Рішення

від 14.08.2019 по справі 389/3025/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.08.2019

ЄУН №389/3025/18

Провадження №2/389/935/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2019 року м.Знам`янка

Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів Костенка В.М.

представників третьої особи Петровського В.П.

Шевчука Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Виробничого підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , третя особа на стороні позивача: Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія , про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, третя особа на стороні позивача: Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія , про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу начальника Шевченківської вагонної дільниці філії Пасажирська компанія виробничий підрозділ Шевченківська вагонна дільниця №66/ОС від 03.01.2018 він був прийнятий на посаду начальника пасажирського поїзду за контрактом №65 від 03.01.2018 строком на 5 років. Умовами зазначеного контракту, серед іншого, було передбачено зобов`язання начальника поїзду та додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством. 15.07.2018 працівниками ЦКРУ Одеської філії було проведено перевірку пасажирського поїзду №148 сполученням Одеса-Київ та у вагоні №12 виявлено сім безквиткових пасажирів. Як наслідок, 16.10.2018 наказом начальника Шевченківської вагонної дільниці філії Пасажирська компанія виробничий підрозділ Шевченківська вагонна дільниця від 11.10.2018 №507/ос позивача звільнено з посади начальника пасажирського поїзду резерву провідників пасажирських вагонів відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом. Вважає зазначений наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його звільнення відбулося з порушенням законодавства, зокрема без згоди профспілкового комітету, членом якого він є, його вина у вчиненні проступку не доведена.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити на посаді начальника поїзду, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

11.06.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що факт перевезення безквиткових пасажирів відбувся з дозволу начальника поїзда ОСОБА_1 , що також підтвердили провідники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при складенні акту та внесенні запису в рейсовий журнал позивач жодних заперечень не висловлював. Відсутність згоди профспілки на звільнення позивача пов`язане з тим, що головою профспілки є рідний брат позивача ОСОБА_5 , тому в даному випадку наявний конфлікт інтересів, упередженість в оцінці фактів з боку голови профспілки та його зацікавленість в тому, щоб ОСОБА_1 не був звільнений із займаної посади. Оскільки рішення профспілки про відмову у наданні згоди на звільнення позивача з посади є необґрунтованим, тому на підставі ст. 43 КЗпП України звільнення відбулося за відсутності такої згоди. Зазначає, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди, оскільки звільнення відбулося 16.10.2018, а на лікарняному ОСОБА_1 перебував з 06.08.2018 по 15.08.2018 та з 28.08.2018 по 07.09.2018.

03.12.2018 позивачем подано відповідь на відзив, у якій просив позов задовольнити з тих же підстав, що у позовній заяві.

Позивач та його представник в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представники третьої особи в судовому засіданні просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що у період з квітня по серпень 2018 року вона працювала на посаді провідника пасажирських вагонів ПАТ Укрзалізниця . У липні 2018 року, точної дати вона не пам`ятає, вона разом із ОСОБА_4 були провідниками вагону №12 поїзду №148 сполученням Одеса-Київ . При посадці пасажирів на ст. Одеса до неї підійшли двоє невідомих осіб, у яких були відсутні білети та які повідомили, що начальник поїзда дозволив їм проїзд без квитків. З метою перевірки вказаної інформації інший провідник цього ж вагону ОСОБА_4 пішла до начальника поїзда ОСОБА_1 , який підтвердив дозвіл на проїзд вищевказаних пасажирів без квитків, після чого останні були допущені до вагону. Під час руху поїзду, приблизно о 21.00 годині через інших провідників вона дізналася, що у поїзд зайшли перевіряючі. Невдовзі до вагону прийшов ОСОБА_1 , який повідомив їй, що ревізорам потрібно пояснити, що саме вона за власною ініціативою допустила до вагону сім безквиткових пасажирів, на що вона вимушена була погодитися. Окрім двох вищезазначених безбілетних пасажирів інших п`ять вона не бачила та у вагоні №12 вони не перебували. За результатами перевірки ревізорами у штабному вагоні було складено акт про перевезення безквиткових пасажирів, який разом із ОСОБА_1 вона підписала. Також під тиском та під диктовку ОСОБА_1 нею було написано пояснення, де вона визнала свою провину у перевезенні пасажирів без квитків. В подальшому, 16 та 31.07.2018 нею були написані правдиві пояснення іншого змісту, зокрема про те, що перевезення двох безквиткових пасажирів було проведено з дозволу начальника поїзда ОСОБА_1 . За результатами виявлення даного факту її відсторонили від роботи з пасажирами та тимчасово перевели на іншу посаду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що 15.07.2018 у м. Одеса під час посадки пасажирів до вагону №12 поїзду №148 сполученням Одеса-Київ , у якому вона була провідником, підійшли двоє невідомих осіб чоловічої та жіночої статі, які повідомили, що начальник поїзда дозволив їм проїзд без квитків. Так як вона була відпочиваючим провідником, вона пішла до начальника поїзда ОСОБА_1 , який дійсно підтвердив даний факт. Під час руху поїзду провідникам надійшла інформація про наявність перевіряючих у вагонах. В цей час до них прийшов ОСОБА_1 , який попрохав ОСОБА_3 взяти на себе сім безквиткових пасажирів, так як вона є черговим провідником, на що вона надала свою згоду. Ревізорами було складено акт про перевезення безквиткових пасажирів, який ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підписали. Крім того, ОСОБА_3 під диктовку ОСОБА_1 у штабному вагоні було написано письмове пояснення по даному факту. У вагоні №12 були присутні лише двоє пасажирів без квитків, інших п`ятьох вона не бачила. За результатами перевірки її відсторонили від роботи з пасажирами та тимчасово перевели на іншу посаду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що 15.07.2018 о 20.40 год. ним разом з ОСОБА_7 як ревізорами, на підставі завдання проведено перевірку поїзду №148 сполученням Одеса-Київ , де у вагоні №12 було виявлено сім безквиткових пасажирів, про що складено відповідний акт та вчинено запис у рейсовому журналі. При цьому начальник поїзда ОСОБА_1 пояснив, що не знав про перевезення пасажирів без квитків. Черговий провідник вагону №12 ОСОБА_3 викликалася до штабного вагону під час складання акту та принесла пояснення, у якому свою провину визнала. Під час складання акту скарг та пропозицій від провідника ОСОБА_3 та начальника поїзда ОСОБА_1 не надходило.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_6

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до контракту №65 від 03.01.2018 (далі-контракт) укладеного між Виробничим підрозділом Шевченківська вагонна дільниця в особі начальника вагонної дільниці ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , а також наказу №66/ос від 03.01.2018, позивач був прийнятий на посаду начальника поїзда (пасажирського) резерву провідників пасажирських вагонів на строк з 03.01.2018 до 03.01.2023. Позивач погодився з усіма умовами контракту, про що свідчить його підпис. (т.1 а.с.54-57, 53).

Відповідно до п. 4 контракту ОСОБА_1 , серед іншого, взяв на себе зобов`язання: чесно і сумлінно виконувати вимоги діючої інструкції начальника поїзда та інші документи, що регламентують порядок роботи начальника пасажирського поїзда (пасажирського), забезпечувати правильність обліку та своєчасність передачі інформації щодо вільних та вивільнюваних місць, забезпечувати проїзд пасажирів у вагонах поїзду лише згідно з проїздними документами відповідного зразку, забезпечувати виконання поїздною бригадою обовязків, які покладені на неї інструкціями, правилами, розпорядженнями керівництва та наказами.

Пунктом 10.4 Інструкції начальника пасажирського поїзда, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27 квітня 2012 року №158-Ц визначено, що начальник поїзда несе відповідальність за порушення членами поїзної бригади чинних нормативно-правових актів з охорони праці, протипожежної безпеки, трудової дисципліни та службових обов`язків (перевезення одного і більше безквиткових пасажирів, допущення до посадки та перевезення в міжнародному залізничному сполучення пасажирів без наявності належним чином оформлених документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, порушення митних та прикордонних правил перевезення, прийняття та спроба перевезення в пасажирських вагонах будь-яких відправлень (Експрес-передач) з порушенням вимог інструкції з надання таких послуг, перевезення, спроба перевезення надлишкової поклажі).

Згідно з п.13 розділу 5 контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього контракту.

При достроковому розірванні контракту у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених контрактом, він розривається з попередженням відповідної сторони за два тижні (п.20 контракту).

15.07.2018 ревізорами ЦКРУ ОД ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вагоні №12 поїзда №148 сполученням Одеса-Київ на дільниці Березівка-Помічна виявлено факт перевезення семи пасажирів без проїздних документів, про що в присутності начальника поїзда ОСОБА_1 та провідника вагону ОСОБА_3 складено акт №014388 та вчинено запис у рейсовому журналі ВУ-6(т.1 а.с. 23, 30).

За вказаним фактом 16.07.2018 від ОСОБА_1 відібрано письмове пояснення, у якому останній зазначив, що не був обізнаний про перевезення семи безквиткових пасажирів, дізнався про це лише під час перевірки вагону працівниками ЦКРУ. Перед відправленням поїзду він особисто проводив інструктаж з поїздною бригадою щодо заборони перевезення безквиткових пасажирів (т.1 а.с.29)

17.07.2018 начальником вагонної дільниці на ім`я голови профспілкової організації ВПЗУ ОСОБА_5 направлено подання про надання згоди на звільнення позивача за порушення умов контракту, зокрема встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі та несвоєчасне оформлення проїздних та перевізних документів пасажирам (т.1 а.с.40).

Листом від 23.07.2018 №05 зазначене подання повернуто начальнику вагонної дільниці у зв`язку з недоліками при його оформленні та надання матеріалів не в повному обсязі (т.1 а.с.41).

В порядку усунення недоліків начальником вагонної дільниці ОСОБА_8 . голові профспілкової організації ВПЗУ ОСОБА_5 листом від 23.07.2018 №ПКВЧ-4/06/1311 додатково направлено завірені належним чином копії документів (т.1 а.с.42).

Відповідно до протоколу № 2 від 01.08.2018 засідання членів ВПЗУ Виробничого підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія та листа від 02.08.2018 №06 вирішено не надавати згоди на звільнення начальника пасажирського поїзда ОСОБА_1 у зв`язку з необґрунтованістю подання про звільнення та не доведеністю роботодавцем законної підстави для його звільнення(т.1 а.с.49-50).

03.08.2018 начальником вагонної дільниці ОСОБА_8 голові профспілкової організації ВПЗУ ОСОБА_5 направлено повторне подання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади начальника поїзда (пасажирського), до якого додано пояснення провідників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у яких вони вказують про обізнаність начальника поїзда про перевезення безквиткових пасажирів та наданням останнім згоди на таке перевезення (т.1 а.с.45-48).

17.08.2018 листом за №7 головою ППО ВПЗУ ОСОБА_5 надано відповідь про повторну відмову в наданні згоди на звільнення позивача (т.1 а.с.52).

У зв`язку зі встановленням факту перевезення безквиткових пасажирів наказом Начальника вагонної дільниці від 01.10.2018 №ПКВЧ-4-04/900 позивача задіяно з 01.10.2018 на роботах, не пов`язаних з обслуговуванням пасажирів терміном на 14 днів та листом за №ПКВЧ-4-06/1670 повідомлено про подальше звільнення на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з порушенням умов контракту (т.1 а.с.37, 129).

Наказом (розпорядженням) №507/ос від 11.10.2018 ОСОБА_1 звільнено з 16.10.2018 з посади начальника поїзда (пасажирського) відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, про що також свідчить копія трудової книжки (а.с.58, 64).

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 22 лютого 2017 року в справі №6-86цс17 згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються.

Згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Пунктом 18 а розділу 6 контракту передбачено додаткову підставу припинення та розірвання контракту, не передбачену чинним законодавством, зокрема у разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі.

У судовому засіданні факт перевезення безквиткових пасажирів з дозволу позивача повністю підтвердився показаннями допитаних в якості свідків провідників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також складеним ревізорами актом перевірки №014388 та записом у рейсовому журналі, що свідчить про порушення позивачем вимог контракту та посадової інструкції начальника поїзда та є додатковою підставою для припинення контракту.

Суд критично оцінює твердження позивача про необізнаність факту перевезення безквиткових пасажирів та відсутність його вини, оскільки відповідно до пункту 10.4 Інструкції начальника пасажирського поїзда, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27 квітня 2012 року №158-Ц, саме начальник поїзда несе відповідальність за порушення членами поїзної бригади чинних нормативно-правових актів з охорони праці, протипожежної безпеки, трудової дисципліни та службових обов`язків (перевезення одного і більше безквиткових пасажирів).

Крім того, відповідно до п. 4 контракту ОСОБА_1 також зобов`язувався чесно і сумлінно виконувати вимоги діючої інструкції начальника поїзда та інші документи, що регламентують порядок роботи начальника пасажирського поїзда (пасажирського), забезпечувати правильність обліку та своєчасність передачі інформації щодо вільних та вивільнюваних місць, забезпечувати проїзд пасажирів у вагонах поїзду лише згідно з проїздними документами відповідного зразку, забезпечувати виконання поїздною бригадою обовязків, які покладені на неї інструкціями, правилами, розпорядженнями керівництва та наказами.

Пунктом 18 контракту визначено, що при розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та з урахуванням вище зазначеного слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова обґрунтований , яке означає бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами .

Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі №6-703 цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, профспілковою організацією прийнято рішення про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, оскільки вина останнього, як начальника поїзда, у перевезенні безквиткових пасажирів відсутня.

Проте така відмова не містить належного обгрунтування та посилання на докази, що підтверджують відсутність вини ОСОБА_1 , пояснення провідників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.07.2018 та 31.07.2018, які вказали, що перевезення безквиткових пасажирів відбулося з дозволу начальника поїзда профспілковим комітетом до уваги не взяті та оцінку їм не надано, фактичні обставини справи, викладені рішенні про відмову не відповідають дійсності.

Крім того, рішення профспілкової організації про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 прийняте в умовах конфлікту інтересів, оскільки головою профспілкової організації є рідний брат позивача ОСОБА_5 , який приймав участь у голосуванні та за підписом якого направлялися листи про відмову у наданні згоди, що вказує на наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та об`єктивності як голови профспілкової організації, а також можливість впливу на членів профспілки з метою недопущення звільнення позивача.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем правомірно було розірвано контракт з позивачем за відсутності згоди профспілки у зв`язку з необгрунтованістю рішення про відмову у наданні такої згоди.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, оскільки позивачем порушено умови контракту в частині перевезення безквиткових пасажирів, що є додатковою підставою припинення та розірвання контракту, не передбаченою чинним законодавством, тому суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було порушено норми трудового законодавства та правомірно звільнено позивача на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України, відтак позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позивача звільнено з дотриманням норм чинного законодавства та умов контракту, не підлягають задоволенню й вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від первісної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

Оскільки судом не встановлено порушень відповідачем трудових прав позивача, а тому відсутні підстави для застосування ст.237-1 КЗпП України та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

На підставі п.8 ст. 36, ст.ст. 21, 43 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Виробничого підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , третя особа на стороні позивача: Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія , про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , місце знаходження: вул.Тверська,5, м.Київ, 03680, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815.

Відповідач: Виробничий підрозділ Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , місце знаходження: вул.Симона Петлюри,21 а , м.Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41022900.

Третя особа: Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України підрозділу Шевченківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія , місце знаходження: пров.Т.Шевченка,1, м.Сміла Черкаської області, 20705, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40305785.

Повне рішення суду складено 23 серпня 2019 року.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко