Постанова

від 04.09.2019 по справі 133/784/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 133/784/18

провадження № 61-10762свп19

Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Бурлакова С. Ю., Дундар І. О., Жданової В. С.,

Журавель В. І., Зайцева А. Ю., Ігнатенко В. М., Коротенко Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І., Кузнєцова В. О., Курило В. П., Русинчука М. М., Стрільчука В. А., ТітоваМ. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Еко-Нива ,

третя особа - Селянське фермерське господарство Ранок-В ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року в складі колегії суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М., Якименко М. М.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

01 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Еко-Нива (далі - ТОВ ВП Еко-Нива ) про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона набула право власності на земельну ділянку розміром 4,5924 га, яка розташована на території Воскодавинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

На початку 2017 року до неї звернулися невідомі їй до цього особи, які назвалися представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче товариство Агро-Капітал (далі - ТОВ ВТ Агро-Капітал ) та запропонували укласти із цим підприємством договір оренди її земельної ділянки на вигідних умовах.

Вона підписала бланки договорів оренди та додаткової угоди, а їх примірники залишились у представників орендаря, які зобов`язались повернути документи після здійснення державної реєстрації.

У 2017 році обумовлена договором сума орендної плати їй виплачена не була

і не було повернуто примірник договору оренди.

ОСОБА_1 звернулась та 27 березня 2018 року отримала з Відділу

у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідь № 2-0.23- 56/107-18, відповідно до якого згідно з даними Державного земельного кадастру містяться такі записи про реєстрацію речового права:

- запис про виникнення права від 21 лютого 2017 року № 005 містить таку інформацію: дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно -

15 лютого 2017 року. Орендар - ТОВ ВТ Агро-Капітал ;

- запис про виникнення права від 16 серпня 2017 № 007 містить таку інформацію: дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно -

09 серпня 2017 року. Орендар - ТОВ ВП Еко-Нива .

Укладати договір оренди з ТОВ ВП Еко-Нива ОСОБА_1 не бажала, його умови не відповідали умовам, які були узгоджені з особами, що назвалися представниками ТОВ ВТ Агро-Капітал , а тому позивач зрозуміла, що шляхом обману їй 02 лютого 2017 року були надані для підпису різні за змістом договори, з різними орендарями.

Крім того, 02 січня 2008 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки із Селянським фермерським господарством Ранок-В (далі - СФГ Ранок-В ) строком на 10 років, який

01 квітня 2008 року було зареєстровано у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040881200039. Тобто на момент здійснення реєстрації договору оренди від 01 липня 2017 року між ОСОБА_1

і ТОВ ВП Еко-Нива був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, що є окремою самостійною підставою недійсності оспорюваного договору оренди землі.

Посилаючись на зазначене, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 липня 2017 року між нею і ТОВ ВП Еко-Нива та скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області

від 13 грудня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,5924 га, розташованої на території Воскадавинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, укладений 01 липня 2017 року між ОСОБА_1

і ТОВ ВП Еко-Нива , скасовано його державну реєстрацію.

Суд першої інстанції виходив із того, що представники ТОВ ВТ Агро-Капітал шляхом обману уклали з ОСОБА_1 договори оренди землі з ТОВ ВТ Агро-Капітал від 02 лютого 2017 року і з ТОВ ВП Еко-Нива від 01 липня 2017 року під час дії договору оренди землі від 02 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Ранок-В . Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що

є підставою недійсності договору відповідно до статей 203, 215, 230 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ ВП Еко-Нива про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції, що укладення договору оренди земельної ділянки відбулося під впливом обману,

є необґрунтованим.

Крім того, немає підстав і для визнання недійсним оспорюваного договору оренди, оскільки укладення нового договору оренди до закінчення строку дії договору оренди, укладеного попереднім власником цієї ділянки з іншим орендарем, є порушенням права попереднього орендаря, у цьому випадку

СФГ Ранок-В , новим власником земельної ділянки ? ОСОБА_1 , і ніяким чином не порушують її прав як власника земельної ділянки та орендодавця.

Аргументи учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час укладення між ТОВ ВП Еко-Нива та ОСОБА_1 договору оренди землі від 02 лютого 2017 року, який зареєстрований 01 липня 2017 року, був чинним інший договір оренди цієї

ж земельної ділянки, укладений 02 січня 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ Ранок-В та зареєстрований 01 квітня 2008 року.

Крім того, укладення оспорюваного договору відбулося внаслідок обману, оскільки наміру укладати договір оренди з ТОВ ВТ Агро-Капітал і ТОВ ВП Еко-Нива на умовах, які не відповідали домовленостям, визначених сторонами раніше, позивач не мала.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.

Рух справи

13 червня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року справу передано на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Підставою цього було виявлення застосування колегіями суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду різного підходу до розуміння та тлумачення статей 16 , 203, 215 ЦК України у наведеній категорії справ.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 рудня

2016 року, виданого приватним нотаріусом Козятинського нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю. А., у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,5924 га, розташована на території Воскодавинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, кадастровий номер 0521481200:03:002:0060.

02 січня 2008 року між СФГ Ранок-В та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Воскодавинецької сільської ради, строком на 10 років (а. с. 23?25). Цей договір було зареєстровано

01 квітня 2008 року у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040881200039.

02 лютого 2017 року між ТОВ ВТ Агро-Капітал та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної ділянки строком на 7 років, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 15 лютого 2017 року.

01 липня 2017 року між ТОВ ВП Еко-Нива та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 7 років, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 09 серпня 2017 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки

і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Тлумачення статті 230 ЦК України дозволяє зробити висновок, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, не вигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що доказів про умисне введення в оману позивача під час укладення оспорюваного договору оренди землі від 01 липня 2017 року з ТОВ ВП Еко-Нива , про укладення договорів оренди з ТОВ ВТ Агро-Капітал та

з ТОВ ВП Еко-Нива на умовах, які не відповідали домовленостям, визначеним сторонами раніше, суду не надано.

Крім того, Верховний Суд робить висновок, що обставина укладення між

ТОВ ВП Еко-Нива та ОСОБА_1 договору оренди землі від 02 лютого

2017 року на час, коли був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений 02 січня 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ Ранок-В , сама по собі не свідчить про наявність порушеного (невизнаного чи оспорюваного) права чи інтересу позивача як власника земельної ділянки та орендодавця.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, визначене частиною першою статті 15 ЦК України.

Згідно зі статтями 16 , 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту

є усталеним у судовій практиці.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 грудня 2013 року у справі № 6-94цс13, від 09 грудня 2015 року

у справі № 6-849цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16, однією

з обов?язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв?язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довела обставин, які свідчили б про порушення її суб`єктивних цивільних прав або інтересів при укладанні оспорюваного договору.

Доводи касаційної скарги про те, що на час укладення між ТОВ ВП Еко Нива та ОСОБА_1 договору оренди землі від 02 лютого 2017 року був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений 02 січня 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ Ранок-В , є безпідставними. Укладення нового договору оренди до закінчення строку дії договору оренди цієї ж ділянки з іншим орендарем може свідчити про порушення прав попереднього орендаря, проте це не є порушенням прав позивача як власника земельної ділянки та орендодавця.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Враховуючи наведене, відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України Друга судова палата залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене

рішення - без змін.

На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норм права.

Для визнання недійсним договору оренди землі необхідним є встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду, у зв?язку з укладенням оспорюваного договору. Саме по собі укладення другого договору оренди тієї самої земельної ділянки , коли був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, не свідчить про наявність порушеного (невизнаного чи оспорюваного) права чи інтересу позивача як власника земельної ділянки та орендодавця.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Краснощоков

Судді: Н. О. Антоненко

С. Ю. Бурлаков

І. О. Дундар

В. С. Жданова

В. І. Журавель

А. Ю. Зайцев

В. М. Ігнатенко

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. І. Крат

В. О. Кузнєцов

В. П. Курило

М. М. Русинчук

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов

М. Є. Червинська