Постанова

від 22.08.2019 по справі 2а/1570/4253/2011    

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/4253/2011 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Запорожана Д.В.,

Лук`янчук Д.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біоіл Універсал Україна до Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення за №0000222300 від 27.05.2011р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011р. ТОВ Біоіл Універсал Україна звернулося в суд із позовом до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000222300 від 27.05.2011р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у травні 2011р. Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства ТОВ Біоіл Універсал Україна при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість за період жовтень 2010р. з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 1.09.2010р. по 30.11.2010р., за результатами якої 11.05.2011р. складено акт за №529-95/23-00/34490471, у висновках якого встановлено низку порушень податкового законодавства.

На підставі встановлених порушень, 27.05.2011р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000222300, у відповідності до якого нараховане податок на додану вартість в сумі 7 816 603грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 954 150,75грн..

Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам, не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки ТОВ Біоіл Універсал Україна є виробником соняшникової олії, має власні виробничі потужності та штат працівників, у зв`язку з чим підприємство здійснило закупку сировини соняшнику у своїх контрагентів, а саме: ПП Югтрансагро , ПП Расинг Груп , ТОВ Авалон-Агро , ТОВ Агро-Гелеос , ТОВ Укрвторметагро , ТОВ Шторм , ПП Альбатрос-Південь , ПП СВ-Інтерконтракт , ТОВ Магнолія-Л , ПП Стилет-Юг , ТОВ Адріатика-Н , ТОВ Транс-Трейд-Ком , яку в подальшому було використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями. Позивач зазначив, що на підставі отриманих від контрагентів оформлених належним чином податкових накладних ТОВ Біоіл Універсал Україна у відповідності до вимог ЗУ "Про податок на додану вартість" сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області за №0000222300 від 22.05.2011р..

В подальшому, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012р. змінено вказану постанову суду першої інстанції, а саме в резолютивній частині дату податкового повідомлення-рішення 22.05.2011 змінено на 27.05.2011 ; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями, податковий орган оскаржив вказані судові рішення до касаційної інстанції.

Ухвалою ВАС України від 1.03.2017р. касаційну скаргу Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС за №0000222300 від 27.05.2011р..

Стягнуто з Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м.Роздільна, вул.Європейська, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Біоіл Універсал Україна (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м.Роздільна, вул. Європейська, 83; код ЄДРПОУ: 34490471) судовий збір у сумі 3,4грн. та 52 080,9грн. витрат з проведення судової економічної експертизи.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв протиправно, чим порушив права позивача, оскільки висновки викладені в акті перевірки про нереальність господарських операції не знайшли своїх підтверджень під час судового розгляду та під час проведення судово-економічної експертизи.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ Біоіл Універсал Україна (код ЄДРПОУ: 34490471) з 13.09.2006р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань як суб`єкт господарювання за №1 554 102 0000 001513 та знаходиться на обліку як платник податків в Роздільнянській ДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань ТОВ Біоіл Універсал Україна займається наступними видами діяльності: код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

У квітні 2011р. начальником Роздільнянської МДПІ прийнято наказ за №423 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Біоіл Універсал Україна (код ЄДРПОУ 34490471), з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість за жовтень 2010р., з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 1.09.2010р. по 30.11.2010р., та 15.04.2011р. видано направлення на перевірку за №302.

Так, у період з 15.04.2011р. по 29.04.2011р. посадовими особами Роздільнянської МДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Біоіл Універсал Україна з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість за жовтень 2010р., з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 1.09.2010р. по 30.11.2010р., за результатами якої 11.05.2011р. складено акт за №529-95/23-00/34490471, у висновках якого встановлено порушення:

- ч.1,5 ст.203, п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість", п.5.1 ст.5 ЗУ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9.07.1997р. за №250/2054, у зв`язку з чим занижено суму ПДВ, належну до сплати в бюджет, за жовтень 2010р. на суму 5 637 806грн.;

- ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ Про податок на додану вартість , у зв`язку з чим занижено суму ПДВ , належну до сплати в бюджет, у загальній сумі 2 979 777грн., в тому числі по періодам: вересень 2010р. - 9 256грн., листопад 2010р. - 2 970 521грн..

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Біоіл Універсал Україна" за період з 1.11.2010р. по 31.11.2010р. у рядку 10.1 декларації в порушення вимог ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ Про податок на додану вартість завищено податковий кредит всього в сумі 2 334 950грн.

На підставі встановлених порушень, 27.05.2011р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000222300, у відповідності до якого нараховано податок на додану вартість в сумі 7 816 603грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 954 150,75грн..

Підставами прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про нереальність господарських операцій між ТОВ Біоіл Універсал Україна та його контрагентами: ПП Югтрансагро , ПП Расинг Груп , ТОВ Авалон-Агро , ТОВ Агро-Гелеос , ТОВ Укрвторметагро , ТОВ Шторм , ПП Альбатрос-Південь , ПП СВ-Інтерконтракт , ТОВ Магнолія-Л , ПП Стилет-Юг , ТОВ Адріатика-Н , ТОВ Транс-Трейд-Ком .

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Отже, вищевказані норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту перевірки за №529-95/23-00/34490471 від 11.05.2011р., підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій, оскільки відсутня первинна бухгалтерська документація.

Проте, апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи в судах, ТОВ Біоіл Універсал Україна на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами надані первинні бухгалтерські документи, які об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Також, судова колегія зазначає, що ТОВ "Біоіл Універсал Україна" у вересні, жовтні, листопаді 2010р. було придбано соняшник у вищевказаних контрагентів на умовах СРТ (Інкотермс 2000), а тому товар поставлявся безпосередньо на картку (квоту) ТОВ "Біоіл Універсал Україна", що підтверджується укладеними між ТОВ "Біоіл Універсал Україна" та ВАТ "Роздільнянський елеватор", ТОВ "Галагановський елеватор" договорами, тобто перевезення сплачено до ВАТ "Роздільнянський елеватор" та ТОВ "Галагановський елеватор", що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з реєстрів отриманого вантажу ВАТ "Роздільнянський елеватор" та реєстрів накладних на прийняте зерно ТОВ "Галагановський елеватор", у зв`язку з чим товарно-транспортні накладні ТОВ "Біоіл Універсал Україна" та ТОВ "Расинг Груп", ТОВ "Авалон-Агро", ТОВ "Агро-Гелеос", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Шторм", ПП "Альбатрос-Південь", ПП "СВ-Інтерконтракт", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет-Юг", ТОВ "Адріатика-Н", ТОВ "Транс-Трейд-Ком", ПП "Югтрансагро"та ПП "Альтекс-Юг" не складались.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції податковий орган вказує на те, що господарські операції між ТОВ Біоіл Універсал Україна та ТОВ Шторм , ТОВ Жеті проведені з порушеннями та на те, що у позивача відсутні транспортні документи по господарським операціям з даними контрагентами.

Що ж стосується господарських операцій проведених між ТОВ Біоіл Універсал Україна та ТОВ Шторм , судова колегія зазначає наступне.

У червні 2008р. між ТОВ Біоіл Універсал Україна та ВАТ "Роздільнянський елеватор" укладено договір складського зберігання олійних культур за №1, також укладено договір доручення №Р-1 від 12.08.2009р., договір доручення №1 від 1.06.2010р., у відповідності до умов яких ТОВ "Біоіл Універсал Україна" поставляє зернові культури (соняшник) на зберігання ВАТ "Роздільнянський елеватор", а ВАТ "Роздільнянський елеватор" виконує обов`язки щодо приймання поставленого соняшнику на зберігання, а також надає інші супутні послуги.

27.08.2010р. між ТОВ Біоіл Універсал Україна (Покупець) та ТОВ Шторм (Продавець) укладено договір купівлі-продажу за №Б 1008-005-532, у відповідності до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник насипом), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ВАТ Роздільнянський елеватор .

Також, до договору за №Б 1008-005-532 від 27.08.2010р. між ТОВ "Біоіл Універсал Україна" (Покупець) та ТОВ "Шторм" (Продавець) було укладено доповнення за №6 від 17.09.2010р., за №7 від 21.09.2010р., за №8 від 21.09.2010р., за №9 від 23.09.2010р., за №10 від 28.09.2010р., за №11 від 1.10.2010р., за №12 від 7.10.2010р., за №13 від 7.10.2010р., за №14 від 8.10.2010р., за №15 від 14.10.2010р., за №16 від 14.10.2010р., за №17 віл 19.10.2010р., за №18 від 20.10.2010р..

13.10.2010р. між ТОВ Біоіл Універсал Україна (Покупець) та ТОВ Шторм (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу за №Б 1010-107-332, у відповідності до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник насипом), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ВАТ "Роздільнянський елеватор".

Також, до договору за №Б 1010-107-332 від 13.10.2010р. між ТОВ "Біоіл Універсал Україна" (Покупець) та ТОВ "Шторм" (Продавець) укладено доповнення за №1 від 13.10.2010р..

На виконання умов вказаних договорів, а також доповнень, на склад ВАТ "Роздільнянський елеватор" від ТОВ Шторм прийнято зерно соняшнику, ТОВ "Біоіл Універсал Україна" прийнято Товар (соняшник), ТОВ "Шторм" на ім`я позивача виписано податкові накладні та ТОВ "Біоіл Універсал Україна" оплачено отриманий Товар. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: реєстром прийнятого вантажу з 17.09.2010р. по 27.10.2010р., рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Дані бухгалтерські документи складені у відповідності до норм чинного законодавства України.

Аналізуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що господарські операції проведені між ТОВ Біоіл Універсал Україна та ТОВ Шторм є реально підтвердженими, а контролюючим органом не доведено протилежного.

Що ж стосується господарських операцій проведених між ТОВ Біоіл Універсал Україна та ТОВ Жеті , судова колегія звертає увагу на той факт, що вказане товариство та взаємовідносини між ним та позивачем не перевірялись контролюючим органом під час проведення перевірки у період з 15.04.2011р. по 29.04.2011р., а також можливі порушення податкового законодавства у їхніх можливих господарських операцій не були підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. А тому, судова колегія вважає вказані посилання податкового органу в апеляційній скарзі необґрунтованими та безпідставними.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на той факт, що за матеріалами справи проведено судову економічну експертизу, у висновках якої підтверджено документально здійснення господарських операцій між ТОВ Біоіл Універсал Україна та контрагентами ПП "Югтрансагро", ПП "Расинг Груп", ТОВ "Авалон-Агро", ТОВ "Агро-Гелеос", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Шторм", ПП "Альбатрос-Південь", ПП "СВ-Інтерконтракт", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет-Юг", ТОВ "Адріатика-Н", ТОВ "Транс-Трейд-Ком", а саме встановлено поставку товару (соняшник) та правомірність формування спірної суми податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ Біоіл Універсал Україна , оскільки приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення податковий орган не надав належної оцінки поданим первинним документам у їх сукупності, а обмежився тільки висновком акту і тими обставинами, які були встановлені під час перевірки.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019р. - залишити без змін.

Стягнути з Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (67400, м.Роздільна, вул.Леніна, 37, код ЄДРПОУ 39486302) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір у розмірі 28 851грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2019р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Д.В. Запорожан

О.В. Лук`янчук