Постанова

від 22.08.2019 по справі 915/1300/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1300/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від КП Миколаївліфт - Хівріч О.В.,

від ТОВ Центрліфт - не з`явився,

від КЖЕП Миколаївської міської ради Зоря - не з`явився,

від ТОВ Соляні - не з`явився,

від КП Дирекція єдиного замовника Пілот - не з`явився,

від ЖКП Миколаївської міської ради Південь - не з`явився,

від ЖКП Миколаївської міської ради Бриз - не з`явився,

від КЖЕП № 24 - не з`явився,

від КП Дирекції єдиного замовника Океан - не з`явився,

від КП Дирекції єдиного замовника Корабел - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центрліфт

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019, ухвалене суддею Ковалем С.М., м. Миколаїв, повний текст складено 06.05.2019

у справі № 915/1300/18

за позовом Колективного підприємства Миколаївліфт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Центрліфт

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради Зоря ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Соляні ;

3. Комунальне підприємство дирекція єдиного замовника Пілот ;

4. Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради Південь ;

5. Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради Бриз ;

6. Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 24;

7. Комунальне підприємство дирекція єдиного замовника Океан ,

8. Комунальне підприємство дирекція єдиного замовника Корабел ,

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Колективне підприємство Миколаївліфт (далі КП Миколаївліфт ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Центрліфт (далі ТОВ Центрліфт ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунального житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради Зоря (далі КЖЕП Зоря ), Товариства з обмеженою відповідальністю Соляні (далі ТОВ Соляні ), Комунального підприємства Дирекції єдиного замовника Пілот (далі КП Пілот ) та Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради Південь (далі ЖКП Південь ), в якому просило суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016, укладений між від КП Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

17.05.2016 між КП Миколаївліфт (первісний кредитор) та ТОВ Центрліфт (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 43/1, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає на себе право вимоги на суму 7499685,96 грн., що належить позивачу станом на 01.03.2016 у відповідності до додатку № 1 до договору і стає кредитором за договорами на технічне обслуговування ліфтів, технічне обслуговування систем ДСЗ, укладеними між позивачем та боржниками (далі основні договори, договори підряду).

Згідно додатку № 1 до договору, до переліку боржників первісного кредитора, право вимоги до яких переходить новому кредитору, входять:

1. КЖЕП Зоря з розміром боргу 221087,69 грн.;

2. ТОВ Центральний-1 з розміром боргу 231807,04 грн.;

3. ТОВ ЖЕК Забота з розміром боргу 124274,85 грн.;

4. ЖКП Бриз з розміром боргу 1099354,14 грн.;

5. ТОВ Соляні з розміром боргу 158063,05 грн.;

6. КЖЕП №24 з розміром боргу 738134,12 грн.;

7. КП Дирекція єдиного замовника Океан - з розміром боргу 726807, 69 грн.;

8. КП Дирекція єдиного замовника Корабел - з розміром боргу 254919,93 грн.;

9. КП Дирекція єдиного замовника Пілот з розміром боргу 37521,31 грн.;

10. ЖКП Південь (дог. № 130) з розміром боргу 3622522,80 грн.;

11. ЖКП Південь (дог. № 135) з розміром боргу 285193,34 грн.;

Відповідно до п. 2.5. договору первісний кредитор зобов`язаний письмово сповістити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 3 робочих днів з моменту підписання даного договору, шляхом вручення особисто під розписку представнику боржника. Одночасно первісний кредитор зобов`язаний надати боржнику акт звіряння розрахунків, який після підписання боржником повинен надати новому кредитору не пізніш 2 робочих днів з моменту його отримання.

Рішеннями господарського суду Миколаївської області від 15.02.2017 у справі № 915/1399/17 та від 21.02.2017 у справі № 915/1400/17 визнано вищевказаний договір про відступлення права вимоги в частинах включення ТОВ Центральний 1 та ТОВ ЖЕК Забота до переліку боржників первісного кредитора, визначеного в додатку 1 до договору - недійсним, у зв`язку із відсутністю письмової згоди останніх на передачу новому кредитору прав та обов`язків за основними договорами.

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2017 до договору сторони зменшили кількість боржників первісного кредитора, зазначивши у додатку № 1:

1. КЖЕП Зоря з розміром боргу 167015,88 грн.;

2. ТОВ Соляні з розміром боргу 158063,05 грн.;

3. КП Дирекція єдиного замовника Пілот з розміром боргу 37521,31 грн.;

4. ЖКП Південь (дог. № 130) з розміром боргу 3622522,80 грн.;

5. ЖКП Південь (дог. № 135) з розміром боргу 285193,34 грн.;

У зв`язку з цим, внесено зміни до п. 1.1. договору в частині зменшення розміру вимог до 4270316,38 та у п. 1.3. договору зменшено розмір компенсації за відступлення вимог до 427031,64 грн.

Позивач зазначив, що заборгованість боржників станом на 01.03.2016 перед КП Миколаївліфт складалась, у тому числі, із сум, стягнутих останнім в судовому порядку господарським судом Миколаївської області.

На момент укладення спірного договору відповідач був обізнаний про існування вказаних судових рішень щодо стягнення заборгованості, право вимоги якої він прийняв від позивача.

Договір про відступлення права вимоги суперечить чинному законодавству України, яке передбачає можливість заміни кредитора лише у зобов`язаннях, а не у рішенні суду. На підставі рішення суду позивач набув статусу стягувача, а не кредитора.

Отже, при укладенні договору уступки права вимоги сторони, не змінюючи кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судових рішень, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Крім того, договір укладений за відсутності письмової згоди боржників на передачу новому кредитору прав та обов`язків за основними договорами, умови п. 10.1. яких передбачали таку згоду.

Відсутність згоди боржників є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив наступне.

Після укладення спірного договору сторони приступили до добровільного його виконання, зокрема, відповідач на виконання п. 1.4. договору нарахував та сплатив компенсацію за невикористані відпустки працівникам КП Миколаївліфт у сумі 75830,68 грн., на виконання п. 1.3. договору сплатив позивачу частину компенсації за відступлення права вимоги у сумі 100000 грн. Відповідно первісний кредитор повідомив боржників про виконання зобов`язань на користь нового кредитора, частина яких у добровільному порядку їх виконала.

По деяким боржникам ТОВ Центрліфт запропонувало КП Миколаївліфт звернутись до державної виконавчої служби (далі ДВС) із заявами про примусове стягнення боргу за наявними виконавчими документами та перерахування отриманих коштів на рахунок ТОВ Центрліфт . На рахунок КП Миколаївліфт через ДВС від ЖКП Південь надійшли грошові кошти, які позивач безпідставно та в порушення умов договору не перерахував ТОВ Центрліфт .

На відміну від ТОВ Центральний 1 та ТОВ ЖЕК Забота , інші боржники, зазначені в додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2017 (ЖКП Південь , ТОВ Соляні , КП Дирекція єдиного замовника Пілот , ЖКЕП Зоря ) не заперечували проти відступлення права вимоги та частково чи повністю сплатили борг новому кредитору.

Інформація про наявність судових рішень, якими стягнуто з боржників на користь КП Миколаївліфт заборгованість, під час укладення договору не надавалась ТОВ Центрліфт та не була предметом спірного договору.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.01.2019 у справі № 915/1300/18 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ЖКП Бриз ; КЖЕП № 24; КП дирекція єдиного замовника Океан ; КП дирекція єдиного замовника Корабел .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 у справі №915/1300/18 позов КП Миколаївліфт задоволено повністю, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016, укладений між КП Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт , стягнуто з відповідача на користь позивача 1762 грн. витрат по сплаті судового збору та 11000 витрат по сплаті професійної правничої допомоги.

Місцевий господарський суд виходив з того, що КП Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт при укладенні спірного договору не дотримано умов п. 10.1. договорів підряду, а саме: договір про відступлення права вимоги укладено без письмової згоди боржників (КЖЕП Зоря ; ТОВ Центральний -1 ; ЖКП Бриз ; ТОВ Соляні ; КЖЕП №24 ; КП Дирекція єдиного замовника Океан ; КП Дирекція єдиного замовника Корабел ; КП Дирекція єдиного замовника Пілот ; ЖКП Південь ). Відповідачем не надано суду доказів письмової згоди боржників на заміну кредитора за основними договорами. Зазначене є недотриманням вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України та підставою для визнання спірного договору недійсним.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним.

Суд безпідставно не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що спірний договір дійсний (відбувся), сторони спірного договору добровільно виконували його умови, а також не заперечували проти відступлення права вимоги та частково чи повністю оплати борг новому кредитору, з посиланням на ч. 2 ст. 218 ЦК України.

Відповідачем надано суду письмові докази, що свідчать про наявність згоди на передачу боргу ТОВ Соляні , КЖЕП Зоря ; КП Дирекція єдиного замовника Пілот , ЖКП Південь та є належними доказами відповідно до ст. 218 ЦК України.

Судом першої інстанції зазначено, що вимога визнати дійсним договір про відступлення права вимоги не є предметом розгляду даної справи, проте, розглядаючи справу, суд повинен був з`ясувати чи є правочин дійсним чи ні.

Пунктом 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч.1 ст. 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Проте, судом першої інстанції в порушення вищевикладеного не зазначено, який саме спірний правочин - оспорюваним чи нікчемний.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 у справі №915/1300/18, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову КП Миколаївліфт в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (головуючий суддя Будішевська Л.О., судді Таран С.В., Мишкіна М.А.) за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 21.06.2019, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 21.06.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, розгляд справи 915/1300/18 призначено на 08.08.2019 о 10:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість та безпідставність, просив суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Мишкіної М.А. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду № 522 від 05.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1300/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрліфт" визначено колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 справу № 915/1300/18 прийнято до провадження вищевизначеним складом колегії суддів за правилами спрощеного позовного провадження зі стадії підготовки справи до апеляційного розгляду, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 19.08.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, призначено справу до розгляду на 22.08.2019 о 10:30 год.

В судове засідання 22.08.2019 з`явився представник позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 у справі № 915/1300/18 - без змін.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 22.08.2019 не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про поважність причин неявки не повідомили, у зв`язку з чим судова колегія у відповідності до положень п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України дійшла висновку про можливість розгляду даної справи за їх відсутності.

Крім того, ухвалами суду апеляційної інстанції від 07.08.2019 явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, учасників справи попереджено, що незабезпечення в судове засіданні апеляційної інстанції своїх представників не буде перешкоджати розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що КП Миколаївліфт (підрядник) укладені окремі договори підряду із наступними замовниками:

- з КЖЕП Зоря : № 4 від 01.01.2012; № 4 від 01.01.2013; № 4 від 28.12.2014; № 202 від 13.01.2012; № 202 від 01.01.2013; № 206 від 28.12.2014; № 206 від 28.12.2014; № 3 від 08.12.2015 (а.с.30-43 т.1);

- з ТОВ Центральний -1 № 12 з 2007 по 2016;

- з ЖЕК Забота з 2006 по 2016;

- з ЖКП ММР Бриз № 121 від 24.12.2009 (а.с.44-45 т.1);

- з ТОВ Соляні № 16 від 05.01.2012, № 16 від 02.01.2013, № 7 від 05.01.2012, № 7 від 02.01.2013, № 18 від 01.10.2014, № 18 від 02.01.2015, № 18 від 02.01.2016, № 17 від 01.10.2014, № 17 від 02.01.2015, № 17 від 02.01.2016 (а.с.46-64 т.1);

- з КЖЕП-24" № 9 від 01.01.2013, № 9 від 02.01.2014, № 9 від 02.01.2015 (а.с.65-76 т.1);

- з КП дирекція єдиного замовника Океан № 1 від 01.01.2008, № 1 від 02.01.2013, № 1 від 15.01.2014, № 1 від 02.01.2015 (а.с.77-84 т.1);

- з КП ДЕЗ "Корабел" № 5 від 01.01.2008, № 5 від 01.01.2013, № 5 від 04.02.2015, № 5 від 02.01.2016 (а.с.85-92 т.1);

- з КП "ДЕЗ "Пілот" № 6 від 01.01.2008, № 6 від 15.12.2015 (а.с.93-96 т.1);

- з ЖКП "Південь" № 130 від 30.12.2009, № 130 від 01.02.2011, № 130 від 16.06.2011, № 130 від 02.01.2013, № 130 від 01.01.2014, № 135 від 27.09.2011, № 135 від 01.10.2012, № 135 від 06.09.2013, № 135 від 01.01.2014 (а.с.97-120 т.1) на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв`язку, за умовами яких замовник доручив, а підрядник прийняв на себе організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та технічного обслуговування диспетчерських систем на об`єктах замовника згідно додатку (п. 1.1).

Пунктом 10.1. кожного із вищезазначених договорів визначено, що жодна із сторін не може передавати свої права і обов`язки за цим договором третім особам, без письмової на те згоди іншої сторони.

17.05.2016 між КП Миколаївліфт (первісний кредитор) та ТОВ Центрліфт (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 43/1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги на суму 7499685,96 грн., що належить первісному кредитору станом на 01.03.2016 у відповідності до додатку № 1 до договору і стає кредитором за договорами на технічне обслуговування ліфтів, технічне обслуговування систем ДСЗ, укладеними між позивачем та боржниками.

Відповідно до п. 1.3 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань на суму 7499685, 96 грн., що є предметом дійсного договору (заборгованість станом на 01.03.2016), за основним договором, а первісний кредитор одержує право отримати від нового кредитора компенсацію за відступлення права вимоги у розмірі 749968, 59 грн.

Згідно п. 2.1.1 договору первісний кредитор зобов`язаний відступити новому кредитору право вимоги згідно умов цього договору (п. 1.1 Договору).

Первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються з моменту виникнення боргових зобов`язань боржника перед первісним кредитором (засвідчені копії основних договорів, додаткових угод, додатків, протоколів розбіжностей та протоколів врегулювання розбіжностей, акти виконаних робіт, судові накази про стягнення суми боргу в разі їх наявності та інше), та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основними договорами. Документи надаються новому кредитору протягом 14 (чотирнадцяти) робочих дні з моменту підписання даного договору сторонами (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що первісний кредитор зобов`язаний письмово сповістити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання даного договору, шляхом вручення особисто під розписку представнику боржника. Одночасно первісний кредитор зобов`язаний надати боржнику акт звіряння розрахунків, який після підписання боржником повинен надати новому кредитору не пізніше 2 робочих днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 2.6. договору з моменту сповіщення боржників про відступлення права вимоги новому кредитору, первісний кредитор не має права приймати від боржників оплату суми боргових зобов`язань, які є предметом цього договору. В разі прийняття (надходження, стягнення) такої оплати, первісний кредитор зобов`язаний перерахувати її на рахунок нового кредитора в повному обсязі.

Згідно додатку № 1 до договору, до переліку боржників первісного кредитора, право вимоги до яких переходить новому кредитору, входять:

1. КЖЕП Зоря з розміром боргу 221087,69 грн.;

2. ТОВ Центральний-1 з розміром боргу 231807,04 грн.;

3. ТОВ ЖЕК Забота з розміром боргу 124274,85 грн.;

4. ЖКП Бриз з розміром боргу 1099354,14 грн.;

5. ТОВ Соляні з розміром боргу 158063,05 грн.;

6. КЖЕП №24 з розміром боргу 738134,12 грн.;

7. КП Дирекція єдиного замовника Океан - з розміром боргу 726807, 69 грн.;

8. КП Дирекція єдиного замовника Корабел - з розміром боргу 254919,93 грн.;

9. КП Дирекція єдиного замовника Пілот з розміром боргу 37521,31 грн.;

10. ЖКП Південь (дог. № 130) з розміром боргу 3622522,80 грн.;

11. ЖКП Південь (дог. № 135) з розміром боргу 285193,34 грн.

Листами вих. № 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200 від 19.05.2016 (а.с.20-29 т.1) КП Миколаївліфт повідомило ЖКП Південь , КЖЕП Зоря , ТОВ Центральний 1 , ТОВ Забота , ЖКП Бриз , ТОВ Соляні , КЖЕП № 24, КП Дирекція єдиного замовника Океан , КП Дирекція єдиного замовника Корабел та КП Дирекція єдиного замовника Пілот про те, що 17.05.2016 між КП Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт укладено договір про відступлення права вимоги на борг підприємства за технічне обслуговування ліфтів. ТОВ Центрліфт були передані ваші боргові зобов`язання, які утворились до 01.03.2016. Заборгованість, яка виникла після 01.03.2016 підлягає оплаті КП Миколаївліфт .

Рішеннями господарського суду Миколаївської області від 15.02.2017 у справі № 915/1399/16 та від 21.02.2017 у справі № 915/1400/16 вищевказаний договір про відступлення права вимоги в частинах включення ТОВ Центральний 1 та ТОВ ЖЕК Забота до переліку боржників первісного кредитора, визначеного в додатку 1 до договору - визнано недійсним, у зв`язку із відсутністю письмової згоди останніх на передачу новому кредитору прав та обов`язків за основними договорами.

01.12.2017 між КП Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт укладено додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги (а.с.16 т.1), відповідно до додатку № 1 до якої (а.с.17 т.1) сторони зменшили кількість боржників первісного кредитора, зазначивши:

1. КЖЕП Зоря з розміром боргу 167015,88 грн.;

2. ТОВ Соляні з розміром боргу 158063,05 грн.;

3. КП дирекція єдиного замовника Пілот з розміром боргу 37521,31 грн.;

4. ЖКП Південь (дог. № 130) з розміром боргу 3622522,80 грн.;

5. ЖКП Південь (дог. № 135) з розміром боргу 285193,34 грн.;

Даною додатковою угодою до договору сторони внесли зміни до п. 1.1. договору в частині зменшення розміру вимог до 4270316,38 та у п. 1.3. договору в частині зменшення розміру компенсації за відступлення вимог до 427031,64 грн. Крім того, виклали п. 2.6. договору у наступній редакції: з моменту сповіщення боржників про відступлення права вимоги новому кредитору, первісний кредитор не має права приймати від боржників оплату суми боргових зобов`язань, які є предметом цього договору. В разі прийняття (надходження, стягнення) такої оплати, первісний кредитор зобов`язаний перерахувати її на рахунок нового кредитора в повному обсязі протягом 5 робочих днів з дня отримання коштів . Інші умови договору залишені без змін.

Листом вих. № 73 від 13.02.2018 ТОВ Центрліфт , посилаючись на відмову ТОВ Соляні від реструктуризації заборгованості у добровільному порядку, просило КП Миколаївліфт у відповідності до п. 2.6. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2017 до нього звернутись до Державної виконавчої служби з заявою про примусове стягнення боргу за наявними у КП Миколаївліфт виконавчими документами з подальшим перерахуванням отриманих коштів на рахунок ТОВ Центрліфт (а.с.18 т.1)

Листом вих. № 462 від 31.10.2018 ТОВ Центрліфт повідомило КП Миколаївліфт про те, що під час звірки з ЖКП Південь йому стало відомо, що КП Миколаївліфт стягнуто з ЖКП Південь заборгованість через Державну виконавчу службу за наступними судовими наказами: № 915/1720/15 від 27.11.2015 на суму 1363771 грн. та судовий збір 20456 грн.; № 915/215/16 від 05.04.2016 на суму 120263,30 грн. та судовий збір 1803,96 грн.; № 915/168/16 від 08.04.2016 на уму 184451,43 грн. та судовий збір 2766,77 грн.; № 915/46/16 від 10.03.2016 на суму 173341,01 грн. та судовий збір 2586,92 грн.; № 915/169/16 від 01.04.2016 на суму 172461,09 грн. та судовий збір 2586,92 грн. ТОВ Центрліфт повідомило КП Миколаївліфт про невиконання останнім вимог п. 2.6. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2017 до нього та попередило про можливі наслідки у вигляді звернення до суду з позовом про стягнення збитків та штрафних санкцій.

Предметом спору у даній справі є вимога КП Миколаївліфт визнати недійсним укладений з ТОВ Центрліфт договір про відступлення права вимоги у зв`язку з тим, що останній укладений без письмової згоди боржників, а також тим, що сторони фактично замінили стягувача на стадії виконання судових рішень.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відсутність згоди боржників на заміну кредитора за основними договорами є недотриманням вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України та підставою для визнання спірного договору недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2019 у справі № 910/10412/18

Як вже зазначалось раніше, пунктом 10.1 всіх укладених КП Миколаївліфт з боржниками договорів підряду передбачено, що жодна з сторін не може передавати свої права і обов`язки за договорами третім особам без письмової згоди на те іншої сторони.

Докази отримання згоди письмової боржників на укладення договору про відступлення права вимоги в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів при цьому зазначає, що повідомлення первісним кредитором боржників про відступлення прав вимоги не є тотожним отриманню згоди останніми.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний договір про відступлення права вимоги укладено з порушенням п. 10.1 договорів підряду, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України та є підставою для визнання його недійсним.

Доводи скаржника про те, що спірний договір є дійсний (відбувся), сторони спірного договору добровільно виконували його умови, а також не заперечували проти відступлення права вимоги та частково чи повністю оплати борг новому кредитору, не спростовують відсутність, передбаченої п. 10.1 договорів підряду, саме письмової згоди боржників на передачу КП Миколаївліфт своїх прав ТОВ Центрліфт .

Додатково, колегія суддів зазначає наступне.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Колегією суддів встановлено, що заборгованість боржників перед КП Миколаївліфт станом на 01.03.2016 складалась в тому числі із сум, стягнутих на користь останнього в судовому порядку рішеннями господарського суду Миколаївської області. До суми, переданої до договору про відступлення права вимоги, окрім стягнутих з боржників в судовому порядку грошових коштів за договорами підряду, увійшли, зокрема, і витрати по сплаті судового збору.

Відповідач, зокрема, листами за вих. № 73 від 13.02.2018 та вих. № 462 від 31.10.2018 підтверджує вищевикладені обставини та вимагає від КП Миколаївліфт перерахуванню йому грошових коштів на підставі п. 2.6. спірного договору, стягнутих на користь останнього рішеннями господарського суду Миколаївської області.

Колегія суддів зазначає, що оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у матеріальному зобов`язанні за договором цесії, вирішується виключно судом, який прийняв відповідне судове рішення.

Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні оспорюваного договору КП Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт , не замінюючи кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства, а відтак, і про його недійсність в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 у справі №915/1300/18 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центрліфт залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Центрліфт .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.08.2019.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук