ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/285/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Район "Успішний"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 (судді: Богатир К. В., Бєляновський В. В., Поліщук Л. В.) у справі
за позовом Одеської міської ради
до Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариства з обмеженою відповідальністю, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж" та Одеського міського управління юстиції,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Споживчого кооперативу "Успіх-Авто",
за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1,
про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору;
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж"
до Одеської міської ради і Споживчого кооперативу "Успіх-Авто"
про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
1. Фабула справи і короткий зміст оскаржуваного судового рішення
1.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 (суддя Шаратов Ю. А.) задоволено позов Одеської міської ради до Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Торгівельно-посередницька фірма "Успіх" ТОВ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж" (далі - ТОВ "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж"), Одеського міського управління юстиції.
Визнано недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.06.2013 (індексний номер 4483390), видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Приваловою Є. Є., на 15/100 частин нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2 а, загальною площею 11 525 м 2 , яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2013 відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень від 06.06.2013 № 4491284 (номер запису про право власності 1203802).
Визнано недійсним договір про поділ нерухомого майна від 20.08.2013, укладений між Торгівельно-посередницькою фірмою "Успіх" ТОВ і ТОВ "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж" щодо розподілу нежитлових будівель магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями, розташованих за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2а, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О. С., зареєстрований у реєстрі за № 1306.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж" до Одеської міської ради та Споживчого кооперативу "Успіх-Авто" про визнання права власності на двоповерхову будівлю літ. Б1 площею 888,00 м 2 ; двоповерхову будівлю літ. Е1 площею 444,00 м 2 ; двоповерхову будівлю літ. Ж1 площею 185, 00 м 2 ; частину приміщень в одноповерховій будівлі літ. Й, а саме - приміщення № 244 площею 25,3 м 2 , № 245 площею 24,3 м 2 ; № б/н площею 24,6 м 2 , загальною площею: 74, 2 м 2 ; частину приміщень літ. И, а саме - приміщення № 246, площею 16,0 м 2 ; № 247 площею 15, 9 м 2 , № 248 площею 15,9 м 2 , загальною площею 47,8 м 2 , розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-Б/1 ; загальна площа усіх будівель і приміщень - 1 639,00 м 2 .
1.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 залишено без змін, а апеляційну скаргу Торгівельно-посередницька фірма "Успіх" ТОВ - без задоволення.
1.3. 10.04.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Район "Успішний" (далі - ТОВ "Район "Успішний"), подана в порядку статті 272 Господарського процесуального кодексу України, в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016, провадження у справі за позовом Одеської міської ради до Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" ТОВ, ТОВ "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж" та Одеського міського управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору про поділ нерухомого майна закрити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ТОВ "Район "Успішний" оскаржуваного рішення суду не отримало, а про його наявність дізналося 27.02.2019 від засновника. Водночас рішення суду прийнято із порушенням статей 16, 203, 215, 328, 331, 334, 376 Цивільного кодексу України, поза увагою судів залишилося неправильне обрання позивачем способу захисту, а з урахуванням того, що з 11.06.2018 Торгівельно-посередницька фірма "Успіх" ТОВ і ТОВ "Торгівельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж" припинені за рішенням засновників без правонаступництва, заявник апеляційної скарги на підставі частини 6 статті 231 Господарського процесуального кодексу України просив закрити провадження у справі.
1.4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 поновлено ТОВ "Район "Успішний" процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 і відкрито апеляційне провадження у справі.
1.5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Район "Успішний" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016.
Ухвалу аргументовано тим, що оскільки оскаржуване рішення суду постановлено 18.05.2016, а ТОВ "Район "Успішний" створено (зареєстровано) 23.02.2017, суд на час розгляду справи та ухвалення рішення не міг вирішити будь-яких питань про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Район "Успішний". Зважаючи на дату створення (реєстрації), ТОВ "Район "Успішний" не могло бути учасником правовідносин між особами, які брали участь у розгляді справи.
2. Короткий зміст касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, ТОВ "Район "Успішний" у касаційній скарзі просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, наголошуючи на порушенні судом норм процесуального права.
Скаржник акцентує, що підставою для закриття провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Район "Успішний" стало прийняття рішення суду першої інстанції до створення заявника апеляційної скарги.
Проте суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), які кореспондують положенням частин 1, 2 статті 241 цього Кодексу (у чинній редакції) щодо набрання рішенням суду законної сили.
Так, заявник касаційної скарги зазначає, що до набрання законної сили рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 апеляційний суд повинен був залучити ТОВ "Район "Успішний" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки товариство є власником спірного майна, переданого йому відповідачами у справі, а факт правомірності набуття права власності на це майно оспорюється у судовому порядку. Отже, суд апеляційної інстанції обмежив право товариства на доступ до правосуддя.
2.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить визнати подання ТОВ "Район "Успішний" зловживанням процесуальними правами та закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства, наголошуючи, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалися питання пов`язані з правами або інтересами ТОВ "Район "Успішний", доводи касаційної скарги є необґрунтованими, не відповідають дійсності, а подання касаційної скарги свідчить про зловживання скаржником своїми правами, що затягує виконання судового рішення.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
3.3 . За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Водночас згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
Проте перегляд судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, порушує принцип правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом статті 272 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якої ТОВ "Район "Успішний" подало до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині 1 цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини 1 цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Згідно з частиною 1 статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене у спорі про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або викладено судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним.
Отже, статтею 254 Господарського процесуального кодексу України визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, у числі яких - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
У разі встановлення господарським судом зазначених обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
3.5. Суд апеляційної інстанції установив, що згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Район "Успішний" створено як юридичну особу (зареєстровано) 23.02.2017, на той час як оскаржуване товариством рішення Господарського суду Одеської області ухвалено 18.05.2016, тобто до моменту створення заявника апеляційної скарги.
Ураховуючи положення чинного процесуального законодавства, а також зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції установив факт реєстрації заявника апеляційної скарги (ТОВ "Район "Успішний") через значний час після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим ТОВ "Район "Успішний" не могло бути учасником правовідносин між особами, які брали участь у розгляді справи, питань, пов`язаних із правами або інтересами цього товариства, суд першої інстанції не вирішував, мотивувальна або резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.05.2016 не містить жодних висновків (суджень) про права, інтереси та/або обов`язки ТОВ "Район "Успішний", колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження, відкритого згідно з ухвалою від 22.04.2019 за апеляційною скаргою ТОВ "Район "Успішний" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016.
3.6. Доводи ТОВ "Район "Успішний", викладені у касаційні скарзі, стосовно того, що згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) і статтею 241 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15.12.2017), суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що рішення суду першої інстанції від 18.05.2016 набрало законної сили лише 27.12.2018, тобто після створення (реєстрації) ТОВ "Район "Успішний", колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.
За змістом статті 85 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час ухвалення рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У статті 93 цього Кодексу (у редакції, чинній до 15.12.2017) було передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Отже, зазначені норми передбачали набрання рішенням місцевого суду законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (10 днів), якщо апеляційну скаргу не було подано.
Як убачається із матеріалів справи, повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 було направлено сторонам 20.05.2016 (згідно зі штампом суду), а також вручено представникам сторін 19.05.2016 (том 1, а. с. 143).
Доводи скаржника щодо набрання рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 законної сили після його перегляду в апеляційному порядку (постанова від 27.12.2018) є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням статті 85 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час ухвалення рішення суду першої інстанції від 18.05.2016).
4. Висновки Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судом апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 постановленою із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
4.4. Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не спростовують висновків суду та фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Район "Успішний"
залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 916/285/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2019 |
Оприлюднено | 02.09.2019 |
Номер документу | 83953491 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні