ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 липня 2019 року № 640/18265/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автек-Стройтех до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участі представників учасників справи:
від позивача: Антощук Л.П., Мусієнко Н.Є.,
від відповідача: Пінчук Б.В.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 липня 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Автек-Стройтех (далі - позивач, ТОВ Автек-Стройтех ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.11.2018 просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2018 №0043481404, від 17.08.2018 №0043491404, від 30.08.2018 №0045151404.
Позивач також в заяві про збільшення позовних вимог просив зобов`язати відповідача у випадку ухвалення рішення на користь позивача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату закінчення оскарження податкових повідомлень-рішень №0043481404 від 17.08.2018 та №0045151404 від 30.08.2018 та суму бюджетного відшкодування у розмірі 8 620 031,00, узгоджену за результатом оскарження податкових повідомлень-рішень №0043471404 від 17.08.2018 та №0045151404 від 30.08.2018. Однак, в подальшому позивач просив розглядати тільки позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2018 відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ Поділля-Центр не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.
Представником відповідача позовні вимоги не визнано повністю та зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в актах перевірки та відзиві на позов, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Посилався на те, що придбання товару по ланцюгу постачання не підтверджується даним Єдиного реєстру податкових накладних.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 15.06.2018 №9996, відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автек-Стройтех з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року.
За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 18.07.2018 №704/26-15-14-04-01/35534069, згідно висновків якого позивачем порушено пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 6 783 672,00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2018 року на суму 1 266 338,00 грн.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.08.2018
№0043481404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яку задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 6 783 672,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 391 836,00 грн.;
№0043491404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 266 338,00 грн.
Позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.10.2018 №34189/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги скаргу позивача залишено без задоволення.
Крім того, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 13.07.2018 №11172, відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автек-Стройтех з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2018 року.
За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 15.08.2018 №805/26-15-14-04-01/35534069, згідно висновків якого позивачем порушено пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2018 року на суму 1 836 359,00 грн.
На підставі даного акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.08.2018 №0045151404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яку задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 1 836 359,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 918 180,00 грн.
Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.11.2018 №35836/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги скаргу позивача залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем оскаржено їх до суду.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позиція відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та завищення від`ємного значення податку на додану вартість ґрунтується на висновках про відсутність реального характеру господарських операцій ТОВ Автек-Стройтех із ТОВ Поділля-Центр , з огляду на відсутність підтвердження руху товару по ланцюгу постачання.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (Покупець) та ТОВ Поділля-Центр (Постачальник) укладено договір поставки №П19031 від 19.03.2018, відповідно до якого позивач придбавав зернові культури.
Даним договором передбачено, що перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця відбувається у момент фактичної передачі Товару та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.
Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відвантаження товару відбувалось відповідно до видаткових накладних від 23.03.2018 №2 на суму 119 700 000,00 грн. (кукурудза 3-го класу українського походження, врожаю 2017 року) та від 19.04.2018 №3 на суму 60 600 000,00 грн., (пшениця 5-го та 6-го українського походження, врожаю 2017 року), копії яких наявні в матеріалах справи.
Передачу товару зафіксовано актами приймання-передачі, відповідно до яких ТОВ Поділля-Центр передало, а ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл прийняло товар на зерновому складі ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл /ОМТП, а ТОВ Автек-Стройтех підтвердило надходження відповідного обсягу товару.
До матеріалів справи позивачем надано картки аналізу зерна, отриманого від ТОВ Поділля-Центр .
Із ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл позивачем було укладено договір комісії №К2312-2 від 23.12.2016, відповідно до якого назване товариство зобов`язалось здійснити реалізацію на експорт з України товару, що належить позивачу, укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати в інтересах позивача інші документи, тощо.
Також, аналогічний договорів комісії укладено позивачем із підприємством Вторметекспорт у формі ТОВ №К2303-1 від 23.03.2018, відповідно до якого назване підприємство зобов`язалось здійснити реалізацію на експорт з України товару, що належить позивачу, укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати в інтересах позивача інші документи, тощо.
На підтвердження виконання даних договорів комісії позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі товару на комісію, вантажних митних накладних, звітів комісіонера.
На підставі податкових накладних, виданих на адресу позивача ТОВ Поділля-Центр , позивачем задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року податковий кредит 30 050 000,00 грн.
Загальна сума податкового кредиту відповідно до декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року - 39 096 151,00 грн., сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 28 836 651,00 грн., сума від`ємного значення, що зараховується до складу наступного податкового періоду - 10 259 500,00 грн.
Судом встановлено, що між ТОВ Поділля-Центр (Постачальник) та ТОВ Автек-Стройтех укладено договір поставки від 19.03.2018 №1119031, відповідно до якого позивач придбавав зернові культури.
Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відвантаження товару відбувалось відповідно до видаткової накладної від 10.05.2018 №8 на суму 64 200 000,00 грн. (кукурудза 3-го класу українського походження, врожаю 2017 року), копія якої наявна в матеріалах справи.
Передачу товару зафіксовано актом приймання-передачі, відповідно до якого ТОВ Поділля-Центр передало, а ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл прийняло товар на зерновому складі ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл /ОМТП, а ТОВ Автек-Стройтех підтвердило надходження відповідного обсягу товару.
До матеріалів справи позивачем надано картку аналізу зерна, отриманого від ТОВ Поділля-Центр .
Як було зазначено вище, із ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл та підприємством Вторметекспорт у формі ТОВ позивачем було укладено договори комісії, відповідно до яких названі контрагенти зобов`язались здійснити реалізацію на експорт з України товару, що належить позивачу, укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати в інтересах позивача інші документи, тощо.
На підтвердження виконання даних договорів комісії позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі товару на комісію, вантажних митних накладних, звітів комісіонера.
На підставі податкових накладних, виданих на адресу позивача ТОВ Поділля-Центр , позивачем задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року податковий кредит 10 700 000,00 грн.
Загальна сума податкового кредиту відповідно до декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року - 21 129 030,00 грн., сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 20 892 545,00 грн., сума від`ємного значення, що зараховується до складу наступного податкового періоду - 236 485,00 грн.
Головним управління ДФС у м. Києві здійснено документальну позапланову перевірку ТОВ Автек-Стройтех з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за березень 2018 року, за результатом якої складено довідку №582/26-15-14-04-01/35534069 від 11.06.2018.
Вказаною довідкою контролюючим органом підтверджено достовірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за березень 2018 року, в тому числі по взаємовідносинам із ТОВ Поділля-Центр .
Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії довідок Головного управління ДФС у Вінницькій області від 09.10.2018 №4978/14-11/31163811, від 30.10.2018 №157/14-11/31163811 та від 30.11.2018 №183/14-11/31163811 про результати зустрічної зірки ТОВ Поділля-Центр щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ Автек-Стройтех їх реальності та повноти відображення в обліку за березень, квітень, травень 2018 року. Відповідно до цих довідок контролюючим органом зроблено висновок, що господарські відносини ТОВ Поділля-Центр із ТОВ Автек-Стройтех за період березень - травень 2018 року документально підтверджені.
Таким чином, проведеними контролюючим органом зустрічними звірками підтверджено реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ Поділля-Центр , за результатом яких першим було задекларовано податковий кредит, який в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.
Позивачем зазначено, що до початку взаємовідносин із ТОВ Поділля-Центр було здійснено перевірку репутації даного товариства шляхом ознайомлення з установчими документами, зібрана інформація з інтернет ресурсів, зокрема, спеціалізованих веб-сайтів, де розміщується інформація щодо сумнівних суб`єктів господарювання (роздрукована інформація щодо контрагента наявна в матеріалах справи). Після того, як було встановлено відсутність негативної інформації щодо ТОВ Поділля-Центр з ним було укладено договори поставки.
Відповідачем в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначено, що операції ТОВ Поділля-Центр щодо придбання кукурудзи та пшениці урожаю 2017 року по ланцюгу постачання не підтверджується податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, такий висновок обґрунтовано нереальністю здійснення господарських операцій із ТОВ Вайер та ТОВ Він Агротрейд , оскільки придбання даними товариствами зернових культур не підтверджено по ланцюгу постачання.
Також відповідачем зазначено, що ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл та ТОВ Вторметекспорт , які здійснювали експорт товару у лютому та березні 2018 року, відповідно до договорів комісії, укладених із ТОВ Автек-Стройтех , не здійснювати такі операції у період квітень-травень 2018 року.
В свою чергу, позивач наполягав на реальності господарських правовідносин із ТОВ Поділля-Центр та посилався на те, що не реєстрація контрагентами по ланцюгу постачання податкових накладних в ЄРПН не може свідчити про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин із даним контрагентом. Також позивачем вказано на те, що порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не може бути підставою для притягнення до відповідальності покупця.
Крім того, представником позивача вказано на те, що зустрічними звірками ТОВ Поділля-Центр підтверджено реальність взаємовідносин даного товариства з позивачем.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Визначальною умовою правомірності формування податкового кредиту є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
При цьому, висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг (робіт) мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між ТОВ Автек-Стройтех та ТОВ Поділля-Центр оскільки, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на час вирішення даної справи відсутній. Зворотного відповідачем не доведено.
Щодо посилання відповідача на відсутність у ЄДПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгу постачання стосовно придбання зернових культур, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства контрагентами, а також суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання.
Інших доводів, на підтвердження відсутності у позивача права на відображення результатів господарських операцій із ТОВ Поділля-Центр відповідач не навів та відповідних доказів не надав.
За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина 3 стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 року у справі №826/1244/13-а.
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2018 №0043481404, від 17.08.2018 №0043491404.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Автек-Стройтех до Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.08.2018 №0043481404, від 17.08.2018 №0043491404.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автек-Стройтех сплачений судовий збір у розмірі 214 707,70 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот сім гривень 70 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Автек-Стройтех (ЄДРПОУ 35534069, адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, кімната 204).
Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Повний текст рішення виготовлено 21.08.2019.
Суддя Н.М. Клименчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 83956828 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні