Ухвала

від 12.08.2019 по справі 17/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.08.2019 р. Справа № 17/203

За заявою: Антимонопольного комітету України, м. Київ

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката виконавчого документа

у справі № 17/203

за позовом: Антимонопольного комітету України, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімторг» , м. Львів

до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства «Агротехкомплекс» , м. Львів

до відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства «Радехівський цукровий завод» , с. Павлів

про стягнення пені в розмірі 4 440 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорна І.Б.

Представники:

від позивача (заявника): Сигляк І. Я. - представник;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2(боржника) : не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився.

Розглядається заява Антимонопольного комітету України про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання у справі № 17/203 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімторг» , до Закритого акціонерного товариства «Агротехкомплекс» , до Відкритого акціонерного товариства «Радехівський цукровий завод» про стягнення пені в розмірі 4 440 грн.

Ухвалою суду від 02.08.2019 прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 12.08.2019.

Представник заявника (позивача) в судове засідання 12.08.2019 з`явився, супровідним листом долучив копії листів заявника до Личаківського ВДВС ЛМУЮ у період 2010-2018 років, щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 у справі № 17/203. Вимоги заяви підтримав та просить задоволити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Відповідач-2 (боржник) вимоги ухвали суду від 02.08.2019 не виконав, письмових пояснень по суті заяви не подав.

Розглянувши заяву суд встановив таке.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 17/203 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімторг» , до Закритого акціонерного товариства «Агротехкомплекс» , до Відкритого акціонерного товариства «Радехівський цукровий завод» про стягнення пені в розмірі 4 440 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2009 у справі № 17/203 позов задоволено, стягнуто, зокрема, з ЗАТ «Агротехкомплекс» в дохід державного бюджету 570, 00 грн пені.

На виконання вказаного рішення, Господарським судом Львівської області було видано наказ від 21.12.2009 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» 570, 00 грн пені в дохід державного бюджету.

Як вбачається з документів долучених до заяви, стягувач пред`явив вищевказаний наказ до Личаківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2010 № 21-29/02-1161. Листом від 26.04.2010 № 21-29/02-3574 стягувач звертався до Личаківського ВДВС ЛМУЮ з проханням про надання інформації про результат вжитих заходів щодо своєчасного та повного виконання рішення суду. 25.05.2019 стягувач отримав листа від начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 14.05.2010 № 2332 з інформацією про хід виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 № 17/203 про стягнення 570, 00 грн пені, разом із постановою державного виконавця від 14.04.2010 про відкриття виконавчого провадження № 19294627.

В подальшому, стягувач звертався до Личаківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції із листами від 13.12.2010, від 28.10.2011, від 21.05.2018 про надання інформації про хід виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» 570, 00 грн пені (докази звернення містяться в матеріалах справи). Заявник стверджує, що інформації у відповідь на вказані звернення він не отримував.

Стягувач звертався зі скаргою від 02.05.2019 № 300-29/02-5738 на бездіяльність державного виконавця до Міністерства юстиції України у якій просив надати доручення начальнику Личаківського ВДВС забезпечити належне виконання виконавчою службою Закону України Про виконавче провадження та надати інформацію про хід виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» 570, 00 грн пені.

19.06.2019 на адресу Антимонопольного комітету України надійшов лист Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.06.2019 № 108/0/6-19, згідно якого останнє повідомило, що 29.12.2011 державним виконавцем було винесено постанову у ВП № 19294627 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Також, у листі зазначено, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу ДВС, становить три роки, а листування за зверненнями стягувача знищено за закінченням терміну зберігання.

31.07.2019 на адресу господарського суду надійшла заява стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» 570, 00 грн пені. В обґрунтування заяви стягувач зазначив, що він не отримував від Личаківського ВДВС постанови від 29.12.2011 про повернення виконавчого документа стягувачу, а також не отримував оригіналу наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 № 17/203 про стягнення 570, 00 грн пені. Тому, заявник стверджує, що відповідний наказ був втрачений органом державної виконавчої служби. Крім того, стягувач зазначає, що лише з моменту отримання листа від Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.06.2019 № 108/0/6-19 йому стало відомо, що стягнення за наказом не здійснено та наказ на виконанні органу ДВС не перебуває, у зв`язку із чим стягувач був позбавлений можливості повторно звернутися до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого пропустив строк пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції, яка діяла станом на момент видачі наказу від 21.12.2009 у справі № 17/203), виконавчі листи та інші судові документи могли бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. За умовами ч. 1 ст. 22 вказаного Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що 12.02.2010 стягувачем було пред`явлено наказ Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 у справі № 17/203 до виконання в межах строків визначених законом. Однак, оскільки стягувач заявляє що не отримував постанови державного виконавця від 29.12.2011 про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу наказу від 21.12.2009, а в листі Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.06.2019 № 108/0/6-19 зазначено, що документи виконавчого провадження № 19294627 знищено за закінченням терміну їх зберігання, існують достатні підстави вважати наказ Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» 570, 00 грн пені втраченим.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів« , яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" від 21.12.2004).

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За умовами ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» , стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд , у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищенаведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Наказ Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 у справі № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» 570, 00 грн пені був повернений стягувачу згідно постанови державного виконавця від 29.12.2011, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , однак стягувачем не отриманий, і до виконання повторно не пред`являвся.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 29.12.2011), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 вищевказаного Закону ).

Враховуючи що матеріали виконавчого провадження № 19294627 знищено за закінченням терміну їх зберігання, суд вважає за можливе поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 у справі № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» в дохід державного бюджету 570, 00 грн пені до виконання та видати дублікат відповідного наказу.

При цьому, суд зазначає, що згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, яка є чинною, дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Керуючись статтями 234, 329, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Антимонопольного комітету України про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання - задовольнити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 21.12.2009 у справі № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» (79014, м. Львів, вул. Ніщинського, б. 35, ідентифікаційний код 32408448) в дохід державного бюджету 570, 00 грн пені до виконання.

3. Видати дублікат наказу від 21.12.2009 у справі № 17/203 про стягнення з ЗАТ «Агротехкомплекс» (79014, м. Львів, вул. Ніщинського, б. 35, ідентифікаційний код 32408448) в дохід державного бюджету 570, 00 грн пені.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.