Ухвала

від 19.08.2019 по справі 160/6540/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2019 року Справа №160/6540/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ про роз`яснення ухвали суду від 05.08.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справи за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов від 11.04.2019 №ДН-1596/269/АВ/МГ-ФС/325, №ДН-1596/269/АВ-ФС/326 та №ДН-1596/269/АВ/ІП-ФС/327.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 часткового задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ про забезпечення позову в адміністративній справі, а саме:

- зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області №ДН-1596/269/АВ/МГ-ФС/325 від 11.04.2019 року у виконавчому провадженні №59430224 до набрання законної сили рішенням по суті у справі №160/6540/19;

- зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області №ДН-1596/269/АВ-ФС/326 від 11.04.2019 року у виконавчому провадженні №59430394 до набрання законної сили рішенням по суті у справі №160/6540/19;

- зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області №ДН-1596/269/АВ/ІП-ФС/327 від 11.04.2019 року у виконавчому провадженні №59430444 до набрання законної сили рішенням по суті у справі №160/6540/19;

- в іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено.

13.08.2019 засобами телекомунікаційного зв`язку на електронну адресу суду та 14.08.2019 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ТОВ НІКФІШ про роз`яснення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 по справі №160/6540/19, в якій заявник просив суд роз`яснити вищевказану ухвалу, а саме: чи скасовує (зупиняє) зазначена ухвала дію постанов про накладення арешту на майно, рахунки, грошові кошти ТОВ НІКФІШ та чи може ТОВ НІКФІШ розпоряджатися грошовими коштами на своїх рахунках?

В обґрунтування наведеної заяви позивач посилається на те, що ТОВ НІКФІШ пред`явило ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 до виконання Нікопольському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у зв`язку з чим останній зупинив виконавчі провадження, проте накладений арешт майна та коштів не зняв, що, в свою чергу, призводить до того, що діяльність ТОВ НІКФІШ повністю паралізована, оскільки існує заборона розпоряджатись та користуватись майном, яке належить товариству на праві приватної власності, у тому числі коштами. Крім цього, заявник акцентує увагу суду, що якщо за виконавчими провадженнями не буде знятий арешт майна та коштів, то ТОВ НІКФІШ зазнає значних матеріальних збитків та вимушене буде здійснити не за своєю волею інші правопорушення, зокрема, затримка заробітної плати працівникам підприємства та розрахунку з контрагентами за виконані ними роботи, а в найгіршому випадку ТОВ НІКФІШ повністю припинить свою господарську діяльність та може бути визнано банкрутом. Враховуючи зазначені в заяві обставини, позивач просив роз`яснити судове рішення на підставі статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Враховуючи наведену норму, оскільки ухвала про забезпечення позову була прийнята судом без повідомлення учасників справи в порядку частини 1 статті 154 КАС України, суд вважає за необхідне провести розгляд заяви про роз`яснення судового рішення провести в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву ТОВ НІКФІШ про роз`яснення судового рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

У пункті 12 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що судовим рішенням є рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року №7 роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Вищенаведений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 18.02.2019 у справі №826/26757/15 та від 02.05.2019 у справі №9901/162/19.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі №806/5194/15.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 5 частини 1 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 1 статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII встановлені вимоги до виконавчого документа, так у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 про забезпечення адміністративного позову відповідає всім вищезазначеним вимогам, законодавчо встановленим до виконавчого документа.

Водночас, дослідивши текст ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №160/6540/19, суд дійшов висновку про те, що вказане судове рішення є чітким за змістом і зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути труднощі щодо його розуміння.

Крім цього, пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як вбачається із заяви ТОВ НІКФІШ про роз`яснення судового рішення на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Нікопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області були зупинені вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №59430224, №59430394, №59430444.

Тобто, станом на день розгляду судом заяви про роз`яснення судового рішення вищевказана ухвала, яку просить роз`яснити заявник, фактично виконана, що додатково свідчить про відсутність труднощів у її розумінні.

Поряд із цим, суд звертає увагу заявника, що відповідно до пункту 18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністертсва юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

За приписами пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При цьому, частиною 1 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач, подавши заяву про роз`яснення судового рішення, фактично просить суд змінити раніше вжиті заходи забезпечення позову або збільшити кількість цих заходів, що суперечить приписам КАС України.

Таким чином, суд зазначає, що наведені заявником у заяві про роз`яснення судового рішення доводи аж ніяк не свідчать про незрозумілість судового рішення та не обґрунтовують необхідність надання роз`яснення резолютивної частини судового рішення.

Отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для роз`яснення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №160/6540/19 в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 4, 44, 45, 151, 156, 248, 254, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ про роз`яснення ухвали суду від 05.08.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НІКФІШ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно