Постанова

від 22.08.2019 по справі 826/5657/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №826/5657/14

адміністративне провадження №К/9901/8974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Дегтярьової О.В. від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Грибан І.О., Губської О.А. від 18 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євробат до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євробат (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000412208.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем пунктів 137.1, 137.10 статті 137 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок невключення до складу інших доходів коштів, отриманих від ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком у вигляді безповоротної фінансової допомоги, оскільки такі кошти є вартістю поставлених позивачем акумуляторів й такі господарські операції є реальними та їх виконання, а також обставини попереднього придбання Товариством товарів у постачальників та їх переміщення підтверджуються сукупністю відповідних доказів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000412208.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що можливість провести дослідження та аналіз первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі та на виконання спірних господарських операцій в сукупності, та встановити дійсний обсяг поставок товарів на користь ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком відсутня у зв`язку з вилученням у позивача первинних документів в ході проведення обшуку на підприємстві; натомість ні відповідач, ні третя особа документів, які були предметом дослідження під час документальної перевірки позивача, суду не надали та жодних обґрунтованих пояснень щодо їх відсутності не зазначили. За наведеного суд дійшов висновку про недоведення Інспекцією обставин порушення Товариством правильності формування доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, по господарським операціям з продажу товару ТОВ Ратуш і ПП Альфа-Ком .

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2014 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року.

Апеляційний суд, проаналізувавши норми ПК України, які регламентують порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту, зазначив про відсутність можливості встановлення реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами внаслідок ненадання податковим органом до суду відповідних первинних документів й їх невикористання та недослідження останнім при проведенні перевірки, а тому погодився з судом першої інстанції про недоведення відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

У доводах касаційної скарги зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. По суті посилається на обставини проведення перевірки Товариства, встановлення в ході такої порушень пунктів 137.1, 137.10 статті 137 ПК України та направлення на адресу позивача податкового повідомлення-рішення про визначення останньому податкових зобов`язань зі сплати податку на прибуток підприємства, а також цитує норми ПК України, які регламентують порядок вчинення контролюючим органом вказаних дій.

Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в 2011 році між Товариством (постачальник) і підприємствами ТОВ Ратуш та ПП Альфа.-Ком (покупці), були укладені договори від 01 лютого 2011 року №6 і від 01 жовтня 2011 року №18, за умовами яких позивач зобов`язувався поставити на адреси названих контрагентів товари (акумулятори).

На підтвердження обставин реалізації товарів ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком та отримання від них коштів за поставлені товари позивач надав суду наступні оригінали та копії документів: виписок по особовому рахунку позивача у ПАТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) за період з березня 2011 року по вересень 2012 року з відомостями про перерахування ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком коштів ( попередньо оплати за акумуляторні батареї згідно договорів від 01 лютого 2011 року №6 і від 01 жовтня 2011 року №18) на рахунок Товариства всього на загальну суму 5375450,00 грн. (з ПДВ), в тому числі 3413450,00 грн. від ТОВ Ратуш та 1962000,00 грн. - від ПП Альфа.-Ком (з них по договору від 01 жовтня 2011 року №18 - на суму 1768000,00 грн.).

Інспекцією за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства (код ЄДРПОУ 36376614) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Ратуш (код ЄДРПОУ 37293136), ПП Альфа.-Ком (код ЄДРПОУ 33598927) і ТОВ ТПК Укрконтракт-ЛТД (код ЄДРПОУ 34728854) складено акт від 03 вересня 2013 року №166/1-22-08-36376614, у якому встановлено порушення позивачем вимог пунктів 137.1, 137.10 статті 137 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 316139,00 грн., в т.ч. за 2 - 4 квартали 2011 року на суму 234059, 00 грн., за 2012 рік - 82080,00 грн.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані безпідставним невключенням позивачем до складу інших доходів сум, отриманих від ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком у вигляді безповоротної фінансової допомоги, внаслідок непідтвердження реальності господарських операцій щодо поставки товарів Товариством (акумуляторів). Підставою для такого висновку контролюючого органу стали наступні обставини: в ході проведення аналізу інформації з автоматизованих баз даних відносно ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком та з урахуванням відомостей, наведених в матеріалах досудового розслідування по кримінальному провадженню (протокол допиту засновника і директора ПП Альфа.-Ком - гр. ОСОБА_1 , протоколів допиту засновника ТОВ Ратуш ОСОБА_2 і керівника цього ж підприємства ОСОБА_3 ), порушеного за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (фіктивне підприємництво) - створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, серед яких ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком , був зроблений висновок про фіктивність створення і господарської діяльності контрагентів-покупців Товариства та безтоварність укладених між ними договорів поставки товару. На думку Інспекції, товари, реалізовані позивачем на користь ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком , були фактично придбані без мети їх подальшого використання в господарської діяльності позивача та отримання прибутку, а тому у Товариства відсутні правові підстави для декларування доходів від реалізації таких товарів в сумі 4988485,00 грн. за 2 - 4 квартали 2011 року т в сумі 2074167,00 грн. за 2012 рік.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000412208, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 395173,75 грн., у тому числі за основним платежем на 316139 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 79034,75 грн.

Верховний Суд не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, вважаючи їх передчасними, виходячи з наступного.

Частинами четвертою, п`ятою статті 11 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У відповідності до змісту наведених положень суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Загальне правило оцінки доказів сформульоване у частині першій статті 86 КАС України, згідно з яким суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 138 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Тобто предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З`ясуванню і перевірці доказами підлягають також причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню публічно-правового спору.

Як передбачено статтею 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Аналогічні за змістом положення закріплені і в КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено обставин порушення Товариством правильності формування доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, по господарським операціям з продажу товару ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком , оскільки первинних документів, які були предметом дослідження під час документальної перевірки позивача, суду не надано та жодних обґрунтованих пояснень щодо їх відсутності не зазначено, а тому у суду відсутня можливість встановити дійсний обсяг та реальність поставок товарів на користь ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком .

Проте такий висновок зроблений судом першої інстанції за неналежної оцінки обставин справи, оскільки встановлені в акті перевірки порушення обґрунтовані відповідачем безпідставним невключенням Товариством до складу інших доходів суми коштів, отриманої від ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком , внаслідок того, що діяльність контрагентів позивача має ознаки фіктивності. Такі доводи мотивовані контролюючим органом з посиланням на матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, порушеного за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво) - створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, серед яких ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком .

Також Інспекція зазначила, що відповідно до протоколів допиту свідків засновника та директора ПП Альфа.-Ком гр. ОСОБА_1 , засновника ТОВ Ратуш гр. ОСОБА_2 та директора цього підприємства гр. ОСОБА_3 останні повідомили про відсутність свого відношення до діяльності вказаних підприємств й про те, що погодились стати їх формальними директорами, а також засновником виключно з ціллю отримання грошової винагороди.

У ході розгляду справи посилався відповідач й на те, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2013 року у справі №755/10669/13-к директора ТОВ Ратуш ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України.

Частиною 1 статті 69 цього КАС України (у наведеній вище редакції) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (частина 1 статті 70 КАС України).

Повідомлені контролюючим органом фактичні обставини мали б бути перевірені та отримати належну судову оцінку, так як стосуються безпосередньо предмету доказування у межах спірних відносин і мають істотне значення для вирішення даного спору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції некритично віднісся до оцінки наданих доказів з огляду на необхідність дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Суд апеляційної інстанції наведених недоліків, допущених при вжитті передбачених законом заходів, не усунув. Більше того помилково застосував до спірних правовідносин норми ПК України, які регламентують порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту, адже спірні правовідносини вимагають перевірки правильності формування доходу позивача за результатами розглядуваних операцій та правомірності висновків Інспекції в частині кваліфікації коштів, отриманих Товариством від ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком за реалізовані товари, як безповоротної фінансової допомоги.

Тобто, всупереч вимогам статей 11, 159 КАС України доводи Інспекції суди до уваги не взяли і не перевірили, наданим на їх підтвердження доказам правової оцінки не надали, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення справи.

До того ж, стверджуючи про неможливість провести дослідження та аналіз первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі та на виконання спірних господарських операцій в сукупності, та встановити дійсний обсяг поставок товарів на користь ТОВ Ратуш і ПП Альфа.-Ком у зв`язку з вилученням у позивача таких документів в ході проведення обшуку на підприємстві й ненадання їх на вимогу суду контролюючим органом, суди не скористались наданими їм процесуальним законодавством інструментами, спрямованими на усунення причин та умов, що унеможливлюють (можливо у зв`язку із неналежним виконанням окремими посадовими особами своїх обов`язків) всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин у справі.

Статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду