ Велінград можуть припинити приймати гроші на свої рахунки, або переслати кошти на рахунки інших юридичних осіб, просить суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках відповідачів в межах заявлених позовних вимог. Зазначає, що не вжиття заходів позову може утруднити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову суд приходить до висновку, що остання не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1,2 ст 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-кого з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно до п. 4 вказаної постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд враховує те, що даний вид забезпечення позову як накладання арешту на грошові кошти у банківських установах, про які просить заявник, може привести до зупинення роботи підприємства, та спричинити шкоду третім особам, які не є сторонами по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд також виходить з того, що із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить накласти арешт на грошові кошти, обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що відповідачі можуть припинити приймати гроші на свої рахунки, або переслати їх на рахунки інших юридичних осіб, однак доказів на підтвердження вказаних фактів не надає, це є лише його припущенням. Також, заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

На підставі наведеного суд дійшов висновків про те, що заявником не доведена необхідність забезпечення позову, також недоведене існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 354, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. С. Цвіркун