Ухвала
від 16.08.2019 по справі 642/1512/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 642/1512/18

провадження № 61-14665ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду

від 16 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів позики недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом,

у якому просив визнати недійсним договір позики, укладений в усній формі між ним та ОСОБА_1 , відповідно до якого ним була видана розписка 21 квітня

2015 року на суму позики у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення боргу до 11 травня 2015 року; визнати недійсним договір позики, укладений в усній формі між ним та ОСОБА_1 , відповідно до якого ним була видана розписка

15 грудня 2015 року на суму позики у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення боргу до 04 січня 2016 року; стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 30 травня 2018 року дану справу визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року

у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргуОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним договір позики

від 21 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у формі розписки на суму позики у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення боргу до 11 травня 2015 року. Визнано недійсним договір позики від 15 грудня

2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у формі розписки на суму позики у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення боргу до 04 січня 2016 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, у якій останній, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції і залишити

в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у зазначеній справі є визнання недійсним договір позики, укладений в усній формі між ним та ОСОБА_1 , відповідно до якого ним була видана розписка 21 квітня 2015 року на суму позики у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення боргу до 11 травня 2015 року; визнати недійсним договір позики, укладений в усній формі між ним та ОСОБА_1 , відповідно до якого ним була видана розписка 15 грудня 2015 року на суму позики у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення боргу до 04 січня 2016 року. Справа є незначної складності.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Вказана справа є малозначною та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Вказівка в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду

від 16 липня 2019 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не

є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалені у справі, віднесену судом до категорії малозначних.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів позики недійсними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.08.2019
Оприлюднено27.08.2019
Номер документу83836302
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —642/1512/18

Ухвала від 17.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Ухвала від 16.08.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Краснощоков Євгеній Віталійович

Постанова від 16.07.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Постанова від 16.07.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 21.05.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 21.05.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 26.03.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 22.03.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 11.03.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 31.01.2019

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Шрамко Л. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні