Постанова

від 15.08.2019 по справі 826/4700/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №826/4700/17

адміністративне провадження №К/9901/38267/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів: Аблова Є.В., Смолія І.В. від 07.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів :головуючого судді Шелест С.Б., суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. від 05.09.2017 у справі №826/4700/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лілея (надалі - позивач, Товариство/ ТОВ Лілея ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач/ податковий орган/ДФС України), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення відображення показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року у системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення податку на додану вартість суми, на яку ТОВ Лілея має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 862448,00 грн.; зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Лілея має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 862448,00грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року судовим рішенням визнана поданою 09.07.2015, однак, в порушення норм чинного податкового законодавства відповідачем не відображено в системі електронного адміністрування на рахунку ТОВ "Лілея" суми від`ємного значення в розмірі 862448,00грн., на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, позов Товариства задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення відображення показників податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Лілея за червень 2015 року у системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ Лілея має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 862448,00 грн. Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Лілея має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 862448,00грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а отже сформовані у ній показники (зокрема рядок 24) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку ТОВ Лілея має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, а саме 862448,00грн.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме - статті 201-1, пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та не з`ясовані всі обставини справи й не враховані надані суду докази. Вказує також, що за замістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності, а результати уточнення показників звітності з ПДВ за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Лілея вказує, що податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року подана позивачем 09.07.2015 та прийнята податковим органом за реєстраційним номером 9142384740 й жодного уточнюючого розрахунку до вказаної податкової декларації не подавалось.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.07.2015 ТОВ Лілея подано до ДПІ у Печерському ройоні ГУ ДФС м. Києва податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року з додатками №2 та №5 в електронному вигляді, що підтверджується квитанцією №1. В той же день позивач отримав квитанцію №2 про прийняття такої поданої податкової декларації.

Листом №10275/10/26-55-15-01 від 13.07.2015р. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва повідомила, що подана ТОВ Лілея податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року заповнена з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених в Наказі ДПА України від 14.06.2012р. №516 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України , ст.ст.46-48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність нормам та змісту відповідного податку.

ТОВ Лілея оскаржило до Окружного адміністративного суду м. Києва відмову ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, що подавалася 09.07. 2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №826/28036/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лілея задоволено повністю: визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю Лілея з податку на додану вартість за червень 2015 року, що подавалася 09 липня 2015 року; визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року поданою ТОВ Лілея 09 липня 2015 року.

Відповідно до листа ДФС України від 19.05.2017 №1074716/99-99-12-03-01-15 подана 09.07.2015 ТОВ Лілея податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 прийнята контролюючим органом за реєстраційним номером 9142384740, однак, сума від`ємного значення в розмірі 862448,00грн. не відображена на рахунку ТОВ Лілея в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки збільшення показників формули відбулося разово 03.08.2015, а декларація за червень 2015 року визнана поданою за рішенням суду від 30.05.2016, тобто після збільшення показників формули.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, 29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені, починаючи з 01.07.2015 року, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу (абз. абз. 9, 10 п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України).

Згідно підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно з пунктом 9-2 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення:зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що ДФС:1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Для забезпечення реалізації норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість №643-VIII від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА), розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для зареєстрованих платників податку наступним чином:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість №643-VIII від 16 липня 2015 року) ДФС України буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість №643-VIII від 16 липня 2015 року) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл);

- суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість №643-VIII від 16 липня 2015 року сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій стосовно того, що 03 серпня 2015 року мали бути відновленні права платників податків на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач подав до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію за червень 2015 року в липні 2015 року, однак, податковий орган листом повідомив, що остання заповнена з порушенням вимог оформлення податкової звітності та запропонував подати нову податкову звітність, заповнену відповідно до норм чинного законодавства України.

Позивач оскаржив такі дії податкового органу в судовому порядку.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016р., податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року вважається поданою ТОВ Лілея 09.07.2015.

Вказана податкова декларація прийнята податковим органом за реєстраційним номером 9142384740.

Проте, відповідач після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ, що відповідачем не заперечується.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податкова декларація за червень 2015 року, подана позивачем до податкового органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ній показники (зокрема рядку 24 ) мали бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення у сумі 862448,00грн.

Що ж до посилань відповідача про необхідність зазначення суми від`ємного значення в розмірі 862448,00грн. в рядку 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, то судами вірно встановлено, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу сума від`ємного значення (рядок 24) декларації не ставиться в залежність від рядка 31 декларації та є самостійною підставою для збільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду