Постанова

від 21.08.2019 по справі 910/5931/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2019 р. Справа№ 910/5931/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 про повернення без розгляду позовної заяви

у справі № 910/5931/19 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Київської міської ради

до: 1. Державного реєстратора Комунального підприємства Путрівське Бондарина Артема Андрійовича;

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Вікторовича;

3. Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів ;

4. Товариства з обмеженою відповідальністю ВК-Буд

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна,

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі також - позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства Путрівське Бондарина Артема Андрійовича (далі - державний реєстратор Бондарин А.А., відповідач-1), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Вікторовича (далі - приватний нотаріус Бойко О.В., відповідач-2), Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів (далі - ГО КМСА , відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю ВК-Буд (далі - ТОВ ВК-Буд , відповідач-4) про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за №40338631 від 27.03.2018 про реєстрацію права власності за ГО КМСА на об`єкт нерухомого майна (нежитлової будівлі), розташованого на земельній ділянці за адресою: вул. Кудряшова , 16 у Солом`янському районі м. Києва;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 464 від 29.03.2018, укладеного між ГО КМСА та ТОВ ВК-БУД ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 469 від 30.03.2018, укладеного між ГО КМСА та ТОВ ВК-БУД ;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Бойка О.В. № 40408508 від 30.03.2018 про реєстрацію права власності за ТОВ ВК-БУД на нежитлову будівлю;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Бойка О.В. № 40392747 від 29.03.2018 про реєстрацію права власності за ТОВ ВК-БУД на нежитлову будівлю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/5931/19 позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем при зверненні з позовом до суду було порушено правила об`єднання позовних вимог, а саме, в одній позовній заяві об`єднано 5 вимог, які виникають з 5 окремих підстав (2 господарських договорів та 3 рішень про державну реєстрацію права власності), сумісний розгляд яких значно затягне та ускладнить розгляд справи, а також буде мати наслідком порушення завдань та строків господарського судочинства.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що при зверненні з позовом до суду позивачем не було порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки вказані вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами; фактичною обставиною, що стала підставою для подання позову, є незаконним шляхом зареєстроване право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м . Київ, вул. Кудряшова , 16 та знаходиться на земельній ділянці 1,13 га, кадастровий номер 8000000000:72:143:0074 ; вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за №40338631 від 27.03.2018 та вимоги про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Бойка О.В. №40392747 від 29.03.2018 та № 40392747 від 29.03.2018 є похідними від вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №464 від 29.03.2018 та №469 від 30.03.2018, а тому підлягають розгляду в одному провадженні; посилання суду на те, що сумісний розгляд об`єднаних вимог утруднить вирішення спору є безпідставним, оскільки таке право суду було передбачено статтею 63 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017, проте на час постановлення оскаржуваної ухвали статтею 174 ГПК України в редакції, що діє після 15.12.2017, не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 поновлено Київській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/5931/19, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено її розгляд на 21.08.2019, встановлено відповідачам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, зобов`язано Київську міську раду надати суду апеляційної інстанції оригінал позовної заяви з додатками від 07.05.2019, яка подавалась до суду першої інстанції.

12.07.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №910/5931/19.

У судове засідання позивач та відповідачі-1, 2, 3, 4 явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Частиною 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони не повідомили суд про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.

21.08.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Якщо позивач порушив правила об`єднання вимог або об`єднання цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві, з огляду на наступне.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем були заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ГО КМСА на об`єкт нерухомого майна; визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ГО КМСА та ТОВ ВК-БУД , а також визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Бойка О.В. про реєстрацію права власності за ТОВ ВК-БУД на нежитлову будівлю.

Дослідивши зміст заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає, що такі вимоги пов`язані між собою як підставою виникнення, так і поданими доказами, обґрунтовані одними і тими ж обставинами, а саме тим, що реєстрація права власності за ГО КМСА на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 16 та знаходиться на земельній ділянці 1,13 га, кадастровий номер 8000000000:72:143:0074 , відбулася з порушенням приписів чинного законодавства.

При цьому, вказане нерухоме майно є предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу, за якими ГО КМСА здійснило його відчуження на користь ТОВ ВК-БУД , а в подальшому на підставі таких договорів було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ ВК-БУД на зазначену нежитлову будівлю.

Разом з тим, судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що у випадку визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ГО КМСА на об`єкт нерухомого майна, будуть наявні підстави для визнання недійсними вищевказаних договорів купівлі-продажу, як таких, що були укладені ГО КМСА без необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також підлягатимуть скасуванню рішення приватного нотаріуса Бойка О.В. про реєстрацію права власності за ТОВ ВК-БУД .

Отже, вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ГО КМСА на об`єкт нерухомого майна є основною вимогою, а інші позовні вимоги є похідними вимогами, в розумінні ст. 173 ГПК України, у зв`язку з чим наявна необхідність розгляду вказаних позовних вимог у сукупності в межах одного судового спору.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як на підставу для повернення позовної заяви на те, що сумісний розгляд таких позовних вимог значно затягне і утруднить розгляд справи, буде мати наслідком порушення завдань та строків господарського судочинства, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що відповідне право суду повернути позовну заяву навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, було передбачено та закріплено в ст. 63 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017, а також у пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011.

Проте, на час постановлення оскаржуваної ухвали статтею 174 ГПК України в редакції, що діє після 15.12.2017, на відміну від статті 63 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017, не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18.

Крім того, на переконання колегії суддів, у даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не буде мати своїм наслідком суттєве утруднення вирішення спору. Натомість, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при поданні даної позовної заяви позивачем не були порушені правила об`єднання позовних вимог, визначені ст. 173 ГПК України, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України є помилковими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Київської міської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/5931/19 прийнята з порушенням норм процесуального права щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/5931/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/5931/19 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/5931/19 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.08.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська