Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/335/19
Провадження № 2/280/524/19
РІШЕННЯ
Іменем України
02 вересня 2019 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого-судді Василенка Р.О., із секретарем Бех І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа Департамент патрульної поліції, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Державної казначейської служби України, третя особа Департамент патрульної поліції, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, обґрунтовуючи його наступним.
21 липня 2018 року поліцейським роти № 1 батальйону УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_2 було складено відносно ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 ,ч.1 ст. 121, ч.6 ст.121, ст.36 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 21.11.2018 Жовтневим районним судом м. Маріуполя скасовано вказану постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Позивач вважає, що співробітникам поліції з самого початку було очевидним, що він не порушував законів та не вчиняв адміністративного правопорушення. З моменту складення постанови в справі про адміністративне правопорушення та судової тяганини позивач зазначає, що він перебував у стресовому стані. Він був змушений доказувати у судах незаконність дій працівника патрульної поліції. Бездоказове ствердження співробітниками поліції про вчинення ним адміністративного правопорушення, завдали йому душевних переживань і розпачу, він став дратівливим. Йому була спричинена моральна шкода в результаті довготривалої дії фізіологічних та психологічних стресів, емоційно-негативних хвилювань, які порушили його моральне благополуччя, як наслідок погіршило його стан здоров`я. Вина співробітника поліції, як психічне ставлення особи до вчиненої нею протиправної поведінки та можливих їх наслідків, у заподіянні йому шкоди була наявною. Так, дії співробітника поліції, направлені на фальсифікацію відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення, направлені на притягнення його до адміністративної відповідальності характеризується прямим умислом. Отже, співробітник поліції усвідомлював негативний характер своїх дій та передбачав настання шкідливих наслідків особисто для позивача. Просить стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 22897,65 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач представник Державної казначейської служби України Леончук К. вказав, що казначейство, яке залучено до вказаної справи в якості єдиного відповідача не в змозі використати права учасника судового процесу, тому що згідно зі своїми функціональними обов`язками не є учасниками спірних відносин і немає жодних фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Виходячи з приписів законодавства про відшкодування шкоди, розмір відшкодування шкоди повинен визначатись з урахуванням вимог розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більше ніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок Держави. Державна казначейська служба України не вступала в правові відносини з позивачем щодо суті спору. Відсутні будь-які неправомірні дії та бездіяльність з боку Державної казначейської слюди України, а отже і вина. Відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями Державної казначейської служби України та спричиненою позивачу шкодою. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Донецькій області Василенко Ю.Г. у відзиві на позовну заяву вказала, що позивач в позовній заяві вказує, що він був змушений витрачати час на збирання доказів, складання процесуальних документів, звернення до суду, участі у судових засіданнях, однак в рішенні суду першої інстанції зазначено, що позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та до судового засідання не з`явився. З огляду на позовну заяву, не зрозуміло як скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності призвело до порушення стосунків з іншими людьми, які саме стосунки та з ким були порушені, в чому саме відбувалось приниження честі та гідності, якими доказами ці обставини підтверджуються, а також чим підтверджується моральні страждання та інші негативні наслідки для позивача. Крім того, обов`язковою умовою для застосування Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду необхідне визнання незаконними дій чи бездіяльності посадових чи службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Таке рішення позивач суду не надав та суму штрафу не сплачував. Крім того, відповідно до ст.ст.1, 5 Закону України Про оперативну розшукову діяльність , Закону України Про національну поліцію , Положення про Департамент патрульної поліції - Департамент патрульної поліції Національної поліції України та відповідно до УПП в Донецькій області, інспектором якого, було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність або досудове розслідування, то у даному випадку до правовідносин щодо відшкодування шкоди за позовними вимогами ОСОБА_1 Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду застосуванню не підлягає. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що він не згоден з наведеними доводами відповідача, оскільки цивільне законодавство в зобов`язаннях із заподіяння шкоди передбачає презумпцію провини, а тому з урахуванням принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його провини в заподіянні шкоди позивачу. Щодо моральної шкоди, позивач вказує, що усі його плани, нормальний ритм життя, буди порушені в один час, коли з моменту складання відносно нього постанови у справі про адміністративні правопорушення не із своєї волі, повинен відстоювати свої права у суді. Жодних вибачень за неправомірне притягнення до адміністративної відповідальності він не отримав. Також, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо доказування заподіяння моральної шкоди суд вважає, що порушення прав особи вже саме по собі тягне моральні страждання і виникнення моральної шкоди, тому не потрібно доводити факт страждань, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Третя особа ОСОБА_2 пояснення на позовну заяву до суду не направив.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21 липня 2018 року поліцейським роти № 1 батальйону УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_2 було складено відносно ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 ,ч.1 ст. 121, ч.6 ст.121, ст.36 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 21.11.2018 Жовтневим районним судом м. Маріуполя скасовано вказану постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито та згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, то вказане рішення набрало законної сили 22.01.2019 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
Згідно п.4 ст.2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення
Відповідно ч.5 ст.4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частиною шостою вказаної вищевказаної статті визначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2018 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Чистовою Г.О. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 850, 00 грн. (а.с.10).
В п.3 та п.4 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Як вбачається з матеріалів справи, то внаслідок неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності позивач здійснював заходи для відновлення своїх прав, таким чином останньому було заподіяно моральну шкоду.
Згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, виходить з того, що штраф позивачем не був сплачений та накладення адміністративного стягнення на завдало позивачеві істотної шкоди.
Враховуючи вказане, суд виходячи з засад розумності та справедливості визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 2000,00 грн., а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі п.3 та п.4 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду керуючись ст.ст. 4,10,12,13,76,81 258,259,263,264,265-268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 (дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.09.2019 року.
Суддя Р.О. Василенко
Суд | Коростишівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2019 |
Оприлюднено | 03.09.2019 |
Номер документу | 83961706 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Коростишівський районний суд Житомирської області
Василенко Р. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні