Рішення

від 23.07.2019 по справі 444/1802/18

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1802/18

Провадження № 2/444/147/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.,

з участю представника позивача Станько Т.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1 П ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ,

представника відповідача ТзОВ "Міропласт" Лісовий О.О.,

представника третьої особи ТзОВ "Львіввікнобуд" Паньків Б. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна про визнання недійсним правочину та скасування реєстраційних записів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна про визнання недійсним правочину та скасування реєстраційних записів . Свої позовні вимогує мотивує , тим, що 16.05.2017р. на підставі договору купівлі-продажу №1044 позивач ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 нежитлову будівлю - корівник (літ. В-1) площею 764.8 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

16.05.2017р. на підставі договору купівлі-продажу №1047 позивач ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 нежитлову будівлю (літ. Г-1) площею 40,6 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

16.05.2017р. на підставі договору купівлі-продажу №1051 позивач ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,237 га. кадастровий номер -

НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

16.05.2017р. на підставі договору купівлі-продажу №1054 позивач ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1621 га. кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що придбане позивачем майно на момент укладення договору було вільним від будь-яких обтяжень та прав третіх осіб, про що продавцем ОСОБА_5 було повідомлено покупцю та додатково визначено умовами вищевказаних договорів купівлі-продажу.

У травні 2018 року позивач дізнався про відкриття державним виконавцем Жовківського РВ ДВС виконавчого провадження №56477306 та накладення арешту на його майно.

30.05.2018 р. позивач ОСОБА_4 ознайомився у Жовківському РВ ДВС з матеріалами виконавчого провадження №56477306, що підтверджується відповідною заявою від 30.05.2018р. зареєстровану за вх.№2067/01-26.

З матеріалів цього виконавчого провадження позивачу стало відомо, що 30.08.2017 р. ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №450/2195/17 вжито заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме щодо нежитлової будівлі корівника (літ В-1) 764,8 кв.м., нежитлової будівлі (літ. Г-1) 40,6 кв.м., земельних ділянок площею 0,237га та 0,1621 га.

Після цього, позивач ОСОБА_4 звернувся до відповідача ОСОБА_5 , який продав йому вищевказане нерухоме майно, щодо надання пояснень та інформації по обставинах даної ситуації з накладенням арешту на майно та розглядом справи у Пустомитівському районному суді Львівської області.

В результаті чого, відповідач ОСОБА_5 надав позивачу ОСОБА_4 матеріали адміністративної справи за позовом ТОВ "Міропласт" до Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району про скасування реєстраційних дій та Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №116448155 від 06.03.2018р., де відображено усі записи реєстрації прав та їх обтяжень з приводу вищевказаного нерухомого майна.

Зокрема, з цих обставин позивачу стало відомо, що придбані ним нежитлові будівлі (літ.В-1, 764,8 кв.м.) та (літ.Г-1, 40,6 кв.м.) перед укладенням договорів купівлі-продажу 16.05.2017р. були поділені ОСОБА_5 з однієї будівлі - корівник, (літ.В-1) загальною площею 805,4 кв.м.

Придбані позивачем земельні ділянки площею 0,237га та 0,1621га перед укладенням договорів купівлі-продажу 16.05.2017р. були поділені ОСОБА_5 з однієї земельної ділянки площею 0,3991га, кадастровий номер НОМЕР_3 .

04.07.2009р. між ТОВ "Міропласт" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Нощенко Н.М.

Ознайомившись із змістом цього договору іпотеки, позивачем встановлено обставини, що вказують на недійсність цього договору, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.3 цього Закону іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 7 цього Закону якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 18 цього Закону іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 18 цього Закону у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Згідно п. 1.1 цього договору Іпотекою за цим Договором забезпечується виконання всіх зобов`язань ТОВ "Львіввікнобуд" перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009р., згідно з яким Іпотекодержателі зобов`язалися в порядку та на умовах, передбачених договором, надавати шляхом багаторазових відвантажень товару, при цьому вартість несплаченого товару не повинна перевищувати суму, що еквівалентна 100 000 доларів США, а також сплатити на користь Іпотекодержателів штрафні санкції передбачені договором поставки.

З цього вбачається, що сторонами, між якими укладено оспорюваний договір іпотеки, не дотримано вищенаведених вимог Закону України "Про іпотеку", зокрема, щодо визначення в іпотечному договорі умов про зміст, розмір, строк і порядок виконання основного зобов`язання.

Вимоги ст. 7 та ст. 18 Закону України "Про іпотеку", насамперед, вказують на те, що іпотекою може бути забезпечене вже існуюче, а не майбутнє, певно не визначене за обсягами зобов`язання.

Однак, ані умови п.1.1 договору іпотеки, ані інші умов цього договору не надають можливості встановити обсяг зобов`язань, виконання яких забезпечується даною іпотекою.

Вказує, що сторони уклали іпотечний договір, проте, так і не визначили у цьому договорі тих істотних умов про зміст, розмір, строк і порядок виконання основного зобов`язання.

Так, у п.1.1 договору іпотеки міститься посилання на договір поставки № М-176/09 від 03.07.2009р., укладеного між ТОВ "Міропласт" та ТОВ "Львіввікнобуд" та визначено такий договорів як основне зобов`язання, виконання якого забезпечується іпотекою.

Проте, із змісту цього договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009р. також немає можливості встановити конкретний зміст зобов`язань, які виникають за цим договором. В цьому договорі поставки не визначено ані розміру зобов`язань за цим договором, ані строку та порядку їх виконання.

Зокрема, у п.1.1 та п.1.2 цього договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009р. вказано, що постачальник зобов`язується поставити на умовах цього договору товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений за цим договором товар. Ціни, асортимент товару вказуються у прайс-листах.

Умовами п.1.4 договору поставки визначено, що вартість товару визначається згідно з чинним на момент поставки прайс-листом постачальника, який може корегуватися відповідно до економічних та законодавчих факторів.

Положеннями договору поставки не визначено умови щодо загальної граничної вартості поставок, які можуть здійснюватися в межах цього договору поставки.

Тобто, ані договором іпотеки від 04.07.2009р., ані договором поставки від 03.07.2009р. не визначено чітко встановленої суми основного зобов`язання, як і не встановлено жодних критеріїв, які дозволяють встановити розмір цих вимог на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Позивач також звертає увагу на те, що вищевказані договори також не містять умови про строк виконання основного зобов`язання, що також є істотним порушенням при укладенні договору іпотеки.

За таких обставин, умови оспорюваного іпотечного договору від 04.09.2017р. не дають можливості встановити за які саме зобов`язання Іпотекодавець зобов`язується забезпечувати % випадку їх невиконання боржником, в межах якої суми та в межах якого строку.

Виходячи зі змісту положень ст.ст.1,7,18 Закону України "Про іпотеку" іпотечне зобов`язання має додатковий та похідний характер від забезпечуваного зобов`язання, що зумовлює існування останнього та його визначеність на момент укладання договору іпотеки. Адже, відсутність основного зобов`язання унеможливлює існування об`єкту забезпечення, а його невизначеність унеможливить настання передбачених цим Законом правових наслідків.

Чинне законодавство імперативно встановлює обов`язкову попередню визначеність основного зобов`язання для можливості існування забезпечувального в контексті обсягів останнього, як істотної умови за змістом ст. 18 вищевказаного Закону.

Надання згоди на майбутні зміни обсягів зобов`язань не усуває невизначеності обсягів такої майбутньої відповідальності Іпотекодавця на момент укладання договору іпотеки, тому що забезпечувати можна лише існуюче, а не майбутнє і заздалегідь не визначене за обсягами зобов`язання.

Вищенаведені доводи дають підстави для висновків про те, що зміст договору іпотеки від 04.09.2007р. суперечить актам цивільного законодавства, зокрема, вимогами ст. 7 та ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.1.2.1 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є нежитлова будівля корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м. та земельна ділянка площею 0,3991 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Тобто предметом іпотеки є майно, яке позивач придбав у відповідача ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.05.2017р.

Внаслідок укладення цього договору іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено записи про обтяження нерухомого майна, а саме:

-Реєстраційний запис "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855146 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-Реєстраційний запис "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855158 щодо земельної ділянки площею 0,3991га, кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, до Державного реєстру іпотек на підставі вищевказаного договору іпотеки від 04.07.2009р. було внесено записи про обтяження нерухомого майна, а саме:

-Реєстраційний запис "іпотека" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855161 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-Реєстраційний запис "іпотека" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855162 щодо земельної ділянки площею 0,3991га, кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

28.04.2017 р. на підставі нотаріально завіреної заяви ОСОБА_5 (Іпотекодавця) державним реєстратором Лапаївської сільської ради Пустомитівського району прийнято рішення щодо припинення речового права на нерухоме майно, а саме знято заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки від 04.07.2009р.

Після цього, відповідачем ОСОБА_5 було здійснено поділ вищевказаних нерухомих об`єктів (будівлі та земельної ділянки) та відчужено за договорами купівлі-продажу позивачу ОСОБА_4

Зазначає, що на даний момент ТОВ "Міропласт" (Іпотекодержавтель) в судовому порядку (справа №450/2195/17, що перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області) оскаржує реєстраційну дію державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району від 28.04.2017р. щодо вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна.

Отож, у випадку задоволення судом позову ТОВ "Міропласт" щодо скасування реєстраційної дії державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району від 28.04.2017р. щодо вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна, ТОВ "Міропласт" отримає можливість та правові підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 16.05.2.017р., за якими позивач придбав у ОСОБА_5 нежитлові приміщення та земельні ділянки, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

За таких обставин, договір іпотеки від 04.07.2009р. та внесені до реєстрів відповідні записи на підставі цього договору іпотеки про "заборона на нерухоме майно" та "іпотека" безпосередньо стосуються майнових прав та інтересів позивача ОСОБА_6 , який внаслідок вищезазначеного є заінтересованою особою у визнанні договору іпотеки від 04.07.2009р. недійсним.

У зв`язку із наведеним вище просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача судовий збір.

27.06.2018 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання.

12.07.2018 року третьою особою ТзОВ Львіввікнобуд на ухвалу суду від 27.06.2018 року про прийняття та відкриття провадження у справі подано апеляційну скаргу.

03.09.2018 року постановою Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ТзОВ Львіввікнобуд залишено без задоволення, а ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 27.06.2018 року без змін.

04.04.2019 року відповідачем ОСОБА_5 на ухвалу суду від 27.06.2018 року про прийняття та відкриття провадження у справі подано апеляційну скаргу.

27.06.2019 року ухвалою Львівського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційноюскаргою ОСОБА_5 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 27.06.2018 року

02.10.2018 року на підставі розпорядження №103 від 02.10.2018 року керівника апарату суду Гудзієвич І.П. у зв`язку із закінченням повноважень судді (відставкою) ОСОБА_7 , проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та передано для розгляду по суті головуючому судді Зеліско Р.Й.

25.01.2019 року постановлено ухвалу суду, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Педставник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав повністю та просив суд такі вимоги задоволити з підстав наведених у позовній заяві та наданих суду доказів. Зазначив, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відображена вся історія об`єкта, а саме нежитлової будівлі корівника . Площі усіх будівель і земельних ділянок збігаються , проте не після поділу. Зацікавленість полягає в тому, що позивач є власником майна, проте обмежений в праві користування та розпорядження таким майном . А відтак при діючій іпотеці відповідач ОСОБА_5 не міг продати позивачу ОСОБА_4 спірні об`єкти, хоч різні розміри об`єктів, проте це ті самі об`єкти. Щодо договору іпотеки укладеної між ТзОВ Міропласт та ТОВ Львіввікнобуд , зазначає, хоча позивач не є стороною договору іпотеки, однак цим договором порушено його права , та сам договір не відповідає чинним вимогам ст.18 Закону України "Про іпотеку". Про арешт нежитлової будівлі та земельних ділянок дізнався в ВДВС травні 2018 року на підставі ухвали Пустомитівського районного суду в межах адміністративної справи. До продажу цих чотирьох об`єктів , такі були одним цілим об`єктом одна будівля та одна земельна ділянка. А згодом відповідач ОСОБА_5 їх розділив та продав . Вказує, що 03.07.2009 року був договір поставки між ТзОВ Міропласт та ТОВ Львіввікнобуд . 04.07.2009 року договір іпотеки, за яким відповідач ОСОБА_5 передав в іпотеку для забезпечення зобов`язання ТОВ Львіввікнобуд перед ТзОВ Міропласт . Зазначив, що іпотеку було знято у 2017 році на підставі заяви ОСОБА_5 Згодом майно поділено і продано позивачу ОСОБА_4 16.05.2017 року , усі 4 об`єкти. На даний час майно належить ОСОБА_4 А тому, враховуючи наведене просив суд визнати недійсним договір іпотеки від 04.07.2009 року , який укладено між ТзОВ "Міропласт" (ЄДРПОУ-34230288) та відповідачем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ),посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Наталією Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за №9474. Скасувати реєстраційного запису "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009 року реєстраційний номер обтяження : 8855146 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .Скасувати реєстраційний запис "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009 року реєстраційний номер обтяження : 8855158 щодо земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Скасувати реєстраційний запис "іпотека" від 04.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження : 8855161 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м. , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Скасувати реєстраційний запис "іпотека" від 04.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження : 8855162 щодо земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . А також стягнути з відповідачів в користь позивача судові витрати в розмірі 3 524 грн. 00 коп.

Представник ОСОБА_8 - відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив , що договір іпотеки його довіритель в силу своїх знань підписував, щодо строків основного зобов"язання по договору іпотеки та поставки йому не відомо. Строки виконання договірів не відомі та не досягнуті ісотні умови виконання даних договорів, поставка товару . ОСОБА_1 розуміючи, що в даних договорах не відомі ні строки ні суми, вирішив що пройшов тривалий час тому вирішено майно відчужити та узв"язку із чим звернувся до реєстратора. ОСОБА_9 дійсно певний період був керівником ТзОВ "Львіввікнобуд". Вважає, що договір іпотеки є неукладеним . Окрім того, відповідачем ОСОБА_9 по подав відзив на позовну заяву в якому, щодо позовних вимог позивача заперечив частково , та вважає, що реєстраційні записи про обтяження нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі підлягають скасування так, як підстави для внесення таких відомостей до державного реєстру відсутні, у зв`язку з не укладенням договору іпотеки між сторонами, оскільки останніми не було досягнуто усіх істотних умов, визначених ЗУ Про іпотеку , а сама наявність вказаних відомостей в Державному реєстрі створює для власника майна, що по суті є об`єктом спору, перешкоди щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, відтак це порушує права та інтереси останнього. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 , в частині визнання договору іпотеки від 04.07.2009р., укладеного між ТОВ "Міропласт" та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Пощенко Н.М - недійсним, просив відмовити. Інші позовні вимоги просив задоволити. В судовому засіданні зазначив, що він не згідний із тим, що договір іпотеки є недійсним, а вважає, що такий договір є неукладеним. Договір поставки є різноманітним. Договір іпотеки є для забезпечення грошового зобов`язання . Оскільки поставки ТОВ Львіввікнобуд постійні та періодичні .

Представник відповідача ТзОВ Міропласт Лісовий О.О. в судовому засіданні щодо поданого позову заперечив, зазначив що позивач не є стороною договору іпотеки , оскільки такий був укладений між сторонами двома, які здійснюють господарську діялність.Вважають що позов є безпідставним, предметом позову є зовсім інший об"єкт, а не той об"єкт який є в іпотеці, різні площі, тому його об"єкти були не обтяжені, а тому права і не порушені.Окрім того вважає, що даний позов подано з метою уникнення кримінальною відповідальності, оскільки є внесено до ЄРДР кримінальне провадження за ст.358 КК України, а саме підроблення документів. Предмет договору купівлі продажу ніколи не існував та не існує в природі , а саме об"єкт предмету договору (будівлі), окрім того не співпадає з договором іпотеки. ОСОБА_5 був директором ТзОВ "Львіввікнобуд", а тому самостійно вирішував, які йому договора укладати. Повідомив що позивач ОСОБА_4 з 01.09.2010 року по 01.02.2012 року працював в ТзОВ Львіввікнобуд на посаді старшого менеджера а з 15.04.2013 року по 01.07.2013 року на посаді менеджера , відповідач ОСОБА_5 працював в ТзОВ Львіввікнобуд на посаді заступника директора з 01.06.2006 року по 04.10.2009 року та на посаді директора з 05.10.2009 року по 25.02.2013 року.

Представник третьої особи ТОВ Львіввікнобуд Паньків В.І. в судовому засіданні щодо позовних вимог позивача заперечив, також повідомив що позивач ОСОБА_4 з 01.09.2010 року по 01.02.2012 року працював в ТзОВ Львіввікнобуд на посаді старшого менеджера а з 15.04.2013 року по 01.07.2013 року на посаді менеджера , відповідач ОСОБА_5 працював в ТзОВ Львіввікнобуд на посаді заступника директора з 01.06.2006 року по 04.10.2009 року та на посаді директора з 05.10.2009 року по 25.02.2013 року, а також був співвласником , та мав право приймати рішення. Окрім того, договори були існуючі та діючі, так як ТОВ "Львіввікнобуд" займається виготовлення металопластикового профілю та є основним та єдиним постачальником.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч.1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належить, зокрема, визнання правочину недійсним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 18 ЗУ Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання.

За вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Судом встановлено що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (корівник),позначене в технічному паспорті літерою В-1, загальною площею 764,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору купівлі-продажу уклаленого між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір-купівлі продажу нежитлового приміщення , позначене в технічному паспорті літерою Г-1, загальною площею 40,6 кв.м., яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору купівлі-продажу земельної ділянки уклаленого між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,237 га., передану для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору купівлі-продажу земельної ділянки уклаленого між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1621 га., передану для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору поставки №М-176/09 від 03.07.2009 року такий був укладений між ТзОВ Міропласт та ТОВ Львіввікнобуд (а.с.37-41).

Із копії договору іпотеки від 04.07.2009 року укладеного між ТОВ "Міропласт" (Іпотекодержавтель) та ОСОБА_5 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Нощенко Н.М.вбачається, що згідно п. 1.1 цього договору Іпотекою за цим Договором забезпечується виконання всіх зобов`язань ТОВ "Львіввікнобуд" перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009р., згідно з яким Іпотекодержателі зобов`язалися в порядку та на умовах, передбачених договором, надавати шляхом багаторазових відвантажень товару, при цьому вартість несплаченого товару не повинна перевищувати суму, що еквівалентна 100 000 доларів США, а також сплатити на користь Іпотекодержателів штрафні санкції передбачені договором поставки.

Згідно п.1.2.1 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є нежитлова будівля корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м. та земельна ділянка площею 0,3991 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Тобто предметом іпотеки є майно, яке позивач придбав у відповідача ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.05.2017р.

Внаслідок укладення цього договору іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено записи про обтяження нерухомого майна, а саме:

-Реєстраційний запис "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855146 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-Реєстраційний запис "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855158 щодо земельної ділянки площею 0,3991га, кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, до Державного реєстру іпотек на підставі вищевказаного договору іпотеки від 04.07.2009р. було внесено записи про обтяження нерухомого майна, а саме:

-Реєстраційний запис "іпотека" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855161 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-Реєстраційний запис "іпотека" від 04.07.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8855162 щодо земельної ділянки площею 0,3991га, кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Із наданих довідок представником ТзОВ Львіввікнобуд від 26.03.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 з 01.09.2010 року по 01.02.2012 року працював в ТзОВ Львіввікнобуд на посаді старшого менеджера, а з 15.04.2013 року по 01.07.2013 року на посаді менеджера , ОСОБА_5 працював в ТзОВ Львіввікнобуд на посаді заступника директора з 01.06.2006 року по 04.10.2009 року та на посаді директора з 05.10.2009 року по 25.02.2013 року.

А тому, твердження позивача про те, що він у травні 2018 року дізнався про відкриття державним виконавцем Жовківського РВ ДВС виконавчого провадження №56477306 та накладення арешту на його майно, не знайшло свого підтвердження, оскільки останній працював на даному підприємстві.

Договір іпотеки підписаний сторонами, містить детальний опис його предмету та укладений з метою забезпечення грошового зобов`язання. Підписання даного іпотечного договору є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору.

Як вбачається із вищезазначеного договору іпотеки, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи обох сторін у договорі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України ).

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що оспорюваний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; форма підписаного договору та викладені в ньому умови, були запропоновані саме з боку ТзОВ Міропласт , на які погодилась ТОВ Львіввікнобуд .

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від06.11.2009р.№ 9 вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Виходячи з роз`яснень п.10 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від06.11.2009р.№ 9 вказівка в ч. 3 ст. 215ЦК України на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, але і за позовом іншої заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

Тобто, позов особи, яка не була учасником правочину, про застосування наслідків такого правочину з підстав його нікчемності, або про визнання недійсним оспорюваного правочину може бути задоволений лише у тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи не учасника правочину, і воно може бути відновлено шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

На підставі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як випливає з матеріалів нотаріальних справ, наданих до суду, та не заперечується позивачем, що відображено в його позовній заяві, на момент укладення спірних правочинів в реєстрах були наявні відомості про припинення іпотеки на земельну ділянку та нежитлову будівлю корівник .

Відповідно ч. 4 ст. 334 ЦК України , права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частина 1 ст. 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання Позивача на постанову Верховного Суду України від 26.04.2018 року у справі № 476/667/16-ц, суд оцінює критично, оскільки обставини вказаної справи відмінні від обставин справи, що розглядається судом. Зокрема у зазначеній справі іпотечне майно було реалізовано на прилюдних торгах, реалізовано арештоване майно , а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека вищевказаного нерухомого майна припинилася. В справі ж яка розглядається судом, на момент укладення спірних правочинів, майно не було обтяжене іпотекою на користь позивача, що не заперечується останнім та відображено в його позовній заяві .

Відповідно до положень ст.330 ЦК України , відчужене особою, яка не мала на це права, набуває право власності добросовісний набувач, якщо, відповідно до ст. 388 ЦК України , майно не може бути витребувано у нього. Зокрема, набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не має права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

За змістом ч.5 ст.12 ЦК України , добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в т. ч. про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для витребування у нього майна.

Судом встановлено, що станом на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу, майно під обтяженням чи забороною не перебувало. Доказів того, що було відомо на час укладення спірного договору купівлі-продажу про обтяження нерухомого майна а саме нежитлової будівлі корівника та земельної ділянки іпотекою на користь позивача, або перебування їх під забороною відчуження позивачем суду не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді, які б стали підставою для визнання правочину (договору іпотеки) недійсним.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єкти таких прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, оскільки, починаючи з 26.04.2017 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації про обтяження містилися записи про припинення іпотеки на нерухоме нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та враховуючи порядок внесення відомостей до цього Реєстру та до Державного реєстру речових прав про припинення обтяження (заборони на відчуження) і іпотеки, такі відомості правомірно могли бути використані під час укладення спірних договорів купівлі продажу.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Відповідно до п.1 ч.2 ст.27 Закону державна реєстрація проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Враховуючи те, що договір іпотеки від 04.07.2009 року , який укладено між ТзОВ "Міропласт" (ЄДРПОУ-34230288) та відповідачем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Наталією Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за №9474 не визнано не дійсним , а тому не має визначених законодавством підстав для скасування реєстраційного запису "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009 року реєстраційний номер обтяження : 8855146 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстраційного запису "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009 року реєстраційний номер обтяження : 8855158 щодо земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстраційного запису "іпотека" від 04.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження : 8855161 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м. , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстраційного запису "іпотека" від 04.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження : 8855162 щодо земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно п.2 ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача . А відтак у задоволенні позовної вимоги про відшкодування позивачу судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4,6,7,12,76,77,81,141,258-259,263,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним договір іпотеки від 04.07.2009 року , який укладено між ТзОВ "Міропласт" (ЄДРПОУ-34230288) та відповідачем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Наталією Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за №9474 - відмовити.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про скасування реєстраційного запису "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009 року реєстраційний номер обтяження : 8855146 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - відмовити.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про скасування реєстраційного запису "заборона на нерухоме майно" від 04.07.2009 року реєстраційний номер обтяження : 8855158 щодо земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - відмовити.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про скасування реєстраційного запису "іпотека" від 04.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження : 8855161 щодо нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м. , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - відмовити.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про скасування реєстраційного запису "іпотека" від 04.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження : 8855162 щодо земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - відмовити.

У задоволенні вимоги позивача ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт" судових витрат в розмірі 3 524 грн. 00 коп. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.07.2019 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.