Рішення

від 14.08.2019 по справі 910/5755/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2019Справа № 910/5755/19

За позовом 1. Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" 2. Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" до 1. Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" 2. Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" 3. Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" 4. Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 5. Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" 6. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) треті особи,які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідачів 1. Державне підприємство "Енергоринок" 2. Антимонопольний комітет України 3. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання недійсним правочину Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивачів:Ластіна Ю.С. - представник за довіреністю; від відповідача-1:не з`явився; від відповідача-2:не з`явився; від відповідача-3:Білан О.П. - представник за довіреністю; від відповідача-4:Гавкалюк В.В. - представник за довіреністю; від відповідача-5:Войтюк Д.В. - представник за довіреністю; від відповідача-6:Балабан Д.О. - представник за довіреністю; від третьої особи-1:Калінін М.В. - представник за довіреністю; Деревинська О.М. - представник за довіреністю; від третьої особи-2:Кондрашова А.О. - представник за довіреністю; від третьої особи-3:не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Акціонерне товариство "ДТЕК "Донецькі електромережі" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Публічного акціонерного товариства "Центренерго", Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання недійсними пунктів 6.3.3.4. та 6.3.3.5. Додатку до Договору між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 з моменту їх внесення до умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані пункти були включені до Додатку 4 до ДЧОРЕ неправомірно та їх відсутність жодним чином не вплине на дійсність решти умов договору та договору вцілому.

Разом із позовною заявою позивачами подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії.

Відповідно до ухали Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/5755/19, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.05.2019.

24.05.2019 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження в справі, яке мотивоване тим, що позивачами не вірно обрано підсудність спору, оскільки дійсним предметом справи є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, яке прийняте на виконання управлінських функцій.

29.05.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-6 посилається на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому просить відмовити у задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

29.05.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивачів надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2019.

30.05.2019 від Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" надійшов відзив на позовну заяву та повідомлення про неможливість забезпечити явку представника в судове засідання, яке відбудеться 31.05.2019 у зв`язку з відрядженням.

Крім того, 31.05.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли відзиви на позов від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго".

Також, відповідачем-5 надано заяву по суті справи в якій містяться пояснення й стосовно поданої позивачами заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 31.05.2019 суд дійшов висновку про необхідність залучення ДП "Енергоринок" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні 31.05.2019 було розглянуто заяву позивачів про вжиття заходів забезпечення позову, взято до уваги доводи всіх учасників процесу та вирішено її задовольнити, про що вказано у відповідній ухвалі суду та відображено в протоколі судового засідання, а підготовче судове засідання відкладено на 12.06.2019.

04.06.2019 через загальний відділ діловодства суду від Державного підприємства "Енергоринок" та Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" надійшли заяви про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 заяви Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" та Державного підприємства "Енергоринок" про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відвід судді Підченко Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 (суддя Лиськов М.О.) у задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відвід судді Підченко Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19 - відмовлено.

Як вбачається з витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Державного підприємства "Енергоринок" про відвід судді Підченко Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19 передано на розгляд судді Сівакової В.В.

10.06.2019 винесено ухвалу (суддя Сівакова В.В.) у якій відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про відвід судді Підченка Ю.О.

07.06.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивачів надійшли письмові заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі № 910/5755/19.

10.06.2019 від Державного підприємства "Енергоринок" подано пояснення третьої особи щодо позову.

11.06.2019 Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" долучено до справи пояснення на заперечення позивачів проти клопотання про закриття провадження у справі.

Крім того, Державним підприємством "Енергоринок" заявлено про колегіальний розгляд справи.

У підготовчому судовому засіданні 12.06.2019 судом було заслухано думку учасників процесу стосовно необхідності призначити колегіальний розгляд справи та відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Також, у підготовчому судовому засіданні 12.06.2019 судом надано оцінку доводам та доказам сторін стосовно заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про закриття провадження у справі й відмовлено в її задоволенні.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні було вирішено питання стосовно залучення до участі в справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Антимонопольного комітету України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

01.07.2019 до канцелярії суду надійшла письмова відповідь позивачів на відзиви відповідно до вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України та на виконання вимог ухвали суду.

03.07.2019 від Державного підприємства "Енергоринок" подано заперечення на відповідь позивачів на пояснення третьої особи та клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПрАТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"; ТОВ "Брокенергія", АТ "Дніпровська Теплоелектроцентраль", ТОВ "Євро-Реконструкція", АТ "Одеська ТЕЦ", ДП "Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль", ТОВ "Сумитеплоенерго", Комунальне підприємство "Теплоенергетик", ТОВ Фірма "Технова", АТ "Укргазвидобування", Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Уманський тепличний комбінат", ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", КП "Харківські Теплові Мережі", АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль", ПрАТ "Черкаське хімволокно".

Крім того, 03.07.2019 через загальний відділ діловодства суду від Антимонопольного комітету України надійшли письмові пояснення у справі, а від Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" заперечення на відповідь на відзив.

Представник відповідача-6 заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, заслухавши доводи учасників процесу, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України з метою надання можливості сторонам подати додаткові докази на підтвердження своїх позицій стосовно спору в справі та залучення третіх осіб до 17.07.2019.

04.07.2019 до канцелярії суду надійшло письмове клопотання Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) про закриття провадження у справі в частині, оскільки вимоги до Комісії підлягають розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства.

У свою чергу, 08.07.2019 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на виконання пропозицій суду надано письмові пояснення щодо позову.

12.07.2019 позивачі долучили до матеріалів справи пояснення стосовно клопотання НКРЕКП про закриття провадження у справі та стосовно клопотання ДП "Енергоринок" про залучення третіх осіб.

Також, 15.07.2019 до суду від ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшли письмові пояснення стосовно клопотання про закриття провадження у справі в частині, пояснення стосовно наявності юридичного інтересу до справи третіх осіб та заперечення проти обраного позивачами способу захисту своїх прав.

З огляду на те, що представником ДП "Енергоринок" у підготовчому судовому засіданні 17.07.2019 усно заявлено відвід судді від розгляду справи № 910/5755/19, суд дійшов висновку про оголошення перерви в судовому засіданні до 19.07.2019 з метою надання можливості ДП "Енергоринок" оформити заяву про відвід належним чином.

Так, 18.07.2019 від третьої особи-1 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19.

Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 заяву Державного підприємства "Енергоринок" про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/5755/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, заяву про відвід по справі № 910/5755/19 передано до розгляду судді Маринченко Я.В.

Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 (суддя Маринченко Я.В.) у задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про відвід судді Підченка Ю.О. у справі №910/5755/19 відмовлено.

Оскільки заява Державного підприємства "Енергоринок" про відвід судді була вирішена, суд вирішив призначити наступне підготовче засідання у даній справі для продовження підготовчого провадження по справі на 01.08.2019.

01.08.2019 через загальний відділ діловодства суду Державним підприємством "Енергоринок" письмово повідомлено суд про реорганізацію ДП НЕК "Укренерго" у ПрАТ "НАЕК "Укренерго", що має бути враховано під час вирішення заявленого раніше клопотання про залучення третіх осіб.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 01.08.2019 представники учасників процесу надали усні пояснення стосовно заявленого ДП "Енергоринок" клопотання про залучення третіх осіб та щодо наявних у справі заяв про закриття провадження у справі в частині, про закриття провадження у справі у зв`язку з непідсудністю спору господарським судам та про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заслухавши доводи учасників процесу, враховуючи наявні у матеріалах справи фактичні дані суд відмовив у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі, а мотиви відмови викладені в ухвалі суду.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні 01.08.2019 судом було надано оцінку доводам та доказам сторін стосовно заявленого Державним підприємством "Енергоринок" 03.07.2019 клопотання про залучення третіх осіб та взято до уваги повідомлення про реорганізацію ДП НЕК "Укренерго" в ПрАТ "НЕК "Укренерго".

Суд дійшов висновку, що Державним підприємством "Енергоринок" не доведено належними та допустимими доказами наявності юридичного інтересу до справи ПрАТ "НЕК "Укренерго", ПрАТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"; ТОВ "Брокенергія", АТ "Дніпровська Теплоелектроцентраль", ТОВ "Євро-Реконструкція", АТ "Одеська ТЕЦ", ДП "Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль", ТОВ "Сумитеплоенерго", КП "Теплоенергетик", ТОВ Фірма "Технова", АТ "Укргазвидобування", Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат", ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", КП "Харківські Теплові Мережі", АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль", ПрАТ "Черкаське хімволокно", та не доведено, що рішення по справі вплине на правовідносини з позивачами та відповідачами, а у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таких осіб наділено новими правами чи покладено на них нові обов`язки, або змінено наявні права та обов`язки, або позбавлено певних прав чи обов`язків у майбутньому.

З огляду на те, що у судовому засіданні 01.08.2019 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники учасників процесу в даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 14.08.2019.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.08.2019 представник позивачів наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по суті спору.

Представники відповідачів проти позову заперечували, а представники відповідача-3 та відповідача-5 наполягали на непідсудності справи господарським судам.

Представники третьої особи-1 заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, а представник третьої особи-2 надав усні пояснення.

Відповідачі-1, -2 та третя особа-3 явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Судом закінчено з`ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України "Про електроенергетику", купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України, крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 8, 9 статті 15 Закону України "Про електроенергетику", оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. Сторонами договору є суб`єкти господарської діяльності, пов`язаної з: диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об`єднаною енергетичною системою України; виробництвом електричної енергії на електростанціях; передачею електричної енергії; постачанням електричної енергії; розподілом електричної енергії; оптовим постачанням електричної енергії.

У договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов`язки та відповідальність сторін. Цей договір погоджується з центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику в електроенергетичному комплексі, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольним комітетом України (ч. 10 статті 15 Закону України "Про електроенергетику").

Таким договором є Договір між членами Оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 (далі також - ДЧОРЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" є учасниками Договору між членами Оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996, що підтверджується умовами ДЧОРЕ, договорами купівлі-продажу електричної енергії № 4863/01 від 19.08.2008, № 5565/01 від 30.06.2009, а також витягом з Реєстру Членів ОРЕ станом на 01.04.2019.

До 01.01.2019 позивачі відносилися до категорії Постачальників електричної енергії на закріпленій території, а на сьогоднішній день вони мають статус Операторів системи розподілу (далі - ОСР) відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.11.2018 № 1440 та від 27.11.2018 № 1532.

Відповідно до преамбули Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 (далі по тексту - ДЧОРЕ) кожна з його сторін має дотримуватись положень договору, які поширюються на її діяльність як сторони цього договору і/або як члена оптового ринку електричної енергії України.

За приписами п. 2.1.1. ДЧОРЕ, метою цього договору є створення Оптового ринку та врегулювання взаємовідносин сторін цього договору, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею і постачанням та купівлі-продажу електричної енергії при умові збереження цілісності та забезпечення надійного та ефективного функціонування Об`єднаної енергетичної системи України.

Згідно з п. 2.1.2. ДЧОРЕ, останній визначає права, обов`язки та відповідальність членів ринку, сторін цього Договору, загальних зборів, ради оптового ринку електричної енергії та порядок вступу до або виходу з оптового ринку електричної енергії.

Згідно пункту 6.4. ДЧОРЕ, ДП "Енергоринок" виконує роль Секретаріату Ради. Секретаріат відповідає за щомісячну організацію засідань Ради, підготовку та розповсюдження протоколів та порядку денного, діловодство та інші послуги, необхідні Раді.

Положеннями ДЧОРЕ встановлено, що Державне підприємство Енергоринок , має бути Стороною цього Договору і виконувати положення цього Договору, які поширюються на його діяльність як Сторони цього Договору (п.п. а Преамбули ДЧОРЕ).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.5 ДЧОРЕ обов`язками ДП Енергоринок , зокрема, є купівля електричної енергії від Виробників та інших суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють її продаж на Оптовому ринку, оплата її згідно з цим Договором та Двосторонніми договорами та продаж електричної енергії Постачальникам.

Згідно з п. 1.1. ДЧОРЕ Рада Оптового ринку електричної енергії (Рада) - сукупність Голосуючих і Неголосуючих директорів, які виконують свої повноваження згідно з цим Договором.

Повноваження ради ОРЕ визначені пунктом 6.6. ДЧОРЕ.

До повноважень Ради між Загальними зборами Членів ринку (якщо цим Договором не визначено іншого) відносяться, зокрема:

- загальний нагляд за роботою ДПЕ, виконанням умов Договору, Системи забезпечення функціонування ринку та пов`язаних з цим зобов`язань (п. 6.6.1 ДЧОРЕ);

- розгляд, внесення змін та доповнень, перегляд, затвердження або відхилення змін та доповнень до додатків до цього Договору за погодженням з НКРЕКП (пп. д п. 6.6.2 ДЧОРЕ).

Пунктом 6.6.3 ДЧОРЕ встановлено, що рішення Ради щодо організації роботи та платіжно-розрахункових відносин в Оптовому ринку, затверджені НКРЕ є обов`язковими для виконання Сторонами Договору.

Як встановлено судом, 13.12.2018 відбулися позачергові збори Ради Оптового ринку електричної енергії, на яких прийнято, зокрема, наступні рішення, оформлені протоколом № 21:

- затвердити зміни до Додатка 4 (ІВКОР) до ДЧОРЕ у частині участі в Оптовому ринку операторів системи розподілу, постачальників універсальних послуг та постачальників останньої надії та доручити ДП Енергоринок направити їх на погодження Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Антимонопольному комітету України (п. 2.27 Протоколу № 21 Ради ОРЕ від 13.12.2018);

- затвердити економічне обґрунтування, економічне обґрунтування позитивного впливу на конкуренцію та порівняльну таблицю змін до Додатка 4 до Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України (Інструкція про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України) у частині участі в Оптовому ринку операторів системи розподілу, постачальників універсальних послуг та постачальників останньої надії та доручити Голові Ради ОРЕ підписати їх (п. 2.28 Протоколу №21 Ради ОРЕ від 13.12.2018).

Вказаними рішеннями, зокрема, було внесено зміни до розділу 6 Порядок проведення розрахунків за електричну енергію в Оптовому ринку ІВКОР, а саме: змінено порядок зарахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДП Енергоринок , з поточних рахунків із спеціальним режимом використання позивачів.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2006, вирішено погодитись з рішенням Ради ОРЕ від 13.12.2018 (п.п. 2.27 протоколу № 21) про затвердження Змін до додатка 4 до ДЧОРЕ (ІВКОР), у частині участі в ОРЕ операторів системи розподілу, постачальників універсальних послуг та постачальників останньої надії . Зміни були погоджені і затверджені Міністерством енергетики і вугільної промисловості України та Антимонопольним Комітетом України.

Однак, позивачі вважають, що доповнення розділу 6 Додатка 4 до ДЧОРЕ (ІВКОР) п. п. 6.3.3.4 і п. п. 6.3.3.5 суперечить законодавству, в тому числі нормам Конституції, Господарського, Цивільного кодексів України та порушує майнові права позивачів.

При цьому, позивачі стверджують, що визнання недійсними даних пунктів розділу 6 Додатка 4 до ДЧОРЕ (ІВКОР) не призведе до порушення прав інших учасників ОРЕ, так як сплата вказаної в даних пунктах заборгованості, буде здійснюватися на підставі укладених договорів про реструктуризацію заборгованості, ухвал суду про розстрочення (відстрочення) заборгованості та на підставі окремого договору на купівлю-продаж сальдо - перетоків.

У той же час, заперечуючи проти заявленого позову учасники справи посилалися, зокрема, на такі обставини:

- рішення Ради ОРЕ щодо внесення змін до додатку № 4 до ДЧОРЕ (п. п. 6.3.3.4. та п. п. 6.3.3.5.) було погоджено постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2006. Механізм погодження постановами НКРЕКП внесення змін до ІВКОР відповідає нормам п. 6.6.2 та п. 6.6.3 ДЧОРЕ. Саме з моменту затвердження змін до ІВКОР постановою НКРЕКП, зміни набувають чинності і є обов`язковими до застосування всіма членами ОРЕ, тобто ІВКОР не може розглядатися як господарське зобов`язання, умови якого можуть бути визнані недійсними, за умови чинності нормативно-правового акту - постанови НКРЕКП від 21.12.2018 № 2006;

- позивачами фактично ставиться під сумнів легітимність рішення суб`єкта владних повноважень (постанова НКРЕКП), яке прийнято ним на виконання своїх владних управлінських функцій;

- позивачі не обґрунтували, яким чином та які майнові права порушують оскаржувані ними положення ДЧОРЕ;

- оскарження позивачами пунктів 6.3.3.4. та 6.3.3.5. ДЧОРЕ є неналежним способом захисту своїх прав, оскільки визнання їх недійсними, як правочину у розумінні господарського законодавства не скасовує обов`язок учасників ринку ОРЕ дотримуватися вимог постанови НКРЕКП від 21.12.2018 № 2006, якою вони були затверджені;

- зміни до Додатку № 4 (ІВКОР) до ДЧОРЕ були прийняті виключно в межах компетенції Ради ОРЕ та з дотриманням усіх процедур та умов визначених ДЧОРЕ із подальшим їх погодженням та затвердженням Постановою НКРЕКП;

- коло осіб, що визначені позивачами в якості відповідачів 1-5 жодних рішень стосовно внесення змін до Додатку 4 (ІВКОР) до ДЧОРЕ не приймали і не могли прийняти, оскільки такими повноваженнями не наділені;

- за своєю правовою природою ДЧОРЕ носить нормативно-правовий характер та має ознаки нормативно правового акта;

- у випадку незгоди з нормами ІВКОР, враховуючи порядок внесення, прийняття і погодження змін до нього, позивачі мали право подати відповідний позов, обґрунтувавши і довівши порушення процедури прийняття Радою ОРЕ змін до ІВКОР, а не оскаржувати окремі норми вказаної Інструкції, яка прийнята у спосіб, передбачений, зокрема, п. п. 6.2.2. (д), 6.6.3. ДЧОРЕ;

- позовні вимоги обґрунтовані виключно суб`єктивними комерційними інтересами приватних структур (компаній ДТЕК) та порушують як інтереси інших членів ОРЕ, які в межах встановленої процедури внесення змін до додатків до ДЧОРЕ прийняли участь у розробці та вдосконалені системи розрахунків на ОРЕ, так і дискреційні повноваження органів державної влади, які в межах компетенції та встановленої процедури схвалили та легалізували відповідні зміни до ІВКОР;

- на законодавчому рівні закріплено обов`язок ОСР - позивачів, здійснювати погашення заборгованості перед ДП "Енергоринок", що утворилася в процесі здійснення АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" діяльності з постачання електричної енергії споживачам;

- ні про яке порушення майнових прав позивачів не йдеться, оскільки вони при виконанні оскаржуваних норм ІВКОР є боржниками, які зобов`язані сплачувати свою заборгованість перед ДП "Енергоринок" на користь останнього і саме права ДП "Енергоринок", а не позивачів, порушуються внаслідок виникнення такої заборгованості та її несплати;

- ототожнення позивачами норм ІВКОР з господарським зобов`язанням є безпідставним, оскільки ІВКОР є порядком, який регламентує розрахунки платежів за продану та куплену електричну енергію на Оптовому ринку, розподіл коштів в Оптовому ринку, здійснення обліку та надання звітності про такі фінансові операції;

- якщо надання судом розстрочки сплати заборгованості пов`язане з наявністю обставин, що виключають виконання рішення суду одразу після набрання ним законної сили, то зміна або відсутність таких обставин і можливість забезпечення сплати заборгованості боржником, не може бути підставою для неможливості дострокового виконання рішення суду;

- заявлені позовні вимоги спрямовані не на захист прав позивачів, а на намагання останніх ухилитися від сплати (погашення) заборгованості перед ДП "Енергоринок", що визнана ними відповідно до умов укладених договорів про реструктуризацію заборгованості та підтверджена рішеннями судів, що набрали законної сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно доводів про неналежність відповідачів у справі суд вважає за необхідне звернути уваги на такі обставини.

Так, відповідачами за поданим позовом, зокрема, є п`ять підприємств - членів Ради ОРЕ, представники яких є Голосуючими директорами, та які проголосували за прийняття рішення по п. 2.27, яке визнається недійсним, а також НКРЕКП, як юридична особа, представник якої також голосував за прийняття рішення по п. 2.27, яким внесено зміни до ІВКОР.

Відповідачі визначені у позовній заяві, а саме Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго", Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Публічне акціонерне товариство "Центренерго", Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго", також є учасниками ДЧОРЕ, що підтверджується умовами ДЧОРЕ, та витягом з Реєстру Членів ОРЕ станом на 01.04.2019.

Зокрема, за змістом абз. 1 п. 15.1.1 Договору - зміни до цього Договору вносяться лише після їх затвердження Членами ринку шляхом голосування на Загальних зборах або при письмовій згоді в разі відсутності Членів ринку на Загальних зборах.

Відповідно до п. 5.2.1 Договору між членами оптового ринку електричної енергії України всі питання підприємницької діяльності членів ринку, обумовлені цим Договором, розглядаються на Загальних зборах Членів ринку.

За абзацом 2 підпункту 15.1.1 Договору зміни та доповнення до додатків до цього Договору вносяться після затвердження Радою за погодженням з НКРЕ.

Відповідно до підпункту "д" підпункту 6.6.2 пункту 6.6 Договору до особливих повноважень Ради Оптового ринку електричної енергії України належить розгляд, внесення змін та доповнень, перегляд, затвердження або відхилення змін та доповнень до додатків до цього Договору за погодженням з НКРЕ.

Згідно з п. 6.1 Договору Рада виступає в ролі представника сторін при виконанні цього Договору. Рада в період між Загальними зборами Членів ринку здійснює загальний нагляд за роботою ДП "Енергоринок", виконанням умов Договору. Системи забезпечення функціонування ринку та пов`язаних з цим зобов`язань (п. 6.6.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1. ДЧОРЕ Рада Оптового ринку електричної енергії (Рада) - сукупність Голосуючих і Неголосуючих директорів, які виконують свої повноваження згідно з цим Договором.

Пунктом 6.1. ДЧОРЕ, встановлено, що Рада виступає в ролі представника Сторін при виконанні цього Договору. Вона постійно керується положеннями розд. 2.

Члени Ради не складають окремої юридичної особи або об`єднання, і Рада не має окремих відповідних повноважень.

Згідно з п. 6.5.4 ДЧОРЕ, будь-яке питання чи справа, які винесені на засідання Ради, вирішуються простою більшістю голосів, поданих Голосуючими директорами на зборах. При голосуванні Голосуючий директор має право на один голос. У випадку рівної кількості голосів, голосує Голова НКРЕКП або член НКРЕКП.

Пунктом 6.2.2 ДЧОРЕ встановлено порядок вибору Голосуючих директорів.

Так, Члени ринку подають свої пропозиції щодо кандидатів на роль Голосуючого директора до Секретаріату Ради за 5 днів до Щорічних загальних зборів (а). На Щорічних загальних зборах Члени ринку віддають свої Пропорційні голоси блоком за запропонованого ними кандидата в своєму Класі. Кандидати, що набрали п`ять найвищих результатів в кожному Класі, обираються Голосуючими директорами строком на один рік. У випадку рівного рахунку голосів і перевищення таким чином необхідного числа успішних кандидатур, проводиться переголосування серед кандидатів з однаковими найвищими результатами в цьому Класі до отримання тільки п`яти Голосуючих директорів (б). Члени ринку обирають своїм представником одного з вибраних Голосуючих директорів в своєму Класі, про що повідомляють Секретаріат в письмовій формі. Такі Члени ринку складають Виборчий округ Голосуючого директора, і цей Голосуючий директор повинен представляти їхні інтереси на засіданнях Ради. Члени ринку вільні змінити свій Виборчий округ в будь-який час після надсилання письмового повідомлення до Секретаріату (в).

До того ж, пунктом 6.2.5 ДЧОРЕ встановлено випадки звільнення Голосуючих директорів зокрема, підпунктом г встановлено, що Голосуючий директор звільняється у випадку звільнення з підприємства, яке є Членом ринку.

З комплексного аналізу вказаних пунктів ДЧОРЕ вбачається, що позивачами вірно обрано коло відповідачів, так як Голосуючі директори приймають рішення від імені інших сторін ДЧОРЕ, які уповноважили їх по суті діяти від свого імені під час прийняття рішень щодо внесення змін до ДЧОРЕ.

Таким чином, відповідачами в позовній заяві визначено осіб, представники яких є Голосуючими директорами та голосували за прийняття оспорюваних положень до Договору.

Також, до списку відповідачів включено і Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у зв`язку з голосуванням Члена за прийняття спірних змін до Договору.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення і настання відповідних наслідків).

Позивачі вважають, що внесенням змін до ДЧОРЕ, а саме, включенням до його Додатку 4 (ІВКОР) п. п. 6.3.3.4 та 6.3.3.5 було порушено норми ст. 129 1 Конституції України, ст. 188 Господарського кодексу України, cт. ст. 204 та 525 Цивільного кодексу України, cт. 23 Закону України Про електроенергетику , Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263, ч. 1 ст. 18, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження , тому, оспорюваний правочин повинен бути визнаний недійсним, в частині зазначених вище змін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, ухвала є одним із видів судових рішень.

Слід також зазначити, що позивачу-2 надано розстрочку виконання рішень суду за Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.12.2016 року у справі № 908/999/15-г, ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.07.20118 року у справі № 905/707/16 та ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.10.2017 року у справі № 905/1563/16, графіки погашення заборгованості за якими діють до листопада 2019 року, до кінця червня 2019 року та до травня 2021 року відповідно.

Нормами ст. 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні норми викладені в ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а тому і зміна порядку та/або способу виконання рішення суду на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України (ст. 331) та Законом України Про виконавче провадження та не може бути змінена, шляхом внесення змін до ДЧОРЕ та його Додатків.

При цьому, після набрання законної сили рішеннями господарських судів про розстрочення їх виконання, відносини між позивачами та ДП Енергоринок стали регулюватись не виключно умовами ДЧОРЕ та додатків до нього, а ще й нормами Закону України Про виконавче провадження та нормами Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то жоден Договір не може змінювати порядок їх виконання. Зміна порядку виконання рішення суду, що набрало законної сили на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Аналогічними є положення ч. 1 ст. 528 ЦК України.

При цьому, свобода договору є однією з загальних засади цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Слід зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Що ж стосується порядку зміни та розірвання господарських договорів, то він регламентований ст. 188 ГК України і не передбачає такої підстави для зміни двостороннього договору, як внесення змін до якогось іншого, у даному випадку, багатостороннього, договору.

Між позивачами та ДП Енергоринок укладені та є чинними в силу приписів ст. 204 ЦК України господарські договори про реструктуризацію заборгованості, за якими встановлено графіки виконання зобов`язань з відповідними строками (строк оплати за якими не настав).

Враховуючи викладене, така заборгованість не може бути зарахована у відповідності до приписів пп. 6.3.3.4 ІВКОР (по суті, в будь-який момент, як тільки з`являться кошти на рахунках із спеціальним режимом використання позивачів), адже таким чином, нівелюються законодавчо встановлені норми щодо можливості розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду та вносяться зміни до чинних договорів про реструктуризацію заборгованості у спосіб, що суперечить законодавству.

Таким чином, при внесенні радою ОРЕ змін до ІВКОР, а саме щодо зарахування в оплату заборгованості за графіками договорів про реструктуризацію та за графіками, затверджена рішеннями судів про розстрочку термін сплати за якими не настав, не було враховано приписів відповідних законодавчих актів, зокрема Господарського процесуального кодексу України щодо можливості відстрочення і розстрочення судового рішення на підставі відповідної ухвали, яка набрала законної сили.

Отже, включення до ІВКОР п. 6.3.3.4 суперечить нормам ст. 129 1 Конституції України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 204 та 525 ЦК України, ч. 1 ст. 18, ст. 331 ГПК України, Закону України Про виконавче провадження .

Ст. 23 Закону України Про електроенергетику визначено особливості забезпечення енергопостачання в умовах надзвичайного стану, особливого періоду та у разі надзвичайних ситуацій в об`єднаній енергетичній системі України та делеговано відповідні повноваження на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження Кабінету Міністрів України (в редакції Закону від 07.04.2015 №284-VІІІ).

На підставі зазначеної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 07.05.2015 № 263 Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі повноваження (далі - Постанова КМУ № 263).

Постановою КМУ № 263 встановлено, що порядок, механізм та принципи взаємодії суб`єктів електроенергетики, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором.

Суб`єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

З аналізу наведених норм вбачається, що регулювання економічних та організаційних відносин на оптовому ринку електричної енергії України здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тоді як ці ж відносини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження регулюються виключно положеннями Постанови КМУ № 263 Кабінету Міністрів України.

Вказані вище висновки встановлені та повністю підтверджуються Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/13109/16.

Крім того, НКРЕКП Постановою від 21.08.2015 № 2207 Про погодження рішення Ради Оптового ринку електричної енергії України від 22 травня 2015 року (підпункт 8.1 протоколу № 10)" затверджено зміни до додатка 2 до ДЧОРЕ (Правила Оптового ринку електричної енергії України, затверджені постановою НКРЕ України від 09.08.2012 № 1028) в частині надання даних виробниками та постачальниками електричної енергії, що здійснюють діяльність на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у частині визначення величини прогнозу необхідного покриття електричного навантаження в ОЕС України та у частині купівлі/продажу різниці перетоків електричної енергії в умовах дії рішень Кабінету Міністрів України. Тобто, фактично встановило відповідні особливості діяльності оптового ринку електричної енергії України в зв`язку з прийняттям ПКМУ № 263.

19.08.2008 між ДП Енергоринок (також - ДПЕ) та ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО , що змінило найменування на АТ ДТЕК Донецькі Електромережі (далі також - ЕК, ДЕМ), укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 4863/01 (далі - Основний договір), відповідно до умов якого ДПЕ продає, а ЕК купує електроенергію в ОРЕ та здійснює її оплату відповідно до умов Основного договору. Порядок розрахунків врегульовано розділом 6 Основного договору, укладеного Сторонами без розбіжностей.

Відповідно до п. 6.1 Основного договору оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК.

Пізніше, 12.06.2015 на виконання вимог Постанови КМУ № 263 між ДПЕ та ДЕМ було укладено ще один договір - договір купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії № 11296/01 (далі - Договір купівлі-продажу перетоків), відповідно до умов якого ДП Енергоринок продає, а ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО купує різницю перетоків електричної енергії, переміщеної з контрольованої території на неконтрольовану територію, та здійснює її оплату відповідно до умов Договору купівлі-продажу перетоків.

Даний договір було укладено у зв`язку з проведенням антитерористичної операції та розділенням Оптового ринку електроенергії на територію, де органи державної влади здійснюються свої повноваження (контрольована територія, КТ) та окуповану територію і територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження неконтрольована територія, НКТ) на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України Про електроенергетику та Постанови КМУ № 263.

Відповідно до п. 5.2 Договору купівлі-продажу перетоків оплату за куплену різницю перетоків електричної енергії ЕК здійснює грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Згідно з п. 5.3 Договору купівлі-продажу перетоків, при здійсненні платежів ЕК повинна вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому обов`язково зазначається відповідний договір та розрахунковий місяць.

Основний договір укладений у відповідності до ДЧОРЕ і розрахунки за ним відбуваються згідно алгоритму ОРЕ.

Алгоритм оптового ринку електричної енергії, відповідно до Закону України Про електроенергетику - це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників універсальних послуг, постачальника останньої надії та операторів систем розподілу (Порядок), затверджений Постановою НКРЕКП від 13.06.2013 №700 зі змінами (Постанова № 700).

Відповідно до п. 1 Порядку він визначає алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, що виконують функції постачальника універсальних послуг (далі - ПУП) та постачальника останньої надії (далі - ПОН) на закріпленій території, операторів систем розподілу (у тому числі як правонаступників енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) (далі - ОСР) на поточні рахунки ПУП, ПОН, ОСР та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (далі - Оптовий постачальник).

В преамбулі Постанови № 700 зазначено нормативно-правові акти, на підставі яких затверджено Порядок, серед яких, зокрема, Закон України Про електроенергетику та Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1136.

При цьому, в постанові Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1136 вказано, що її дія не поширюється на неконтрольовану територію згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015.

Правовий аналіз Порядку та норм законодавства, на підставі яких він затверджений, вказує на те, що алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання встановлюється НКРЕКП виключно для контрольованої території.

Вказане підтверджує і лист НКРЕКП від 25.01.2018 №767/28.2/7-18, відповідно до якого Національна комісія зазначила про те, що дія алгоритму ОРЕ поширюється виключно на договірні відносини між ДП Енергоринок та ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО (АТ ДТЕК Донецькі електромережі ) за куповану електроенергію на контрольованій території Українською владою; ДП Енергоринок не повинно включати в довідку про наявність/відсутність простроченої заборгованості перед оптовим постачальником електричної енергії заборгованість за договором купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії від 12.06.2015 №11296/01; відомості про наявність зазначеної заборгованості мають подаватися окремо і носять довідковий характер.

Неможливість погашення заборгованості з різниці перетоків електричної енергії (НКТ) за рахунок коштів отриманих за результатами здійснення AT ДТЕК Донецькі електромережі" діяльності з постачання електричної енергії на КТ, підтверджується аналізом положень зазначених договорів.

Згідно з пунктами 6.1 та 6.3 Основного договору оплату за куплену електричну енергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР, кожного банківського дня розрахункового місяця (відповідно до алгоритму).

В той час, як згідно з п. 5.2 Договору купівлі-продажу різниці перетоків оплату за куплену різницю перетоків електричної енергії ЕК здійснює грошовими коштами, шляхом перерахування суми, зазначеної у виставленому ДПЕ рахунку-фактурі, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДПЕ, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Таким законодавством для ринку на НКТ є ПКМ № 263, а у двосторонньому договорі № 11296/01 від 12.06.2015 Сторонами обґрунтовано за взаємною згодою встановлено особливий - відмінний від того, який визначено ДЧОРЕ та договором № 4863/01 від 19.08.2008, порядок розрахунків.

Так, відповідно до п. 5.3. оплата за Договором купівлі-продажу перетоків здійснюється EК грошовими коштами, шляхом їх перерахування на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДПЕ з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні призначення платежу (посиланням на договір та розрахунковий місяць). Отже, виключне право визначати, яка саме заборгованість (за який період) і в якому розмірі сплачується за Договором купівлі-продажу перетоків, належить позивачеві-2.

Отже, включення до ІВКОР п. 6.3.3.5 є порушенням норм ст. 188 ГК України, ст. 525 ЦК України ст. 23 Закону України Про електроенергетику , Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263, двосторонніх договорів між Позивачем-2 та ДП Енергоринок .

При цьому, ст. 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину вцілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

В даному випадку йдеться саме про те, що зазначені пункти були включені до Додатку 4 до ДЧОРЕ неправомірно та їх відсутність жодним чином не вплине на дійсність решти умов договору та договору в цілому.

Радою ОРЕ внесено зміни до ІВКОР щодо зарахування в оплату заборгованості за графіками договорів про реструктуризацію та за графіками, затвердженими рішеннями судів про розстрочку, термін сплати за якими не настав, чим порушено приписи діючого законодавства.

Більш того такий алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків зі спеціальним використанням позивачів, вже застосовується і в результаті зарахування коштів за оспорюваними пунктами ДЧОРЕ, позивачі позбавлені можливості отримувати належні їм грошові кошти та розпоряджатися ними на власний розсуд.

Так, зокрема, позивач-1 надав суду докази щодо фактичного списання коштів за оспорюваними пунктами ДЧОРЕ. А саме, у відповідності до п. п. 6.3.3.1-6.3.3.3 ІВКОР (які не оспорюються позивачами), з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання позивача-1 (з лютого 2019 року та станом на травень 2019 року) мало би бути зараховано 16 800 000 грн. Адже, єдина заборгованість, яка існує у позивача-1 перед ДП Енергоринок - це заборгованість за договором про реструктуризацію №4915/01 від 27.10.2008 року з графіком погашення такої заборгованості до листопада 2021 року. Вказані кошти і були зараховані у відповідності до п. п. 6.3.3.1-6.3.3.3 ІВКОР, з чим погоджується позивач-1.

Однак, разом з тим, як вбачається із доводів позивачів, у зв`язку із застосуванням оспорюваного п. п. 6.3.3.4 ІВКОР, з позивача-1, починаючи з лютого 2019 року і станом на травень 2019 року, було списано ще 89 148 982, 71 грн.

Вказані кошти могли би бути спрямовані підприємством на погашення заборгованості перед ДП "Енергоринок" на 01.05.19 за договором купівлі-продажу електроенергії №5565/01 від 30.06.09 в сумі 17 851 725,24 грн.; оплату етапних платежів в ДП "Енергоринок" за втрати електричної енергії; виплату заробітної плати персоналу; оплату податку на додану вартість та податку на прибуток; здійснення господарських платежів.

Крім того, позивачі звернули увагу на те, що алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків зі спеціальним використанням позивача-2, ще не застосовується, але виключно у зв`язку з тим, на думку позивачів, що на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання позивача-2 надходить недостатня сума коштів, у зв`язку зі здійсненням діяльності на території Донецької області. Однак, за умови надходження більшої суми коштів, вони невідкладно будуть списані за оспорюваними пунктами, що неминуче впливає на господарську діяльність позивача-2.

Крім того, з огляду на доводи відповідачів та позивачів, суд вважає за необхідне зауважити, що у справі не оскаржується процедура внесення змін до Додатку 4 до ДЧОРЕ, а оскаржується саме невідповідність прийнятих норм (внесених змін) нормам матеріального права України, а отже, порядок внесення змін до Додатку позивачами не оспорюється.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто він повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В абзаці 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначено про те, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідачі вважають, що обраний позивачами спосіб захисту шляхом визнання недійсними пунктів 6.3.3.4 та 6.3.3.5 Додатка 4 до ДЧОРЕ не може вважатися ефективним, з огляду на те, що такий спосіб не забезпечує відновлення прав позивачів, оскільки постанова НКРЕКП, якою погоджено внесення змін до Додатка № 4 до ДЧОРЕ позивачами не оскаржувалось, а визнання недійсними оспорюваних пунктів не зупиняє дію Постанови НКРЕКП.

Разом з тим, п. 6 Постанови НКРЕКП від 21.12.2018 року № 2006 Про погодження рішень Ради Оптового ринку електричної енергії України від 13 грудня 2018 року (підпункти 2.3, 2.7, 2.9, 2.11, 2.15, 2.27 протоколу №21) постановлено погодитись з рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії України від 13 грудня 2018 року (підпункт 2.7 протоколу №21) про затвердження змін до Додатка 4 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України (Інструкція про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України) у частині участі в Оптовому ринку операторів системи розподілу, постачальників універсальних послуг та постачальників останньої надії .

Отже, Постановою НКРЕКП затверджено зміни до Додатку 4 до ДЧОРЕ вцілому.

Як вбачається із заявлених вимог, позивачі ж не погоджуються лише з двома пунктами внесених до Додатка 4 змін. Визнання спірних пунктів недійсними ніяк не впливає, ані на дійсність решти пунктів ДЧОРЕ та Додатків до нього, ані на дійсність Постанови НКРЕКП, якою такі зміни були затверджені.

Предметом спору уданій справі є визнання недійсними пунктів 6.3.3.4. та 6.3.3.5. Додатку 4 до Договору між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 р. Вказаний договір має всі ознаки господарського договору.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту відповідає ст. 16 ЦК України.

Крім того, Рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, „без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, враховуючи вказане вище, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 135, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" та Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" задовольнити повністю.

2 . Визнати недійсними пункти 6.3.3.4. та 6.3.3.5 Додатку 4 до Договору між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 з моменту їх внесення до умов Договору.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11-А; код ЄДРПОУ 22767506) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34; код ЄДРПОУ 00131564) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

5. Стягнути з Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, літ. "Є"; код ЄДРПОУ 22927045) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, м. Вишгород, код ЄДРПОУ 20588716) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

8. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19; код ЄДРПОУ 39369133) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

9. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11-А; код ЄДРПОУ 22767506) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

10. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34; код ЄДРПОУ 00131564) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320, 16 грн.

11. Стягнути з Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

12. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, літ. "Є"; код ЄДРПОУ 22927045) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320, 16 грн.

13. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, м. Вишгород, код ЄДРПОУ 20588716) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

14. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19; код ЄДРПОУ 39369133) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,16 грн.

15. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено та підписано 19.08.2019 року.

Суддя Ю.О.Підченко