Рішення

від 23.08.2019 по справі 902/348/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2019 р. Cправа № 902/348/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (вул. Чкалова, 40Л, с. Широка Гребля, Хмельницький район, Вінницька обл., 22065; вул. Курортна, 1, м. Хмільник, Вінницька обл., 22003)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Кован" (вул. Муравського, буд. 5, кв. 16, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)

про стягнення 34791,25 грн.

Представники сторін

позивача Собчук І.Е., довіреність б/н від 05.03.2019;

відповідача Оскома О.М., ордер ВН № 100655 від 07.06.2019.

ВСТАНОВИВ:

02.05.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №211/01-12 від 24.04.2019 Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кован" про стягнення 34791,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору купівлі-продажу № 73 від 14.06.2018.

Ухвалою від 03.05.2019 року відкрито провадження у справі №902/348/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05 червня 2019 р.

03.06.2019 до суду від позивача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 05.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/348/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.07.2019.

В судовому засіданні 24.07.2019 судом закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та оголошено перерву до 20.08.2019 (Протокольна Ухвала).

20.08.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2019 (Протокольна Ухвала).

На визначену дату з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.08.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.06.2018 між Державним підприємством "Хмільницьке лісове господарство" (позивач, в договорі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кован" (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 73, відповідно до п 1.1. якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах франко- верхній склад, франко-склад Покупця - м. Хмільник: - дрова паливні, в подальшому деревина, яка наведена в додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Загальна сума договору становить 412320,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Ціна на деревину зазначена в додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.1. Договору).

Перегляд цін здійснюється при зміні обставин які впливають, або можуть вплинути на формування ціни за взаємною згодою сторін після підписання відповідних угод (п. 2.2. Договору).

Оплата деревини здійснюється на умовах 100% попередньої оплати за кожну партію лісо продукції. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на основі виставлених Продавцем рахунків. Оплата роахується здійсненою при умові надходження коштів на рахунок Продавця. (п. 2.3., 2.4., 2.5. Договору).

Прийняття деревини по кількості і якості здійснюється представником Покупця на складі Продавця. Об`єм кожної колоди визначається згідно діаметру в верхньому зрізі без кори по таблицях об`ємів круглих лісоматеріалів в залежності від діаметру в верхньому зрізі та довжини по двухсантиметрових ступенях довжини, або заміру габаритних розмірів партії лісо продукції із застосуванням діючих коефіцієнтів (п. 3.1., 3.2. Договору).

Відхилення обсягів поставки не рахується перепоставкою або недопоставкою. Після відбору деревини представником „Покупця" рекламації по якості „Продавцю" не можуть бути пред`явлені. У випадку порушення термінів оплати зазначених в пункті 2.3., винній стороні нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення платежу після чого деревина може бути реалізована іншому споживачу і знята з обсягів поставки. За прострочення виконання грошових зобов`язань, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, згідно умов даного договору. Виплата штрафу полягає у сплаті рахунку на суму штрафу на протязі трьох днів від дати отримання рахунку. Усі суперечності та розбіжності, які можуть виникати між сторонами цієї угоди, сторони прагнуть врегулювати за взаємною згодою. У випадку коли це неможливо, розбіжності вирішуються у відповідності до чинного законодавства України в Господарському суді (п. 4.1. - 4.7. Договору).

Будь-які зміни та доповнення до даної угоди мають силу лише тоді, коли вони складені в письмовому вигляді та відповідним чином підписані представниками кожної з сторін. Договір діє з 14 червня 2018 року до 10 грудня 2018 року (п. 6.1. та 6.2. Договору).

14 червня 2018 р. між сторонами укладено Додаток № 1 до договору № 73 від 14.06.2018, згідно якого, Продавець зобов`язується поставити Покупцю дрова паливні на загальну суму 412320,00 грн. з ПДВ.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, всього за період взаємовідносин що склались у 2018 році було реалізовано лісо продукції 149,607 м. куб. - на суму 115 481,70 грн. Відповідно до платіжних доручень оплата ТОВ КОВАН за отриману лісо продукцію була здійснена - на суму 85 000,00 грн. Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП Хмільницький лісгосп за ТОВ КОВАН рахується заборгованість станом на 01.01.2019 року на суму 30481,70 грн. Відповідно до даних Акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 27.12.2018 є розбіжність на суму 30481,70 грн., що визнається сторонами про що свідчать підписи сторін та скріплення акту печатями. Повний розрахунок за отриману лісо продукцію не був проведений. Вжиті Державним підприємством „Хмільницьке лісове господарство" заходи досудового врегулювання взаємовідносин, позитивних наслідків не дали. Претензія ДП „Хмільницьке лісове господарство" № 60/01-12 від 05 січня 2019 року , залишена ТОВ КОВАН без розгляду по суті.

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості в розмірі 30481,70 грн., позивач був змушений звернутись до суду з даною позовною вимогою та з вимогою про стягнення з відповідача пені в розмірі 3577,55 грн. відповідно до п. 4.3 Договору та індексу інфляції і 3% річні в сумі 732,00 грн. відповідно до п. 4.4 Договору.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо наявності заборгованості перед позивачем, зазначаючи, що на виконання вказаного договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 85000,00 грн., за яку відповідачем проведено повний розрахунок. Починаючи з листопада 2018 позивач в односторонньому порядку змінив умови договору та необґрунтовано збільшив вартість товару. Вказане є істотним порушенням умов договору. А тому відповідач тимчасово припинив прийом продукції по договору № 73, виставивши відповідні претензії позивачу. З огляду на це, відповідач не визнає існування будь-якої заборгованості перед позивачем. Посилання позивача на поставку відповідачу продукції згідно договору № 73 від 14.06.2018 на суму 115481,70 грн., не відповідає дійсності та не підтверджується доказами.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з 18.09.2018 по 13.11.2018 поставлено відповідачу товар (дрова паливні) згідно товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом: № 924214 від 18.09.2018; № 924212 від 18.09.2018; № 924224 від 19.09.2018; № 924225 від 19.09.2018; № 693904 від 26.09.2018; № 693877 від 20.09.2018; № 693917 від 27.09.2018; № 693921 від 28.09.2018; №924280 від 01.10.2018; № 693931 від 02.10.2018; № 693933 від 03.10.2018; № 736461 від 03.10.2018; № 693938 від 05.10.2018; № 736467 від 05.10.2018; № 693942 від 05.10.2018; № 693941 від 05.10.2018; № 693954 від 09.10.2018; № 924435 від 31.10.2018; № 934797 від 30.10.2018; № 924442 від 01.11.2018; № 934834 від 06.11.2018; № 034556 від 07.11.2018; № 934845 від 08.11.2018; № 924482 від 08.11.2018; № 934870 від 13.11.2018; № 924500 від 13.11.2018 (а.с. 10-24) в загальній кількості 149,607м 3 на загальну суму 115481,70 грн. Дані накладні підписані лише представником позивача та водієм позивача, і лише на деяких з них стоїть підпис особи отримувача без розшифровки даного підпису.

Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи Актах звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, обопільно підписаними сторонами (а.с. 70-71) доданими відповідачем до відзиву на позовну заяву, вище зазначені накладні визнані відповідачем, тому твердження відповідача, що ним отримано товар лише на 85000,00 грн. спростовуються даними актами.

Так, згідно цих актів відповідач розрахувався на суму 85000,00 грн., даний фак підтверджено сторонами в судовому засіданні.

В Додатку №1 до договору № 73 від 14.06.2018 передбачена ціна за м 3 твердої породи з урахуванням витрат доставки - 692,00 грн., а за м 3 м`якої породи з урахуванням витрат доставки - 620,00 грн.

Однак, в накладній № 693917 від 27.09.2018 ціна за м 3 твердої породи з урахуванням витрат доставки - 725,00 грн.; в накладних № 693938 від 05.10.2018, №693954 від 09.10.2018, №934834 від 06.11.2018, № 034556 від 07.11.2018, №934845 від 08.11.2018, № 034556 від 07.11.2018, № 934870 від 13.11.2018, ціна за м 3 твердої породи з урахуванням витрат доставки - 781,00 грн.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, з жовтня місяця ціна на м 3 твердої породи з урахуванням витрат доставки складала 781,00 грн., про що було повідомлено відповідача та запропоновано останньому підписати зміни до договору. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні додаткові угоди якими вносились зміни до основного договору та додатку до нього. Крім того представник відповідача також зазначив що ні яких змін до Договору та Додатку до нього сторони не вносили.

Статтею193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.2. Договору перегляд цін здійснюється при зміні обставин які впливають, або можуть вплинути на формування ціни за взаємною згодою сторін після підписання відповідних угод.

Будь-які зміни та доповнення до даної угоди мають силу лише тоді, коли вони складені в письмовому вигляді та відповідним чином підписані представниками кожної з сторін (п. 6.1. Договору).

З викладеного вище, вбачається, що зі сторони позивача відбулась зміна ціни в односторонньому порядку, що не допускається укладеним між сторонами Договором.

Судом здійснено перерахунок, поставленого позивачем товару, згідно укладеного між сторонами Договору та Додатку до нього.

З розрахунку здійсненого судом, виходить, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 112421,49 грн., відповідачем здійснено оплату в сумі 85000,00 грн., отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 27421,49 грн.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем виконані не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 30481,70 грн., в сумі 27421,49 грн., яка згідно з розрахунком проведеним судом є правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 3577,55 грн. - пені нарахованої за період з 27.12.2018 по 24.04.2019 на загальну суму заборгованості 30481,70 грн..

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати зазначених в пункті 2.3., винній стороні нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення платежу після чого деревина може бути реалізована іншому споживачу і знята з обсягів поставки.

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата деревини здійснюється на умовах 100% попередньої оплати за кожну партію лісо продукції.

В розрахунку наданому позивачем у позовній заяві не обґрунтовано дату початку виникнення зобов`язання.

Разом з тим, згідно наявної в матеріалах справи претензії № 60/01-12 від 05.01.2019 про сплату заборгованості, отриманою відповідачем 06.03.2019 (згідно наявного повідомлення про вручення поштової кореспонденції), зазначено що відповідь на претензію позивач очікує згідно до вимог передбачених ст. 222 ГК України.

Відповідно до ч.6 ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір пені, перерахований судом, відповідно до встановленої судом основної заборгованості 27421,49 грн. за період з 07.04.2019 (початок виникнення заборгованості згідно ч.6 ст. 222 ГК України) по 24.04.2019 (кінець нарахування визначений позивачем), становить 486,83 грн. вимога позивача про стягнення з відповідача 3577,55 грн - пені підлягає частковому задоволенню.

Щодо заявлених позивачем 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційних втрат в сумі 732,00 грн., до позовної заяви позивач надав розрахунок згідно якого вбачається що 3% річних ним розраховано як пеню в розмірі 298,13 грн., а щодо інфляційного збільшення зазначено лише суму 732,00 грн. та сукупний індекс інфляції 1,024% без зазначення періоду нарахування.

При розгляді справи судом наголошено на невідповідності розрахунку Позивача зазначених вище вимог. Проте останнім не надано суду розрахунку трьох відсотків річних та збитків від інфляції з врахуванням положень ст. 530 ЦК України.

З таких обставин, ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку, перешкоджає вирішенню по суті зазначених вимог, оскільки відсутність доказів та пояснень щодо питань, котрі виникають у суду з приводу обставин нарахування трьох відсотків річних та збитків від інфляції, унеможливлюють всебічний, повний та об`єктивний розгляд зазначених вимог.

При цьому суд зважає, що здійснення судом розрахунку даних вимог за Позивача порушує принцип рівності та змагальності сторін.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги визначені ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України імперативні норми, суд прийшов до висновку про залишення позову в частині позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та збитків від інфляції без розгляду.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кован" (вул. Муравського, буд. 5, кв. 16, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 39714013) на користь Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (вул. Чкалова, 40Л, с. Широка Гребля, Хмельницький район, Вінницька обл., 22065; вул. Курортна, 1, м. Хмільник, Вінницька обл., 22003, код ЄДРПОУ 00991485) 27421,49 грн. - основного боргу, 486,83 грн. - пені та 1540,96 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. У позові в частині стягнення 3060,21 грн. - основного боргу, 3090,72 грн. - пені відмовити.

4. Позов в частині стягнення 732 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних залишити без розгляду.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України)

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02 вересня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу ( вул . Чкалова, 40Л, с. Широка Гребля, Хмельницький район, Вінницька обл., 22065; вул . Курортна, 1, м. Хмільник, Вінницька обл., 22003 )

4 - відповідачу ( вул. Муравського, буд. 5, кв. 16, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000 )