Постанова

від 21.08.2019 по справі 686/9717/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 686/9717/14

провадження № 61-36488св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року Корніюк А. П. ,

учасники справи:

заявник - приватна фірма АіЄ ,

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі: ОСОБА_5 , товариство з обмеженою відповідальністю Оріон Трейд Систем , товариство з обмеженою відповідальністю Бридж плюс , товариство з обмеженою відповідальністю Кепітал Арт , товариство з обмеженою відповідальністю Світ Капіталу ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - приватна фірма АіЄ ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Трейд Систем (далі - ТОВ Оріон Трейд Систем ), товариства з обмеженою відповідальністю Бридж плюс (далі - ТОВ Бридж плюс ), товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал Арт (далі - ТОВ Кепітал Арт ), товариства з обмеженою відповідальністю Світ Капіталу (далі - ТОВ Світ Капіталу ), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., приватна фірма АіЄ , про визнання дій щодо відчуження нерухомого майна незаконними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

У липні 2014 року третя особа приватна фірма АіЄ звернулася до суду із самостійними вимогами до ОСОБА_5 , ТОВ Оріон Трейд Систем , ТОВ Бридж плюс , ТОВ Кепітал Арт , ТОВ Світ Капіталу , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., про визнання дій щодо відчуження нерухомого майна незаконними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 січня 2016 року, у задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватної фірми АіЄ відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26 січня 2016 року залишено без змін.

Обґрунтування заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами

У липні 2016 року приватна фірма АіЄ звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленою ту обставину, що власник приватної фірми АіЄ ОСОБА_6 рішенням № 3 від 07 листопада 2007 року надав повноваження ОСОБА_5 , як директору фірми на відчуження майна підприємства. Діючи від імені фірми ОСОБА_5 надала ОСОБА_9 довіреність на відчуження майна фірми. У Головному управлінні національної поліції в Хмельницькій області розслідується кримінальне провадження від 04 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України. В межах цього провадження потерпілим ОСОБА_1 , комерційним директором приватної фірми АіЄ 21 червня 2016 року була подана заява слідчому, в якій він просив надати матеріали кримінального провадження для ознайомлення та надати копії документів. 21 червня 2016 року ОСОБА_1 були надані копії наступних документів: копія наказу № 8 від 01 жовтня 2005 року підписана директором ПФ АіЄ ОСОБА_6 про запровадження на приватній фірмі АіЄ посади виконавчого директора та переведення ОСОБА_5 з посади директора на посаду виконавчого директора, копію трудової книжки ОСОБА_5 , копію протоколу допиту свідка, державного реєстратора ОСОБА_7 з приводу обставин внесення ОСОБА_5 відомостей про директора приватної фірми АіЄ до реєстру. В даних документах вказується, що директором фірми був ОСОБА_6 Днем встановлення (відкриття) обставин, що мають істотне значення для справи є 21 червня 2016 року, а надані документи є доказами існування нововиявленої обставини, в саме під час розгляду справи судам не було відомо, що директором приватної фірми АіЄ з 2005 року до часу своєї смерті був ОСОБА_6 , відповідно він ніяких дозволів ОСОБА_5 на відчуження майна фірми не надавав, а тому остання не могла схвалити оспорювані правочини, шляхом використання коштів фірми. Крім того, ОСОБА_5 було відомо, що вона не являється директором фірми, що підтверджується картками із зразками підпису та відбитку печатки приватної фірми АіЄ від 04 жовтня 2005 року та наказом № 8 від 01 жовтня 2005 року, які вона подала до нотаріуса, в якій зазначено, що ОСОБА_5 займала посаду виконавчого директора.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви приватної фірми АіЄ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2015 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судом не встановлено наявність нововиявлених обставин, які можуть бути підставою для перегляду судового рішення. Обгрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зводиться до переоцінки наявних у справі доказів, які були предметом дослідження при ухваленні рішення у справі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року відмовлено приватній фірмі АіЄ у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду про відмову взадоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не може бути предметом оскарження в апеляційному порядку.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає апеляційному оскарженню. Відповідно до положень статей 258, 429 ЦПК України судовий розгляд заяви про перегляд судового рішення закінчується постановленням рішення у формі ухвали, яка оскаржується до суду апеляційної інстанції в загальному порядку.

(2) Позиція ОСОБА_5

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 зазначила про те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не порушує будь яких прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 Просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року без змін.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частина друга статті 425 ЦПК України).

Стаття 429 ЦПК України унормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За змістом частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою , пунктами 1 , 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

У частині першій статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (зокрема, у пункті 23 цієї частини йдеться про можливість оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами).

Пункти 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлюють перелік ухвал суду першої інстанції (після їх перегляду в апеляційному порядку) та ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню (зокрема, ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами).

Однак як у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, так і в переліку ухвал апеляційного суду, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, відсутні будь-які з ухвал, які приймаються судом за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до частини четвертої статті 429 ЦПК України як ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами, так і ухвала про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду.

Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України, частини сьомої статті 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналізуючи наведені норми законодавства у їх сукупності, слід дійти висновку про те, що цивільне процесуальне законодавство містить положення, які окремо регламентують та прямо передбачають право на оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлюючи, що таке судове рішення (рішення, ухвала, постанова) може бути переглянуте на загальних підставах.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ) право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі Голдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ). Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує законну мету і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства), § 57; Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства), § 65; Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії) [ВП], § 99).

ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA ( Зубац проти Хорватії ) від 05 квітня 2018 року).

Таким чином, не можна розцінювати відсутність вказівки у статтях 353, 389 ЦПК України як щодо апеляційного так і касаційного оскарження ухвал, які постановлюються за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами,як обмеження права на відповідне оскарження таких ухвал всупереч положенням Конституції України, основним засадам (принципам) цивільного та господарського судочинстваза наявності відповідного законодавчого регулювання, викладеного у спеціальній процесуальній нормі.

За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; про таке неправильне застосування чи порушення зазначається в касаційній скарзі особою, що її подає, і порушення цих вимог щодо змісту касаційної скарги спричиняє відповідні процесуальні наслідки.

За змістом статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Держава має забезпечити особі додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, оскільки право на касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами врегульовано статтею 429 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності в встановлених процесуальним законодавством підстав, у тому числі на предмет процесуальних порушень, які спричиняють безумовне скасування судового рішення.

З огляду на наведені норми національного законодавства, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та, відповідно до вимог частини сьомої статті 429 ЦПК України, може бути переглянута на загальних підставах у суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 рокуу справі № 760/20599/15-ц (провадження № 14-207цс19 ).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року з тих підстав, що оскарження у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не передбачено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

На підставі наведеної норми ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик