Постанова

від 27.08.2019 по справі 428/6966/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 428/6966/19

Провадження № 22-ц/810/616/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Яреська А.В.,

за участю секретаря Вовчанської С.В.,

учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2019 року, постановлену у складі судді Кордюкової Ж.І. в м. Сєвєродонецьк,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт внесення запису № 17 від 23.02.1993 року до трудової книжки заявника про прийняття на роботу в трест Промхиммонтаж Сєвєродонецьке спеціалізоване управління Химмонтаж № 12 вчиненим на підставі Наказу № 04-к від 23.02.1993 року, у зв`язку з чим інформацію у трудовій книжці ОСОБА_1 про внесення даного запису на підставі Наказу від 04-к від 23.02.1992 року вважати недійсною.

Заяву мотивував тим, що встановлення даного факту впливає на розмір пенсії заявника, оскільки він перебуває на обліку в УПФ в м. Сєвєродонецьку, і при призначенні пенсії йому не було враховано до трудового стажу період з 23.02.1993 року по 21.06.1993 року в зв`язку із невідповідністю в записі дати наказу про прийом на роботу - фактично 23.02.1993 року, а наказ від 23.02.1992 року, підприємство на даний час не існує, правонаступник відсутній, уточнюючу довідку взяти неможливо. Внаслідок чого розмір призначеної заявнику пенсії зменшено на 46,88 грн.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2019 року у відкритті провадження відмовлено, оскільки вимога заявника пов`язана з вирішенням спору про право на зарахування стажу роботи з 23.02.1993 року по 21.06.1993 року для призначення пенсії, у зв`язку із чим заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Роз`яснено заявнику його право на звернення до суду у порядку позовного провадження.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю ухвали суду, оскільки в заяві про встановлення юридичного факту заявник не просить визнати будь-які дії або бездіяльність будь-якого суб`єкта неправомірними та зобов`язати його вчинити будь-які дії на користь ОСОБА_1

Від заінтересованої особи Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу про обґрунтованість ухвали суду та безпідставність апеляційної скарги, оскільки заява ОСОБА_1 про встановлення факту пов`язана з вирішенням спору про право. Заявник в суді апеляційної інстанції підтримав доводи своєї скарги.

Представник заінтересованої особи - Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до судового засідання не з`явився, надавши заяву про розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заявника, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта вказаної норми).

Відмовляючи у відкритті провадженні по справі, суд першої інстанції із посиланням на частину 4 статті 315 ЦПК України мотивував прийняте судове рішення тим, що із заяви вбачається спір про право.

Такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи з огляду на наступне.

Відповідно дост. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК).

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК).

Отже, із вказаних норм процесуального права вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення, який не зазначено у частині першій статті 315 ЦПК України, можливе виключно за умови, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом заявлених вимог ОСОБА_1 є встановлення факту внесення запису № 17 від 23.02.1993 року до трудової книжки заявника про прийняття на роботу в трест Промхиммонтаж Сєвєродонецьке спеціалізоване управління Химмонтаж № 12 вчиненим на підставі Наказу № 04-к від 23.02.1993 року, у зв`язку з чим інформацію у трудовій книжці ОСОБА_1 про внесення даного запису на підставі Наказу від 04-к від 23.02.1992 року вважати недійсною, що впливає на зарахування стажу роботи з 23.02.1993 року по 21.06.1993 року до пенсійного стажу заявника та на розмір пенсії.

В обґрунтування своїх вимог заявник надає копію трудової книжки на своє ім`я із відповідним записом про прийняття на роботу та зазначає, що підприємство, яке вносило вказаний запис, на даний час не існує, правонаступник відсутній.

Тобто, посилається на те, що безпосередньо неправильність запису у трудовій книжці заявника ОСОБА_1 впливає на його пенсійні права і інакше, ніж зверненням до суду, він позбавлений можливості відновити ці права.

У пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення судам роз`яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

У кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заяви не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу уже порушено - закриває провадження в ній.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 р. затверджено

Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до 2.8 Інструкції якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і

засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Як вбачається із наданих скаржником доказів, підприємство, яке зробило відповідний запис в його трудовій книжці і яке ліквідоване, є дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства Промхіммонтаж (код ЄДРПОУ 35774498), яке не перебуває в процесі припинення.

Суд вказаного не перевірив, не зробив висновки щодо можливості іншого, визначеного законом позасудового порядку встановлення факту, що має юридичне значення для заявника, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про існування спору про право та неможливість розгляду справи в порядку окремого провадження.

В силу положень частини 4 статті 367 ЦПК України апеляційний суд має право вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Вказана невідповідність висновків суду обставинам справи згідно п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 27 серпня 2019 року.

Головуючий

Судді: