Постанова

від 15.08.2019 по справі 910/16669/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р. Справа№ 910/16669/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Іоффе А.Ю. - довіреність №1 від 28.01.2019

від третьої особи 1: Голік О.А. - довіреність №27-26501/17 від 27.12.2017

від третьої особи 2: Прокопенко П.П., ордер сері КВ №772708 від 07.06.2019

розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 (повний текст складено 28.03.2019)

у справі №910/16669/18 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Грошової С.В., м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Солюшнс", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

2. ОСОБА_2 , м. Київ

про стягнення 221 575,35 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.02.2019),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Грошової С.В. (далі - Банк, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Солюшнс" (далі - ТОВ "Голден Солюшнс", відповідач) про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.02.2019, 221 575,35 грн, з яких 200 000,00 грн - основна заборгованість, 21 575,35 грн - прострочені проценти.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №839 від 15.12.2014 про відкриття кредитної лінії в частині своєчасного повернення кредитних коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа 1) та ОСОБА_2 (далі - третя особа 2) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки відповідачем заборгованість за Договором №839 від 15.12.2014 погашена 06.05.2015 в повному обсязі, а твердження позивача про наявність цієї заборгованості за вказаним правочином обумовлюється лише нікчемністю проведених транзакцій по погашенню вказаного боргу, що однак під встановлені ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознаки нікчемності не підпадає, відтак, наведені позивачем підстави звернення з даним позовом є необґрунтованими та недоведеними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. За твердженням апелянта не відповідають нормам чинного законодавства висновки суду про те, що в операціях з погашення кредитного договору відсутня така ознака, як безоплатна відмова банку від своїх вимог. За наслідками проведення штучних транзакцій з погашення кредитної заборгованості позичальника по Договору про відкриття кредитної лінії №839 від 15.12.2014 на загальну суму 1 510 273,97 грн. кошти не були відображені на кореспондентському рахунку Банку, відкритому у Національному банку України (далі - НБУ), чим було порушено заборону, встановлену Постановою НБУ №293/БТ від 30.04.2015, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок Банку. За наслідками штучних транзакцій з погашення кредитної заборгованості не було підвищено ані ліквідність, ані платоспроможність проблемного банку, що зумовило віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Таким чином, за твердженням апелянта, правочини по проведенню ПАТ "Український професійний банк" транзакцій з погашення кредитної заборгованості мають ознаки нікчемності відповідно до положень ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16669/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без руху на підставі ч. 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

27.05.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 20.05.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази сплати судового у розмірі 4 985,44 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18, відкрито апеляційне провадження у даній справі, зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення апеляційного провадження, справу №910/16669/18 призначено до розгляду на 16.07.2019 о 12 год.20 хв.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019, справу №910/16669/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 колегією суддів у вищезазначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18, розгляд справи призначено на 15.08.2019 о 15 год. 00 хв.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу № 910/16669/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 колегією суддів у вищезазначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від від 20.03.2019 у справі №910/16669/18.

Позиції учасників справи.

21.06.2019 від представника відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18 залишити без змін.

Через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду 27.06.2019 від представника третьої особи 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 15.08.2019 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ПАТ "Український Професійний Банк" задовольнити повністю.

Представник Відповідача та третьої особи 2 у судовому засіданні 15.08.2019 заперечували проти вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції у даній справі просили залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

15.12.2014 між ПАТ "Український професійний банк" (ПАТ "УПБ", Банк) та ТОВ "Алекспром М", правонаступником якого є ТОВ "Голден Солюшнс" (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 839 (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов`язався відкрити Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 500 000, 00 грн. терміном до 09.12.2015 на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору Банк надає кредити згідно з відкритою кредитною лінією, при наявності вільних коштів. Розмір кредитів, які надаються згідно з кредитною лінією, строки їх дії, цільове використання позичальник вказує в письмовій заяві на кредит.

Плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 25% річних (п. 1.4. Кредитного договору).

Банк здійснив перерахування грошових коштів згідно Кредитного договору Позичальнику у розмірі 1 500 000 грн. відповідно до меморіального ордеру № 21753820 від 15.12.2014 (т.1, а.с. 21).

Виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Договором № 839 від 15.12.2014 забезпечувалися заставою майнових прав на грошові кошти згідно Договору застави майнових прав на грошові кошти №839-2 від 15.12.2014, за яким заставою виступає банківський вклад на суму 1 500 000 грн., що належить третій особі 2, а також порукою згідно Договору поруки №839-1 від 15.12.2014, укладеним між позивачем та третьою особою 2.

05.05.2015 на рахунок відповідача від третьої особи 2 надійшли грошові кошти в розмірі 1500000 грн., як поворотна фінансова допомога згідно Договору №1/05 від 05.05.2015 .

06.05.2015 відповідач подав до Банку платіжні доручення № 288 на суму 1500000 грн. із призначенням платежу "повне погашення кредитної лінії від 15.12.2014 № 839, без ПДВ", № 291 на суму 10273,97 грн. із призначенням платежу "погашення відсотків кредитної лінії від 15.12.2014 № 839, без ПДВ". Вказані суми були перераховані на рахунки відповідача в рахунок повного погашення заборгованості останнього за Кредитним договором.

Наведене слугувало підставою для укладення між сторонами Договору від 06.05.2015 про розірвання Договору про відкриття кредитної лінії від 15.12.2014 № 839 (т.1, а.с. 177).

Постановою Правління Національного банку України № 348 від 28.05.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних (т.1, а.с. 25-26).

На підставі постанови Правління Національного банку України № 348 від 28.05.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "УПБ".

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "УПБ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.

Постановою Правління Національного банку України № 562 від 28.08.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ "УПБ" та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято відповідне рішенням № 158 від 28.08.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатору банку".

29.05.2015 наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Пантіної Л.О. "Про перевірку договорів в ПАТ "УПБ" № 26/ТА було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "УПБ" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (т.1, а.с. 42-43).

За результатами роботи комісії складено протокол № 40 від 25.08.2015, в якому зазначено, що:

- здійснивши правочин по повному погашенню заборгованості ТОВ "Голден Солюшнс" по Договору про відкриття кредитної лінії №839 від 15.12.2014, Банком порушено вимоги постанови Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитись через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у Національному банку України, та яка забороняє Банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи;

- Банк здійснивши правочин по повному погашенню заборгованості ТОВ "Голден Солюшнс" по Договору про відкриття кредитної лінії №839 від 15.12.2014, прийнявши дострокове погашення заборгованості позичальником прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", що прямо зазначено у п. 5 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину;

- в результаті здійснення правочину по погашенню заборгованості по Кредитному договору надаються переваги кредитору Банку - ОСОБА_2 , перед іншими кредиторами, не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, що прямо зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.09.2015 позивачем направлено відповідачу та третій особі 2 повідомлення про нікчемність правочинів по погашенню заборгованості відповідача за Кредитним договором №839 від 15.12.2014 (т.1, а.с. 48, 49).

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, правочини по погашенню заборгованості ТОВ "Голден Солюшнс" по Договору про відкриття кредитної лінії №839 від 15.12.2014 укладеного між Банком та ТОВ "Голден Солюшнс", є нікчемними згідно з п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість за Кредитним договором № 839 від 15.12.2014 у розмірі 200000 грн. та 21575,35 грн. заборгованості по простроченим процентам.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з визнанням нікчемними правочинів по погашенню заборгованості ТОВ "Голден Солюшнс" по Договору про відкриття кредитної лінії №839 від 15.12.2014 укладеного між Банком та ТОВ "Голден Солюшнс" на підставі п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено перелік підстав нікчемності правочинів (у тому числі договорів) який є вичерпним, зокрема правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо:

п. 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

п. 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

п. 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

п. 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

п. 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

п. 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

п. 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

п. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Накази (рішення) уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочинів не можуть установлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий наказ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 та від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що операцію з перерахування коштів третьою особою 2 відповідачу віднесено до нікчемних правочинів з підстав, передбачених п.п. 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що жодних зобов`язань щодо забезпечення виконання грошових вимог позивач не приймав, оскільки за умовами укладеного між відповідачем та третьої особою 2 Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1/05 від 05.05.2015 він не є зобов`язаною особою, а навпаки внаслідок перерахування грошових коштів за вказаним правочином на рахунок відповідача було здійснено погашення зобов`язання останнього перед позивачем.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Грошовий переказ третьої особи 2 на рахунок відповідача, який визнано позивачем нікчемним правочином, проведено банком на виконання укладеного між відповідачем та третьою особою 2 Договору №1/05 від 05.05.2015, стороною якого банк не є.

Укладений відповідачем та третьою особою 2 договір фінансової допомоги в силу презумпції правомірності правочину, є чинним та створює взаємні цивільні права та обов`язки для його сторін, а саме для відповідача та третьої особи 2.

Враховуючи викладене, банком здійснено розрахунково-касове обслуговування рахунків клієнтів та проведено зарахування грошових коштів на відповідний рахунок відповідача. При цьому банк не вчиняв жодних правочинів, умови яких передбачають платіж чи передачу майна з метою надання відповідачу чи його контрагентам переваг (пільг), оскільки, як вже зазначалося, відбувалось лише розрахунково-касове обслуговування руху належних клієнтам коштів. Будь-які цивільні права та обов`язки в результаті здійснення таких правочинів у банка не виникли, не змінились та не були припинені.

У той же час, положення ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають підстави нікчемності правочинів (у т.ч. договорів) неплатоспроможного банку, тобто тих, які вчинено саме банком.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що надання переваг кредитору ОСОБА_2 перед іншими кредиторами не підтверджується матеріалами справи, відтак є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання нікчемними правочинів по проведенню ПАТ "УПБ" платіжних доручень №№ 288, 291, наданих ТОВ "Голден Солюшнс", для погашення заборгованості по Договору про відкриття кредитної лінії № 839 від 15.12.2014 з підстав, передбачених п.п. 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Щодо твердження позивача про наявність ознак нікчемності правочинів з погашення заборгованості ТОВ "Голден Солюшнс" по Договору про відкриття кредитної лінії №839 від 15.12.2014 на підставі п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

З метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, керуючись ст.ст. 7, 15, 55 Закону України "Про Національний банк України" та ст.ст. 67, 73, 75, 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних.

Отже, ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних 30.04.2015, тобто до здійснення платежів з погашення кредиту Банк вже був проблемним, а 28.05.2015 постановою Правління НБУ віднесено ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних майже через місяць після вказаних платежів, що в свою чергу не могло вплинути на визнання Банку неплатоспроможнім або спричинити неможливість виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження обставин того, що внаслідок вчинення операцій з погашення кредитної заборгованості Банк став неплатоспроможнім або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Також, враховуючи, що в даному випадку погашення кредиту відбулось всередині одного банку, а кореспондентський рахунок використовується для міжбанківських розрахунків і на ньому обліковуються кошти, які надійшли за операціями банку та операціями клієнтів цього банку, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в операціях з погашення кредиту ТОВ "Голден Солюшнс" відсутня така ознака, як безоплатна відмова банку від своїх вимог, оскільки оплата відбулась, що підтверджується відповідними доказами, відтак відсутні підстави для визнання нікчемними платіжних доручень №№ 288, 291 з погашення заборгованості по Кредитному договору № 839 від 15.12.2014 на підставі п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 826/1476/15.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків пропущенння строків позовної давності колегія суддів апеляціного господарського суду зазначає таке.

За змістом ч.1 ст..261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Оскільки судом першої інстанції правильно відмовлено у позові у зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування наслідків пропущення позовної давності за заявою відповідача, зробленою після винесення рішення у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", про стягнення з ТОВ "Голден Солюшнс" 221 575,35 грн., з яких: 200 000,00 грн. заборгованість по простроченому кредиту та 21 575,35 грн. боргу за процентами. При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Отже рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (скаржника).

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/16669/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16669/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.08.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир