Рішення

від 28.08.2019 по справі 619/18/19

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/18/19

провадження №2/619/413/19

Рішення

іменем України

28 серпня 2019 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №619/18/19

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Дергачівської РДА Харківської області Собковський Костянтин Олександрович, Вільшанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, Дергачівська районна рада Харківської області, Комунальний заклад охорони здоров`я РТМО Дергачівська центральна районна лікарня , Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради ,

вимоги позивача: про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договорів, скасування державної реєстрації, вселення,

представник позивача: ОСОБА_22 .

представники відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_21

Стислий виклад позиції позивача за заперечень відповідачів.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області Собковського Костянтина Олександровича (з відкриттям розділу) від 27.11.2017 р. (індексний №38357885) про проведення державної реєстрації права спільної часткової власності на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір дарування частки житлового будинку від 11.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачовою І.В. за реєстр. № 2463 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2017, індексний номер 38654544; визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки житлового будинку від19.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачовою І.В. за реєстр. № 2545 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.12.2017, індексний номер 38834137; визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки житлового будинку від24.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачовою І.В. за реєстр. № 329 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2018, індексний номер 39852875; вселити ОСОБА_1 у зазначений будинок. В обґрунтування позову зазначено, що вона дізналася, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Вільшанської селищної ради Харківської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням (справа № 619/4600/18).З цієї позовної заяви вона дізналась, що житлове приміщення за названою вище адресою, в якому вона зареєстрована та має право на приватизацію було передано відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом проведення первинної державної реєстрації права власності (з відкриттям розділу), здійсненому державним реєстратором прав на нерухоме майно Дергачівської РДА Харківської області Собковським Костянтином Олександровичем , а потім за трьома окремими Договорами (дарування та купівлі - продажу) ОСОБА_3 та ОСОБА_3 відчужено всі 100% часток у будинку у власність ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (договори від 11.12.2017, 19.12.2017 та 24.02.2018, які посвідчені та державна реєстрація переходу права власності у Реєстрі речових прав та їх обтяжень згідно яких здійснена приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачовою І.В.). Позивачка не може потрапити до вищевказаного будинку, бо відповідачі звели навкруги будинку високий паркан та перешкоджають зареєстрованим там особам потрапити до будинку , чим, безперечно, порушують житлові права позивачки. Вважає, що наступні правочини та рішення про державну реєстрацію прав у відношенні даного житлового будинку є незаконними та такими, що підлягають скасуванню та визнанню недійсними . Житловий будинок є багатоквартирним житловим будинком, розташованим на земельній ділянці комунальної форми власності.Даний будинок був побудований ще у 1905 році для проживання лікарів, медичних працівників та співробітників Вільшанської сільської (а потім - селищної) лікарні.Позивачка тривалий час працювала у Вільшанській лікарні ім. П.М. Агеєнка, що знаходиться у комунальній власності Дергачівської районної ради (11.02.2011 ця юридична особа припинена, її правонаступником є Комунальний заклад охорони здоров`я Районне територіальне медичне об`єднання "Дергачівська центральна районна лікарня").У зв`язку із відсутністю у користуванні житлового приміщення позивач у 2008 році звернулась до профспілкового комітету та до керівництва лікарні із проханням надати їй у користування квартиру або кімнату, де б вона могла мешкати. Рішенням засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008 (протокол № 6 ) постановлено було закріпити за нею житлову площу 45,1кв.м в будинку по АДРЕСА_2 , що належить Вільшанській міській лікарні. Після цього вона заселилась до будинку та 30.04.2009 офіційно зареєструвала там своє місце проживання. На той час будинок мав декілька виходів та декілька фактично ізольованих квартир та їй була виділена у користування квартира в„– 1 у цьому будинку .За її замовленням 03.03.2009 КП Дергачівське міжрайонне БТІ (код 34793719) був виготовлений Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 (інвентарна справа № 1321). Однак, з незрозумілих причин при проведенні державної реєстрації права власності (з відкриттям розділу), здійсненому 27.11.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Дергачівської РДА Харківської області Собковським К.О. заявники надали державному реєстратору довідку виx. № 459 від 08.11.2017 вищевказаного КП "БТІДРР" про те, що право власності на вищевказаний будинок ніби-то не зареєстровано . На даний час нові власники замовили новий технічний паспорт на будинок, згідно якого поділ на квартири у будинку вже відсутній.09.07.2010 вона звернулась до головного лікаря Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка Сметанюк М.М. із заявою-проханням про надання дозволу на приватизацію однокімнатної квартири за даною адресою та на цій заяві головний лікар проставив візу не заперечую , розписався та проставив печатку лікарні. Також 06.07.2010 нею отримано у Вільшанській селищній раді Довідку про склад сім`ї наймача та займані ними площі виx. № 747 від 06.07.2010, де було зазначено, що вона має право на приватизацію квартири в„–1 за даною адресою згідно вимог Закону України Про приватизацію державного житлового фонду . Також, вона була включена до Списку громадян, які мають право на отримання приватизаційних паперів .Згідно Розпорядження Вільшанської селищної ради АДРЕСА_2 була перейменована на АДРЕСА_2 .На даний час вона продовжує бути зареєстрованою за вищевказаною адресою, але користуватись та володіти житловим приміщенням не може у зв`язку із систематичним перешкоджанням з боку відповідачів та здійсненням останніми незаконних дій щодо оформлення права власності на свої імена. При реєстрації прав на нерухоме майно не враховано, щобудинок перебуває у комунальній власності, не є індивідуальним будинком, а є багатоквартирним будинком, що підтверджується поділом його на квартири, окремими входами-виходами та тривалим мешканням у ньому кількох родин;не врегульоване питання користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок.Державний реєстратор не переконався у відсутності прав інших осіб на володіння і користування приміщенням цього будинку.

Відповідно до ст.178 ЦПК України відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали відзив на позов, у яких зазначили, що не визнають позовні вимоги та просять відмовити у їх задоволенні, оскільки вони є незаконними, надуманими, безпідставними, як такі що не ґрунтуються на нормах прав, оскільки профспілкові організації представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації разом з роботодавцем відповідно до колективного договору визначає розмір коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконструкцію, утримання житла, здійснює облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розподіляє у встановленому законодавством порядку жилу площу в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи, організації, а також ту жилу площу, яка надається роботодавцеві у розпорядження в інших будинках, контролює житлово-побутове обслуговування працівників.Наданий позивачкою витяг з протоколу №6 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008 не має ні дати реєстрації, ні реєстраційного індексу (номеру).Крім того, Головою профспілкового комітету Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнко було повідомлено, що протоколу №6 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008 щодо розгляду заяви медичної сестри хірургічного відділення ОСОБА_1 , відповідно до документації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка та профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка, яка зберігається в архіві, не знайдено. У книзі реєстрації прийнятих рішень та протоколів засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка запис реєстрації вищевказаного протоколу №6 від 15.11.2008, за відповідним номером та датою, відсутній . Тобто протоколу №6 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008, витяг з якого було надано позивачкою, не існує. Рішення щодо закріплення житлової площі 45,1кв.м в будинку по АДРЕСА_2 , шо належало Вільшанській міській лікарні за медичною сестрою ОСОБА_16 , профспілковим комітетом профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка - не приймалося. Реєстрація помешкання позивачки за вищевказаною адресою незаконна. Позивач не довів незаконності реєстрації права приватної власності на нього у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .Позивачка зареєстрована за вищевказаною адресою, але фактично не проживає з 30.04.2009 по теперішній час.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.01.2019 позовну заяву залишено без руху.

Згідно ухвали від 21.02.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали від 18.04.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено для розгляду по суті.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи без їх участі (т.1 а.с. 71, 114, 120, 139).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 27 листопада 2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_17 прийнято рішення №38357885 про державну реєстрацію на праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (т.2 а.с.27).

27.11.2017 надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно даним якого підставою виникнення права власності на зазначений вище об`єкт нерухомого майна є технічний паспорт, виданий 06.11.2017 ФОП ОСОБА_18 та довідка №02-17/884 видана 22.11.2017 Вільшанською селищною радою (т.2 а.с.28-29).

11 грудня 2017 року ОСОБА_3 подарував належну йому Ѕ частину спірного житлового будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по ј частині кожній, про що свідчить договір, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського РНО Харківської області Пугачовою І.В. за р.№2463 (т.1 а.с.26, 28).

19.12.2017 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу продала належну їй 1/4 частину даного житлового будинку ОСОБА_6 т.1 а.с.29-31).

24.02.2018 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу продала належну їй 1/4 частину даного житлового будинку ОСОБА_6 (т.1 а.с.32-34).

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на витяг з протоколу №6 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008, згідно даним якого за медичною сестрою ОСОБА_1 закріплено житлову площу 45,1кв.м в будинку АДРЕСА_2 належить Вільшанській міській лікарні (т.1 а.с.16).

Згідно розпорядження №02-03/04 від 05.01.2016 Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, АДРЕСА_2 в смт Вільшани перейменована на АДРЕСА_2 (т.1 а.с.23-24).

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, в тому числі ці дані встановлюються письмовими доказами.

Згідно вимог ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, головою профспілкового комітету Вільшанської лікарні Дзюман Т.Й. надано довідку 22.05.2019, згідно даним якої Протокол №6 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008 щодо розгляду заяви медичної сестри хірургічного відділення ОСОБА_1 , відповідно до документації Вільшанської лікарні та профкому, яка зберігається в архіві, не знайдено. В книзі реєстрації прийнятих рішень та протоколів засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка, запис реєстрації вищевказаного протоколу №6 від 15.11.2008, за відповідним номером та датою, відсутній (т.2 а.с.98).

Крім того, зі змісту витягу з протоколу №6 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка від 15.11.2008, наданого позивачем вбачається, що будинок АДРЕСА_2 у комунальній власності Вільшанської лікарні , тоді як відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції станом на 15.11.2008), право комунальної власності - право територіальної громади володіти , доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Таким чином, зазначений у протоколі будинок не міг знаходитися у комунальній власності Вільшанської лікарні.

Як вбачається з довідки КЗОЗ РТМО Дергачівська ЦЛР від 08.05.2019 вих.№451/01, житловий будинок АДРЕСА_2 на балансі КЗОЗ РТМО Дергачівська ЦЛР не знаходиться (т.2 а.с.97).

Згідно довідки КП Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради від 08.11.2017 за №459 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012, в бюро не зареєстровано ( т.1 а.с.19).

Крім того, зі змісту протоколу №6 вбачається, що ОСОБА_20 запропонувала клопотати перед адміністрацією Вільшанської лікарні щодо позитивного вирішення питання по заяві ОСОБА_1 , тоді як профком постановив: закріпити житлову площу 45,1кв.м в будинку по АДРЕСА_2 , що належить Вільшанській міській лікарні за медичною сестрою ОСОБА_1 , тобто було вирішено питання, яке виходить за межі компетенції засідання профкому. До того ж, зазначено про належність будинку Вільшанській міській лікарні, якої у смт Вільшани ніколи не існувало.

Враховуючи вищевикладене та протиріччя, які встановлені у змісті протоколу №6, та той факт, що спірний будинок ніколи раніше не належав будь-кому на праві власності та не перебував на балансі, судом не може бути взято до уваги, як достовірний доказ, указаний витяг з протоколу №6 від 15.11.2008 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2?4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Зважаючи на викладене, суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, а також визнання договорів недійсними з огляду на те, що ОСОБА_1 не має правових підстав для подачі заяви про скасування державної реєстрації прав, оскільки не є власником, іншим законним правонабувачем, стороною правочину, у якої виникло речове право на об`єкт нерухомого майна щодо якого подано заяву про скасування і що оформленням права власності на даний житловий будинок було порушено її права, у зв`язку з чим, відсутні підстави для захисту прав позивача шляхом скасування запису про реєстрацію права власності на цей житловий будинок за відповідачами.

Також судом не приймаються до уваги як докази:

-заява ОСОБА_1 від 09.07.2010 до головного лікаря Вільшанської лікарні ім. П.М. Агеєнка про приватизацію квартири в„–1 за указаною вище адресою, на якій головним лікарем вчинено напис: Не заперечую (т.1 а.с.20), так як державну політику в сфері приватизації здійснюють державні органи приватизації, відповідно до Закону України Про приватизацію державного майна (який був чинним на момент виникнення правовідносин), а згідно ч.7 ст.7 даного Закону продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними, отже, головний лікар не являвся органом приватизації в розумінні указаного вище Закону;

- довідка про склад сім`ї, виданої 06.07.2010 за вих. №747 Вільшанською селищною радою, у квартирі АДРЕСА_5 мешкає і має право на житло на момент введення в дію Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ОСОБА_1 . Ізольована квартира складається з однієї кімнати житловою площею 16,9кв.м, кухні площею 16,9кв.м, веранди площею 6,3кв.м, загальною площею 45,1кв.м (т.1 а.с.21) та список громадян смт Вільшани, де ОСОБА_1 мала право на отримання приватизаційних паперів на спірну квартиру (т.1 а.с.22), оскільки спірний житловий будинок, згідно досліджених матеріалів, не мав ізольованих квартир, крім того, позивач не реалізувала своє право на приватизацію, у разі, якщо вона мала таке право, на протязі дев`яти років без поважних на те причин.

Щодо позовних вимог про вселення суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 дійсно зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою Вільшанської селищної ради від 17.08.2018 (т.1 а.с.25), однак не проживає у зазначеному будинку, що було підтверджено і представником позивача.

Цивільне та житлове законодавство України виділяє наступні правові категорії осіб (крім власника), які можуть мешкати у житлі належному фізичній особі на праві власності:

1) члени сім`ї власника жилого будинку/квартири (статті 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК України);

2) наймач та члени його сім`ї (стаття158 ЖК УРСР, стаття 810, 816 ЦК України);

3) тимчасові мешканці (стаття 98, 161 ЖК УРСР, стаття 818 ЦК України).

Оскільки спірний житловий будинок в даний час належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і позивач не відноситься до жодної з перелічених вище категорій осіб, позов про вселення задоволенню не підлягає.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_9 про відмову у позові з підстав пред`явлення вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не до державного реєстратора Собковського К.О., суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності . Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у позові відмовляється, судовий збір з відповідачів не стягується.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачі:

-ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

-ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

-ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

-ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

-ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Дергачівської РДА Харківської області Собковський Костянтин Олександрович, м. Дергачі майдан Перемоги, 5-А;

-Вільшанська селищна рада Дергачівського району Харківської області,

місцезнаходження: смт Вільшани Дергачівського району Харківської області вул. Центральна, 4 / вул. Ветеринарна , 1, код ЄДРПОУ 04398844;

-Дергачівська районна рада Харківської області, місцезнаходження: м. Дергачі

Дергачівського району Харківської області майдан Перемоги, 5-А, код ЄДРПОУ 00433354;

-Комунальний заклад охорони здоров`я РТМО Дергачівська центральна

районна лікарня , м. Дергачі Дергачівського району Харківської області вул. 1 Травня, 4, код ЄДРПОУ 02003095;

-Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Дергачівської

районної ради , смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області вул. Сумський шлях4, код ЄДРПОУ 34793719.

Повне рішення суду складено 02.09.2019.

Суддя І. М. Нечипоренко