Рішення

від 15.08.2019 по справі 640/6741/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/6741/19

Провадження № 2/638/3257/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Тітової М.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Немашкалової О .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , поданої представником адвокатом Бессоновою Ольгою Миколаївною, до Київського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовом до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3000 грн. як відшкодування майнової шкоди; грошові кошти у розмірі 20 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, а також судовий збір у розмірі 768,40 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Бессонової О.М., яка надавала йому правову допомогу, юридичні послуги та представляла його інтерес в Харківському окружному адміністративному суді відповідно до Договору про надання правової допомоги від 31 серпня 2018 року. На момент звернення до суду точно визначити вартість таких послуг було неможливо, враховуючи, що відповідно до законодавства розмір судових витрат обчислюється в залежності від часу участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, про що було вказано в позовній заяві та наведено орієнтовний розрахунок у розмірі 3000 грн. За результатами розгляду справи орієнтовний розрахунок підтвердився, вартість послуг адвоката з надання правової допомоги дійсно склала 3000 грн., які позивачем було сплачено відповідно до договору, що підтверджується квитанцією та актом приймання послуг (робіт) по договору про надання правової допомоги від 31.08.2018 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на вимоги ст.22 ЦК України, зазначаючи, що вказана сума є витратами, які позивач зробив та мусив зробити для відновлення свого порушеного права, а тому, на думку позивача, є реальними збитками. Також вказує, що внаслідок неправомірних дій Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова з припинення виплат пенсії, наявність та протиправність яких встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивачу завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача він зазнав значних душевних страждань, що негативно і суттєво вплинуло на його життя, змусила змінити спосіб життя та фактично позбавила можливості нормально існувати. Був позбавлений можливості вести звичний спосіб життя відповідно до отримуваних доходів та мінімальних соціальних стандартів життя людини. Не мав фінансової можливості з`їздити на відпочинок, подорож, екскурсію, був значно обмежений у придбанні необхідних ліків, не мав змоги купувати якісні продукти харчування та корисні вітаміномісткі продукти харчування. Був позбавлений можливості проходити необхідні лікувальні та профілактичні оздоровчі процедури. Утворилась велика заборгованість зі сплати комунальних послуг. Крім того, вказує, що йому довелося постійно приїздити до м.Харкова з окупованої території, долати блокпости та інші перепони. Завдану моральну шкоду оцінює у 20 000 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 03.04.2019 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м.Харкова.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 03.05.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, згідно якого Управління заперечує проти позову з тих підстав, що з 01.01.2015 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа. Станом на сьогоднішній день фінансування пенсій внутрішньо переміщеним особам проводиться у розмірі пенсійних виплат за поточний місяць. Отже доплата за період з 01.07.2018 року по 30.09.2018 року та за червень 2019 року буде проведена при наявності відповідного бюджетного фінансування після прийняття вищими органами влади відповідного рішення на підставі постанови КМУ від 25.04.2018 року №335 Про внесення змін до постанови КМУ від 08.06.2016 року №365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам . Зазначає, що Управлінням виконано рішення суду щодо поновлення виплати пенсії в повному обсязі а на даний час позивач отримує пенсію з урахуванням рішення суду. Також зазначає, що позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважав їх необгрутованими.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано неправомірними дії Київського об`єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_3 починаючи з 01.06.2018 року. Зобов`язано Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_3 пенсії та сплатити заборгованість за весь час затримки виплати, починаючи з 01.06.2018 року. Стягнуто на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 704, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова.

Зі змісту позову, а також акту приймання послуг (робіт) про надання правової допомоги б/н від 31.08.2018 року та наданої до суду копії дублікату квитанції від 19.03.2019 року вбачається, що у зв`язку із розглядом вказаної вище справи позивачем понесено судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., про розподіл яких не було ухвалено відповідного рішення Харківським окружним адміністративним судом.

Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Поняття збитки включає в себе так звану упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йде не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права .

Разом із цим, позивачем заявлено вимоги про стягнення судових витрат, понесених ним у зв`язку із розглядом в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Харківським окружним адміністративним судом справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, статтею 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 ст.139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що доказів про понесення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, ані позивач ані його представник при розгляді справи в Харківському окружному адміністративному суді, у встановленому КАСУ порядку та строки, не подавали.

Отже, питання розподілу судових витрат у зв`язку з розглядом адміністративної справи судом врегульовано нормами відповідного процесуального законодавства та в даному випадку норми, передбачені ст.22 ЦК України, застосуванню не підлягають, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить з такого.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у приниженні честі і гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.9 Постанови №4 Пленум Верховного Суду України Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч.1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач та його представник як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю. Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов`язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилається, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди. Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 50, 57, 60, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 , поданої представником адвокатом Бессоновою Ольгою Миколаївною, до Київського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити повністю.

Судові витрати віднести залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 20.08.2019 року.

Сторони:

позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

відповідач: Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, ЄДРПОУ 41247819, м.Харків, м-н Свободи, буд.5, Держпром, під.2 пов.3.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк