Вирок

від 30.08.2019 по справі 566/1441/17

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

566/1441/17

В И Р О К

Іменем України

30.08.2019 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі : ОСОБА_2

за участюпрокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Млинів кримінальне провадження №12017180000000152 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2017 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уроженця с.Острожець Млинівського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, на утриманні якого одна малолітня дитина, не депутата, не військовозобов`язаного, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2017 року приблизно о 06 годині 55 хвилин ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральна в с.Велика Городниця Млинівського району Рівненської області (автодорога Демидівка - Велика Городниця - на Олику), зі сторони с.Залав`я в напрямку с.Яловичі, зі швидкістю приблизно 55-60 км/год., в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні перешкоди для руху - пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла по смузі його руху та яку він об`єктивно спроможний був виявити, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, та допустив наїзд на останню, після чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із автобусом «ПАЗ 32054», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, пасажири автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 : ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув на місці події, а ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 помер у медичному закладі.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та заявлений цивільний позов визнав повністю. Разом з тим, згідно показань, він їхав з безпечною швидкістю та вжив всіх заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_8 та позицію його захисника адвоката ОСОБА_4 , котрий просив суд виправдати його підзахисного у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів його винуватості, суд прийшов до висновку, що обвинувачений фактично не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_8 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, його винуватість, на думку суду, повністю доведена зібраними під час досудового розслідування та перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає належними, допустимими та достатніми для кваліфікації його дій за ч.3 ст.286 КК України.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що очевидцем дорожньо-транспортної пригоди не була. Її покійний чоловік та обвинувачений є троюрідними братами. Про ДТП вона дізналась від матері обвинуваченого. Відразу ж поїхала у лікарню в смт.Млинів, де перебував її чоловік. Лікар сказав, що його стан критичний, були пробиті легені. Чоловіка перевезли до лікарні у м.Луцьк, однак лікування не дало позитивного результату і 22.07.2017 року він помер у медичному закладі. Обвинувачений підходив до неї з питанням відшкодування шкоди та щодо примирення. Обвинуваченому вона не пробачила за смерть чоловіка, просила призначити йому покарання відповідно до закону.

З показань потерпілої ОСОБА_6 слідує, що вона не була очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Дізнавшись від сусідки про ДТП, відразу поїхала з невісткою у с.Велика Городниця на місце дорожньо-транспортної пригоди. ЇЇ син ОСОБА_13 лежав у машині швидкої допомоги весь у крові, ОСОБА_14 кричав і казав, що задихається, а другий її син ОСОБА_15 вже був мертвий. На місці події була ще якась травмована жінка, яку відвезли до лікарні з її сином ОСОБА_16 . ЇЇ син приходив до потерпілої ОСОБА_5 просив вибачення за скоєне, хотів повернути гроші, які пішли на лікування ОСОБА_12 , однак потерпіла не погодилась, сказавши, що чоловіка він їй не поверне.

Свідок ОСОБА_9 показала, що 13.07.2017 року вона зранку вийшла з дому на роботу. Йшла на зупинку громадського транспорту. Перейшовши дорогу, продовжила йти по правому краю асфальту, на проїжджу частину не виходила. Спершу її обігнав один автомобіль. В цей час по зустрічній смузі руху їхав автобус, який був ще далеко. Пройшовши приблизно 10 метрів після того, як її об`їхав автомобіль, вона почула шум, гуркіт і більше нічого не пам`ятає. В результаті наїзду вона отримала тілесні ушкодження: перелом правої ноги та забій грудної клітки. Претензій нідо кого не має, не хотіла бути потерпілою.

Свідок ОСОБА_10 показав, що 13.07.2017 року приблизно о 06.55 год. він перебував за кермом автобуса, виконуючи рейс «Луцьк-П`яннє». Рухався по вул.Центральна в с.Велика Городниця Млинівського району Рівненської області зі сторони с.Яловичі в напрямку с.Залав`я по своїй смузі руху. Погодні умови були хороші, видимість була добра, тільки починався дощ, асфальт вже був мокрий, на видимість дощ не впливав. Під час руху за 200-250 метрів побачив жінку, яка йшла йому на зустріч ліворуч від нього. Жінка йшла приблизно на відстані 1 метра від краю проїздної частини. Під`їзжаючи до знаку «поворот», побачив, що по зустрічній смузі руху з великою швидкістю їде автомобіль, без увімкнених фар, який збив жінку і, раптово змінивши напрямок руху за 4-5 метрів перед ним, поїхав на його автобус, у зв`язку із чим він загальмував і повернув руль праворуч, щоб уникнути зіткнення. Зіткнення відбулося на його смузі руху. На його думку, водій автомобіля «ВАЗ» міг уникнути ДТП збавивши швидкість. Перед ДТП водій автомобіля «ВАЗ» не гальмував і швидкості не зменшував. Як водій, він вважає, що причиною ДТП було перевищення швидкості. Якби водій їхав зі швидкістю 50 км/год, то все було б нормально. На його думку, обвинувачений збив жінку, з переляку викрутив руль вліво та в`їхав в автобус. Інших транспортних засобів, які б могли створити перешкоди учасникам руху, перед та в момент ДТП не було.

Показання свідка ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що вона в момент наїзду не переходила дорогу та не стояла зігнута, а рухалась по краю проїзної частини.

Свідок ОСОБА_17 показав, що 13.07.2017 року він їхав у автомобілі ОСОБА_18 з с.Острожець. Швидкість автомобіля була приблизно 60-70 км/год. Попереду них на відстані приблизно 150-200 метрів рухався автомобіль Чаплицького Олега. В певний момент він побачив як жінка перелітає через автомобіль ВАЗ, який рухався попереду. Спочатку він подумав, що жінка вилетіла з машини, яка рухалась перед ними. Після цього, автомобіль Чаплицького Олега «понесло», та «поставило боком». Він не може пояснити причину заносу та виїзду на зустрічну смугу.

Свідок ОСОБА_19 дав аналогічні показання.

Свідок ОСОБА_20 показав, що 13.07.2017 року приблизно о 07 год. ранку з ОСОБА_21 виїхали на роботу. В центрі с.Острожець побачили, що за ними їде автомобіль Чаплицького Олега. Не доїзжаючи до с.Городниця, побачили жінку, яка переходила дорогу. Об`їхавши жінку, яка перейшовши дорогу, продовжила рух по краю проїзної частини, розминувшись з автобусом, почули удар. Подивившись в дзеркало, побачили, що автомобіль зіткнувся з автобусом.

Свідок ОСОБА_21 дав аналогічні показання.

Крім показань потерпілих і свідків винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України доводиться іншими матеріалами кримінального провадження, які були зібрані в ході досудового розслідування і досліджені в судовому засіданні. Зокрема:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.07.2017 року, в якому зафіксовано положення транспортних засобів: автобуса «ПАЗ32054» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , осип скла та уламків транспортних засобів відносно проїзної частини автодороги, місцезнаходження яких свідчить про те, що зіткнення транспортних засобів відбулося на зустрічній смузі автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 (а.п.10-17)

Згідно висновку експерта № 3.1-511/17 від 28.07.2017 року у автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 гальмівна система, система рульового керування знаходилися у працездатному стані, що вказує на відсутність будь-яких несправностей в автомобілі під керуванням ОСОБА_22 , які б могли стати причиною дорожньо-транспортної пригоди. (а.п.134-137)

Згідно висновку експерта № 3.1-512/17 від 28.07.2017 року на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система автобуса «ПАЗ 32054» реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилась працездатному стані. Система рульового керування автобуса знаходилися у стані часткової відмови, яка виникла під час дорожньо-транспортної пригоди. (а.п.142-146)

Згідно висновку експерта № 3.1-513/17 від 02.08.2017 року, мало місце контактування правої бокової частини автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_22 , та передньої частини автобуса «ПАЗ 32054», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зіткнення вказаних автомобілів відбулося на правій смузі руху проїзної частини вул.Центральної с.Велика Городниця Млинівського району Рівненської області, зі сторони с.Яловичі в напрямку с.Залав`я Млинівського району Рівненської області, перед розташуванням ділянки осипу скла та уламків транспортних засобів, що зафіксовано у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемі до нього від 13.07.2017 року, тобто на смузі руху автомобіля «ПАЗ 32054» та відповідно на зустрічній смузі руху для автомобіля «ВАЗ 2106», під керуванням ОСОБА_22 . (а.п.151-156)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 повністю підтвердив надані ним висновки, в тому числі щодо місця зіткнення транспортних засобів.

В ході проведення слідчих експериментів від 17.08.2017 року із учасниками та очевидцями дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , було встановлено розташування учасників ДТП щодо елементів проїзної частини, видимість на ділянці автодороги, де сталася ДТП, зокрема, встановлено, що пішохода ОСОБА_9 водій автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_8 міг побачити з відстані 98 метрів. (а.п.81-106)

Згідно висновкуексперта №3.1-652/17від 15.09.2017року,в дорожній обстановці, яка наведена у наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 і п.12.4 Правил дорожнього руху України, тобто рухатися зі швидкістю не більше 60 км/год та в момент виявлення пішохода на своїй смузі руху повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Об`їзд, як метод запобігання наїзду на пішохода, в даній дорожній обстановці є небезпечним для інших учасників руху.

Водій автобуса ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 і п. 12.4 Правил дорожнього руху України, тобто рухатися зі швидкістю не більше 60 км/год та в момент зміни напрямку руху автомобіля ВАЗ 2106 повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Водій автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 в момент виникнення перешкоди для руху мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_9 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до пішохода.

В даній дорожній обстановці водій автобуса ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 в момент виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню із автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дії водія автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 не відповідають вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, та, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В діях водія автобуса ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не вбачається.

Отже, згідно висновку експерта, порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок яких 13.07.2017 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, допущено водієм ОСОБА_22 . (а.п.162-168)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 повністю підтвердив наданий ним висновок, в тому числі про невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ 2106» ОСОБА_8 вимогам п.12.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта №885 від 20.09.2017 року, пішохід ОСОБА_9 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження по критерію довготривалості розладу здоров`я, а саме закритий перелом зовнішньої кістки правого гомілково-ступеневого суглоба та забій грудної клітки. (а.п.121-122)

Згідно висновку експерта №64 від 13.07-26.07.2017 року під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження, які є результатом дії тупих предметів, могли утворитись у пасажира легкового автомобіля 13.07.2017 року за обставин вказаних у постанові про призначення експертизи, мають ознаки тяжких за критерієм небезпеки для життя у момент спричинення і знаходяться у прямому причиненому зв`язку із настанням смерті потерпілого. (а.п.108-110)

Згідно висновку судово-медичного експерта №294 від 23.07-19.10.2017 року смерть ОСОБА_12 настала від легенево-серцевої недостатності внаслідок отриманої поєднаної тупої травми тіла у вигляді множинних зламків кісток скелету з забоями і розривами внутрішніх органів (пристінкової плеври, легень, селезінки), тобто всі виявлені тілесні ушкодження, крім ушкоджень від медичних маніпуляцій і операцій, перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 13.07.2017 року. (а.п.112-119)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_26 повністю підтвердив наданий ним висновок, в тому числі щодо причини смерті ОСОБА_12 .

Таким чином згідно вказаних вище висновків судово-медичних експертиз в результаті ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого ОСОБА_8 , загинуло дві особи та одній особі було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно висновків експерта № 891 від 22.09.2017 року та № 1187 від 27.07.2017 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений ОСОБА_22 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які могли виникнути за обставин, вказаних у постанові, а саме при його перебуванні в салоні автомобіля, у крові ОСОБА_8 етиловий спирт не знайдений. (а.п.124-125, 127)

В ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником були подані до суду клопотання про призначення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги потерпілому від ДТП ОСОБА_12 та призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи.

Розглянувши зазначені вище клопотання суд з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема, висновку судово-медичного експерта №294 від 23.07-19.10.2017 року який, на думку суду, повністю відповідає вимогам ст.ст.101-102 КПК України та в якому наявні обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, зокрема, щодо причини смерті потерпілого ОСОБА_12 , відмовив в задоволенні зазначених вище клопотань.

Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником в ході судового розгляду було заявлено письмове клопотання в порядку ст..89 КПК України про визнання доказів недопустимими. У вказаному клопотанні обвинувачений та його захисник, посилаючись на положення п.1 ч.3 ст.87 КПК України просили визнати недопустимими протокол слідчого експерименту від 17.08.2017 року та висновок експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України № 3.1-652/17. Обгрунтовуючи клопотання, зазначили, що слідчий експеримент проводився в період досудового розслідування, коли обвинувачений ОСОБА_8 перебував у статусі свідка. Вказані дані були використані як вихідні дані при проведенні експертизи, що суперечить положенню п.1 ч.3 ст.87 КПК України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинувачуваним у цьому кримінальному провадженні.

Суд прийшов до висновку про те, що клопотання про визнання вказаних вище доказів недопустимими не підлягає до задоволення.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 в ході допиту його як свідка 17.08.2017 року заперечував факт наїзду на пішохода ОСОБА_9 та повідомляв про дотримання ним правил дорожнього руху.

Саме з метою перевірки й уточнення наданих ОСОБА_8 відомостей щодо обставин ДТП за його згодою був проведений слідчий експеримент. Його проведенню передувало роз`яснення ОСОБА_8 права не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, що можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Жодних зауважень чи заперечень з приводу порушень вимог КПК при проведенні вказаної слідчої дії чи після її проведення не висловлювалося.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, процесуальна дія у вигляді слідчого експерименту проводилася з дотриманням вимог ст.240 КПК України, а участь під час вказаної слідчої дії ОСОБА_8 як свідка, котрий надалі визнаний підозрюваним, на думку суду не є порушенням ст.87 КПК України. Крім того, слідчий експеримент проведено з метою відтворення обставин ДТП, а не одержання від свідка ОСОБА_8 викривальних показань.

Аналогічна правова позиція була висловлена у рішеннях Верховного суду. (Постанова ВС від 29.10.2018 року справа №654/1573/14к, постанова ВС від 30.05.2019 року справа №522/17642/17)

Таким чиномдослідивши зібраніпід часдосудового розслідуваннята перевіренів судовомузасіданні докази,які судвизнає належнимита допустимими,суд приходитьдо висновку,що органами досудовогорозслідування діїобвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфікованоза ч.3ст.286КК України,як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох (двох) осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_8 злочин є тяжким.

Санкція ч.3 ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 діяння спричинило загибель двох осіб.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, одружений, має на утриманні двоє дітей, з яких одна малолітня.

Обставин, які помякшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.

Керуючись ст.65 КК України, яка визначає загальні засади призначення покарання, суд прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкції ч.3 ст.286 КК України позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75, 76 КК України судом не встановлено.

Прокуратурою Рівненської області в інтересах виконавчого комітету Млинівської районної ради Рівненської області в особі «Млинівська центральна районна лікарня» та виконавчого комітету Луцької міської ради в особі КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_12 на загальну суму 19308,70 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов визнав.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Дослідивши наявні в справі докази суд вважає, що суми заявлених позовів про відшкодування матеріальної шкоди повністю обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження документально підтверджені витрати на залучення експертів Рівненського НДЕКЦ МВС України:

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 28.07.2017 року №3.1-511/17 1186,44 гривень (а.с.133)

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 28.07.2017 року №3.1-512/17 1186,44 гривень (а.с.141)

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 02.08.2017 року №3.1-513/17 1979,20 гривень (а.с.150)

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 15.09.2017 року №3.1-652/17 1979,20 гривень (а.с.161)

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази підлягають поверненню їх законним володільцям.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строкувідбуття покараннязасудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання для доставки до місця відбуття покарання після звернення вироку до виконання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 (ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь виконавчого комітету Млинівської районної ради Рівненської області в особі КЗ «Млинівська центральна районна лікарня» 543 (п`ятсот сорок три) гривні 70 копійок витрат понесених на лікування ОСОБА_12 (р/р 35426102145796 ГУДКУ у Рівненській області, код ЄДРПОУ 01999879, МФО 833017).

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 (ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь виконавчого комітету Луцької міської ради в особі КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» 18765 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень витрат понесених на лікування ОСОБА_12 (р/р 35426301040280 ГУДКУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 01982985, МФО 803014).

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 (ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь Рівненського НДЕКЦ МВС України:

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 28.07.2017 року №3.1-511/17 1186,44 гривень

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 28.07.2017 року №3.1-512/17 1186,44 гривень

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 02.08.2017 року №3.1-513/17 1979,20 гривень

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 15.09.2017 року №3.1-652/17 1979,20 гривень.

Речові доказипо справі : - автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 та автобус « НОМЕР_4 », реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути їх законним володільцям.

Згідно до ст.532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

С У Д Д Я: ОСОБА_27 Ф Е С Ь К О В