Постанова

від 14.08.2019 по справі 308/4640/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/4640/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 серпня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., КОЖУХ О.А.

при секретарі МИКУЛЯК Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортна компанія Сіко у справі № 308/4640/19 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Бедя В.І. від 26 квітня 2019 року, повний текст якої складено 26 квітня 2019 року, про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортна компанія Сіко про стягнення боргу, -

встановив:

Відповідач ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко оскаржив ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.04.2019, якою задоволено частково заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, забезпечено позов шляхом накладення арешту на рахунки, рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко , в межах ціни позову, а саме 10380274,68 грн, а в іншій частині заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

На думку апелянта, ухвала судді не відповідає вимогам закону. Доводи апеляції зводяться до такого.

Позивач приховав від суду інформацію про наявність трьох судових проваджень, пов`язаних із даним спором: провадження щодо повороту виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі № 5008/579/2012; провадження у справі № 308/8326/18 за позовом ТОВ ЕТК Сіко до ОСОБА_1 про визнання недійсними трьох договорів про відступлення прав вимоги, на підставі яких ОСОБА_1 пред`явила позов про стягнення боргу; провадження у справі № 308/1294/19 за позовом ТОВ ЕТК Сіко до ОСОБА_2 про повернення майна з незаконного володіння.

Позов ОСОБА_1 недобросовісний, оскільки нею приховано від суду факт набуття права власності на майновий комплекс (пункт миття автомобілів з відповідними будівлями і спорудами, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ) за оціночною вартістю 4929832,00 грн, з урахуванням чого невиконана частина відповідного зобов`язання становить 1750121,70 грн.

Позивач просив забезпечити позов у тому числі й арештом зазначених земельної ділянки та майнового комплексу, які вона набула за оціночною вартістю 4929832,00 грн, а на час пред`явлення позову відчужила ОСОБА_2 за 1115000,00 грн.

Ціна позову зазначена позивачем у 10380274,68 грн, тоді як прохальна частина заяви містить вимогу про стягнення коштів у сумі 18557866,48 грн. Зі змісту позовної заяви неможливо зрозуміти, яким чином визначено ціну позову, зокрема, не зазначено, які вимоги є основними, а які додатковими, як розраховані відповідні вимоги. Це суперечить вимогам закону щодо належного обґрунтування вимог позову.

Суд не залишав заяву без руху, а також не вирішував питання про забезпечення позову в судовому засіданні з участю сторін, тому не оцінив належним чином підстави для накладення арешту на майно, зміст і обсяг позовних вимог (предмет позову).

Зважаючи на вимогу про стягнення боргу у великому розмірі та про відповідне забезпечення позову, позивач не надав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, а суд першої інстанції відповідне питання не з`ясовував і не вирішував. Цим порушено принцип рівноправності сторін у спорі.

Не було враховано й велику ймовірність відмови в позові, неправильне визначення та пропущення позивачем строку давності для пред`явлення вимог, виникнення яких він обґрунтовує трьома договорами про відступлення прав вимоги, неможливість нарахування процентів поза межами строку дії договору.

Відповідач просить ухвалу судді суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко Брунцвик Л.В. і ОСОБА_3 , які апеляцію підтримали, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційну скаргу у відсутність позивача ОСОБА_1 , обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого .

Як убачається з наявних матеріалів, ОСОБА_1 пред`явила до ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко позов (а.с. 3-9), яким просила суд стягнути на її користь з відповідача 18557866,48 грн заборгованості за простроченим грошовим зобов`язанням та покласти на нього судові витрати. Позов був умотивований тим, що ОСОБА_1 набула права вимоги з ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко боргів на підставі укладених із ТОВ Фактор Стандарт 16.06.2016 договорів:

№ 28-16062016 про відступлення права вимоги - боргу відповідача за кредитним договором від 06.06.2006 № 17/4-06, укладеним із ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , в сумі 3512779,12 грн;

№ 29-16062016 про відступлення права вимоги - боргу відповідача за кредитним договором від 13.03.2007 № 04/4-07, укладеним із ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , в сумі 2166162,78 грн;

№ 30-16062016 про відступлення права вимоги - боргу відповідача за кредитним договором від 12.02.2008 № 1/4-08, укладеним із ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , в сумі 6679953,70 грн.

Оскільки строк кредитування за вказаними договорами сплив, а кредитні зобов`язання були порушені ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко , заборгованість відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню, з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від прострочених сум станом на 01.05.2019 обчислюється в загальній сумі 18557866,48 грн, де заборгованість за кредитними договорами: від 06.06.2006 № 17/4-06 становить 5274717,74 грн, від 13.03.2007 № 04/4-07 становить 3252666,01 грн, від 12.02.2008 № 1/4-08 становить 10030482,73 грн.

Водночас у вступній частині заяви ціна позову була зазначена як 10380274,68 грн.

Заявою від 25.04.2019, поданою цього ж дня одночасно з позовною заявою, позивач ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на рахунки та майно ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко , а саме на:

земельну ділянку площею 5000 кв. м, цільове призначення - для будівництва та обслуговування автостоянки та автомийки транспортного засобу, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1;

комплекс, пункт миття автомобілів (перша черга), що складається з пункту миття автомобілів (літ. А ) загальною площею 374,8 кв. м, оглядової ями, позначеної 1 , збірника водостоків, позначеного ІІ , ІІІ , майданчика, позначеного IV , огорожі, позначеної № , адміністративного будинку (літ. Б , Б1 ) площею 243,8 кв. м, навісу (Літ. В ) площею 339 кв. м і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

транспортний засіб (автомобіль) марки КОЕGЕL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки КОЕGЕL, модель SN 24 тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_5 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_7 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_9 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_11 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_13 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_15 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_16 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_17 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_18 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_19 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки ПР, модель Avtotreiding ОРА 8Т, тип ТЗ: причіп бортовий - Е, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_20 , сірого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_21 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки Mercedes-Benz, модель Atego 1218 L, тип ТЗ : бортовий - С, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_22 , жовтого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_23 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки Samro, модель С 218 RJ, тип ТЗ: причіп бортовий - С, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_24 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_25 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки Renault, модель Premium400T, тип ТЗ: бортовий - С, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_26 , червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_27 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FT LD XF105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_28 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_29 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_30 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_31 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FT LD XF105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_32 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_33 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_34 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_35 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FT LD XF105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_36 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_37 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_38 , чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_39 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_40 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_41 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_42 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_43 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_44 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_45 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_46 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_47 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_48 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_49 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_50 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_51 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_52 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_53 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_54 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_55 ;

транспортний засіб (автомобіль) марки DAF, модель FТ ХF 105.410, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_56 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_57

у межах 18567855,68 грн, з яких 18557866,48 грн заборгованості по простроченому грошовому зобов`язанню (позовні вимоги), 9605,00 грн судового збору за подання позову та 384,20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 54-59).

На обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, зокрема, що відсутність забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову і за відсутності обігових коштів на рахунках відповідача єдино можливим способом виконання рішення суду є продаж основних засобів та майна Товариства, тому арешт слід накласти майно та грошові кошти, що належать відповідачу. Водночас позивач конкретно визначив майно, на яке просив накласти арешт.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.04.2019 заяву позивача задоволено частково, накладено арешт на рахунки, рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко , в межах ціни позову, а саме 10380274,68 грн, в іншій частині заяви позивача про забезпечення позову відмовлено (а.с. 60-63). Провадження в справі відкрито ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.05.2019 (а.с. 67).

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції виходив із необхідності забезпечити можливість реального виконання рішення суду в разі задоволення позову, запобігти несумлінним діям відповідача щодо знищення, приховування, відчуження майна, а також із того, що розмір забезпечення позову не може бути більшим за визначену позивачем ціну позову. Крім того, вимогу про накладення арешту на конкретні об`єкти нерухомості та на рухоме майно було визнано необґрунтованою та недоведеною. Для вирішення питання про зустрічне забезпечення суд підстав не вбачав.

З таким вирішенням питання про забезпечення позову колегія суддів погодитись не може.

За приписами ст. 3 ч. 1 п. 6, ст. 13 ч.ч. 1-3 ЦК України, ст. 2 ч. 3 п. 11, ст. 44 ч. 1 ЦПК України, що узгоджуються з іншими нормами цих законів, особа в цивільних і процесуальних відносинах повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди, зловживання цивільним та процесуальними правами не допускається.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, ясним, зрозумілим і не повинно допускати довільного тлумачення, припущень, не повинно містити істотних суперечностей, тобто, при постановленні ухвали про забезпечення позову, яка є виконавчим документом, має бути дотриманий принцип правової визначеності, лише таке судове рішення може бути належно виконане, що є однією з умов його законності (ст.ст. 153, 260, 263, 431 ЦПК України, ст.ст. 3, 4 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ст. 149 ч.ч. 1, 2, ст. 150 ч. 1 п. 1, ст. 151 ч. 1 ЦПК України, суд за заявою позивача може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Окрім цього, заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Зі змісту позовної заяви випливає та встановлено судом, що у її вступній частині позивач ОСОБА_1 зазначила ціну позову як 10380274,68 грн, проте, вимогу пред`явила про стягнення коштів у сумі 18557866,48 грн, щодо якої навела відповідну мотивацію в заяві та подала розрахунки (а.с. 11-14). У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не посилалася на ціну позову у 10380274,68 грн взагалі, натомість оперувала саме розміром позовних вимог, зазначеним у прохальній частині позовної заяви (18557866,48 грн) і саме виходячи з цього розміру просила забезпечити позов. Поряд із цим, позовна заява та заява про забезпечення позову взаємопов`язані та не можуть розглядатися окремо одна від одної по суті. Отже, наявні суперечності як у позовній заяві щодо ціни позову, так і між позовною заявою та заявою про забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову було подано в порядку, передбаченому ст. 152 ч. 1 п. 2 ЦПК України - одночасно з пред`явленням позову. Суддя суду першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову у межах строку, встановленого ст. 153 ч. 1 ЦПК України. Однак, зважаючи на вищевказані недоліки та суперечності, суддя не використав передбачену цивільним процесуальним законом можливість для їх усунення: не викликав заявника для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, не призначив за відповідних умов розгляд заяви в судовому засіданні (ст. 153 ч.ч. 3, 4 ЦПК України).

Тим часом, ціна позову, розмір позовних вимог, предмет позову є одними з ключових обставин, які підлягають з`ясуванню при вирішенні питання про забезпечення позову, позаяк безпосередньо впливають на розмір такого забезпечення, визначення обсягу обмежень, які застосовуються у відповідний спосіб щодо прав відповідача, його коштів, майна тощо. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ч. 3 ЦПК України). Без визначення дійсного розміру позовних вимог (предмета позову) про дотримання правил щодо співмірності заходів забезпечення позову з цими вимогами не йдеться.

Обставини, що слугують підставами для забезпечення позову, обрання виду та меж такого забезпечення є предметом доказування (ст. 77 ч. 2, ст. 149 ч. 2, ст. 151 ч. 1 п.п. 3, 4, 5, ст. 153 ч.ч. 3, 4 ЦПК України). З`ясування та встановлення цих обставин на відповідній стадії процесу є компетенцією суду першої інстанції, не з`ясувавши їх належним чином та не усунувши суперечності суддя суду першої інстанції не мав належних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову ані в повному обсязі, ані частково. З матеріалів справи випливає, що провадження в справі було відкрито теж без усунення недоліків позовної заяви щодо ціни позову (ст. 185 ч.ч. 1, 2, 3 ЦПК України), відповідно, питання про забезпечення позову не може вирішуватися коректно і на подальших стадіях провадження в справі.

Таким чином, вирішення питання про забезпечення позову не може бути визнане таким, що відповідає змісту позовної заяви, дійсній правовій позиції позивача в справі, а відтак - вимогам цивільного процесуального закону. Судове рішення ґрунтується по суті на припущеннях. Таке вирішення процесуального питання порушує права обох сторін у справі, за обставинами якої відповідні вади не можуть бути усунуті на стадії апеляційного розгляду. Наведене є достатнім для констатації про ухвалення судового рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та про необхідність скасування оскарженої ухвали з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Поза цим, апеляційний суд вказує на таке. З наявних на час апеляційного розгляду справи документів і матеріалів видно, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 та майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 були відчужені ОСОБА_2 , його право власності на ці майнові об`єкти було зареєстровано 10.12.2018 (а.с. 137-139 та ін.). Крім того, між ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають місце відповідні спори щодо правомірності набуття ОСОБА_1 прав вимоги, з яких виник її позов, про забезпечення якого йдеться, про права на зазначене майно тощо.

Стосовно транспортних засобів (сідлових тягачів і причепами та напівпричепами) наявні дані про те, що за договорами застави від 22.08.2006 № 242/44-2006, від 31.05.2007 № 187/44-2007 і від 22.05.2008 № 149/44-2008, які були укладені між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк і ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко на забезпечення відповідних кредитних договорів та права вимоги за якими наразі належать ОСОБА_1 , ці транспортні засоби перебувають у заставі. Тобто, їх цивільний оборот обмежений, відчуження транспортних засобів можливе лише за згодою заставодержателя, що передбачає обізнаність ОСОБА_1 з відповідними обставинами та забезпечення їй можливості відповідного реагування та волевиявлення. Задоволення позову тягтиме й реалізацію зазначених транспортних засобів чи інший перехід прав щодо них в інтересах позивача, що виключає по суті ризик ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду за рахунок цього майна як основну підставу для забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене рухоме майно. Потреби в арешті цього майна, права на яке контролюються позивачем, немає фактично.

Далі. Транспортні засоби:

напівпричіп марки KOEGEL, модель SN 24, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_14 , був викрадений у березні 2010 року на території Угорської Республіки, що підтверджується протоколом, складеним 01.04.2010 органом поліції Угорської Республіки;

марки DAF, модель FT LD XF105.410, сідловий тягач - Е, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_36 , марки DAF, модель FT LD XF105.410, сідловий тягач - Е, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_28 , марки DAF, модель FT LD XF105.410, сідловий тягач - Е, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_32 , марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_38 , марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_58 , марки KOEGEL, модель SN 24, тип н/причіп бортовий - Е, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_59 були продані у 2013 році в порядку виконання виконавчих документів на користь ТОВ Компанія з управління активами Ізі Лайф , що підтверджується листом МВ ДВС Ужгородського міськрайуправління юстиції від 20.11.2013 № 07-54/23002;

марки Mercedes-Benz, модель Atego 1218 L, бортовий - С, 2001 року випуску, д/н НОМЕР_22 (металобрухт); марки DAF, модель FТ ХF 105.410, сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_48 , марки DAF, модель FТ ХF 105.410, сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_46 , марки DAF, модель FТ ХF 105.410, сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_42 , марки DAF, модель FТ ХF 105.410, сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_50 і марки KOEGEL, модель SN 24, н/причіп бортовий - Е, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_10 були продані на електронних торгах у 2015 році в порядку виконання виконавчих документів на користь ТОВ КУА Ізі Лайф , що підтверджується актами державних виконавців про проведення прилюдних торгів від 26.03.2015, від 07.04.2015, від 21.04.2015, від 29.05.2015, від 10.06.2015 і від 25.06.2015.

Решта 6 автомобілів та 9 причепів і напівпричепів перебувають у власності ТОВ Експедиційно-транспортна компанія Сіко , що підтверджується довідкою підприємства від 12.08.2019 № 02-06/125.

Ці обставини були відомі на час пред`явлення позову та подання заяви про його забезпечення, тому дії позивача ОСОБА_1 , яка конкретно визначила майно, на яке слід накласти арешт, не узгоджуються з правилами добросовісної реалізації цивільних і процесуальних прав та виконання відповідних обов`язків. Заява про забезпечення позову щодо відповідних майнових об`єктів є безпідставною.

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень ст. 367 ч.ч. 1, 3, 6 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4, ч. 2 цього Кодексу, апеляцію відповідача, істотні доводи якої знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, слід задовольнити, ухвалу судді суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. При цьому, апеляційний суд зауважує, що позивач не позбавлений права за наявності для того підстав ставити встановленим порядком питання про забезпечення позову повторно.

Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 3, 6, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4, ч. 2, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортна компанія Сіко задовольнити, ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 26 квітня 2019 року скасувати, у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 19 серпня 2019 року.

Судді