Ухвала

від 30.08.2019 по справі 640/2449/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2449/19

УХВАЛА

30 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Степанюка А. Г., Ганечко О. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 відмовлдено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу залишено без руху.

Копію вказаної ухвали отримано апелянтом та надіслано до суду повторно клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вживалися заходи щодо сплати судового збору, на виконання вимог зазначеної ухвали відповідальним юристом направлено лист про сплату судового збору. Разом з апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що станом на день звернення з апеляційною скаргою у відповідача були відсутні, в достатній кількості, кошти для сплати судового збору при цьому всі належні заходи щодо сплати судового збору здійснено було.

Апелянт посилається також на на те, що об`єктивно ДФС України та його територіальні органи не можуть передбачити скільки наступному році буде проведено перевірок, скільки буде донараховано за їх результат грошових зобов`язань та застосовано штрафних санкцій, скільки платників податків будуть оскаржувати здійснені донарахування у судовому порядку, та, як наслідок, скільки необхідно такому органу ДФС України коштів на сплату судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.

Така ситуація з обмеженням фінансування судового збору, на переконання скаржника, унеможливлює реалізацію права на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, від розгляду яких залежить питання наповнення державного бюджету за рахунок узгоджених у судовому порядку донарахувань та дотриманням судами такої основної засади судочинства, передбаченої ст. 129 Конституції України, як законність, що передбачає вирішення спору при правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Вказує, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні "Іліан проти Туреччини" зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, враховуючи, що апелянт не має можливості подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам ст. 296 КАС України в строк, визначений ст. 295 Кодексу, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, на думку апелянта, свідчить про об`єктивність причин, для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 196 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що ГУ ДФС у м. Києві є установою, що фінансуються з Державного бюджету Україні, кошторис яких складається щорічно, а відтак, повинні бути передбачені усі необхідні видатки органу, необхідні для його належного функціонування та виконання покладених на нього завдань.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача, як і тривала процедура отримання платіжного доручення про сплату судового збору, не може бути підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги чи звільнення від такої сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, колегія суддів враховує, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Крім того, клопотання про звільнення від сплати судового збору вже вирішувалося судом ухвалою суду від 06.08.2019 за клопотанням апелянта.

Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на те, що станом на 30.08.2019 скаржник не усунув зазначені в ухвалі від 06.08.2019 недоліки апеляційної скарги, скаржнику надано максимально можливий строк на усунення недоліків, колегія суддів вважає необхідним повернути апеляційну скаргу.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі , МШ Голуб проти України ) оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

А. Г. Степанюк