Постанова

від 20.08.2019 по справі 907/603/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/603/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - не з'явився;

відповідач - Данканич А. Е., Майстренко Н.М. адвокат;

прокурор - Попенко О. С., Генеральна прокуратура України.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужгород-Маркет" (далі - ТОВ "Ужгород-Маркет")

на рішення Господарського суду Закарпатської області (Васьковський О. В.) від 10.01.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду (Мирутенко О. Л. - головуючий, Бонк Т. Б., Хабіб М. І.) від 13.05.2019

за позовом ТОВ "Ужгород-Маркет"

до Ужгородської міської ради (далі - Відповідач, Рада)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації "Екосфера"

про визнання дійсним та укладеним договору оренди земельної ділянки,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 09.10.2018 ТОВ "Ужгород-Маркет" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ради про визнання дійсною та укладеною з 19.12.2017 Додаткової угоди (далі - Додаткова угода) про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.12.2007, площею 6,0 га для будівництва зони відпочинку та торгово-розважального центру по вул. Maрії Заньковецької, м. Ужгород (далі - Договір) в редакції, наведеній в позовній заяві.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Позивач правомірно скористався своїм переважним правом поновлення Договору на новий строк, а Рада не розглянула в місячний термін його заяву, чим порушила вимоги чинного законодавства; Договір діючий, поновлений на той самий строк і на тих самих умовах в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України Про орендну землі (далі - Закон).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, в позові відмовлено повністю.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що частина шоста статті 33 Закону не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах з огляду на відмінність умов Додаткової угоди та Договору; частини перша- п'ята статті 33 Закону не можуть бути застосовані у спірних відносинах, оскільки Позивач належним чином не виконував свої обов'язки за Договором, а Відповідач неодноразово повідомляв його про відмову в поновленні Договору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 09.06.2019 Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019; прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суди неправильно застосували положення частини шостої статті 33 Закону, оскільки листи Департаменту міського господарства (далі - Департамент) від 04.12.2017 №2502/24-01-12 та від 19.12.2017 №24.01.-12/2830 не можуть бути визнані запереченням Ради проти поновлення Договору; пункт 2.3. рішення Ради від 21.12.2017 №955 "Про поновлення, припинення та відмову у поновленні та їх припиненні дії договорів оренди земельних ділянок" не відповідає вимогам законодавства та Договору; лист Департаменту від 04.01.2018 №26.01-12/29 не може вважатись запереченням проти поновлення Договору, що підтверджено пунктом 1 рішення Ради від 15.05.2018 № 1106 "Про зміни та скасування рішень міської ради"; про відмову в поновленні Договору Позивач міг дізнатись лише 21.05.2018 - з порушенням місячного строку розгляду заяви про поновлення Договору; зміст Додаткової угоди відповідає Договору, оскільки орендна плата зазначена у розмірі, який сплачувався в 2017 році, а цільове призначення в пункті 15 запропонованої Додаткової угоди вказано помилково.

4.2. Апеляційний суд неправильно застосував положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки не надав належної оцінки обставинам стосовно цільового призначення орендованої земельної ділянки, встановленим судовими рішеннями по справі 907/1079/15.

4.3. Суд апеляційної інстанції, всупереч положенням частини першої статті 269 ГПК України, не переглянув рішення суду першої інстанції в частині заперечення проти ухвали від 27.12.2018, якою залишено без задоволення заяву Позивача про зміну предмету позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що суд першої інстанції правомірно встановив порушення Радою порядку передачі в користування земельної ділянки; Рада та громадськість жодним чином не перешкоджали Позивачу належним чином виконувати умови Договору; суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неналежне виконання Позивачем умов Договору; Рада вправі прийняти рішення щодо клопотання Позивача про поновлення Договору у строк, котрий перевищує тридцять днів, оскільки таке рішення повинно бути прийняте на черговій сесії з попереднім обговоренням проекту рішення.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача; розгляд справи призначено на 20.08.2019; встановлено строк для подання відзиву до 22.07.2019.

7. Встановлені судами обставини

7.1. На підставі пункту 1.50 рішення Ради від 23.11.2007 № 531 Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок Позивачу затверджено проект відведення та надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 6,0 га для будівництва зони відпочинку та торгово-розважального центру по вул. Заньковецької (район ЗОШ №12-№15).

7.2. На виконання вказаного рішення між Управлінням майном міста Ради та Позивачем 05.12.2007 укладено Договір, який зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.12.2007 № 2110100000-0407070000197.

7.3. Земельна ділянка передана за актом приймання-передачі № 854 від 05.12.2017.

7.4. Договірні зобов'язання сторін за Договором почались з 18.12.2007.

7.5. Додатковими угодами про внесення змін до Договору, від 06.05.2015 та від 15.06.2016 зобов'язання сторін змінювалися, зокрема, щодо нормативно-грошової оцінки землі, розміру орендної плати. Окрім того, пункт 30 Договору доповнено абзацом такого змісту: Орендар впродовж 5 робочих днів після настання підстав для перегляду розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в частині зміни коефіцієнту функціонального використання, визначеного витягом № 1010/86-16 від 26.05.2016, зобов'язаний з'явитись до Департаменту з новим витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці землі, з метою перегляду розміру орендної плати шляхом укладання додаткової угоди .

7.6. Згідно з пунктом 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - для будівництва зони відпочинку та торгово-розважального центру.

Пунктом 19 Договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Статтею 8 Договору сторони погодили строк дії договору 10 років та обумовили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

7.7. ТОВ "Ужгород-Маркет" направило Раді лист від 13.11.2017, в якому повідомило про намір скористатись переважним правом на продовження строку дії Договору на умовах, погоджених сторонами у додатковій угоді до нього. При цьому, Позивач виказав готовність провести переговори щодо узгодження істотних умов подальшої співпраці, а також дати підписання додаткової угоди, проект якої додано до листа.

7.8. У відповідь на вказаний лист Департамент повідомив, що така заява повинна подаватись через Центр надання адміністративних послуг. При цьому, вказав про наявність підстав для розірвання Договору оренди з огляду на неналежне виконання орендарем його умов в частині внесення змін щодо розміру плати за землю, а також відсутність сесійного рішення Ради, на підставі якого він як уповноважений орган укладає договори оренди землі.

7.9. Департамент листом від 19.12.2017 №24.01.-12/2830, посилаючись на пропуск строку звернення з заявою про поновлення договору оренди землі, а також неналежне виконання умов Договору, вважаючи недоцільним його поновлення та керуючись пунктом 20 Договору, просив орендаря з'явитись до Департаменту для повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі.

7.10. 21.12.2017 Рада прийняла рішення № 955 Про поновлення, припинення та відмову у поновленні та їх припиненні дії договорів оренди земельних ділянок , яким припинила Договір.

7.11. На виконання цього рішення, Департаментом скеровано лист-вимогу про повернення об'єкта оренди від 04.01.2018 № 26.01-12/29 з проектом додаткової угоди про розірвання Договору. До листа також додано витяг з рішення Ради від 21.11.2017.

7.12. До вказаного рішення на підставі доповідної записки управління правового забезпечення Ради від 22.01.2018 №21.01-12 рішенням № 1106 Про зміни та скасування рішень міської ради від 15.05.2018 Радою внесено зміни та викладено його пункт 2.3 в наступній редакції: Відмовити товариству з обмеженою відповідальність Ужгород-Маркет у поновленні договору оренди на земельну ділянку площею 6,0 га для будівництва та обслуговування зони відпочинку та торгово-розважального центру по вул. Марії Заньковецької (paйон ЗОШ № 12 - ЗОШ № 15) (договір оренди від 05.12.2007) .

7.13. Згідно з листом Департаменту від 17.02.2017 №24.01-12/215, орендар не ініціював внесення змін до Договору та проігнорував направлену йому Радою, разом з проектом Додаткової угоди, пропозицію привести Договір у відповідність до вимог чинного законодавства.

7.14. Відповідно до листа Відділу Головного управління Держгеокадастру в Ужгородському районі від 23.11.2018 №29-7-0.28-1939/102-18, за запитом ТОВ Ужгород-Маркет формувалися та отримувалися витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо спірної земельної ділянки станом на 2014, 2015, 2016 та 2017 роки.

7.15. Відповідно до розрахунку, доданого до претензії від 21.12.2017 №24.01-13/206, заборгованість Позивача, з врахуванням визначених Додатковими угодами розмірів орендної сплати, станом на грудень 2016 року складає 545413,91 грн.

7.16. Листом від 31.10.2018 №337/01-13 Управління містобудування та архітектури підтверджується, що містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки по вул. Марії Заньковецької за період 2009-2018 Позивачу не надавалися.

7.17. Згідно з протоколом засідання тимчасової комісії з перевірки цільового використання ТОВ Ужгород-Маркет земельної ділянки та благоустрою від 25.06.2015 на земельній ділянці відсутні межові знаки та ознаки використання орендарем за цільовим призначенням; орендарем не вживаються заходи по підтриманню благоустрою земельної ділянки: не викошується трава, не вивозяться відходи. Аналогічні відомості містяться і в заяві свідка від 27.12.2018, поданій суду в порядку статті 88 ГПК України.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

8.2. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки і орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності заперечення орендодавця проти поновлення цього договору, яке має бути надане протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди.

8.3. Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

8.4. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

8.5. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини шостої зазначеної статті.

8.6. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землі". Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/1569/17, від 09.04.2019 у справі № 913/99/18.

8.7. Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання дійсною та укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

8.8. Втім, наведена в позовній заяві редакція Додаткової угоди про поновлення Договору містить відмінні умови, ніж ті, що були передбачені Договором, що не надає підстав для визнання цієї угоди укладеною в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто на тих самих умовах і на той самий строк.

8.9. За наведених мотивів Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону, з огляду на відмінність умов Додаткової угоди та Договору.

Враховуючи викладене Суд відхиляє доводи Скаржника (підпункт 4.1) про неправильне застосування судами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

8.10. Доводи Скаржника (підпункт 4.2) щодо ненадання оцінки судом апеляційної інстанції обставин щодо цільового призначення земельної ділянки, враховуючи наведені у цій постанові мотиви, не можуть бути прийняті до уваги як підстава для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

8.11. Стосовно можливості застосування до спірних правовідносин частин першої- п'ятої статті 33 Закону, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, можлива лише за умови дотримання встановленого цими нормами процедури і строків. Так, для продовження користування землею (поновлення договору оренди) добросовісний орендар повинен: належно виконувати обов'язки згідно з умовами договору; не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір укласти договір оренди землі на новий строк; надати проект додаткової угоди до договору; продовжувати сплачувати орендну плату; продовжувати користуватися земельною ділянкою після спливу строку дії договору.

Встановивши обставини неналежного виконання Позивачем своїх обов'язків за Договором, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для поновлення Договору в порядку, передбаченому частинами першою-п'ятою статті 33 Закону.

Враховуючи межі розгляду справи касаційним судом, встановлені статтею 300 ГПК України, Суд не здійснює переоцінку доказів виконання Позивачем своїх обов'язків за Договором та погоджується з наведеним висновком судів попередніх інстанцій.

8.12. Доводи Скаржника (підпункт 4.3) про порушення судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 269 ГПК України, у зв'язку з відсутністю перегляду рішення суду першої інстанції в частині заперечення проти ухвали від 27.12.2018, якою залишено без задоволення заяву Позивача про зміну предмету позову та решта доводів касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та не спростовують наведених вище висновків, з яких виходить Суд у цій постанові.

8.13. При цьому Суд звертає увагу та те, що в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Враховуючи це, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій достатньою мірою аргументували свої рішення.

8.14. З огляду на викладене, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужгород-Маркет" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 907/603/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак