ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2449/19
УХВАЛА
05 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Собківа Я.М.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач встановив, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом порушено строк апеляційного оскарження зазначеного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Так, апеляційна скарга подана втретє 01.10.2019, натомість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 було направлено апелянту 10.07.2019. А тому, суд дійшов висновку про порушення апелянтом встановленого строку на оскарження зазначеного судового рішення та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 залишив апеляційну скаргу без руху, з огляду на пропуск строку звернення.
Апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що апелянт вже звертався з апеляційними скаргами, які були повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 та від 20.09.2019 та тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві дотримано порядок звернення з апеляційною скаргою до суду.
Разом з тим, такі доводи критично оцінюються колегією суддів, позаяк вони не спростовують факт пропуску строку апеляційного оскарження вищезазначеного судового рішення.
Суд вказує на те, що недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з апеляційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження.
Натомість, суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в адміністративній справі № 819/1224/15-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).
Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер у встановленому порядку не усунуті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих апелянтом доводів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Собків Я.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86161064 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ісаєнко Юлія Анатоліївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні