Рішення

від 14.08.2019 по справі 910/774/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2019Справа № 910/774/19

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Олинад , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провизнання недійсними договорів та стягнення 885000,00 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаБілозерська А.Л. від відповідачівне з`явилися від третьої особи не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олинад , Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд та Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр , в якому просить суд:

- визнати недійсним договір про надання фінансової допомоги №04/04-16 від 04.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд ;

- визнати недійсним договір про надання фінансової допомоги №б/н від 04.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр та Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест ;

- стягнути з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик частину суми майнової шкоди в розмірі 885000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі уклали договори фінансової допомоги з метою отримання відповідачами-2,3 грошових коштів, розміщених на їх рахунках, поза чергою, визначеною Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що призвело до зменшення ліквідаційної маси банку та порушення прав вкладників і кредиторів банку 1-6 черги, а тому договори фінансової допомоги є фіктивними та такими, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/774/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20.03.2019, а також в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Олинад та Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд договір про надання фінансової допомоги №04/04-16 від 04.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Олинад та Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр договір про надання фінансової допомоги №б/н від 04.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр та Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування документів, залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Олинад , Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд та Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр відповідні договори та відкладено підготовче засідання у справі на 17.04.2019.

У підготовчому засідання 17.04.2019 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.05.2019.

14.05.2019 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримує наведену позивачем правову позицію та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

У судовому засіданні 11.06.2019 оголошувалась перерва до 10.07.2019.

У судовому засіданні 10.07.2019 за клопотанням позивача у судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.08.2019.

24.07.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик Шевченка О.В.

У судовому засіданні 01.08.2019 оголошувалась перерва до 14.08.2019.

13.08.2019 від позивача надійшли письмові пояснення.

У судове засідання, призначене на 14.08.2019 представник позивача з`явився, позов підтримав.

Відповідачі відзивів на позов не надали, представників у судове засідання не направили.

Оскільки відповідачі належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа представників у судове засідання не направила, однак у поданих суду письмових поясненнях позовні вимоги підтримувала.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест , найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Олинад (позичальник) було укладено Кредитний договір №57-47/1-13 від 27.12.2013 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого Банк відкриває позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 61000000,00 грн (кредит) строком на 24 місяці, терміном повернення кредитних коштів до 25.12.2015.

В подальшому між сторонами Кредитного договору №57-47/1-13 від 27.12.2013 укладалися додаткові договори до нього.

Так, за умовами Додаткового договору №28 від 25.12.2015 сторони домовились викласти п. 1.1 Кредитного договору у редакції, відповідно до якої Банк відкриває позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 57400000,00 грн, строком на 30 місяців, терміном повернення кредитних коштів до 25.06.2016 включно.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №28 від 25.12.2015) повернення кредиту в сумі 57400000,00 грн позичальник здійснює в термін до 25.12.2016 (включно) на позичковий рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ Хрещатик , МФО 300670 згідно такого графіку погашення:

- 31.03.2016 (включно) - 7500000,00 грн (залишок кредиту після погашення/сума ліміту кредитування після його зменшення - 49900000,00 грн);

- 25.06.2016 (включно) - 49900000,00 грн (залишок кредиту після погашення/сума ліміту кредитування після його зменшення - 0,00 грн).

Додатковими договорами №29 від 22.01.2016, №29 від 04.02.2016, №30 від 03.03.2016, №31 від 24.03.2016, №32 від 04.04.2016 Банк надавав згоду позичальнику та майновому поручителю на відчуження частини іпотечного майна з вивільненням його з-під іпотеки Банку та застереженням щодо направлення коштів, отриманих від продажу такого майна, на погашення заборгованості за Кредитним договором.

За правовою природою укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик та Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Олинад ) договір №57-47/1-13 від 27.12.2013 є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору видача кредиту здійснюється при виконанні умов, зазначених у п.2.1 і п. 2.2 цього договору, в наступному порядку: шляхом оплати платіжних документів із позичкового рахунку позичальника № НОМЕР_1 , МФО 300670, відкритого в ПАТ КБ Хрещатик , або на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , МФО 300670, відкритий в ПАТ КБ Хрещатик ; в подальшому Банк виконує доручення позичальника про перерахування коштів відповідно до договорів, для виконання яких надається кредит; платіжні документи на перерахування коштів повинні відповідати вимогам законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

За змістом п. 4.3 Кредитного договору, нараховані проценти позичальник сплачує не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за місяцем, в якому здійснюється нарахування процентів на рахунок доходів майбутніх періодів № НОМЕР_3 у ПАТ КБ Хрещатик , МФО 300670, а в останній робочий день місяця в тому ж місяці, в якому здійснюється нарахування процентів на рахунок нарахованих доходів № НОМЕР_4 у ПАТ КБ Хрещатик , МФО 300670.

У відповідності до п. 6.2 Кредитного договору Банк зобов`язаний для обліку заборгованості позичальника за цим договором відкрити наступні рахунки:

- позичковий рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ Хрещатик , МФО 300670;

- рахунок нарахованих доходів № НОМЕР_5 у ПАТ КБ Хрещатик , МФО 300670;

- рахунок доходів майбутніх періодів № НОМЕР_3 у ПАТ КБ Хрещатик , МФО 300670.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05.04.2016 №463 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Хрещатик та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик (далі - ПАТ КБ Хрещатик ) з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Хрещатик , визначені статтями 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.

21.04.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 560, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ КБ Хрещатик з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 №913, Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Хрещатик та делегування повноважень ліквідатора банку .

24.05.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про №1452 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ Хрещатик строком на два роки з 06.06.2018 по 05.06.2020 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ КБ Хрещатик .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 16 ч. 1 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов`язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом. Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов`язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позичальник за Кредитним договором №57-47/1-13 від 27.12.2013 - Товариство з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест зі свого рахунку № НОМЕР_2 погасив:

- о 20 год 54 хв 04.04.2016 частину кредитних коштів за Кредитним договором №57-47/1-13 від 27.12.2013 в сумі 2250000,00 грн;

- о 3 год 32 хв 05.04.2016 частину кредитних коштів за Кредитним договором №57-47/1-13 від 27.12.2013 в сумі 1774000,00 грн.

При цьому, позивач стверджує, що кошти на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест було отримано наступним чином:

- в сумі 2250000,00 грн отримано о 17 год 45 хв 04.04.2016 з рахунку №2600.5.00.01.8973 ТОВ Сіті Інвест Буд , яке перерахувало на рахунок позичальника № НОМЕР_2 платіж в сумі 2250000,00 грн; призначення платежу: Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором №04/04-16 від 04.04.2016, без ПДВ ;

- в сумі 1747000,00 грн було отримано о 02 год 15 хв 05.04.2016 з рахунку №2600.7.001.130288 ТОВ Бізнесспектр , яке перерахувало на рахунок позичальника № НОМЕР_2 платіж в сумі 1747000,00 грн; призначення платежу: Сплата згідно договору фін.допомоги б/н від 04.04.2016, без ПДВ .

Тобто, за твердженням позивача, частина зобов`язань за Кредитним договором - в сумі 3997000,00 грн була виконана ТОВ Стейд-Інвест за рахунок надходження фінансової допомоги від ТОВ Сіті Інвест Буд та ТОВ Бізнесспектр і, при цьому, відповідні перерахування здійснювались в межах Банку, а нових (інших) коштів на користь відповідача-1 у відповідних обсягах через коррахунок, касу Банку або в інший спосіб для погашення кредиту не надходило.

Враховуючи дати укладення вищевказаних договорів та фінансову неспроможність позивача виконувати платіжні доручення клієнтів з перерахування коштів за межі банку, позивач вказує, що прийнявши погашення заборгованості за Кредитним договором Банк в даному випадку передав клієнтам (контрагентам) право вимоги на актив банку, надавши йому переваги, прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку і при цьому відповідач-1 набув право на звільнення від обтяження іпотеки, переданих в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Посилаючись на вказані обставини, позивач стверджує, що відповідачі уклали договори фінансової допомоги з метою отримання відповідачами-2,3 грошових коштів, розміщених на їх рахунках, поза чергою, визначеною Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що призвело до зменшення ліквідаційної маси банку та порушення прав вкладників і кредиторів банку 1-6 черги, а тому договори фінансової допомоги є фіктивними та такими, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідні операції здійснювались без погодження та без відома куратора банку, а відповідач-1 є пов`язаною особою з Банком.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження своїх доводів до позовної заяви позивачем було додано такі виписки по особових рахунках:

- за період з 27.12.2013 по 22.12.2018 по рахунку № НОМЕР_6 (прострочені відсотки ТОВ Стейд-Інвест за кредитним договором № 57-47/1-13);

- за період з 27.12.2013 по 22.12.2018 по рахунку № НОМЕР_7 (нараховані та несплачені відсотки більше 30 днів за кредитним договором №57-47/1-13);

- за період з 27.12.2013 по 22.12.2018 по рахунку № НОМЕР_5 (нараховані відсотки за кредитним договором №57-47/1-13 від 27.12.2013 ТОВ Стейд-Інвест );

- за період з 27.12.2013 по 22.12.2018 по рахунку № НОМЕР_8 (простроч. д/с кредит.дог. №57-47/1-13 від 27.12.2013 ТОВ Стейд-Інвест );

- за період з 27.12.2013 по 22.12.2018 по рахунку № НОМЕР_1 (д/с кредит.дог. №57-47/1-13 від 27.12.2013 ТОВ Стейд-Інвест );

- за період з 27.12.2013 по 22.12.2018 по рахунку № НОМЕР_9 (д/с кредит.дог. №57-47/1-13 від 27.12.2013 ТОВ Стейд-Інвест ).

Вказаними виписками підтверджується, що дійсно 04.04.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест здійснювалося часткове повернення кредитних коштів за Кредитним договором №57-47/1-13 від 27.12.2013, зокрема у сумі 1774000,00 грн та 2250000,00 грн, і перерахування цих коштів здійснено з рахунку № НОМЕР_2 (який, з огляду на положення п.п. 2.3.1 та п. 11.2 Кредитного договору, є поточним рахунком позичальника, відкритим в ПАТ КБ Хрещатик ).

Проте, жодний відомостей стосовно джерела походження таких коштів ані надані позивачем виписки по рахунках, ані інші наявні у справі документи не містять.

Так, стверджуючи про те, що грошові кошти для погашення кредиту були отримані позивачем з рахунку №2600.5.00.01.8973 ТОВ Сіті Інвест Буд із призначенням платежу Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором №04/04-16 від 04.04.2016, без ПДВ та з рахунку № НОМЕР_10 ТОВ Бізнесспектр із призначення платежу: Сплата згідно договору фін.допомоги б/н від 04.04.2016, без ПДВ , позивач разом з цим жодних доказів здійснення відповідних фінансових операцій не надав.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні виписки по рахунках №2600.5.00.01.8973 і № НОМЕР_10 (з яких, за твердженням позивача, надійшли кошти позичальнику) та № НОМЕР_2 (на який, за твердженням позивача, надійшли кошти), а також відсутні платіжні доручення або інші документи, якими б підтверджувалося перерахування коштів з рахунків ТОВ Сіті Інвест Буд та ТОВ Бізнесспектр на рахунок ТОВ Стейд-Інвест .

Власне договори фінансової допомоги (або їх копії), які позивач просить визнати недійсними, у справі також відсутні. За клопотанням позивача відповідні договори неодноразово витребовувалися судом у відповідачів, однак, відповідних документів суду надано не було.

Отже, матеріалами справи не підтверджується ані факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Інвест Буд та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнесспектр на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест позики (фінансової допомоги), ані твердження стосовно того, що відповідачами були вчинені дії по виведенню з-під обтяження майна, переданого в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Більш того, зазначаючи про те, що в даному випадку дії відповідачів призвели до виведення майна з-під обтяження, позивач не надав суду доказів укладення відповідних іпотечних договорів.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено як власне факту укладення відповідачами оспорюваних договорів фінансової допомоги та перерахування на їх виконання коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест , так і того факту, що оспорювані договори є такими, що порушують публічний порядок, не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також були вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (як обов`язкової умови для кваліфікації правочинів за ст.ст. 228, 234 Цивільного кодексу України).

Як наслідок, не знайшли свого підтвердження і доводи позивача стосовно того, що дії відповідачів призвели до зменшення ліквідаційної маси Банку.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання недійсними оспорюваних договорів фінансової допомоги та стягнення з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик майнової шкоди в розмірі 885000,00 грн задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 27.08.2019.

Суддя Ю.М. Смирнова