Постанова

від 22.08.2019 по справі 906/778/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/778/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Стратієнко Л.В., Губенко Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019

(головуючий суддя Саврій В.А., судді Коломис В.В., Тимошенко О.М.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018

(суддя Кудряшова Ю.В.)

у справі № 906/778/18

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Перспектива"

про стягнення 194 644,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.08.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" (далі - ТОВ "НВП "Металоконструкція") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Перспектива" (далі - ТОВ "Завод "Перспектива") про стягнення з ТОВ "НВП "Металоконструкція" 168 322,66 грн процентів за користування кредитними коштами, 26 321,47 грн пені за несвоєчасну оплату процентів.

Крім того, позивач просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ "НВП "Металоконструкція", звернути стягнення на нерухоме майно ТОВ "Завод "Перспектива", що є предметом договору іпотеки без оформлення заставної від 29.09.2008, зареєстрованим за № 8184 у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О, а саме:

- нерухоме майно: прохідна, позначена за планом земельної ділянки літерою А-1 загальною площею 26,1 кв.м., адмін. будинок, позначений за планом земельної ділянки літерою Б-1 загальною площею 243,1 кв.м., ремонтна майстерня, позначена за планом земельної ділянки літерою В-1 загальною площею 2566,3 кв.м., трансформаторна підстанція, позначена за планом земельної ділянки літерою Д-1 загальною площею 11,8 кв.м., склад, позначений за планом земельної ділянки літерою Г-1 загальною площею 439,0 кв.м., що розташоване за адресою: Житомирська обл., Чуднівський p., с. Краснопіль, вулиця Чуднівська, будинок 77а , та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2007 № 1400 (ВЕК 835630), посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу, акт прийому - передачі від 02.08.2007, реєстраційний номер майна 16546844, номер запису: 1655; в книзі: 75; дата запису: 16.08.2007;

- нерухоме майно: склад газобалонів, позначений за планом земельної ділянки літерою Е-1 загальною площею 27,4 кв.м., стельмашня, позначена за планом земельної ділянки літерою І-1 загальною площею 135,0 кв.м., склад №2 (два), позначений за планом земельної ділянки літерою Ї-1 загальною площею 349,1 кв.м., котельня, позначена за планом земельної ділянки літерою З-1 загальною площею 274,3 кв.м., площадка, позначена за планом земельної ділянки літерою №1, проїзд, позначений за планом земельної ділянки літерою №2, площадка ПММ, позначена за планом земельної ділянки літерою №3, що розташоване за адресою: Житомирська обл., Чуднівський p., c. Краснопіль, вулиця Чуднівська, будинок 77а , та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 24.04.2007 (BEE 504221), посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу за № 593, акт прийому - передачі від 24.04.2007, реєстраційний номер майна: 18290221, номер запису: 1655; в книзі: 68а; дата запису: 13.06.2007 з початковою ціною продажу в розмірі 844 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "НВП "Металоконструкція" не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за умовами кредитного договору №78 від 29.09.2008, порушував умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та не повернув кредитні кошти у визначений договором строк.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/778/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "НВП "Металоконструкція" та ТОВ "Завод "Перспектива" про стягнення 194 644,13 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НВП "Металоконструкція" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 168 322,66 грн процентів за користування кредитними коштами, 13 127,20 грн пені за несвоєчасну оплату процентів. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 13 194,27 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

В рахунок погашення заборгованості ТОВ "НВП "Металоконструкція" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 29.09.2008 №78 в загальній сумі 181449,86 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно ТОВ "Завод "Перспектива", що є предметом договору іпотеки без оформлення заставної від 29.09.2008, зареєстрованим за №8184 у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О, за переліком визначеним у позовній заяві, з початковою ціною продажу в розмірі 844000,00 грн. Встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за цим рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" . Встановлено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки, на який звертається стягнення за цим рішенням суду, на дату проведення прилюдних торгів, не може бути нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення та постанова мотивовані доведеністю належними та допустимими доказами факту невиконання позичальником договірного зобов`язання зі сплати процентів за неправомірне користування кредитом.

Також, зважаючи на укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Завод "Перспектива" договір іпотеки від 29.09.2008, на вищезазначене майно, суд на підставі ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку" вказуючи на наявність заборгованості, дійшов висновку, що позивач набув право звернення на предмет іпотеки, а тому обґрунтовано звернувся з такими вимогами, отже наявні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на майно в рахунок наявної заборгованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "НВП "Металоконструкція" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення та постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 1048, 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 7 Закону України "Про іпотеку" ст.ст. 42, 192, 193, 208, 218 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судами належним чином не проаналізовано наявність підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Також, судами невірно застосовано вимоги ст. 232 ГК України, щодо строків нарахування пені.

Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій, не враховано, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.03.2018 у справі 444/9519/12.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. ПАТ АБ "Укргазбанк" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "НВП "Металоконструкція", посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Судами встановлено, 29.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (правонаступник - ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк") (Банк) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" (Позичальник) був укладений Кредитний договір №78, згідно якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 675200,00 грн. з цільовим призначенням на поповнення обігових коштів терміном кредитування з 29.09.2008р. строком на 24 місяці (п.п.1.1., 1.2., 1.3.1. договору).

Позичальник, згідно п.1.3.2. Договору, зобов`язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 28.09.2010р.

Підпунктом 1.4.1. договору встановлено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 21 % річних.

Водночас, підпунктом 1.4.2. договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього Договору, тобто, після 28 вересня 2010 року - процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних.

Підпунктом 1.4.3. Кредитного договору сторони погодили, що нарахування процентів по цьому договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

Згідно п.п.1.4.4. Кредитного договору, строк сплати процентів один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

У пункті 5.3. Кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів користування кредитом у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов`язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.10 Кредитного договору, строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим Договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України . Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені.

Згідно п.6.9 Кредитного договору строк його дії становить - з моменту набрання ним юридичної сили по 28 вересня 2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов`язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Пунктом 2.1. договору сторонами погоджено, що забезпеченням зобов`язань за Кредитним договором №78 є Договір іпотеки (без оформлення заставної) від 29.09.2008, за яким Банком прийнято в іпотеку нерухоме майно - комплекс будівель і споруд загальною площею 3972,1 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р-н, с.Краснопіль, вул.Чуднівська, 77-а .

За умовою п.6.10 Кредитного договору, Договір іпотеки (без оформлення заставної) від 29.09.2008, укладений між Банком та ТОВ "Завод "Перспектива", є його невід`ємною частиною.

29.09.2008 між Банком та ТОВ "Завод "Перспектива" (Майновий поручитель), укладено Договір іпотеки (Договір іпотеки).

Предметом Договору іпотеки є нерухоме майно, яке належить Майновому поручителю на праві власності, а саме:(за переліком визначеним у договорі)

Згідно п.2.2. Договору іпотеки, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 844 000,00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.12.2010 у справі №11/1087 звернуто стягнення на предмет іпотеки майнового поручителя для погашення 435 200,00 грн заборгованості по кредиту, 34 553,68 грн заборгованості по процентах та 3 275,57 грн пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.07.2016 у справі №906/1250/15 позов Банку задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки майнового поручителя для погашення заборгованості у сумі 297 301,11 грн, з якої 260 313,09 грн - проценти за користування кредитом, нараховані за період від 07.08.2012 до 07.08.2015 включно, із суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 279 753,68 грн та 36 988,02 грн - пеня за прострочення сплати процентів, нарахована за період від 07.08.2014 до 07.08.2015.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.10.2016 у справі №906/628/16 позов Банку задоволено частково, стягнуто з ТОВ "НВП "Металоконструкція" на користь Банку 297 009,62 грн процентів, нарахованих за період від 23.06.2013 до 06.06.2016, та 39 107,66 грн пені.

28.11.2016 на примусове виконання рішення господарського суду від 12.10.2016 видано наказ №906/628/16.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.06.2018 у справі №906/628/16 задоволено заяву державного виконавця Чуднівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за №3345 від 08.06.2018, затверджено у справі мирову угоду від 17.05.2018 №б/н, укладену між Банком та ТОВ "НВП "Металконтрукція".

Водночас судами встановлено, що кредитні кошти ТОВ "НВП "Металоконструкція" Банку у повному обсязі повернуто 17.05.2018.

Зважаючи на вказані обставини ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся з позовом до ТОВ "НВП "Металоконструкція" та ТОВ "Завод "Перспектива" (як до майнового поручителя) про стягнення процентів за неправомірне користування кредитними коштами за період з 07.062016 до 16.05.2018 та пені в сумі 26321,47 грн.

Позиція Верховного Суду

7. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

8. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

9. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

10. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

11. Відповідно до статей 599 та 629 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

12. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

13. Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

14. Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

15. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов`язався за договором повернути кредит з процентами до 28.09.2010.

16. Згідно з частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що тіло кредиту повному обсязі відповідачем сплачено Банку 17.05.2018, тобто поза межами строку повернення кредиту, встановленого кредитним договором.

17. Разом з цим, відповідно до імперативних приписів частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти невиконання відповідачем зобов`язань з повернення суми одержаного кредиту у строк, встановлений кредитним договором № 78 (не пізніше 28.09.2010) та неналежного виконання зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом також встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.12.2010 у справі №11/1087 (між тими ж сторонами), у справі № 906/1250/15 та у справі № 906/628/16, тому ці факти не підлягають повторному доказуванню.

Водночас, судами встановлено, що сторонами у підпунктом 1.4.2. договору погоджено, що за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, тобто, після 28 вересня 2010 року - процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних.

Крім того, судами встановлено, що згідно п.6.9 Кредитного договору строк його дії становить - з моменту набрання ним юридичної сили по 28 вересня 2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов`язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

18. Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

19. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся з позовом про стягнення процентів за період з 07.06.2016 до 16.05.2018.

Вказаний період нарахування позивачем у цій справі встановлено у зв`язку з тим, що ТОВ "НВП "Металоконструкція" не виконало зобов`язань з повернення кредиту і після судового рішення у справі 906/628/16 про стягнення з відповідача процентів (на підставі підпункту 1.4.2. договору), в якому періодом нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом позивачем визначено період з 23.06.2013 до 06.06.2016, отже 07.06.2016 є датою початку нарахування нового періоду нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом (поза межами дії договору кредитування) до 16.05.2018, зважаючи на те, що 17.05.2018 відповідачем повністю повернуто суму кредиту.

Тобто, судами вірно встановлено, що позов у цій справі подано саме у зв`язку з неправомірним (поза межами дії договору кредитування), незаконним користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, судами вірно зазначено, що прийняте судове рішення у справі №11/1087 (між тими ж сторонами) та інші судові рішення про стягнення відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договру, не звільняє позичальника від передбаченого підпунктом 1.4.2 цього договору обов`язку сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом після настання строку його повернення аж до моменту фактичного повного погашення суми кредиту, але в межах строку позовної давності.

В даному випадку, судами встановлено, що позивачем не пропущено строк позовної давності на звернення з вимогами про сплату відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Суд касаційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судами постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, оскільки вона прийнята за інших фактичних обставин справи.

Зважаючи на викладене, безпідставними є доводи скаржника у касаційні скарзі визначені у п. 4 вказаної постанови.

20. Щодо вимог про стягнення пені в сумі 26321,47 грн.

21. У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

22. Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, в абзаці 2 пункту 5.3 кредитного договору сторонами погоджено, що у відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції перевірив правильність нарахованої позивачем пені та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 13127,20 грн.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами не обґрунтовано рішення щодо правомірності нарахування позивачем до стягнення процентів за неправомірне(поза межами строку дії договору) користування чужими грошовими коштами та пені.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у повній мірі встановлено всі обставини справи та надано їм належну правову кваліфікацію. Отже, суди встановивши, що після закінчення строку дії договору, зобов`язання відповідача передбачені п.п. 1.4.2 не припинилися, оскільки суму кредиту боржником повністю було погашено тільки 17.05.2018, відтак, визначені цим договором проценти, які є платою за неправомірне користування кредитом, правомірно нараховані Банком та підлягають сплаті позичальником, а тому рішення судів про часткове задоволення позову та стягнення процентів та пені є законними і обґрунтованими.

Щодо доводів касаційної скарги про неправомірність одночасного стягнення заборгованості по відсотках та звернення стягнення на майно передане в іпотеку, суд касаційної інстанції відхиляє такі доводи виходячи з викладеного.

23. Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

24. За приписами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

25. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 17 Закону України "Про іпотеку").

Зазначене кореспондується також із статтею 593 ЦК України.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, враховуючи наведені вище положення законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Зазначена правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №921/107/15-г/16.

26. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

27. Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суди попередніх інстанцій з`ясували, що оскільки відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором, позивач набув право вимоги до боржника.

Водночас, судами вірно зазначено, що набувши право вимоги до боржника за укладеним з ним кредитним договором, реалізував це право вимоги, звернувшись до суду, саме не з вимогою про стягнення з відповідача цієї ж суми заборгованості, а саме для звернення стягнення на предмет іпотеки у межах забезпечення виконання основного зобов`язання ТОВ "Завод "Перспектива", на підставі договору іпотеки між Банком та ТОВ "Завод "Перспектива" від 29.09.2008, для чого є необхідним судове рішення.

Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Зважаючи на доведеність фактів прострочення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 78, суди відповідно до предмета та підстав поданого позову в цілому дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування кредитом, пені та правомірно звернули стягнення на майно, що перебуває в іпотеці в межах суми заборгованості.

28. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень про часткове задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

31. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення чи постанови відсутні.

Розподіл судових витрат

32. Оскільки підстав для скасування рішення та постанови немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №906/778/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Л.В. Стратієнко

Н.М. Губенко