Постанова

від 29.08.2019 по справі 808/2549/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 808/2549/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (суддя - Калашник Ю.В., рішення виготовлено у повному обсязі 19.04.2019р.) у справі №808/2549/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Промелектроніка звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00115621406 від 28.11.2017р., яким підприємству зменшено суму податкового зобов`язання та зменшено суму податкового кредиту.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених з ТОВ «ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ» , ТОВ «УТАР» , ТОВ «ВІНДХЕМ» , ТОВ «ПРОЛІЯ» , ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» , ТОВ «АНАТЕКСІС» , ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» , ТОВ «КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС» , ТОВ «ОХОРОННА ФІРМА «ВОВКОДАВ» . Позивач вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0015621406 щодо зменшення суми податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 3 939 284 грн. та в частині зменшення суми податкового кредиту на суму 2 575 871 грн.;

в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0015621406 щодо зменшення податкового кредиту на суму 1 201 223 грн. - відмовлено.

Рішення суду, в частині відмови у задоволенні заявлених вимог, мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про наявність рішення суду, яке набрало законної сили та яке свідчить про фіктивність створення такого постачальника позивача як ТОВ «ПРОЛІЯ» .

З цього приводу суд вказав на те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких

підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При цьому, суд зазначив, що виписані від імені такого контрагенту документи не можливо вважати належним чином оформленими, оскільки їх підписано особою, яка заперечувала своє відношення до діяльності вказаного підприємства та яка визнала факт створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності.

Рішення суду першої інстанції, в частині незадоволених позовних вимог, оскаржено позивачем в апеляційному порядку з підстав порушення судом норм матеріального права, неповного з`ясування обставин справи. З цих підстав позивач просить скасувати рішення суду, в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза у вагою той факт, що спірні господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Товар, обумовлений укладеним договором з ТОВ «ПРОЛІЯ» , фактично надійшов до позивача та був використаний позивачем у власній господарській діяльності. При цьому, позивач вказує на те, що підприємство не може нести відповідальність за порушення, які можливо були допущені його постачальниками. За позицією позивача, сам вирок суду відносно засновника та директора ТОВ «ПРОЛІЯ» не може бути достатньою підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій, оскільки в ньому не окреслено коло суб`єктів господарювання реального сектору економіки з якими здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення. З цих підстав позивач вказує на те, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності, не призводить до автоматичного встановлення фактів незаконності формування податкового кредиту підприємств контрагентів ТОВ «ПРОЛІЯ» .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції, в частині не задоволених позовних вимог, без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Позиція відповідача, відносно апеляційної скарги позивача, фактично полягає у тому, що наявність вироку суду, яким встановлено фіктивність підприємства-постачальника, є підставою для висновку про нереальність спірних господарських операцій, враховуючи і те, що документи, які підписані від імені особи, яка заперечує свою участь у діяльності такого підприємства, не можуть бути визнані належними первинними документами.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги позивача, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 27.09.2017 по 03.10.2017, на підставі направлення від 27.09.2017 №2008, наказу від 25.09.2017 №2565, відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промелектроніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 40709090) у січні 2017 року, ТОВ «УТАР» (ЄДРПОУ 40917168) у березні 2017 року, ТОВ «ВІНДХЕМ» (ЄДРПОУ 40941583) у березні 2017 року, ТОВ «ПРОЛІЯ» (ЄДРПОУ 40990562) у березні 2017 року, ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» (ЄДРПОУ 40981961) у березні 2017 року, ТОВ «АНАТЕКСІС» (ЄДРПОУ 39788310) у квітні 2017 року, ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» (ЄДРПОУ 41203436) у квітні 2017 року, травні 2017 року, ТОВ «КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41203394) у травні 2017 року, ТОВ «ОХОРОННА ФІРМА «ВОВКОДАВ» (ЄДРПОУ 40152208) у червні 2017 року та податку на прибуток за І квартал 2017 року, півріччя 2017 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 40709090) у січні 2017 року, ТОВ «УТАР» (ЄДРПОУ 40917168) у березні 2017 року, ТОВ «ВІНДХЕМ» (ЄДРПОУ 40941583) у березні 2017 року, ТОВ «ПРОЛІЯ» (ЄДРПОУ 40990562) у березні 2017 року, ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» (ЄДРПОУ 40981961) у березні 2017 року, ТОВ «АНАТЕКСІС» (ЄДРПОУ 39788310) у квітні 2017 року, ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» (ЄДРПОУ 41203436) у квітні 2017 року, травні 2017 року, ТОВ «КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41203394) у травні 2017 року, ТОВ «ОХОРОННА ФІРМА «ВОВКОДАВ» (ЄДРПОУ 40152208) у червні 2017 року, в т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

За результатами перевірки складено Акт № 568/08-01-14-06/24510970 від 10.10.2017 (т.1 а.с.14-68), в якому зроблено висновки про порушення ТОВ «Промелектроніка» вимог:

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов`язань, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань у сумі ПДВ 3 939 397 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2014 року - 113 грн., лютий 2016 року - 1765 грн., вересень 2016 року - 140 грн., листопад 2016 року - 151 грн., грудень 2016 року - 1875 грн., січень 2017 року - 735344 грн., лютий 2017 року - 135240 грн., березень 2017 року - 781080 грн., квітень 2017 року - 679715 грн., травень 2017 року - 881048 грн., червень 2017 року - 590777 грн., липень 2017 року - 104502 грн., серпень 2017 року - 4235 грн., вересень 2017 року - 23412 грн.;

пп.14.1.818 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 40709090), ТОВ «УТАР» (ЄДРПОУ 40917168), ТОВ «ВІНДХЕМ» (ЄДРПОУ 40941583), ТОВ «ПРОЛІЯ» (ЄДРПОУ 40990562), ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» (ЄДРПОУ 40981961), ТОВ «АНАТЕКСІС» (ЄДРПОУ 39788310), ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» (ЄДРПОУ 41203436), ТОВ «КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41203394), ТОВ «ОХОРОННА ФІРМА «ВОВКОДАВ» (ЄДРПОУ 40152208), що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, у сумі ПДВ 3 777 094 грн., у т.ч. по періодах: січень 2017 року - 779 669 грн., березень 2017 року - 581450 грн., квітень 2017 року - 391810 грн., травень 2017 року - 966608 грн., червень 2017 року - 1057557 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції при взаємовідносинах з вказаними постачальниками.

З цих підстав контролюючим органом зроблено висновок про неправомірність формування ТОВ «Промелектроніка» податкового кредиту, а також визначення податкових зобов`язань, оскільки перевіркою було встановлено те, що товар, обумовлений договорами з вищевказаними постачальниками (реальність операцій по яким не визнається контролюючим органом), ТОВ «Промелектроніка» був використаний у власній господарській діяльності, зокрема, поставлений іншими суб`єктам підприємницької діяльності, внаслідок чого ТОВ «Промелектроніка» визначено податкові зобов`язання.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р1» від 28.11.2017 № 0015621406, яким підприємству зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 3 939 284,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 3 777 094,00 грн. (т.1 а.с.94-95).

Згідно розрахунку податкового повідомлення-рішення (т.12 а.с.115-116) по взаємовідносинам з ТОВ Пролія позивачу зменшено суму податкового кредиту на 1 201 223грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення у повному обсязі оскаржено позивачем у судовому порядку.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції позов задовольнив частково, відмовивши позивачу у задоволенні вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0015621406 щодо зменшення податкового кредиту на суму 1 201 223 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ Пролія .

Визначаючи межі апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено в частині незадоволених позовних вимог, то суд апеляційної інстанції переглядає та надає правову оцінку рішенню суду першої інстанції саме в частині незадоволених позовних вимог.

Як вбачається із судового рішення, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відносно засновника та керівника ТОВ Пролія наявний вирок суду - вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 01.03.2018р. по кримінальній справі №761/3590/18 (т.12 а.с.4) у відношенні ОСОБА_1 , який набрав законної сили 03.04.2018р. Вказаним вироком, який ухвалено на підставі угоди у кримінальному провадженні та яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, встановлено, що ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала правочини з суб`єктами господарювання, не користувалася печаткою підприємства, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі.

Дослідивши вказаний вирок, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт фіктивності діяльності ТОВ Пролія . Наслідком фіктивної діяльності підприємства є те, що господарські операції такого підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При цьому, суд зазначив, що виписані від імені такого контрагенту документи не можливо вважати належним чином оформленими, оскільки їх підписано особою, яка заперечувала своє відношення до діяльності вказаного підприємства та яка визнала факт створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності.

Вказані обставини стали підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, в частині взаємовідносин з ТОВ Пролія .

З такими підставами для відмови у задоволенні частини позовних вимог суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.

Так суд першої інстанції не звернув уваги на підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у тому числі по взаємовідносинам позивача з ТОВ Пролія .

Як зазначено вище підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став саме акт документальної перевірки № 568/08-01-14-06/24510970 від 10.10.2017.

Акт перевірки, в якому посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок про нереальність господарських операцій, не містить у собі інформації щодо будь-яких вироків чи наявності будь-яких кримінальних проваджень відносно постачальників позивача.

Суд першої інстанції не надав жодної оцінки тим доводам та аргументам відповідача, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.

При цьому, прийнявши до уваги лише вирок суду, суд першої інстанції не врахував того, що вказаний вирок ухвалено 01.03.2018р., в той час як перевірка відносно позивача проводилася відповідачем у 2017 році (10.10.2017р. - складено акт перевірки), а отже зазначений вирок не може мати жодного відношення до прийнятого рішення суб`єктом владних повноважень, яке оскаржено платником податків у судовому порядку.

Крім цього, прийнявши від відповідача в якості доказу правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення вирок суду, суд першої інстанції не врахував того, що процесуальний закон містить обмеження щодо доказування суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятого рішення.

Так відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже вказаний вирок суду не може бути достатньою підставою для висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Пролія .

Крім цього, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що Верховний Суд, правові позиції якого підлягають врахуванню судами України, неодноразово (зокрема, постанова Верховного Суду від 29 березня 2018 року справа №826/3498/15, від 04 вересня 2018 року справа №826/18952/14) вказував на те, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

У спірному випадку вирок суду, який набрав законної сили, не містить інформації щодо господарських взаємовідносин ТОВ Пролія з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, у тому числі і з позивачем.

У зв`язку з чим для надання оцінки обґрунтованості висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Пролія , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити обставини, які викладено в акті перевірки та з якими посадові особи контролюючого органу пов`язують нереальність спірних господарських операцій.

В акті перевірки (стор.13 Акту) викладена загальна інформація щодо ТОВ Пролія (місцезнаходження, засновники та керівники, види діяльності), зазначено те, що підприємство протягом 2016, 2017 р.р. не звітує; протягом березня 2017 року ТОВ Пролія декларує постачання в адресу ТОВ Промелектроніка товару радіодеталі в асортименті; зазначено основні постачальники ТОВ Пролія протягом березня 2017 року.

Жодних інших обставин, які б могли свідчити про можливі податкові правопорушення як збоку ТОВ Пролія так і з боку ТОВ Промелектроніка , або обставини, які б могли свідчити про нереальність господарських операцій між ТОВ Пролія та ТОВ Промелектроніка , акт перевірки не містить.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив те, що хоча в акті перевірки і не зроблено висновку про відсутність ланцюга постачання товару, який за умовами договору поставлявся ТОВ Пролія на адресу Промелектроніка , але зазначені в акті перевірки постачальники ТОВ Пролія та асортимент товару, свідчить про те, що ТОВ Пролія не придбавала товарів, які за договором мала поставити ТОВ Промелектроніка .

З такими аргументами представника відповідача суд апеляційної інстанції не може погодитися з огляду на те, що в акті перевірки відображено лише основні постачальники ТОВ Пролія протягом березня 2017 року. Але вказане не свідчить про те, що товар, який поставлявся на адресу ТОВ Промелектроніка , не міг бути придбаний ТОВ Пролія у будь-яких інших періодах, ніж березень 2017 року.

Отже акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не містить у собі обставин, які б давали підстави для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Пролія .

В той же час судом встановлено, що 14 березня 2017 року між ТОВ Промелектроніка (Покупець) та ТОВ Пролія (Продавець) укладено договір постачання №41-17 за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах договору продукцію: комплектуючи та електро-радіо елементи в асортименті, за номенклатурою та в кількості, передбачено ї видатковими накладними, специфікаціями (т.11 а.с.153).

На підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем надано видаткові та податкові накладні, в яких визначено найменування товару, його кількість та вартість (т.11 а.с.155-211).

Оплата товару здійснена у безготівковій формі.

Придбаний товар позивачем оприбуткований та в подальшому реалізований іншим суб`єктам підприємницької діяльності, про що свідчать картки по рахунку 281 (т.11 а.с.132-190). При цьому, як факт оприбуткування товару, поставка якого обумовлена договором з ТОВ Пролія , так і факт продажу позивачем цього товару іншим суб`єктам підприємницької діяльності, відповідачем не заперечувався. Але контролюючий орган ставить під сумнів отримання позивачем товару саме від ТОВ Пролія . В той же час, ставлячи під сумнів факт отримання товару від зазначеного постачальника, за його наявності, контролюючий орган не вжив заходів щодо встановлення погодження цього товару.

У нотаріально засвідченій заяві, яку надано позивачем суду в якості доказів фактичного виконання сторонами умов договору, ОСОБА_1 (директор ТОВ Пролія ) підтверджує реальність операцій та фактичну поставку товарів за договором №41-17 на адресу ТОВ Промелектроніка , зазначивши товар який поставлявся у межах договору, первинні документи, які складалися ТОВ Пролія по цим операціям, підтвердивши факт оплати поставленого товару, а також зазначивши спосіб транспортування товару від продавця до покупця.

Отже встановлені судом обставини свідчать про фактичну поставку товару, належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, а саме придбання товару з метою ведення власно господарської діяльності, зміну у власному капіталу позивача (оплату вартості придбаних товарів). Тобто, встановлені обставини у цій справі свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем.

Таким чином, проаналізувавши обставини, з якими контролюючий орган пов`язував нереальність взаємовідносин між позивачем та ТОВ Пролія , встановивши фактичні взаємовідносини між позивачем та ТОВ Пролія , суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо зменшення податкового кредиту на суму 1 201 223 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ Пролія , оскільки у контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, на час прийняття ППР не існувало підстав стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Пролія .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, в частині незадоволених позовних вимог, при неповному з`ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині заявлених позивачем вимог, що є підставою для скасування рішення суду в оскарженій частині та прийняття нової постанови по суті заявлених позивачем вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №808/2549/18, в частині незадоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №00115621406 від 28.11.2017р. щодо зменшення податкового кредиту на суму 1 201 223грн. - скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову.

Податкове повідомлення-рішення №00115621406 від 28.11.2017р. в частині зменшення податкового кредиту на суму 1 201 223грн. - визнати неправомірним та скасувати.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №808/2549/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.08.2019р.

Повне судове рішення складено 30.08.2019р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк