Постанова

від 16.10.2019 по справі 307/1053/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9794/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року, прийняте суддею Плехановою З.Б. о 15 годині 44 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складений 16.08.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання рішення протиправним та скасування в його окремій частині і зобов`язання прийняти нове рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (надалі - Нижньоапшанська сільська рада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 16-ї сесії 7-го скликання Нижньоапшанської сільської ради від 13.10.2017 року Про земельні питання в частині розгляду заяви від 10.10.2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , шляхом направлення постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села, мова про направлення якої йдеться у письмовій відповіді за № 33 від 21.01.2019 року; зобов`язання прийняти на черговому пленарному засіданні сесії рішення по суті заяви від 10 жовтня 2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 . у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на звернення позивача з приводу надати дозвіл на оформлення проекту відводу земельної ділянки прийняв рішення про направлення такого до постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села, що не відповідає вимогам законодавства. Так, згідно ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України подібне звернення розглядається у місячний строк і надається дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надається мотивована відмова у наданні.

Вичерпний перелік підстав для відмови передбачає Земельний кодекс України та подібне встановлено ухвалою Конституційного Суду України Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України від 29.05.2015 року №44-у/2015 (справа №2-40/2015).

Наведені підстави відмови у листі не відповідають законодавству.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Нижньоапшанська сільська рада подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на даний час знаходиться на стадії погодження проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2 і яка накладається на ту, на яку має намір позивач.

На численні звернення позивача, йому направлялись мотивовані відповіді із роз`ясненням норм Земельного кодексу України.

Судом не з`ясовано, в чому порушене право позивача. Не звернута увага на дискреційні повноваження колегіального органу.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

15.10.2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника Нижньоапшанської сільської ради про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття представника у судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі (справа №307/2933/19 у Тячівському районному суді Закарпатської області). Враховуючи те, що жодних доказів з приводу неможливості забезпечити явку представника Нижньоапшанської сільської ради заявником не надано, а також враховуючи можливість перегляду справи за наявними у ній матеріалами, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути дану справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, місце та час розгляду справи відповідно до ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.10.2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо надання йому дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.23).

У зв`язку із відсутністю інформації з приводу розгляду поданої заяви, позивач додатково звернувся до відповідача з письмовим зверненням від 16.11.2018 року (а.с.24).

У вказаному вище зверненні просив надати письмову відповідь про результати розгляду заяви від 10.10.2017 року із наданням інформації, чи стосовно вказаної земельної ділянки або її частини Нижньоапшанською сільською радою приймалось письмове рішення про надання дозволу на розробку та виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, з наданням копії таких рішень (у разі прийняття таких).

На звернення позивача від 16.11.2018 року, відповідачем надано письмову відповідь від 21.01.2019 року № 33 (а.с.57).

Як вбачається із вказаної відповіді, заява від 10.10.2017 року щодо надання йому дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність розглянута відповідачем на черговій 16-тій сесії 7-го скликання від 13.10.2017 року Про земельні питання під час розгляду питання порядку денного Про земельні питання та була направлена на розгляд постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села ( голова комісії Філій Ю.М. ), в зв`язку з тим, що під час розгляду заяви виявлено, на ситуаційному плані земельної ділянки, накладання меж на суміжну земельну ділянку, на яку було надано рішенням 13 -ї сесії 7-го скликання від 10.02.2017 року № 3 № Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність , а саме для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_2 .

Впродовж одного місяця з дня подання вказаної заяви, відповідач ні дозволу на розробку проекту землеустрою, ні мотивованої відмови позивачу не надав.

Натомість, згідно письмової відповіді № 33 від 21.01.2019 року щодо розгляду його попереднього звернення до відповідача від 16.11.18 року, вбачається що його розгляд заяви передано для постійної комісії сільської ради з питань агрокомплексу, земельних відносин, благоустрою та розвитку села (голова комісії Філіп Ю.М. ).

Відтак, судом встановлено, що відповідачем не прийнято письмового рішення про дозвіл чи мотивовану відмову у формі рішення сесії.

Крім того, з метою отримання копій рішення (рішень) відповідача, позивач повторно звернувся до відповідача із додатковим письмовим зверненням від 03.04.2019 року , яким просив: надати копії наступних рішень Нижньоапшанської сільської ради, про які зазначено у письмовій відповіді за № 33 від 21.01.2019 року,(а.с.25) а саме :

- 16-ї сесії 7-го скликання від 13.10.2017 року Про земельні питання ;

- 13-ї сесії 7-го скликання від 10.02.2017 року Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ;

- 23-ї сесії 7-го скликання від 02.11.2018 року про прийняття рішення № 12 По внесення змін до рішення 13 сесії 7 скликання № 3 від 10.02.2017 року Про надання дозволу на розробку проектів із землеустрою на відведення земельних ділянок .

А також інформацію про те, чи задоволено (повністю або частково, в якій частині) чи відмовлено в задоволенні його заяви від 10.10.2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га (пункт б частини першої).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Такий висновок апеляційного суду відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2019 року у справі №820/688/17.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, таким чином вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду у відповідності до вимог ст. 118 Земельного кодексу України заяви ОСОБА_1 від 10.10.2017 року щодо надання дозволу на оформлення проекту відводу земельної ділянки у власність, площею 0,0717 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 307/1053/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повний текст судового рішення виготовлено 21.10.2019 року.