Ухвала

від 19.08.2019 по справі 758/9999/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 серпня 2019 р.

м. Київ

Справа № 758/9999/18

Провадження № 51-4059 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2019року,

встановив:

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року у кримінальному провадженні №32018100110000055 затверджена угода про визнання винуватості, укладена 31 липня 2018 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудових розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Останнього визнано винуватим за ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від призначеного судом покарання з випробувальним строком на 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. На підставі п. «д» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання.

На вказаний вирок обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, за результатом розгляду якої 03 червня 2019року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, якою повернув апеляційну скаргу, не знайшовши поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження указаного вище вироку.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що він звертався до свого захисника ОСОБА_6 з проханням оскаржити вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року, але захисник не подав апеляційну скаргу на вказаний вирок та не відповідав на телефонні дзвінки обвинуваченого. Оскільки ОСОБА_4 не має юридичної освіти та не був обізнаний про процесуальні строки, визначені для подання апеляційної скарги, він не міг перевірити, чи подана скарга його захисником.

Він звернувся до іншого захисника, який роз`яснив йому строки подання апеляційної скарги та подальші дії з оскарження вищевказаного вироку. Тому обвинувачений вважає, що вказана причина пропуску строку є поважною. Також вказує, що він не отримував копії вироку місцевого суду у день його ухвалення, й у відповідній розписці про його отримання підпис від його імені йому не належить.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додану копію оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.399КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

В долученій до касаційної скарги копії ухвали Київського апеляційного суду від 03 червня 2019року зазначається, що з журналу судового засідання від 20 листопада 2018 року видно, що обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 брали участь у судовому засіданні суду першої інстанції. Це ОСОБА_4 не оспорює й у касаційній скарзі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти дній з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, чинний КПК України у якості початку відліку строку на апеляційне оскарження вироку чітко встановлює саме день його проголошення, визначаючи у якості виключення з цього правила ситуацію, коли вирок був ухвалений без виклику особи у порядку, передбаченому статтею 382 КПК України (спрощене провадження щодо кримінальних проступків), оскільки за загальним правилом присутність обвинуваченого у суді першої інстанції при розгляді справи щодо нього є обов`язковою.

Якщо в силу будь-яких поважних причин особа, яка була присутня під час судового розгляду, була позбавлена можливості вчасно оскаржити вирок з моменту його проголошення, вона має право звернутися до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, що й зробив ОСОБА_4 .

Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши у судовому засіданні в присутності сторін питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку, дійшла обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для його поновлення.

Колегія суддів апеляційного суду, з чим також погоджується і колегія суддів Верховного Суду, вірно вказала, що власна правова необізнаність, на яку посилається ОСОБА_4 , а також відсутність дій його колишнього захисника щодо оскарження вироку чи неналежне виконання захисником своїх обов`язків щодо захисту інтересів обвинуваченого, не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не можуть вбачатися непереборними обставинами, й цілком залежали від сумлінності обвинуваченого у своєму бажанні оскаржити вирок. Крім цього, посилання скаржника на неналежне виконання колишнім захисником своїх обов`язків має підтверджуватися відповідними даними, пов`язаними із заходами, які вживалися особою у якості реакції на таке неналежне виконання захисником своїх обов`язків, у період між датою ухвалення вироку і датою подання апеляційної скарги. Про такі дані немає вказівок в ухвалі апеляційного суду. Відсутні посилання на них і в касаційній скарзі ОСОБА_4 .

Також в касаційній скарзі ОСОБА_4 указує на те, що в розписці про отримання копії вироку міститься не його підпис, тому він не отримував копії вироку, й він та його новий захисник не були вчасно ознайомлені з матеріалами провадження. Однак, і ці доводи також не можуть бути оцінені як поважні причини пропуску строку на оскарження, адже скаржник так само не наводить у касаційній скарзі жодних посилань на дані щодо перевірки його твердження про можливе виконання підпису замість нього іншою особою у порядку, передбаченому КПК України, а також не наводить даних на підтвердження фактів відмови йому та його новому захисникові в ознайомленні з матеріалами провадження на певних етапах, обмежуючись лише твердженнями про це.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, вірно встановивши, що строк на апеляційне оскарження пропущений без поважних причин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Отже, з касаційної скарги та наданої копії судового рішення убачається, що підстав для її задоволення немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2019року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3