Рішення

від 26.01.2010 по справі 47/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/476 26.01.10

За позовом Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1

До Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Т.М.М.»

про стягне ння 17 768,62 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОС ОБА_2 - представник за дові реністю

Від відповідача Саєн ко Ю.М. - представник за дов іреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Го сподарського суду міста Києв а з позовом до відповідача пр о стягнення 13 448,00 грн. заборгова ності за Договором про надан ня транспортних послуг від 08.0 1.2008, 367,84 грн. 3% річних, 1 819,00 грн. інфля ційних втрат, 1 613,17 грн. пені, а та кож відшкодування витрат по сплаті державного мита - 172,81 г рн. та послуг інформаційно - технічного забезпечення суд ового процесу-315,00 грн.

Ухвалою Господарського с уду міста Києва від 19.10.2009 було п орушено провадження в справі № 47/476 та призначено її до розг ляду на 24.11.2009.

В судовому засіданні 24.11.2009 бу ло оголошено перерву до 01.12.2009, а в судовому засіданні 01.12.2009 - д о 26.01.2010, про що повідомлено пред ставників сторін під розписк и, які наявні в матеріалах спр ави.

В судовому засіданні 26.01.2010 пр едставник позивача заявлені вимоги підтримав у повному о бсязі. Просив суд позов задов ольнити. Позовні вимоги моти вовані тим, що відповідачем в супереч умов Договору про на дання транспортних послуг ві д 08.01.2008 не було здійснено оплату за надані позивачем послуги в сумі 13 480,00 грн. вартості здійс нених перевезень, здійснення яких підтверджується талона ми замовника на перевезення, а фактичне надання послуг з п еревезення та їх прийняття в ідповідачем - Актом № 11 від 20.10 .2008 приймання - здавання робі т на суму 13 480,00 грн.

В судовому засіданні 26.01.2010 пр едставник відповідача проти заявлених вимог заперечував , просив суд у позові відмовит и. Відповідач у письмовому ві дзиві на позов в обґрунтуван ня заперечень посилався на т е, що при нарахуванні позивач ем штрафних санкцій не було в раховано наступне: нарахуван ня слід здійснювати з 24.10.2008, а не з 23.10.2008, не враховано вимоги ч. 6 с татті 232 Господарського кодек су України щодо припинення н арахування штрафних санкцій через 6 місяців від дня, коли з обов' язання мало бути викон ано, а також застосовано при н арахуванні пені подвійну обл ікову ставку НБУ, що суперечи ть вимогам ст.ст. 1, 3 Закону Укра їни «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо вих зобов' язань», якими вст ановлено відповідальність у вигляді облікової ставки НБ У. В заперечення вимог про стя гнення основного боргу в сум і 13 448,00 грн. посилався на те, що за даними бухобліку відповідач а заборгованість перед позив ачем в сумі 13 448,00 грн. - не значи ться.

Розглянувши надані учасн иками процесу документи, зас лухавши пояснення представн иків сторін, Господарський с уд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2008 між позивачем - ФО П ОСОБА_1, як перевізником , і відповідачем - ТОВ «Т.М.М.» , як замовником, було укладено Договір про надання транспо ртних послуг б/н (далі-Догові р б/н від 08.01.2008), який підписано пе ревізником (позивачем) та зам овником (відповідачем) та пос відчено печаткою відповідач а, оригінал якого було дослід жено судом в судовому засіда нні, а належним чином засвідч ена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Умовами Договору б/н від 08.01.2008 сторони погодили, що п еревізник (позивач) зобов' я зується за заявками замовник а (відповідача) надавати тран спортні послуги, а замовник (в ідповідач) зобов' язується о платити надані послуги (п.1.1), ва ртість наданих послуг визнач ається за фактично виконаном у обсягу робіт, згідно шляхов ої документації (п. 4.1), загальна сума послуг визначається ст оронами згідно п. 4.1 договору т а оформлюється актами викона них робіт (п. 4.2), розрахунок за н адані послуги проводиться за мовником (відповідачем) у стр ок не більше 3 банківських дні в після підписання акту вико наних робіт (п. 4.3), перевізник (п озивач) та замовник (відповід ач) у випадку невиконання обо в' язків за даним договором несуть матеріальну відповід альність згідно вимог чинног о законодавства України (п. 5.1).

Згідно наданих позив ачем копій шляхових листів № 026766, № 026767, № 026768, № 026770, № 026771, № 026772, № 026773, № 026774, ним було здійснено на замовл ення відповідача відповідні перевезення за маршрутами.

Відповідно до Акту № 11 від 20.10.2008 приймання - здавання робіт згідно Договору б/н від 08.01.2008, складеного між замовнико м (відповідачем) та перевізни ком (позивачем), який підписан о замовником (відповідачем) т а перевізником (позивачем) і п освідчено печаткою замовник а, позивачем згідно умов Дого вору б/н від 08.01.2008 було здійснен о за замовленнями відповідач а, а відповідачем прийнято бе з зауважень та заперечень на дані позивачем послуги пере везення згідно шляхових лист ів № 026766, № 026767, № 026768, № 026770, № 026771, № 026772, № 026773, № 026774 загалом на суму 13 480,00 грн.

Відповідно до претен зії позивача № 1 від 06.07.2009, адресо ваної відповідачу, позивач п росив відповідача погасити з аборгованість за надані посл уги з перевезення по Договор у б/н від 08.01.2008 на суму 13 480,00 грн., які відповідачем прийняті, про щ о між сторонами складено Акт № 11 від 20.11.2008 на суму 13 480,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідач відповід і на претензію № 1 від 06.07.2009 - не н адав і заборгованість в сумі 13 480,00 грн. за надані послуги - н е погасив.

Стаття 175 ч.1 Господарсь кого кодексу України встанов лює, що майнові зобовязання, я кі виникають між учасниками господарських відносин, регу люються Цивільним кодексом У країни з урахуванням особлив остей, передбачених Господар ським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Гос подарського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов' язання належним чином відповідно д о закону, інших правових акті в, договору.

Відповідно до статті 908 Циві льного кодексу України, пере везення вантажу здійснюєтьс я за договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодек су України визначено, що за до говором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зоб ов' язується доставити дові рений їй другою стороною (від правником) вантаж до пункту п ризначення та видати його ос обі, яка має право на одержанн я вантажу (одержувачеві), а від правник зобов' язується спл атити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір п еревезення вантажу укладаєт ься у письмовій формі. Укладе ння договору перевезення ван тажу підтверджується складе нням транспортної накладної (коносамента) або іншого доку мента, встановленого транспо ртними кодексами (статутами) .

Вимогами статті 306 Господар ського кодексу України встан овлено, що перевезенням вант ажів у цьому кодексі визнаєт ься господарська діяльність , пов' язана з переміщенням п родукції виробничо-технічно го призначення та виробів на родного споживання залізниц ями, автомобільними дорогами , водними та повітряними шлях ами, а також транспортування продукції трубопроводами. С уб' єктами відносин перевез ення вантажів є перевізники, вантажовідправники та ванта жоодержувачі.

Статтею 526 Цивільного кодек су України передбачено, що зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарськог о процесуального кодексу Ук раїни передбачає, що кожна ст орона повинна довести ті обс тавини, на які вона посилаєть ся як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Гос подарського процесуального кодексу України обставини с прави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування, не можуть підтверд жуватися іншими засобами док азування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позива ч, як перевізник умови Догово ру б/н від 08.01.2008 виконав належни м чином, а саме: ним було надан о на замовлення відповідача послуги перевезення загалом на суму 13 480,00 грн., які відповіда чем було прийнято на зазначе ну суму без будь-яких зауваже нь та заперечень, що підтверд жується копіями шляхових ли стів № 026766, № 026767, № 026768, № 026770, № 026771, № 026772, № 026773, № 026774 та Актом № 11 від 20.10.2008 на сум у 13 480,00 грн. Але відповідачем вс упереч п. 4.3 Договору б/н від 08.01.200 8 не було здійснено оплату над аних позивачем послуг з пере везення на суму 13 480,00 грн. у стро к не більше 3 банківських днів після підписання Акту № 11 від 20.11.2008, доказів протилежного суд у станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином суд дійшов висн овку, що на даний час у відпові дача перед позивачем по Дого вору б/н від 08.01.2008 існує непогаш ена заборгованість за надані позивачем, але не оплачені ві дплвідачем послуги з перевез ення загалом в сумі 13 480,00 грн., по зивачем надано належні та до пустимі докази щодо наявност і зазначеної заборгованості у відповідача перед позивач ем, а тому суд визнає вимогу по зивача про стягнення з відпо відача суми заборгованості з а надані позивачем, але не опл ачені відповідачем послуги п еревезення законною, обґрунт ованою, доведеною належними та допустимими доказами та т акою, що підлягає задоволенн ю в повному обсязі в сумі 13 480,00 грн.

Також, позивачем заявлено д о стягнення з відповідача за прострочення виконання зобо в' язання по оплаті наданих послуг з перевезення по Дого вору б/н від 08.01.2008 367,84 грн. 3% річних, 1 819,00 грн. інфляційних втрат та 1 613,17 грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Циві льного кодексу України поруш енням зобов'язання є його нев иконання або виконання з пор ушенням умов, визначених з містом зобов'язання (ненале жне виконання), а боржник вва жається таким, що прострочи в, якщо він не приступив до ви конання зобов'язання або не в иконав його у строк, встанов лений договором або законом та якщо внаслідок прострочен ня боржника виконання зобов' язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовит ися від прийняття виконання і вимагати відшкодування зби тків.

Вимогами статті 611 Цивільно го кодексу України визначено , що у разі порушення зобов'яза ння настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, а саме як сплата неу стойки так і відшкодування з битків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господ арські санкції у вигляді гро шової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарс ької діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Госпо дарського кодексу України ви значено, що нарахування штра фних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов'язання мало бути ви конано.

Стаття 549 Цивільного код ексу України 2004 року встановл ює, що пенею є неустойка, що об числюється у відсотках від с уми несвоєчасно виконаного г рошового зобовязання за коже н день прострочення виконанн я.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин що до забезпечення виконання зо бов'язання вчиняється у пись мовій формі. Правочин щодо за безпечення виконання зобов'я зання, вчинений із недодержа нням письмової форми, є нікче мним.

З огляду на викладене, суд ом встановлено, що статтею 547 Ц ивільного кодексу України і мперативно визначено умову, згідно якої забезпечення вик онання зобов?язання має відб уватися у письмовій формі, то бто встановлення та застосув ання штрафних санкцій (неуст ойка, штраф, пеня) за порушення виконання зобов?язання має б ути вчинене у письмові формі , як того вимагає зазначена но рма закону, що зокрема встано влено і статтею 1 Закону Украї ни «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо вих зобов' язань». А оскільк и умовами Договору б/н від 08.01.2008 між позивачем та відповідач ем не встановлено відповідал ьності будь-якої з сторін зоб ов' язання у вигляді сплати пені за несвоєчасне виконан ня грошового зобов' язання з азначеного договору, а тому п озовна вимога про стягнення з відповідача 1 613,17 грн. пені не є законною, і задоволенню не п ідлягає.

Статтею 625 Цивільного коде ксу України встановлено, що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов' язан ня, на вимогу кредитора зобов ' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

Крім того, суд дійшов вис новку, що оскільки відповіда ч свої зобов' язання перед п озивачем по Договору б/н від 08 .01.2009 по оплаті наданих позивач ем послуг з перевезення зага лом на суму 13 480,00 грн. належним ч ином у визначений договором строк - не виконав, оплата за боргованості в сумі 13 480,00 грн. у визначений п. 4.3 Договору б/н ві д 08.01.2008 строк, а саме: 3 банківськи х дня з моменту підписання Ак ту № 11 від 20.10.2008 приймання - здав ання робіт на суму 13 480,00 грн., тоб то у строк до 23.10.2008 включно та ст аном на момент вирішення спо ру погашена ним не була, прост рочення відповідачем свого з обов' язання по оплаті надан их позивачем послуг з переве зення відбувалось з 24.10.2008 по 20.09.200 9 (дата, визначена позивачем са мостійно у позові як граничн а щодо нарахування), що склада є 331 день, а тому вимоги позивач в цій частині є законними, обг рунтованими, але такими, що пі длягають частковому задовол енню з огляду на нижчевиклад ене.

Посилання відповідача на т е, що до вимог позивача про стя гнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають застосув анню вимоги ч. 6 статті 232 Господ арського кодексу України щод о припинення нарахування штр афних санкцій через 6 місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано - судом ві дхиляються як необґрунтован і та такі, що суперечать вимог ам чинного законодавства, зо крема статті 230 Господарськог о кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України, оскільки штрафними санкціям и в розумінні зазначених ста тей є неустойка, штраф, пеня, а інфляційні втрати та 3% річних є правовим наслідками прост рочення виконання грошового зобов' язання за увесь час п рострочення і не є штрафними санкціями, а тому до них не пі длягає застосуванню вимоги ч. 6 статті 232 Господарського ко дексу України.

Таким чином, згідно розраху нку суду:

Розмір 3% річних складає:

13 480,00 грн. х 3%/ 365 х 331 день = 366,75 грн., і я кий підлягає стягненню з від повідача на користь позивача .

Розмір інфляційних втрат, з урахуванням листа Верховног о Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Ре комендации относительно при менения индексов инфляции пр и рассмотрении судебных дел» , складає:

13 480,00 грн. 101,5% (індекс інфляції у листопаді) х 102,1 % (індекс інфляц ії у грудні 2008) х 102,9% (індекс інфля ції у січні 2009) х 101,5% (індекс інфля ції у лютому 2009) х 101,4% (індекс інфл яції у березні 2009) х 100,9% (індекс ін фляції у квітні 2009) х 100,5% (індекс і нфляції у травні 2009) х 101,1% (індекс інфляції у червні 2009) х 99,9% (індек с інфляції у липні 2009) х 99,8% (індек с інфляції у серпні 2009) х 100,8% (інде кс інфляції у вересні 2009) - 13480,00 грн. = 1 762,84 грн. і підлягає стягне нню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимог и позивача підлягають частко вому задоволенню, а саме: 13 480,00 г рн. основного боргу, 366,75 грн. 3% рі чних та 1 762,84 грн. інфляційних вт рат. В іншій частині вимоги за доволенню не підлягають.

Державне мито і витрати н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу, в ідповідно до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, підлягають стягненню з відповідача пропорційно р озміру задоволених позовних вимог. Також, позивачу підляг ає поверненню з Державного б юджету України зайво сплачен их 79,00 грн. в якості витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу, спла чених квитанцією № 2069597 від 25.09.2009.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 -85 Господарського процесуаль ного кодексу України, Господ арський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольн ити частково.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Т.М.М.»(код ЄДРПОУ 14073675; місце знаходження: 03146 м.Київ, Святош инський р-н., вул. Чаадаєва, буд . 2-Б) з будь-якого рахунку виявл еного державним виконавцем п ід час виконання судового рі шення, на користь Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1 (ко д ЄДРПОУ НОМЕР_1; місцезна ходження: АДРЕСА_1) суму ос новного боргу в розмірі 13 480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., 366 (т риста шістдесят шість) грн. 75 к оп. 3% річних, 1 762 (одна тися ча сімсот шістдесят дві) грн. 8 4 коп. інфляційних витрат, а також 156 (сто п' ятдесят шіс ть) грн. 09 коп. витрат по спла ті державного мита та 207 (дві сті сім) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу. В і ншій частині позову - відмов ити.

3. Видати наказ відпові дно до статті 116 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

4. Повернути з Державно го бюджету України на корист ь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР _1; місцезнаходження: АДРЕ СА_1) зайво сплачених 79 (сімде сят дев' ять) грн. 00 коп. в якост і витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу, сплачених квитанці єю № 2069597 від 25.09.2009.

5. Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленного відповідно до вимог статті 84 Г осподарського поцесуальног о кодексу України.

Суддя

С.Р.Станік

Дата підписання рішення - 01.02.2010