Постанова

від 20.08.2019 по справі 914/2319/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2019 р. Справа №914/2319/18

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів О.І. Матущака,

О.Л. Мирутенка,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

представники сторін в судове засідання не з`явилися (належно повідомлені),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопалац-Львів» від 20.04.2019

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2019, повний текст рішення складено 28.03.2019,

у справі №914/2319/18 (суддя Запотічняк О.Д.)

за позовом : Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопалац-Львів» , м. Львів

про стягнення 251 509, 60грн заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року КЕВ м. Львова звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Кінопалац-Львів про стягнення 251 509,60грн заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору оренди від 04.10.2001 відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення №1, розташоване АДРЕСА_1 . Західним територіальним Управлінням внутрішнього аудиту проведено фінансовий аудит позивача за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, результати якого оформлені аудиторським звітом №234/5 від 26.06.2018, згідно з яким встановлено порушення фінансово - бюджетної дисципліни, а саме: не нарахування індексації орендної плати у 2016-2017роках, що призвело до недоотримання доходів на суму 251 609,60грн. Зазначає, що пунктом 9 Перехідних положень ЗУ Про Державний бюджет України на 2016 рік було зупинено дію норми ст. 10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати. Разом з тим вказує, що умови договору оренди щодо порядку нарахування орендної плати сторони не змінювали, тому вважає, що індексація орендної плати мала нараховуватися і орендна плата підлягала сплаті орендарем з урахуванням її індексації. Зазначає, що відповідач залишив без задоволення його претензію про сплату 251 509, 60грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.03.2019 у справі №914/2319/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.06.2019) позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 251 509, 60 грн заборгованості та 3 772, 65 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 11, 525, 526, 530, 628, 654, 759,762 ЦК України, ст. ст. 179, 188, 193 ГК України, ст.ст.2, 10,18,19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2018 №10-рп/2008.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що умовами договору оренди встановлений обов`язок орендаря (відповідача) сплачувати орендну плату з урахуванням індексації і такий обов`язок не залежить від виставлення чи не виставлення йому рахунку орендодавцем ( позивачем). Суд вказав, що ЗУ Про Державний бюджет України на 2016 рік було зупинено на 2016 рік дію норми ст. 10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати, тому при укладенні у 2016 році договорів оренди сторони мали право не вказувати як істотну умову договору вимогу індексації орендної плати. Разом з тим, норми вказаного Закону не містять заборони проведення індексації чи вказівки про необхідність внесення змін до договору в частині індексації орендної плати. Суд зазначив, що у рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2018 №10-рп/2008 викладено висновок про те, що законом про Державний бюджет України не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Суд відхилив посилання відповідача на лист позивача №350 від 22.01.2016, в якому він повідомив всіх орендарів про незастосування у 2016 році індексації орендної плати за договорами оренди, вказавши, що такий лист не можна вважати пропозицією внести зміни до укладеного договору, так як цей лист адресований всім орендарям, а не конкретно відповідачу, в листі відсутні посилання на конкретний договір та на зміни, які могли б бути внесені. Крім того, суд вказав, що сторони не укладали додаткової угоди щодо виключення положень про нарахування орендної плати з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідач (ТОВ «Кінопалац-Львів» ) оскаржив рішення суду першої інстанції, посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що лист позивача №350 від 22.01.2016 та виставлені ним рахунки підтверджують волевиявлення орендодавця щодо зміни умови договору про нездійснення індексації орендної плати протягом 2016року. Вказує, що суд першої інстанції не надав оцінку всім доказам у даній справі, зокрема, в аудиторському звіті № 234/5 від 26.06.2018 міститься посилання на лист ФДМ України від 26.02.2016 №303/1/6/331, в якому роз`яснено, що у 2016 році індексація орендної плати не застосовується незалежно від того чи були внесені зміни до договорів оренди чи ні. Зазначає, що цей лист був скерований разом з листом заступника Міністра оборони України №4588/ від 09.03.2016, у зв`язку з чим стверджує, що не нарахування позивачем індексації орендної плати було свідомим рішенням, прийнятим на підставі вказівки власника орендованого майна -Міністерства оборони України. Крім того, вважає, що у даному випадку суд порушив принцип правової визначеності, оскільки орендар здійснював свою господарську діяльність у 2016 році з урахуванням позиції орендодавця про не нарахування індексації і мав законні очікування при плануванні своєї господарської діяльності.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі №914/2319/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено розгляд справи на 25.06.2019.

Ухвалою від 25.06.2019 розгляд справи відкладено на 06.08.2019.

05.08.2019 позивач подав клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника КЕВ м. Львова, в якому просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

У судовому засіданні 06.08.2019 оголошено перерву до 20.08.2019.

У судове засідання 20.08.2019 сторони не забезпечили явки своїх представників, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Слід зазначити, що в судовому засіданні 06.08.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне .

04.10.2001 Будинок офіцерів Західного оперативного командування (орендодавець) та ТОВ Кінопалац-Львів (орендар) уклали договір №1 оренди нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 (а.с. 13-16), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення Будинку офіцерів ( приміщення 1-го поверху площею 363,3м.кв, приміщення 2-3поверхів площею 918 м.кв), що розташоване за адресою: м. Львів, вул. АДРЕСА_1 .

Згідно з п.1.3 договору вартість орендованих приміщення визначена відповідно до експертної оцінки станом на 01.06.2001 становить 1 377 379грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору встановлено, що орендна плата за орендоване майно визначається на підставі експертної оцінки нерухомого майна та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 19.01.2000 №75 , і за рік становить 68 868,95грн без ПДВ, за місяць - 5 739,07грн без ПДВ.

Орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.3 договору).

Згідно з п.3.4 договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін, але лише за згодою другої сторони, у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів на комунальні платежі та в інших випадках, передбачених чиним законодавством України.

Строк дії договору-десять років з моменту його підписання (п.10.3).

Відповідно до п.11.10 всі зміни та доповнення до цього договору, додатки та угоди до нього повинні бути складені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

В подальшому сторони вносили зміни до умов договору шляхом укладення додатків до договору від 01.03.2005, від 11.11.2003, від 01.12.2006.

28.12.2007 Будинок офіцерів Західного оперативного командування (орендодавець), Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова (новий орендодавець) та ТОВ Кінопалац-Львів (орендар) уклали договір №8/1/КЕВ про заміну орендодавця в договорі №1, яким замінили орендодавця - Будинок офіцерів Західного оперативного командування на КЕВ м.Львова (а.с. 19, на звороті).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.11.2012 у справі №5015/3725/12 внесено зміни до пунктів 1.3, 3.1 договору №1 від 04.10.2001, зокрема, визначено, що площа орендованих приміщень становить 879,3 м кв, вартість яких відповідно до експертної оцінки станом на серпень 2011року становить 4 915 955,51 грн без ПДВ, а орендна плата за базовий місяць розрахунку (жовтень 2012 року) встановлена на рівні 61 263,19 грн без ПДВ.

На підставі вказаного рішення суду сторони уклали додатковий договір №8-3/2012/КЕВ від 06.12.2012 до договору оренди та встановили що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 879,3 м.кв в будівлі №1 військового містечка №55, що знаходиться на балансі КЕВ м. Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, вартість якого відповідно до експертної оцінки станом на серпень 2011року становить 4 915 955,51 грн без ПДВ. Орендна плата встановлюється за базовий місяць (жовтень 2012року) на рівні 61 263,19грн без ПДВ.

КЕВ м. Львова листом №350 від 22.01.2016, який адресований орендарям, повідомив, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати, тому протягом 2016 року індексація не буде застосовуватися. За умови внесення змін до чинного законодавства оренда плата в подальшому буде нараховуватись згідно з умовами договору оренди (а.с. 50).

Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту було проведено додатковий фінансовий аудит та аудит відповідності КЕВ м.Львова за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, за результатами якого складено Аудиторський звіт від 26.06.2018 №234/5 (а.с. 37-43), в якому вказано, що в ході проведення аудиту було встановлено порушення вимог ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, Методики розрахунку орендної плати, а саме внаслідок не нарахування індексації орендної плати у 2016-2017 роках, що визначено умовами договорів оренди, сума недонарахованої орендної плати (недоотриманих доходів) склала 1 292 753,96грн.

З долучених до матеріалів справи рахунків на оплату орендної плати, вбачається, що упродовж 2016 року позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату орендної плати без урахування щомісячного індексу інфляції, а починаючи з 2017 року включав до рахунків індексацію орендної плати, проте така індексація нараховувалася на розмір орендної плати станом на початок 2016року, тобто без урахування індексу інфляції за 2016рік (а.с. 51-64).

Згідно з реєстром сум до оплати за оренду нерухомого майна упродовж 2016-2017 років, складеним старшим інспектором відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій Західного територіального управління внутрішнього аудиту підполковником Козубенком В.В. (далі-реєстр), різниця між сумою орендної плати згідно з рахунками (2 750 869,68грн) та належною до сплати орендарем ТОВ Кінопалац-Львів орендною платою з урахуванням індексації (3 002 379,28грн) становить 251 509,60 грн (а.с. 44).

Дослідивши обставини справи, доводи скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, а щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України, ч.1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 284 ГК України, ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору оренди №1 від 04.10.2001 (з урахуванням подальших змін та доповнень) відповідачу передано в оренду нежитлові приміщення, розташовані у м АДРЕСА_1 на вул.Театральна, АДРЕСА_1 .

Договором (п.3.3 ) встановлено, що орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з тим, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік було зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати, позивач надіслав своїм орендарям лист №350 від 22.01.2016, в якому вказав, що протягом 2016 року індексація орендної плати не буде застосовуватися. Упродовж 2016 року позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату орендної плати без урахування щомісячного індексу інфляції, а з січня 2017 року позивач включав до рахунків індексацію орендної плати, проте така індексація нараховувалася на розмір орендної плати станом на початок 2016року, тобто без урахування індексу інфляції за 2016рік.

Внаслідок не нарахування індексації орендної плати у 2016-2017 роках ТОВ Кінопалац-Львів не сплатило 251 509,60 грн орендної плати, яка підлягала сплаті, що встановлено аудиторським звітом від 26.06.2018 №234/5, зокрема реєстром.

Відповідно до висновку Конституційного Суду України, викладеного в рішеннях від 09.07.2007 N 6-рп/2007, від 22.05.2008 N 10-рп/2008, закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України. Він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Отже, пункт 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" не може зупиняти дію статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №911/747/17 в аналогічному спорі.

Відтак, відповідач не виконав у повному обсязі свого обов`язку, визначеного договором оренди, щодо сплати орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції, його заборгованість за 2016 -2017 роки становить 251 509,60 грн.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані доводи скаржника про те, що лист позивача №350 від 22.01.2016 та виставлені ним рахунки підтверджують волевиявлення орендодавця щодо зміни умови договору про нездійснення індексації орендної плати протягом 2016року, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Закон України Про оренду державного і комунального майна є спеціальним законом щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, статтею 10 якого в імперативному порядку встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди

Отже, у разі оренди державного або комунального майна у договорі оренди в обов`язковому порядку встановлюється розмір орендної плати з урахуванням її індексації і сторони не вправі виключити з договору умову щодо індексації орендної плати, оскільки у такому разі договір буде суперечити закону.

Крім того, за умовами пункту 11.10 договору оренди всі зміни та доповнення до договору, додатки та угоди до нього повинні бути складені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами змін до договору в порядку, визначеному пунктом 11.10 договору, зокрема, шляхом підписання двома сторонами відповідних змін до договору в частині щомісячної індексації орендної плати.

В силу приписів ч. 1 ст. 3, ч. 2-4 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відтак апеляційний суд вважає безпідставними посилання скаржника на роз`яснення, викладені в лисі ФДМ України від 26.02.2016 №303/1/6/331, та лист заступника Міністра оборони України №4588/ від 09.03.2016, оскільки такі не є правовими актами, вони суперечать закону і не можуть застосовуватися судом.

На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення про стягнення з відповідача 251 509, 60грн заборгованості з орендної плати законним та обґрунтованим.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення від 27.03.2019 у справі №914/2319/18 з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вказане рішення належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2019 у справі №914/2319/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 29.08.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.І. Матущак

Суддя О.Л. Мирутенко