Ухвала

від 11.08.2019 по справі 640/15831/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/15831/19

н/п 1-кс/640/9994/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12019220000001151 від 06.08.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має вищу освіту, працює на посаді провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області, одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда ІІ групи, який має неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 з триманням останнього в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на протязі 60 днів, з покладенням на підозрюваного обов`язків.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_6 обіймає посаду провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Згідно посвідчення №0161 ГУ Держгеокадастру в Харківській області ОСОБА_6 , з-поміж іншого, є державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Згідно Положення «Про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області» Головне управління згідно покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд у сфері землеустрою; проводить відповідно до законодавства моніторинг земель та їх охорону; здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність і використання земель, дотримання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу земельних ділянок); дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Також згідно вказаного Положення головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль) є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 18 КК України спеціальним суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб`єктом якого може бути лише певна особа.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, є службовою особою.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

У ст. 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється з дотриманням, з-поміж іншого, принципу доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Державний службовець, відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу», зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; отримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на державних службовців.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Так, у ході виконання своїх службових обов`язків, в червні 2019 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_6 стало відомо, що Фермерське господарство «Юпітер» (код ЄДРПОУ 21179718), керівником якого є ОСОБА_9 , у своїй діяльності використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 246,9388 га, розташованих на території Старосалтівської об`єднаної громади, серед яких дві ділянки площею 4.5 га та 4,43 га, які на підставі сертифікату належать ОСОБА_10 , на які в останньої відсутні державні акти права власності та яким не присвоєні кадастрові номери.

Приблизно на початку червня 2019 року ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення,

ОСОБА_6 прибув до адреси розташування ФГ «Юпітер», а саме: Харківська область, Вовчанський район, с. Хотолі, вул. Шевченко, 39-А, та під час зустрічі з керівником підприємства ОСОБА_9 зазначив останній, що ним виявлені порушення щодо використання ФГ «Юпітер» двох земельних ділянок площею 4.5 га та 4,43 га, які належним чином не оформлені. Незважаючи на пояснення ОСОБА_9 з приводу того, що вказані земельні ділянки використовуються згідно вимог чинного законодавства та ФГ «Юпітер» сплачуються податки на ці ділянки згідно податкової звітності, ОСОБА_6 , маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, висунув ОСОБА_9 вимогу про надання йому грошових коштів на загальну суму 20 000 гривень, із розрахунку 2 000 гривень за 1 га, за подальше безперешкодне користування ФГ «Юпітер» земельними ділянками площею 4.5 га та 4,43 га, розташованими на території Старосалтівської об`єднаної громади.

01.08.2019 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 , попередньо домовившись в ході телефонної розмови про зустріч за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 10, зустрівся із ОСОБА_9 та, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, повторно наголосив останній про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 20 000 гривень за безперешкодне користування ФГ «Юпітер» вищевказаними земельними ділянками.

Будучи поставленою в умови за яких відмова від надання неправомірної вигоди зашкодить законним правам та інтересам ФГ «Юпітер», ОСОБА_9 погодилась на вимогу ОСОБА_6 .

Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_9 при першій можливості 05.08.2019, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_6 , звернулась до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, 08.08.2019 приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи біля універмагу «Харків», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 137, ОСОБА_6 підтвердив ОСОБА_9 свої наміри, повторно наголосивши останній про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 20 000 гривень щорічно за безперешкодне користування ФГ «Юпітер» земельними ділянками площею 4.5 га та 4,43 га, а також не здійснення ним як службовою особою та іншими співробітниками ГУ Держгеокадастру у Харківській області перевірок та подальшого складання відповідних актів реагування.

Надалі, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 09.08.2019 о 12 год. 00 хв., перебуваючи на парковці ТЦ «Класс» за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 43, у ході зустрічі з ОСОБА_9 , одержав для себе від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень за подальше безперешкодне користування ФГ «Юпітер» земельними ділянками площею 4.5 га та 4,43 га, розташованими на території Старосалтівської об`єднаної громади та не проведення ним та іншими службовими особами ГУ Держгеокадастру у Харківській області перевірок використання земель.

09.08.2019 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

10.08.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

При розгляді клопотання в судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали подане клопотання.

Захисники - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, зазначали, що слідчий не обґрунтував в клопотанні, чому саме неможливо до підозрюваного застосувати більш м`який запобіжний захід. Саме лише посилання на ризики, зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, є лише припущеннями, не підтвердженими будь-якими доказами. Слідчим не надані пояснення чи протоколи допитів свідків, які б могли стверджувати, що підозрюваний здійснює заходи, спрямовані на переховування. Матеріали клопотання не містять документів, щодо отримання оперативної інформації від органів національної поліції щодо підготовки або здійснення спроби підозрюваного переховуватися від правоохоронних органів. Так само, не надано інформації з Державної міграційної служби України, що б підтверджували наміри підозрюваного знятись з реєстрації місця проживання та змінити місце проживання. Не надані будь-які докази про придбання чи бронювання залізничних, авіаційних чи інших квитків на всі види транспорту для здійснення переїзду з постійного місця проживання з метою переховування. Не витребувана та не надана інформація з будь-яких посольств та консульств іноземних держав щодо прохання підозрюваного надати йому дозвіл або іншим чином сприяти виїзду за межі України. Навпаки, поведінка підозрюваного свідчить про добросовісність ОСОБА_6 та про достатність застосованого до нього більш м`якого запобіжного заходу. Копії матеріалів, доданих до клопотання не обґрунтовують підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Слідчим не доведено, що ОСОБА_6 дійсно перебував та перебуває на посаді та виконує покладені на нього функції та завдання. Органом досудового розслідування не встановлено, чи уповноважений в принципі підозрюваний в інкримінованій фабулі вживати певні заходи, чи мав таку можливість, а якщо так, то які саме. Просили врахувати характеризуючи дані підозрюваного, зокрема той факт, що останній має сім`ю, двох дітей, є інвалідом ІІ групи та пенсіонером МВС, а його мати, ОСОБА_11 , 1943 року народження, потребує постійного догляду, просили відмовити слідчому в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід, не визнав повідомлену підозру, підтримав позицію захисника.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_6 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні та під час перебування його в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12019220000001151 від 06.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.08.2019, 09.08.2019 о 12.06 год. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

10.08.2019 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто, одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 09.08.2019; протоколом обшуку від 09.08.2019 в автомобілі марки «DAEWOO» моделі «LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 .

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 відмовити, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту, працює на посаді провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області, одружений, має неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда ІІ групи.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурор, слідчий не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_6 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м`який запобіжний захід, а саме, - цілодобовий домашній арешт, в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 28 днів, до 09.10.2019 включно, з покладанням обов`язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Прийшовши до висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюваному залишати житло квартиру АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування на 1 (один) місяць 28 (двадцять вісім) днів - до 09 жовтня 2019 року включно.

Покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватись від спілкування із наступними свідками: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвалу направити для виконання органів поліції за місцем проживання підозрюваного через старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 .

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 11 серпня 2019 року до 09 жовтня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1