Рішення

від 11.12.2019 по справі 372/849/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/849/19

Провадження № 2-925/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тиханського О.Б.

при секретарі Авсюкевич Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 25.01.2016 року відповідач ОСОБА_2 позичила у нього грошові кошти в розмірі 40 тисяч доларів США, з кінцевим терміном повернення до 31.12.2016 року. На момент укладення договору позики прізвище відповідача було Виноградова . Проте, відповідач не виконала взятого на себе зобов`язання щодо повернення отриманої суми позики. Офіційний курс долара США на 26.02.2019 року становив 26 грн. 99 коп. та станом на момент подачі позову заборгованість становила 1079600 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики суму боргу в розмірі 1079600 грн., як суму основного боргу, кошти в розмірі 800929,93 грн., як 2 % відсотки за користування позикою, та 69745 грн., як 3 % річних, а загалом 1950274,93 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти винесення заочного рішення суду не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надала, явку представника не забезпечила.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено що, 25 січня 2016 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 отримала у якості позики грошові кошти в розмірі 40 (сорок) тисяч доларів США. Відповідно до п. 2.1 Договору позики сторони встановлюють виплату процентів у розмірі 2 % (двох відсотків) за кожен місяць користування, або 24 - и відсоткового (%) розміру винагороди за річний термін користування позикою.

На момент укладення договору позики прізвище відповідача було Виноградова

20.02.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги за договором позики від 25.01.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на боргову суму у розмірі 40 (сорок) тисяч доларів США, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором у повному об`ємі.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно правових висновків Верховного Суду України, висловлених в постановах від 18 вересня 2013 р. по справі № 6-63цс13, від 11 листопада 2015р. по справі № 6-1967цс15, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином добровільно не виконала умови договору позики та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернула борг за вказаним договором, даних, які б свідчили про повернення відповідачем всієї суми заборгованості позивачу судом не встановлено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1079600 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування позикою та трьох відсотків річних за договором позики грошей слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 2.1 Договору позики грошей укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , сторонами встановлено виплату процентів у розмірі 2 % (двох відсотків) за кожен місяць користування, або 24 - и відсоткового (%) розміру винагороди за річний термін користування позикою.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума 3 % річних за договором за період 01.01.2017 - 26.02.2019 складає 69745,00 грн. Крім того позивач просить стягнути, виплату процентів у розмірі 2 % за користування позикою у розмірі 800929,93 грн.

Частиною 2 ст. ст. 625 ЦПК України встановлено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, договором позики грошей від 25.01.2016 року укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 передбачено, що позичальник сплачує 2 % за кожен місяць користування, або 24 - и відсоткового (%) розміру винагороди за річний термін користування позикою, то заявлені вимоги щодо стягнення 3 % річних є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Тому за встановлених обставин суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам у розмірі 69745,00 грн., та задоволення позову в частині стягнення 2 % за кожен місяць користування позикою у розмірі 800929,93 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п.9 ч. 1 ЗУ Про судовий збір , як людина з інвалідністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,625,1046,1047 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258,259,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) суму боргу в розмірі 1079600 гривень, як суму основного боргу та 800929,93 гривень, як 2 % (відсотки) за користування позикою, а всього 1880529,93 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2019.

Суддя: О.Б. Тиханський