Ухвала

від 23.01.2020 по справі 640/2449/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №640/2449/19

адміністративне провадження №К/9901/718/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 640/2449/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М.М.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та скаржником не порушується питання про поновлення пропущенного строку.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 05.07.2019 подано 01.10.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з її поданням особою, яка не мала права її підписувати. Звертаючись з апеляційною скаргою втретє 01.10.2019, не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим суд залишив апеляційну скаргу без руху.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 16.10.2019 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки апелянт вже звертався з апеляційними скаргами, які були повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 та від 20.09.2019 та тим, що ГУ ДФС дотримано порядок звернення з апеляційною скаргою до суду.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки підставою для відмови у відкритті стало те, що не усунуто недоліки апеляційної скарги та не надано вмотивованої заяви про поновлення строку на оскарження судового рішення, проте така була надана. Оскільки КАС України не врегульовує питання визначення строку повторного звернення з апеляційною скаргою, на думку скаржника такий строк становить один рік відповідно до частини другої статті 299 КАС України.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обгрунтовано визнано неповажними.

Доводи скаржника фактично ґрунтуються на тому, що у разі повернення вперше поданої апеляційної скарги, повторне звернення з нею може бути здійснено в межах граничного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції і звернення з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження є підставою для прийняття скарги до розгляду апеляційним судом. Проте, такі доводи суперечать нормам процесуального закону, оскільки частиною другою статті 299 КАС України встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлюють наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 640/2449/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду