Ухвала

від 23.08.2019 по справі 496/4616/15-ц

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4616/15-ц

Провадження № 6/496/96/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Носенко С.Б. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Носенко С.Б. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження 59523534 з виконання виконавчого листа №496/4616/15-ц виданого 21.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики у розмірі 132160,09 грн. та 5000 грн. за правову допомогу, а також сплачений судовий збір у розмірі 1541,20 грн. Відповідно до статей З, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 10.07.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджений боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити (адреса вказана у запиті, дата номер запиту) майно належне боржнику на праві власності нерухоме майно відсутнє. Виконавцем (дата виклику) на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності транспортний засіб марки RENAULT державний номер НОМЕР_1 , на який приватним виконавцем накладено арешт та оголошено у розшук постановами про арешт майна боржника та про розшук майна боржника від 16.07.2019 року, однак ОСОБА_1 рішення не виконує. ОСОБА_1 є одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "ХОТВУД" код ЄДРПОУ 40150347 та входить до органу управління ТОВ "ЕКО БУД БАЛАНС" (код ЄДРПОУ 35180097) (обидва підприємства не перебувають у стані припинення), але кошти по рішенню суду не сплачує.

Приватний виконавець неодноразовою перевіркою майнового стану за місцем реєстрації встановив що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 фактично не мешкає. В даному будинку проживає його батько ОСОБА_3 . Перевіркою встановлено, що майна належного ОСОБА_1 за вказаною адресою не виявлено.

Боржника також повідомлено про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження засобами електронного зв`язку "Telegram" та отримано від нього відповідь щодо готовності сплатити борг. Але станом на 19.08.2019 року боржником вищевказане рішення суду не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна .Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Носенко С.Б. у судове засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

Суд розглянув подання у відсутність приватного виконавця, оскільки таке подання розглядається негайно відповідно до положень ст. 441 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копія постанови про відкриття виконавчого провадження, надсилаються адресатам рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, боржник повинен бути повідомлений про відкриття виконавчого провадження з метою реалізації своїх прав та зобов`язань у виконавчому провадженні.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Носенко С.Б. перебуває виконавче провадження 59523534 з виконання виконавчого листа №496/4616/15-ц виданого 21.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики у розмірі 132160,09 грн. та 5000 грн. за правову допомогу, а також сплачений судовий збір у розмірі 1541,20 грн.

Постановами приватного виконавця від 10.07.2019 року, 12.07.2019 року, 16.07.2019 року було накладено арешт на майно та кошти боржника ОСОБА_1 .

З матеріалів справи також вбачається, що в ході примусового виконання рішення суду, приватний виконавець для встановлення джерел доходів та майна боржника направляв запити в Пенсійний фонд України, Державну фіскальну службу України. Згідно отриманої інформації, майна та джерел доходів виявлено не було.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

В матеріалах подання приватного виконавця відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження, а також відсутність підтвердження про надсилання та отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інших відомостей про виклик боржника, що в свою чергу дає підстави вважати про не обізнаність боржника ОСОБА_1 про відкрите провадження.

Крім того в акті державного виконавця передбачене залучення понятих, але Акт оформлений та підписаний особисто виконавцем. Тому суд вважає, що захід тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон є непропорційним заходом щодо втручання до приватного та сімейного життя боржника, згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що в поданні приватного виконавця йдеться лише про наявність боргових зобов`язань та що вони не погашені, а ні доводів, ні доказів, які саме дії свідчать про ухилення боржника від виконання цих зобов`язань та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, доведення яких є обов`язковою умовою для встановлення для боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, як в поданні так і в матеріалах справи немає.

З урахуванням наведеного, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в поданні приватного виконавця про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 слід відмовити, так як приватним виконавцем необґрунтовано необхідності вжиття такого заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 1, 18, 26, 28 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , ст. ст.12, 247, 258, 259, 260, 354, 441 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Носенко С.Б. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 23 серпня 2019 року.

Суддя О.П. Галич