ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 серпня 2019 року м. Ужгород№ 307/1053/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б
при секретарі Копосович Е.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,- представник ОСОБА_2 .Ю.
відповідача: Нижньоапшанська сільська рада Тячівського району Закарпатської орбласті ,- представник не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за ОСОБА_1 до Нижньоапшанська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання рішення органу місцевого самоврядування - суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування в його окремій частині і зобов`язання прийняти нове рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нижньоапшанської сільської ради, яким просить:
1.Прийняти позовну заяву (адміністративний позов) до розгляду, відкрити провадження у справі із подальшим її призначенням до судового розгляду.
2.Позовні дві вимоги задовольнити і винести постанову суду, якою:
2.1.Визнати протиправною та скасувати рішення 16-ї сесії 7-го скликання Нижньоапшанської сільської ради від 13.10.2017 року Про земельні питання в частині розгляду заяви Позивача від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ., шляхом направлення постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села (голова комісії Філіп Ю.М.), мова про направлення якої йдеться у письмовій відповіді за № 33 від 21.01.2019 року.
2.2.Зобов`язати Відповідача прийняти на черговому пленарному засіданні сесії рішення по суті заяви Позивача від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 . у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
1. Позиції сторін
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що письмовою заявою від 10 жовтня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача, щодо надання йому дозволу на оформлення -проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 . У зв`язку із відсутністю інформації у Позивача та неповідомленням Відповідачем - Позивача про результати розгляду вказаної заяви, Позивач додатково звернувся з письмовим зверненням від 16.11.2018 року, у вказаному зверненні просив надати письмову відповідь про результати розгляду згаданої вище заяви від 10 жовтня 2017 року із наданням інформації, чи стосовно вказаної земельної ділянки або її частини Нижньоапшанською сільською радою приймалось письмове рішення про надання дозволу на розробку на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, з наданням копії таких рішень . Зазначає, що по суті питання у заяві Позивача від 10 жовтня 2017 року - окремого рішення про надання дозволу Позивачу або мотивованої відмови у окремому рішенні - Відповідачем не приймалось. Вважаючи дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
18 червня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву , у якому відповідач зазначає, що вважає даний позов безпідставним та таким, який ґрунтується на припущеннях виходячи з наступних підстав. Так, зазначено, що на даний час проект землеустрою знаходиться на стадії погодження. Крім того на численні звернення позивача до сільської ради, йому було направлено мотивовані відповіді щодо неможливості надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0717 га, для ведення особистого селянського господарства, в АДРЕСА_1 , оскільки земельна ділянка на яку претендує позивач накладається на земельну ділянку, яка виділена громадянці ОСОБА_3 . Також позивачу було неодноразово роз`яснено норми земельного законодавства України щодо недопущення перетину меж земельних ділянок та виділення земельної однієї тієї земельної ділянки кільком особам.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених вище.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Заслухавши представника позивача, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача з письмовою заявою щодо надання йому дозволу на оформлення - проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.23).
До заяви додав: ксерокопію паспорту, ідентифікаційного коду та збірного кадастрового плану .
У зв`язку із відсутністю інформації у Позивача та неповідомленням Відповідачем - Позивача про результати розгляду вказаної вищевказаної заяви, Позивач додатково звернувся до відповідача з письмовим зверненням від 16.11.2018 року.(а.с.24)
У вказаному вище зверненні Позивач просив надати письмову відповідь про результати розгляду згаданої вище заяви від 10 жовтня 2017 року із наданням інформації, чи стосовно вказаної земельної ділянки або її частини Нижньоапшанською сільською радою приймалось письмове рішення про надання дозволу на розробку на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, з наданням копії таких рішень (у разі прийняття таких).
На звернення Позивача від 16.11.2018 року, Відповідачем надано письмову відповідь за № 33 від 21.01.2019 року (а.с.57).
Як вбачається із вказаної відповіді, заява від 10 жовтня 2017 року щодо надання йому дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність розглянута Відповідачем на черговій 16-ї сесії 7-го скликання від 13.10.2017 року Про земельні питання під час розгляду питання порядку денного Про земельні питання та була направлена на розгляд постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села ( голова КОМІСІЇ ОСОБА_4 Ю. ОСОБА_5 .), в зв`язку з тим, що під час розгляду заяви виявлено, на ситуаційному плані земельної ділянки, накладання меж на суміжну земельну ділянку, на яку було надано рішення 13 -ї сесії 7-го скликання від 10.02.2017 року № 3 № Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність , а саме для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_2 .
Отже, Позивачем - Відповідачу подана заява від 10 жовтня 2017 року, яка зареєстрована Нижньоапшанської сільрадою, щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,017 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Впродовж одного місяця з дня подання вказаної заяви, Відповідач ні дозволу на розробку проекту землеустрою, ні мотивованої відмови Позивачу не надав.
Натомість, згідно письмової відповіді за № 33 від 21.01.2019 року щодо розгляду його попереднього звернення до Відповідача від 16.11.18 р., вбачається що його розгляд заяви передано для постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села (голова комісії Філіп Ю ОСОБА_6 М.).
Відтак, судом встановлено, що Відповідачем не прийнято письмового рішення (сесії, виконкому) про дозвіл чи мотивовану відмову у формі (виді) рішення сесії.
Крім того, з метою отримання копій рішення (рішень) відповідача, Позивач повторно звернувся до Відповідача із додатковим письмовим зверненням від 03.04.2019 року , яким просив: надати копії наступних рішень Нижньоапшанської сільської ради, про які зазначено у письмовій відповіді за № 33 від 21.01.2019 року,(а.с.25) а саме :
- 16-ї сесії 7-го скликання від 13.10.2017 року Про земельні питання ;
- 13-ї сесії 7-го скликання від 10.02.2017 року Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ;
- 23-ї сесії 7-го скликання від 02.11.2018 року про прийняття рішення № 12 По внесення змін до рішення 13 сесії 7 скликання № 3 від 10.02.2017 року Про надання дозволу на розробку проектів із землеустрою на відведення земельних ділянок .
А також Інформацію про те, чи задоволено (повністю або частково, в якій частині) чи відмовлено в задоволенні його заяви від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в
АДРЕСА_1 . Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення , які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 116 ЗК України , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині 7 статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише:
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними.
Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України "Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).
Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у листі відповідача від 16.11.2018 року №33, суд зазначає що вони законом не передбачені, а отже є незаконними.
Порушуючи ст. 3 Конституції України та визначені у ст. 4 Закону України Про державну службу принципи верховенства права (забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави), законності (обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) працівники відповідача створили перешкоди ОСОБА_1 на шляху реалізації права на отримання земельної ділянки у власність.
У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:
а) надати дозвіл;
б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.
В свою чергу, такі дії (у разі їх вчинення) не є законним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно до ч. 4 цієї ж статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У відповідності до ст. 7 КАСУ суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 № 37801/97,п.36 зазначено, "Орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень".
На підставі викладеного, вирішуючи спір з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне застосувати ефективний засіб юридичного захисту, зобов`язавши відповідача прийняти на черговому пленарному засіданні сесії рішення по суті заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 . у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки , наданої судом у рішенні.
Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, суд дійшов висновку про застосування положень ч.2 ст.9 КАСУ , якою встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду у відповідності до вимог ст. 117 Земельного кодексу України заяви ОСОБА_1 від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримані вимоги ч. 2 ст. 2 КАСУ , якими суд керується при оцінці дій та рішень субєкта владних повноважень.
Суд для ефективного захисту прав позивача у даній справі застосовує повноваження, надане суду щодо судового контролю за виконанням судового рішення , яке встановлено статтею 382 КАСУ, а саме: суд,який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 769,00 грн. згідно квитанції № 1171 СВ12А2 ОТП банку від 05 квітня 2019 року, який у відповідності до положень статті 139 КАСУ підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 до Нижньоапшанська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання рішення органу місцевого самоврядування - суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування в його окремій частині і зобов`язання прийняти нове рішення - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення 16-ї сесії 7-го скликання Нижньоапшанської сільської ради від 13.10.2017 року Про земельні питання в частині розгляду заяви Позивача від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ., шляхом направлення постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села .
3.Визнати протиправною бездіяльність Нижньоапшанської сільської ради щодо нерозгляду у відповідності до вимог ст. 117 Земельного кодексу України заяви ОСОБА_1 від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в
АДРЕСА_1 .Зобов`язати Нижньоапшанську сільську раду Тячівського району (код ЄДРПОУ 26529910 с.Нижня Апша, вул. Дібрівська,121 Тячівського району) прийняти на черговому пленарному засіданні сесії рішення по суті заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 . у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки , наданої судом у рішенні.
5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району (код ЄДРПОУ 26529910 с.Нижня Апша, вул. Дібрівська,121 Тячівського району судовий збір в розмірі 769,00 грн. згідно квитанції № 1171 СВ12А2 ОТП банку від 05 квітня 2019 року на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_3 .Зобовязати Нижньоапшанську сільську раду Тячівського району (код ЄДРПОУ 26529910 с.Нижня Апша, вул. Дібрівська,121 Тячівського району надати суду звіт про виконання даного рішення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б. Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 серпня 2019 року.
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2019 |
Оприлюднено | 18.08.2019 |
Номер документу | 83680021 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Плеханова З.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні