Ухвала

від 20.08.2019 по справі 372/849/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/849/19

Провадження 2-925/19

ухвала

Іменем України

20 серпня 2019 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участі секретаря Михайлової Я.Г.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 372/849/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, провадження по справі відкрито ухвалою судді від 25.04.2019 року.

12.08.2019 року позивачем повторно була подана заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, шляхом накладення арешту на комплекс будівель, споруд та майна що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ПП ЕХО 3000 , власником якого є відповідач та накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_2 у ПП ЕХО 3000 , оскільки неприйняття заходів забезпечення позову у випадку його задоволення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Стаття 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 (Надалі - Постанова), роз`яснює, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки звертаючись до суду з вказаною заявою, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що спірне майно, оскільки на час подавання заяви, відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на нерухоме майно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо арешту корпоративних прав, суд виходить з наступного.

Згідно ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Заявником не зазначено, на які саме корпоративні права відповідача у даному підприємстві, крім того, суду не надано доказів, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявнику необхідно відмовити в задоволені заяви.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 372/849/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.

Суддя О.Б. Тиханський