Постанова

від 09.12.2020 по справі 808/2549/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 808/2549/18

адміністративне провадження № К/9901/27542/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Блажівської Н.Є., Гімона М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,

представника позивача - Севрука В.О.,

представника відповідача - Ванюшанік Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (правонаступником якого є Головне управління державної податкової служби у Запорізькій області) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №808/2549/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (далі - ТОВ Промелектроніка ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0015621406 від 28 листопада 2017 року, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання на суму 3939284,00 грн та зменшено суму податкового кредиту на суму 3777094,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року №0015621406 щодо зменшення суми податкового зобов`язання на суму 3939284,00 грн та в частині зменшення суми податкового кредиту на суму 2575871,00 грн; в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року №0015621406 щодо зменшення податкового кредиту на суму 1201223,00 грн - відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №00115621406 від 28 листопада 2017 року щодо зменшення податкового кредиту на суму 1201223,00 грн та в цій частині заявлених вимог прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00115621406 від 28 листопада 2017 року в частині зменшення податкового кредиту на суму 1201223,00 грн. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи, що воно ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить повністю скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що ТОВ ПРОЛІЯ фактично не здійснювало реальні господарські операції з поставки товару на адресу ТОВ Промелектроніка , оскільки особа, яка нібито підписувала первинні документи від імені директора ТОВ ПРОЛІЯ , вироком суду визнана винною у вчиненні фіктивного підприємництва. Крім того, вказує, позивачем не надано сертифікати якості на товар та товарно-транспортні накладні, що виключає можливість встановлення реальності проведення господарських операцій з вказаним контрагентом.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти аргументів податкового органу, просить залишити судове рішення апеляційної інстанції без змін. Вважає висновки апеляційного суду правильними й такими, що відповідають обставинам справи, а доводи відповідача - безпідставними. На противагу доводам контролюючого органу зазначає, що вирок суду, взятий до уваги судом першої інстанції, не містить інформації щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ПРОЛІЯ з позивачем, і встановлені вироком обставини не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкової дисципліни.

У судовому засіданні, яке відбулось 9 грудня 2020 року, представник позивача підтримав пояснення, викладені у відзиві на касаційну скарзі, та наполягав на законності рішення апеляційного суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 9 грудня 2020 року підтримав вимоги своєї касаційної скарги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, судові рішення, ухвалені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що у період з 27 вересня по 3 жовтня 2017 року посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Промелектроніка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ , ТОВ УТАР , ТОВ ВІНДХЕМ , ТОВ ПРОЛІЯ , ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД , ТОВ АНАТЕКСІС , ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ , ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС , ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ , за результатами якої складено акт від 10 жовтня 2017 року.

Проведеною перевіркою встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій при взаємовідносинах з контрагентами, у тому числі з ТОВ ПРОЛІЯ .

На підставі акта перевірки 28 листопада 2018 рок відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р1 №0015621406, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V ПК України на суму 3939284,00 грн та зменшено суму податкового кредиту на суму 3777094,00 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове-повідомлення рішення протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження позивачем реальності господарських операцій з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ , ТОВ УТАР , ТОВ ВІНДХЕМ , ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД , ТОВ АНАТЕКСІС , ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ , ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС , ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ та, як наслідок, скасував податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року №0015621406 в частині зменшення суми податкового зобов`язання та податкового кредиту за наслідками господарської діяльності із указаними контрагентами. Що стосується фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ ПРОЛІЯ , суд, з урахуванням вироку суду щодо посадової особи вказаного контрагента, констатував нереальність таких відносин та залишив в силі податкове повідомлення-рішення в частині визначення зобов`язань щодо цього контрагента.

Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року №0015621406 щодо зменшення податкового кредиту на суму 1201223,00 грн за наслідками фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ ПРОЛІЯ . Суд, із посиланням на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому врахував наступне: вирок суду щодо посадової особи ТОВ ПРОЛІЯ не має відношення до прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки його ухвалено 1 березня 2018 року, в той час як перевірка стосовно позивача проводилася відповідачем у 2017 році; вирок суду не містить інформації щодо господарських взаємовідносин ТОВ ПРОЛІЯ з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, у тому числі і з позивачем; позивачем надано до суду нотаріальну посвідчену заяву, в якій директор ТОВ ПРОЛІЯ підтверджує реальність операцій та фактичну поставку товарів за договором №41-17 на адресу позивача.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог Товариства предметом апеляційного перегляду не було, у зв`язку із чим було залишене апеляційним судом в цій частині без змін.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а ).

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а ).

Відповідно до статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Позивач доводить, що відповідно до договору на постачання товарів №41-17 від 14 березня 2017 року у березні 2017 року року він придбав у ТОВ ПРОЛІЯ радіодеталі на загальну суму 7207337,98 грн, в т.ч. ПДВ 1201223 грн.

Поряд із тим, проведеною контролюючим органом перевіркою встановлено відсутність об`єкта оподаткування у постачальника позивача ТОВ ПРОЛІЯ та, як наслідок, констатовано безпідставне завищення позивачем податкового кредиту за операціями із вказаним контрагентом.

Як встановлено судами, та не заперечувалось позивачем, всі первинні документи від імені ТОВ ПРОЛІЯ , підписані директором ОСОБА_1 .

Заперечуючи реальність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ПРОЛІЯ та фіктивність останнього, відповідач, серед іншого, посилався на обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 1 березня 2018 року у кримінальній справі №761/3590/18, який набрав законної сили 3 квітня 2018 року, постановлений щодо ОСОБА_1 .

Так, вироком встановлено, що ОСОБА_1 домовилась з невстановленою досудовим слідством особою про придбання (перереєстрацію) на своє ім`я, як службової особи підприємства, в органах державної влади юридичної особи - ТОВ ПРОЛІЯ за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 надала невстановленій досудовим слідством особі копії особистих документів, та в подальшому вчинила дії щодо проведення перереєстрації підприємства на своє ім`я, за що отримала грошову винагороду. Після перереєстрації ТОВ ПРОЛІЯ ОСОБА_1 самостійно не здійснювала підприємницьку діяльність, не укладала правочини з суб`єктами господарювання, не користувалася печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не формувала податкові зобов`язання та податковий кредит.

Вироком ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм матеріального права, які регулюють подібні спірні правовідносини, зокрема, у постановах від 24 травня 2016 року у справі №21-5332а15, від 22 листопада 2016 року у справі №21-2430а16.

Крім того, у справі №826/11397/14 Верховний Суд України зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 КК України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг). Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким керівника підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 КК України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема в постановах від 6 травня 2020 року у справі №640/4687/19, від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18, від 28 жовтня 2019 року у справі №280/5058/18.

Обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 1 березня 2018 року у кримінальній справі №761/3590/18 щодо ОСОБА_1 , в силу положень частини шостої статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду. Правова природа такої обов`язковості полягає у загальному принципі обов`язковості таких, що набрали законної сили, судових рішень, а тому обмеження встановлені частиною другою статті 77 КАС України, на цю ситуацію не поширюються.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи, складені за результатами фінансово-господарської діяльності з ТОВ ПРОЛІЯ , в контексті встановлених вироком суду обставин, судом першої інстанції було враховано, що господарська операція з придбання товару позивачем у контрагента ТОВ ПРОЛІЯ , та яка охоплювалась податковою перевіркою, мала місце у березні 2017 року, в той час як період, охоплений вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 1 березня 2018 року у кримінальній справі №761/3590/18, - датований лютим місяцем 2017 року.

Відтак, за висновком суду першої інстанції, первинні документи, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту, видані контрагентом, діяльність якого має ознаки фіктивного підприємництва, що встановлено вироком суду, а тому такі не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення позивачу суми податкового кредиту на 1201223,00 грн за взаємовідносинами з ТОВ ПРОЛІЯ та відсутність підстав до його скасування (в цій частині).

Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив посилання відповідача про обов`язковість зазначеного вироку при розгляді цієї справи, не звернувши при цьому увагу на те, що встановлені вироком обставини щодо фіктивної підприємницької діяльності з використанням ТОВ ПРОЛІЯ безпосередньо пов`язані із предметом доказування у цій адміністративній справі, а вирок ухвалено щодо директора означеного підприємства.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції в частині, яке відповідає закону.

У зв`язку з цим касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення апеляційного суду - скасуванню в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №00115621406 від 28 листопада 2017 року в частині зменшення податкового кредиту на суму 1201223,00 грн (за фінансово-господарськими операціями позивача з ТОВ ПРОЛІЯ ) із залишенням в цій частині в силі рішення суду першої інстанції. В решті судові ухвалене апеляційним судом рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року скасувати в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №00115621406 від 28 листопада 2017 року в частині зменшення податкового кредиту на суму 1201223,00 грн й залишити в цій частині в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року.

В решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді Н.Є. Блажівська

М.М. Гімон

Повний текст судового рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.