Рішення

від 13.08.2019 по справі 499/1117/18

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1117/18

Провадження № 2/499/120/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"13" серпня 2019 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Нива-1200 про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ Нива-1200 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який надалі було уточнено, шляхом збільшення позовних вимог, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки розташованої на території Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , укладений 08.12.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Нива-1200 , також просив розірвати договір оренди 1/2 земельної ділянки розташованої за адресою: Благоєвська сільська рада Іванівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , укладеного 08.12.2015 року (без номеру) між ТОВ Нива-1200 та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог про визнання договору недійсним представник позивача посилався на ту обставину, що ОСОБА_1 є власником 1/2 земельної ділянки розташованої за адресою: Благоєвська сільська рада Іванівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , земельна ділянка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08.12.2015 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ Нива-1200 договір оренди вищевказаної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складає 194599,08 грн., строк дії договору 15 років.

Разом з тим, станом на дату подання позову, тобто 11.12.2018 року договір оренди належним чином зареєстрований не був, оскільки був зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., однак не був зареєстрований у Реєстраційній службі по Іванівському району Іванівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, чим було порушено порядок державної реєстрації договору. Порушення порядку державної реєстрації має наслідком визнання даного договору недійсним. Також, представником позивача було вказано, що при укладені оспорюваного договору було порушено вимоги ч.4 ст.15 ЗУ Про оренду землі , при цьому до договору не долучено кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт приймання-передачі об`єкта оренди та відсутня дата підписання даного акту. Разом з тим, неодноразові звернення ОСОБА_1 до ТОВ Нива-1200 про розірвання договору оренди землі були залишені без уваги. У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи, що при укладанні спірного договору оренди землі від 08.12.2015 року було допущено істотні порушення умов договору, тому його слід визнати недійсним.

В обґрунтування позовних вимог про розірвання договору оренди землі, представник позивача, крім вищевказаного, посилався на ту обставину, що орендна плата визначена в договорі, а саме в розмірі 6% від 1/2 нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на момент підписання даного договору складала 5837,97 грн., проте наразі орендна плата сплачується не в повному розмірі, а саме станом на 2016 рік заборгованість склала 5687,97 грн., також представник позивача вказав у заяві про збільшення розміру позовних вимог, що у наданих відповідачем платіжних дорученнях про сплату орендної плати, підпис був виконаний різними особами, а не ОСОБА_1 .

Так, при сплаті орендної плати відповідачем не була врахована та не сплачена позивачу індексація та мало місце систематична несплата земельного податку, крім того при підписанні договору оренди землі відповідачем було умисно занижено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка передалася в оренду. Представник позивача також посилався на ту обставину, що при користуванні земельної ділянки відповідачем не дотримується екологічна безпека землекористування та збереження ґрунтів, не додержуються державні стандарти норм та правил, що є суттєвим порушення обов`язків відповідача як орендаря.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, проте в матеріалах справи наявна їх заява про розгляд справи у їх відсутність, просили позов задовольнити. Також у даній заяві ними було зазначено про надання можливості позивачу після задоволення заяви про забезпечення доказів від 04.07.2019 року подання до суду письмових пояснень та надалі задовольнити позов в повному обсязі.

Так, ухвалою суду від 25.07.2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення доказів, копію ухвали направлено сторонам, яка була ними отримана, проте жодних інших заяв чи клопотань від сторони позивача до суду станом на 13.08.2019 року не надходило, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань у дане судове засідання не надав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин, оскільки сторона відповідача була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Разом з тим, 05.01.2019 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву (без урахування заяви про збільшення позовних вимог) про визнання недійсним договору оренди землі, відповідно до якого представник позивача просив відмовити у задоволенні позову в повному розмірі, оскільки даний позов є незаконним, необґрунтованим оскільки договір був зареєстрований належним чином, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру, орендну плату позивач у 2016-2018 роках отримував в обсязі навіть більшому, ніж передбачено в договорі, що позивачем не заперечувалася у позовній заяві, при укладанні договору було дотримано всіх істотних умов відповідно до чинного законодавства, позивач не надав доказів того, в чому полягає порушення його прав, ніяких претензій до відповідач позивач раніше не мав, орендну плату отримував, а тому підстави для визнання договору недійним відсутні.

Також, 10.05.2019 року представником позивача було надано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого представник відповідача також просив відмовити у задоволенні позову з урахуванням збільшених позовних вимог з підстав наведених у попередньому відзиві.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, на протязі тривалого розгляду справи судом були створенні належні умови для подання сторонами доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються, як на підставу свої вимог та заперечень.

Частина 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що 08.12.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Нива-1200 було укладено договір оренди землі, об`єкт оренди - 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 9,1764 га в тому числі 9,1764 га рілля, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 194599,08 грн., строк дії договору 15 років. За домовленістю сторін, перебіг строку оренди розпочинається з дати державної реєстрації права оренди. Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 6% від 1/2 розміру нормативно-грошової оцінки, вказаної у даному договорі та складає 5837,97 грн., індексація орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством України, що підтверджується копією договору оренди землі від 08.12.2015 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін. право оренди 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було зареєстровано 04.04.2016 року приватним нотаріусом Борисовою Н.В., Одеський міський нотаріальний округ, орендар ТОВ Нива-1200 , орендодавець ОСОБА_1 .

Як вбачається з позовної заяви, однією з умов визнання договору недійсним є порушення порядку реєстрації договору.

Так, згідно ст.1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 вищевказаного Закону вказує, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. (ст.14 ЗУ Про оренду землі )

Згідно з ч.5 ст.6 ЗУ Про оренду землі (в редакції чинній на час укладення договору) Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації

відповідно до закону.

Дані правовідносини регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ЗУ Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме ч.1 ст.2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.5 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на момент реєстрації договору) державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Згідно з п.2 ч.1 ст.10 вищезазначеного Закону (в редакції чинній на час проведення реєстрації договору ) державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Отже, посилання представника позивача на ту обставину, що спірний договір оренди землі мав би бути зареєстрований в Реєстраційній службі по Іванівському району Іванівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, а не у приватного нотаріуса, що має наслідком визнання правочину недійсним, так як не було здійснено його державну реєстрацію, не є спроможним, оскільки як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін. право оренди 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було зареєстровано 04.04.2016 року приватним нотаріусом Борисовою Н.В., Одеський міський нотаріальний округ, отже при державній реєстрації спірного договору було дотримано всі вимоги ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, посилання представника позивача на ту обставину, що при укладені оспорюваного договору було порушено вимоги ч.4 ст.15 ЗУ Про оренду землі , при цьому до договору не долучено кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт приймання-передачі об`єкта оренди та відсутня дата підписання даного акту, суд зазначає наступне.

Відповідно до Стаття 15 ЗУ Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу

та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та

відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 4 ст.15 ЗУ Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору) договір оренди може передбачати надання в оренду декількох

земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця

(а щодо земель державної та комунальної власності - земельних

ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої

влади чи органу місцевого самоврядування).

Яким чином положення даної статті були порушенні при укладенні оспорюваного договору оренди землі від 08.12.2015 року представником позивача у позовній заяві не зазначено, при цьому судом не встановлено в даній справі таких правовідносин, регулювання яких могло б підпадати під дану норму.

ЗУ Про оренду землі не передбачає обов`язкового долучення до договору кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Тому посилання представника на дану обставину, як на підставу визнання правочину недійсним є необґрунтованими та підтвердження у судовому засіданні не знайшли.

Так, до позовної заяви та у судове засідання позивачем та його представником не було надано доказів звернення до відповідача з вимогою про розірвання договору.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути окрім іншого , визнання правочину недійсним.

Цивільний кодекс встановлює презумпцію правомірності договору (ст. 204). Це означає, що договір є дійсним, якщо: він не визнаний недійсним судом; його недійсність не випливає з норми закону.

У ст. 203 ЦК наведено вичерпний перелік умов, при дотриманні яких договір буде дійсним, зокрема зміст договору не повинен суперечити нормам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам; особа, яка укладає договір, повинен мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника договору повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі; договір повинен укладатися у формі, установленій законом; договір повинен бути направлений на реальне настання обумовлених ним наслідків; договір, що укладається батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що зміст даного договору не суперечить нормам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, оскільки укладений та зареєстрований відповідно до вимог ЗУ Про оренду землі , сумнівів щодо добровільності укладення договору дієздатними сторонами договору, позивачем та відповідачем не виражалося, договір направлений на реальне настання обумовлених ним наслідків, оскільки представником позивача не заперечувалося, що позивач отримує орендну плату за даним договором, а відповідач відповідно до умов договору використовує земельну ділянку для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини на які у позовній заяві при заявлені вимоги про визнання договору оренди землі від 08.12.2015 року недійсним посилався представник позивача, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволенні позову в цій частині.

Також, у судовому засіданні було досліджено копії видаткового касового ордеру №527 від 25.08.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від ТОВ Нива-1200 компенсацію за оренду землі за 2016 рік у розмірі 7500,00 грн., видаткового касового ордеру №868 від 10.10.2016 року відповідно до якого ОСОБА_1 від ТОВ Нива-1200 компенсацію за оренду землі за 2016 рік у розмірі 1500,00 грн., видаткового касового ордеру №916 від 30.08.2017 року відповідно до якого ОСОБА_1 від ТОВ Нива-1200 компенсацію за оренду землі за 2017 рік у розмірі 150,00 грн., видаткового касового ордеру №891 від 30.08.2017 року відповідно до якого ОСОБА_1 від ТОВ Нива-1200 компенсацію за оренду землі за 2017 рік у розмірі 9000,00 грн., видаткового касового ордеру №1233 від 26.10.2017 року відповідно до якого ОСОБА_1 від ТОВ Нива-1200 компенсацію за оренду землі за 2017 рік у розмірі 2000,00 грн., копію платіжного доручення №939 від 08.10.2018 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 було перераховано компенсацію за оренду земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 2500,00 грн.

При цьому долучена до матеріалів справи представником відповідача копія розписки є нечитаємою, а платіжне доручення №443 від 30.08.2018 року не стосується справи, так як відповідно до нього, компенсація за оренду земельної ділянки були нараховані ОСОБА_3 , який не є стороною по справі.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених копій документів, з 2016 року по 2018 рік позивачем від відповідача було отримано орендну плату у розмірі 22650,00 грн.

Представник позивача у заяві про збільшення позовних вимог не заперечував ту обставину, що позивачем була отримана орендна плата, при цьому зазначив, що підписи в даних документах виконанні не ОСОБА_1 , разом з тим, позивачем та його представником дана обставина доведена не була, не заявлялися клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, тому посилання представника позивача на дану обставину суд розцінює як голослівні та такими, що не відповідають дійсності, оскільки іншого у судовому засідання не встановлено.

Відповідно до договору оренди землі від 08.12.2015 року, а саме п.4.1 орендна плата за 2016-2018 роки мала б становити 17513,91 грн. (5837,97 грн.*3 роки).

Згідно п.4.3 договору оренди землі від 08.12.2015 року індексація орендної плати здійснюється в порядку визначеному законом.

Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України Про оренду землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Так, законодавством не затверджено механізму індексації орендної плати за землю. Тож підприємство на власний розсуд може визначити для себе будь-який зручний метод індексації, застосовуючи індекси інфляції, визначені Держстатом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем фактично була проведена індексація орендної плати, що виразилося у сплаті орендної плати у розмірі більшому ніж передбаченому в договорі. Питання про визначення її розміру у позовній заяві позивачем та його представником не ставиться, отже дана обставина не є предметом розгляду.

В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог та заявлення вимоги про розірвання спірного договору оренди землі від 08.12.2015 року представник позивача, посилався на ту обставину, що мало місце систематична несплата земельного податку.

Судом було досліджено надані представником відповідача копії платіжних доручень №178, 470, 31, 1024 по сплаті ТОВ Нива-1200 єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників 4 групи оподаткування, у своїх письмових поясненнях, представник відповідача зазначив, що ТОВ Нива-1200 є платником податку 4 групи та відповідно до ст.291 Податкового кодексу України вони є звільненими від сплати земельного податку, оскільки є платниками податку 4 групи та перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Так, відповідно до копії податкової декларації ТОВ Нива-1200 є платником єдиного податку 4 групи.

Згідно з ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.

Відповідно до ст. 292-1 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст.297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів : 4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, виходячи з вищенаведеного, ТОВ Нива-1200 не є платником земельного податку відповідно до норм Податкового кодексу України, таким чином об`єктивно не може його систематично не сплачувати.

Послання представника на ту обставину, що при підписанні договору оренди землі відповідачем було умисно занижено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка передалася в оренду не знайшла підтвердження при розгляді справи у зв`язку з наступним.

По-перше, відповідно до статті 1 ЗУ Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ст.18 ЗУ Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Здійснення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 року №262.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, нормативно грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення в межах району здійснюється суб`єктами, які є розробниками документації із землеустрою, відповідно до Закону України "Про землеустрій" та може бути отримана власником земельної ділянки, звернувшись до відповідного Центру надання адміністративних послуг.

Разом з тим, позивачем та його представником не надано доказів, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянка станом на час укладання договору оренди від 08.12.2015 року була іншою, не заявлялися клопотання про витребування такої інформації у разі неможливості самостійно отримати дані докази.

Посилання представника позивача на ту обставину, що при користуванні земельної ділянки відповідачем не дотримується екологічна безпека землекористування та збереження ґрунтів, не додержуються державні стандарти норм та правил, що є суттєвим порушення обов`язків відповідача як орендаря суд не може брати до уваги, оскільки на підтвердження даної обставини ні позивачем ні його представником не було надано жодних доказів, які в розумінні ст.76 ЦПК України могли б підтвердити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача.

Так, згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено ст.32 Закону України "Про оренду землі , відповідно до положень якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п.13.4 оспорюваного договору оренди земля від 08.12.2015 року дія даного договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбаченим договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з підстав визначених законом, за ініціативою орендаря за умови направлення попереднього повідомлення орендодавцю не пізніше ніж за 60 календарних днів до бажаної дати припинення договору оренди.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вказує на ту обставину, що у судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини на які посилався представник позивача при заявлені вимоги про розірвання договору оренди землі від 08.12.2015 року, у зв`язку з чим у задоволені позовної заяви в даній частині необхідно відмовити через її необґрунтованість.

Застосовуючи норми процесуального права, суд зазначає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати вважаються понесеними за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 ) до ТОВ Нива-1200 (с. Ульянівка, Іванівського району одеської області, код ЄДРПОУ 32839321) про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.08.2019 року.

СуддяІ. В. Погорєлов