Ухвала

від 07.08.2019 по справі 133/784/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 133/784/18

провадження № 61-10762св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н.О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Нива ,

третя особа - Селянське фермерське господарство Ранок-В ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року в складі колегії суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

01 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Еко - Нива (далі - ТОВ ВП Еко-Нива ) про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона набула право власності на земельну ділянку розміром 4,5924 га, яка розташована на території Воскодавинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

На початку 2017 року до неї звернулися невідомі їй до цього особи, які назвалися представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче товариство Агро-Капітал (далі - ТОВ Виробниче товариство Агро-Капітал ) та запропонували укласти із цим підприємством договір оренди її земельної ділянки на вигідних умовах.

Вона підписала бланки договорів оренди та додаткової угоди, а їх примірники залишились у представників орендаря, які зобов`язались повернути їх після здійснення державної реєстрації.

У 2017 році обумовлена договором сума орендної плати їй виплачена не була і не було повернуто примірник договору оренди.

ОСОБА_1 27 березня 2018 року отримала відповідь з Відділу у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

№ 2-0.23- 56/107-18, відповідно до якої згідно з даними державного земельного кадастру містяться такі записи про реєстрацію речового права:

- запис про виникнення права від 21 лютого 2017 року № 005 містить таку інформацію: дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно -

15 лютого 2017 року. Орендар - ТОВ Виробниче товариство Агро-Капітал ;

- запис про виникнення права від 16 серпня 2017 № 007 містить таку інформацію: дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно -

09 серпня 2017 року. Орендар - ТОВ ВП Еко-Нива .

Укладати договір оренди з ТОВ ВП Еко-Нива ОСОБА_1 не бажала, його умови не відповідали умовам, які були узгоджені з особами, які назвалися представниками ТОВ Виробниче товариство Агро-Капітал , а тому зрозуміла, що шляхом обману їй 02 лютого 2017 року були надані для підпису різні за змістом договори, з різними орендарями.

Крім того, 02 січня 2008 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки із Селянським фермерським господарством Ранок-В (далі - СФГ Ранок-В ) строком на 10 років, який

01 квітня 2008 року було зареєстровано у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040881200039. Тобто на момент здійснення реєстрації договору оренди від 01 липня 2017 року між ОСОБА_1 і ТОВ ВП Еко-Нива був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, що є окремою самостійною підставою недійсності оспорюваного договору оренди землі.

Посилаючись на зазначене, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 липня 2017 року між нею і ТОВ ВП Еко-Нива та скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від

13 грудня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,5924 га, розташованої на території Воскадавинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, укладений 01 липня 2017 року між ОСОБА_1 і ТОВ ВП Еко Нива , скасовано його державну реєстрацію.

Суд першої інстанції виходив із того, що представники ТОВ Виробниче товариство Агро-Капітал шляхом обману уклали з ОСОБА_1 договори оренди землі з ТОВ СП Агро-Капітал від 02 лютого 2017 року і ТОВ ВП Еко-Нива від 01 липня 2017 року під час дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Ранок-В від 02 січня 2008 року. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що є підставою недійсності договору відповідно до статей 203, 215, 230 ЦК України.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Виробниче підприємство Еко-Нива про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції, що укладення договору оренди земельної ділянки відбулося під впливом обману, є необґрунтованим.

Крім того, відсутні підстави й для визнання недійсним оспорюваного договору оренди, оскільки укладення нового договору оренди до закінчення строку дії договору оренди, укладеного попереднім власником цієї ділянки з іншим орендарем, є порушенням права попереднього орендаря, у даному випадку СФГ Ранок-В , новим власником земельної ділянки ОСОБА_1 , і ніяким чином не порушують її прав як власника земельної ділянки та орендодавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнення її доводів та викладу позиції інших учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзивів іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

13 червня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 рудня

2016 року, виданого приватним нотаріусом Козятинського нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю. А., у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,5924 га, розташована на території Воскодавинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_1 (а. с. 13).

02 січня 2008 року між СФГ Ранок-В та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею, яка розташована на території Воскодавинецької сільської ради, строком на 10 років (а. с. 23?25). Цей договір було зареєстровано 01 квітня 2008 року у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040881200039.

02 лютого 2017 року між ТОВ СП Агро-Капітал та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної ділянки строком на 7 років, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 15 лютого 2017 року (а. с. 15?17, 26).

01 липня 2017 року між ТОВ ВП Еко-Нива та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 7 років, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 09 серпня 2017 року (а. с. 18?22, 26).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки

і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Тлумачення статті 230 ЦК України дозволяє зробити висновок, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, не вигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що доказів про умисне введення в оману позивача під час укладення оспорюваного договору оренди землі від 01 липня 2017 року з ТОВ ВП Еко-Нива суду, про укладення договорів оренди з ТОВ ВТ Агро-Капітал та з ТОВ ВП Еко-Нива на умовах, які не відповідали домовленостям визначених сторонами раніше та всупереч її волі, не надано.

Крім того, колегія суддів вважає, що і обставина укладення між ТОВ ВП Еко Нива та ОСОБА_1 договору оренди землі від 02 лютого 2017 року на час, коли був чинний інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений 02 січня 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ Ранок-В , сама по собі не свідчить про наявність порушеного (невизнаного чи оспорюваного) права чи інтересу позивача як власника земельної ділянки та орендодавця.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, визначено частиною першою статті 15 ЦК України.

Згідно зі статтями 16 , 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту

є усталеним у судовій практиці.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 грудня 2013 року у справі № 6-94цс13, від 09 грудня 2015 року

у справі № 6-849цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16, однією

з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв`язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довела обставин, які свідчили б про порушення її суб`єктивних цивільних прав або інтересів прав при укладанні оспорюваного договору, що виключає застосування такого способу захисту як визнання правочину недійсним.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 23 січня 2018 року у справі № 497/954/16-ц (провадження № 61-1691св17) залишив без змін судові рішення, якими частково задоволено аналогічний за змістом позов ОСОБА_3 .

При цьому, колегія суддів зробила такий висновок: визнаючи договір оренди земельної ділянки від 15 березня 2016 року недійсним, суд першої інстанції,

з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що оскільки попередній договір оренди земельної ділянки від 29 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Вісла , на час укладання ОСОБА_3 оспорюваного договору оренди із ФГ Коваль С. О . не припинив своєї дії,

в судовому порядку недійсним не визнавався, умови його виконуються сторонами, дійшов правильного висновку про те, що укладений до закінчення строку його дії новий договір оренди тієї ж земельної ділянки з іншим орендарем є недійсним в силу вимог частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Такі висновки попередніх судів ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами справи, оскільки одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечить вимогам Закону України від 01 липня 2004 року№ 1952-IV Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна .

Наведені приклади свідчить про застосування Верховним Судом у складі різних колегій суддів однієї палати Касаційного цивільного суду різного підходу до розуміння та тлумачення статей 16 , 203, 215 ЦК України у наведеній категорії справ, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, не відповідає принципу правової визначеності, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,

За правилами частини першої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду

у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати .

Таким чином, розглядаючи справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у складі іншої колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі

№ 497/954/16-ц (провадження № 61-1691св17).

Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 133/784/18 (провадження № 61-10762св19) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Еко - Нива , третя особа - Селянське фермерське господарство Ранок-В , про визнання недійсним договору оренди землі .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н.О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук