Постанова

від 14.08.2019 по справі 916/3637/13

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/3637/13 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Таран С.В.,

суддів Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників:

від Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю - участі не брали,

від Споживчого кооперативу "Успіх-авто" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Споживчого кооперативу "Успіх-авто"

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014, прийняте суддею Меденцевим П.А., м. Одеса, повний текст складено 14.03.2014,

у справі №916/3637/13

за позовом: Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Споживчого кооперативу "Успіх-авто"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та пунктів статуту

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 р. Торгівельно-посередницька фірма "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ТПФ "Успіх") звернулось з позовом до Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (далі - СК "Успіх-Авто"), в якому просило визнати недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформлене протоколом №3 від 12.12.2012, в частині затвердження статуту споживчого кооперативу в новій редакції в частині пункту 1.4 розділу 1 статуту щодо визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м АДРЕСА_1 Одеса АДРЕСА_2 проспект АДРЕСА_3 Жукова, 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , а також визнати недійсним пункт 1.4 розділу 1 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція) та пункт 4.3 розділу 4 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори відповідача шляхом прийняття рішення, оформленого протоколом №3 від 12.12.2012, незаконно сформували статутний капітал споживчого кооперативу за рахунок майна позивача, а також визначили місцезнаходженням вказаної юридичної особи адресу, за якою знаходиться майно позивача, у зв`язку з чим оспорюване рішення загальних зборів та затверджений цим рішенням статут СК "Успіх-Авто" у відповідних частинах не відповідають вимогам законодавства та порушують права ТОВ ТПФ "Успіх".

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 27.12.2013 порушено провадження у справі №916/3637/13.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 у справі №916/3637/13 (суддя Меденцев П.А.) позовні вимоги Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю задоволено повністю: визнано недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформлене протоколом №3 від 12.12.2012, в частині затвердження статуту споживчого кооперативу в новій редакції в частині пункту 1.4 розділу 1 статуту щодо визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м. Одеса, проспект АДРЕСА_3 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів, та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , визнано недійсним пункт 1.4 розділу 1 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція) та пункт 4.3 розділу 4 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція), а також стягнуто зі Споживчого кооперативу "Успіх-авто" на користь Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 4588 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що оспорюване рішення загальних зборів СК "Успіх-авто", яке оформлене протоколом №3 від 12.12.2012, в частині формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів, та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , є незаконним, оскільки вказане майно належить на праві власності ТОВ ТПФ "Успіх", а не членам кооперативу, при цьому у матеріалах справи також відсутні докази наявності у членів кооперативу права користування вищевказаною земельною ділянкою, натомість законним користувачем даної земельної ділянки на підставі договору №124 від 20.08.2012 є позивач. Крім того, місцевим господарським судом зазначено про відсутність підстав для зазначення в якості місцезнаходження СК "Успіх-авто" адреси, за якою знаходиться нерухоме майно позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Торгівельно-посередницька фірма "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 у справі №916/3637/13 скасувати та припинити провадження у вказаній справі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку щодо наявності у ТОВ ТПФ "Успіх" права власності на майно, внесене до статутного капіталу відповідача, у зв`язку з незаконністю виданого позивачу Виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями серія та номер: САЕ № НОМЕР_1 від 12.07.2010. Водночас апелянт наголошує на відсутності у позивача будь-яких речових прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 . Скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що даний спір вже розглядався Господарським судом Одеської області, зокрема, аналогічний позов ТОВ ТПФ "Успіх" було залишено без розгляду під час розгляду справи №916/263/13-г. Крім того, апелянт зауважує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач про дату, час і місце судового розгляду даної справи не повідомлявся, у зв`язку з чим був позбавлений можливості належним чином здійснити захист своїх прав.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та в подальшому ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 апеляційне провадження у справі №916/3637/13 зупинено до вирішення господарської справи №916/285/16 за позовом Одеської міської ради до відповідачів: ТОВ ТПФ "Успіх", ТОВ ТПФ "Успіх-Престиж", Одеського міського управління юстиції про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.06.2013, договору про поділ нерухомого майна від 20.08.2013, а також до закінчення перегляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2015 та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 10.12.2015 у справі №520/1004/13-ц за позовом ТОВ ТПФ "Успіх" до ОСОБА_1 , Одеської міської ради, СК "Успіх-Авто" про визнання права власності на нежитлові приміщення.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з частиною шостою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

В силу частини п`ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання вимог положень частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п`ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, Одеським апеляційним господарським судом матеріали справи №916/3637/13 передано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/3637/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у визначеному складі суддів від 08.11.2018 справу №916/3637/13 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Споживчого кооперативу "Успіх-авто" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 у справі №916/3637/13 та призначено розгляд вказаної справи на 14.08.2019 о 12:00.

У судовому засіданні 14.08.2019 представники ТОВ ТПФ "Успіх" та СК "Успіх-Авто" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.48-50).

14.08.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Район "Успішний" надійшли письмові пояснення б/н та б/д (вх.№858/18/Д1 від 14.08.2019).

Колегією суддів враховується, що в силу приписів частини першої статті 161, частини першої статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, а щодо процесуальних питань - у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Між тим, письмові пояснення б/н та б/д (вх.№858/18/Д1 від 14.08.2019) подані до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Район "Успішний", яке не є учасником справи №916/3637/13, відтак вказані письмові пояснення апеляційним господарським судом залишаються без розгляду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Споживчий кооператив "Успіх-Авто" створено на підставі рішення засновників, оформленого протоколом №1 установчих (загальних) зборів засновників від 22.08.2012.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серії АБ№2592284 від 10.01.2013 Споживчий кооператив "Успіх-Авто", ідентифікаційний код 38350818, зареєстрований 30.08.2012.

В подальшому 12.12.2012 відбулись загальні збори членів Споживчого кооперативу "Успіх-Авто", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №3 загальних зборів від 12.12.2012, яким, зокрема, прийнятими до складу засновників (членів) кооперативу новими членами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ) внесено майно до статутного капіталу (пайового фонду) кооперативу, у зв`язку з чим збільшено статутний капітал (пайовий фонд) до 6980000 грн та внесено зміни до статуту кооперативу і затверджено його у новій редакції.

На підставі зазначеного рішення 17.12.2012 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Споживчого кооперативу "Успіх-Авто".

Згідно з пунктом 1.4 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-Авто", затвердженого протоколом №3 від 12.12.2012 загальних зборів членів кооперативу та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської області 17.12.2012 за №15361050002044406 (далі - статут СК "Успіх-Авто"), місцезнаходження кооперативу: Україна, Одеська область, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-А.

Відповідно до пункту 4.3 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-Авто" кооператив володіє, використовує та розпоряджується своїм майном у відповідності з метою своєї діяльності та призначенням майна. Статутний капітал (пайовий фонд) кооперативу становить 6980000 грн і розподілений між засновниками (членами) наступним чином: ОСОБА_18 - 2% статутного капіталу, що становить 138000 грн; ОСОБА_19 - 5,3% статутного капіталу, що становить 372000 грн; ОСОБА_20 - 0,9% статутного капіталу, що становить 61000 грн; ОСОБА_21 - 3,1% статутного капіталу, що становить 220000 грн; ОСОБА_22 - 13,5% статутного капіталу, що становить 942000 грн; ОСОБА_23 - 2,3% статутного капіталу, що становить 160000 грн; ОСОБА_24 - 7% статутного капіталу, що становить 492000 грн; ОСОБА_25 - 1,7% статутного капіталу, що становить 120000 грн; ОСОБА_26 - 4,8% статутного капіталу, що становить 336000 грн; ОСОБА_27 - 3,1% статутного капіталу, що становить 220000 грн; ОСОБА_2 - 1,5% статутного капіталу що становить 1 0 2500 грн; ОСОБА_3 - 1% статутного капіталу що становить 72000 грн; ОСОБА_4 - 8,4% статутного капіталу, що становить 584000 грн; ОСОБА_5 - 1,5% статутного капіталу, що становить 102500 грн; ОСОБА_6 - 3,6% статутного капіталу, що становить 250000 грн; ОСОБА_7 - 1,7% статутного капіталу, що становить 120000 грн; ОСОБА_8 - 4,6% статутного капіталу, що становить 320000 грн; ОСОБА_9 - 1,8% статутного капіталу, що становить 126000 грн; ОСОБА_10 - 2,3% статутного капіталу, що становить 160000 грн; ОСОБА_11 - 7,2% статутного капіталу, що становить 500000 грн; ОСОБА_12 - 2,3% статутного капіталу, що становить 160000 грн; ОСОБА_13 - 5,1% статутного капіталу, що становить 356000 грн; ОСОБА_14 - 1,8% статутного капіталу, що становить 126000 грн; ОСОБА_15 - 8,2% статутного капіталу, що становить 570000 грн; ОСОБА_16 - 3% статутного капіталу, що становить 210000 грн; ОСОБА_17 - 2,3% статутного капіталу, що становить 160000 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформленого протоколом №3 від 12.12.2012, в частині затвердження статуту споживчого кооперативу в новій редакції в частині пункту 1.4 розділу 1 статуту щодо визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м АДРЕСА_1 Одеса АДРЕСА_3 Жукова, 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , а також про визнання недійсним пункту 1.4 розділу 1 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція) та пункту 4.3 розділу 4 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з незаконності формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок майна ТОВ ТПФ "Успіх" та визначення місцезнаходженням відповідача за адресою розташування нерухомого майна позивача.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист- це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

В силу частини першої статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Колегія суддів враховує, що позовну заяву у даній справі подано до юридичної особи приватного права - споживчого кооперативу.

За умовами статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об`єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту (частини перша, третя статті 111 Господарського кодексу України).

Правовий статус кооперативів в Україні визначений також Законом України "Про кооперацію".

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").

Правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні визначені Законом України "Про споживчу кооперацію".

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

В силу частини третьої статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

За умовами частин першої-третьої статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов`язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок. Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності. Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю (частина перша статті 7 Закону України "Про споживчу кооперацію").

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд зауважує, що відповідач - СК "Успіх-Авто" не є господарським товариством, однак, як юридична особа, є суб`єктом господарювання.

З огляду на суб`єктний склад учасників справи, які є юридичними особами та суб`єктами господарювання у розумінні статей 1, 3, 55 Господарського кодексу України, предмет та підстави позову, спір у цій справі відноситься до юрисдикції господарського суду на підставі пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого до юрисдикції господарських судів відносяться в тому числі справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Колегія суддів зазначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи можуть бути, зокрема, невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства, а також порушення вимог закону та (або) установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів. При цьому для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, суд не має правових підстав для задоволення позову.

У справі, яка переглядається, позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів споживчого кооперативу в частині затвердження його статуту щодо визначення місцезнаходження останнього та в частині формування статутного капіталу кооперативу за рахунок майна, право власності на яке, за твердженням ТОВ ТПФ "Успіх", належить позивачеві, що зумовлює також необхідність визнання недійсними відповідних положень статуту відповідача (пункту 1.4 Розділу 1 та пункту 4.3 Розділу 4).

На підтвердження викладених у позові обставин позивачем надано договір про право тимчасового користування земельною ділянкою (у тому числі на умовах оренди) б/н від 03.03.1999 на строк з 1999 по 2002 роки, який позивач вважає поновленим на строк, що був раніше встановлений вказаним договором, а також копію дубліката свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 12.07.2010 на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , тобто у тому числі на ті, що були внесені до статутного капіталу СК "Успіх-Авто".

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначені докази підтверджують правомочність позивача як єдиної особи, що вправі користуватися зазначеною вище адресою та розташованим за нею майном.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

В силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2015 у справі №916/478/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015, позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями серії САЕ №067095 від 12.07.2010.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2009 у справі №2-5751/2009, яке було первинною правовою підставою виникнення у ТОВ ТПФ "Успіх" права власності на спірне майно та, як наслідок, підставою для видачі останньому свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями серії САЕ №067095 від 12.07.2010, скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.11.2012, при цьому вказану справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд та в подальшому провадження у зазначеній цивільній справі закрито ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2018, яка набрала законної сили.

Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2015 у справі №916/478/15-г встановлено обставину відсутності у ТОВ ТПФ "Успіх" прав на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки договір про право тимчасового користування земельною ділянкою б/н від 03.03.1999 припинив свою дію у зв`язку зі спливом трирічного строку, на який його було укладено, при цьому рішення Одеської міської ради "Про надання дозволу Торговельно-посередницькій фірмі "Успіх" Товариству з обмеженою відповідальністю на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 1,1357 га, за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 2-а, для експлуатації адміністративно-побутових приміщень, магазинів та автомийки автомобільного ринку" №3427-VI від 16.04.2013 та рішення Одеської міської ради "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3427-VI "Про надання дозволу Торговельно-посередницькій фірмі "Успіх" Товариству з обмеженою відповідальністю на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 1,1357 га, за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 2-а, для експлуатації адміністративно-побутових приміщень, магазинів та автомийки автомобільного ринку" №4082-VI від 09.10.2013 не є рішеннями про відведення даної земельної ділянки, як і не є підставою для користування вказаною земельною ділянкою укладений між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради і ТОВ ТПФ "Успіх" договір оренди окремого індивідуально визначеного майна (твердого покриття) №1065 від 01.10.2008, тому що даний договір не є договором оренди землі, укладеним в порядку та відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає, що у матеріалах справи відсутні і позивачем до суду не надано жодного належного доказу на підтвердження наявності у нього речового права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, державного акту про право власності на землю або рішення органу місцевого самоврядування про відведення ТОВ ТПФ "Успіх" зазначеної земельної ділянки.

Колегія суддів також вбачає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 у справі №916/285/16, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018, позов Одеської міської ради задоволено; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.06.2013, індексний номер 4483390, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Приваловою Є.Є. на 15/100 частин нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 11 525 кв.м, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2013, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень від 06.06.2013 №4491284, номер запису про право власності: 1203802; визнано недійсним договір про поділ нерухомого майна від 20.08.2013, укладений між Торгівельно-посередницькою фірмою "Успіх" Товариство з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж", стосовно розподілу нежитлових будівель магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1306.

Зазначене рішення суду обґрунтоване, зокрема, тим, що ТОВ ТПФ "Успіх" не набуло право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, беручи до уваги відсутність у ТОВ ТПФ "Успіх" права власності на об`єкти нерухомого майна, передані до статутного капіталу відповідача на підставі рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформленого протоколом №3 від 12.12.2012, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про недоведеність позивачем факту порушення прав та законних інтересів останнього, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформленого протоколом №3 від 12.12.2012, в частині затвердження статуту споживчого кооперативу в новій редакції в частині пункту 1.4 розділу 1 статуту щодо визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м АДРЕСА_1 Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому колегія суддів також зауважує, що визначення місцезнаходження відповідача за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а мало місце шляхом прийняття установчими (загальними) зборами засновників (учасників) СК "Успіх-Авто" рішення, оформленого протоколом №1 від 22.08.2012, між тим позивачем заявлено позовні вимоги стосовно іншого рішення, а саме: рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформленого протоколом №3 від 12.12.2012, відтак апеляційний господарський зазначає про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Крім того, ТОВ ТПФ "Успіх" також заявлено позовні вимоги про визнання недійсним пункту 1.4 розділу 1 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція) та пункту 4.3 розділу 4 статуту споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція).

В силу частини другої статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Колегія суддів враховує, що вимоги про визнання недійсним пункту 1.4 розділу 1 статуту Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція) та пункту 4.3 розділу 4 статуту споживчого кооперативу "Успіх-авто" (нова редакція) є похідними від заявлених позивачем вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформленого протоколом №3 від 12.12.2012, в частині затвердження статуту споживчого кооперативу в новій редакції в частині пункту 1.4 розділу 1 статуту щодо визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м АДРЕСА_1 Одеса АДРЕСА_2 проспект Маршала Жукова, 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , відтак, беручи до уваги те, що можливість задоволення похідних вимог безпосередньо залежить від задоволення основних позовних вимог, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Водночас доводи апеляційної скарги стосовно того, що даний спір вже розглядався Господарським судом Одеської області, зокрема, аналогічний позов ТОВ ТПФ "Успіх" було залишено без розгляду під час розгляду справи №916/263/13-г до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки позов ТОВ ТПФ "Успіх" у справі №916/263/13-г не є ідентичним позову, поданому останнім у даній господарській справі. Крім того, зазначений спір, на який посилається скаржник, не вирішений судом по суті, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2013 у справі №916/263/13-г, що набрала законної сили, позовну заяву ТОВ ТПФ "Успіх" залишено без розгляду, відтак в силу приписів процесуального закону останній не позбавлений права повторно звернутися до суду після усунення обставин, що слугували підставою для залишення його позову без розгляду.

Колегія суддів також критично оцінює доводи апелянта про те, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідач про дату, час і місце судового розгляду справи не повідомлявся, оскільки даний аргумент спростовується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.І а.с.94, 180-181, 183-184), які свідчать про направлення місцевим господарським судом Споживчому кооперативу "Успіх-авто" кореспонденції засобами поштового зв`язку за належною адресою, тобто за тією адресою, яка значилася в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити наступне.

Південно-західним апеляційним господарським судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005634139 від 08.08.2019, з якого вбачається, що ТОВ ТПФ "Успіх" припинено за рішенням засновників, про що до зазначеного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи №15561110026017959 від 11.06.2018, при цьому відомості у графі щодо юридичних осіб-правонаступників юридичної особи, державну реєстрацію якої припинено, відсутні. Оскільки суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду саме на час його ухвалення (на час ухвалення Господарським судом Одеської області оскаржуваного рішення юридичну особу-позивача припинено не було), колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію стосовно того, що ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для закриття провадження у справі, викладено у пункті 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване судове рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 у справі №916/3637/13 не відповідає вказаним вимогам у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у ньому, обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Споживчого кооперативу "Успіх-авто" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 у справі №916/3637/13 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариство з обмеженою відповідальністю до Споживчого кооперативу "Успіх-авто" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.08.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя М.А. Мишкіна