Постанова

від 28.08.2019 по справі 357/9422/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 357/9422/16-ц

провадження № 61-2223св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Західінкомбанк правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Західінкомбанк - Костенка Ігоря Івановича, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року у складі судді Кошель Б. І. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон України № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство Західінкомбанк (далі - ПАТ Західінкомбанк , банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю ММ ЛТД (далі - ТОВ ММ ЛТД ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк Західінкомбанк (далі - ТОВ КБ Західінкомбанк ), правонаступником якого є ПАТ Західінкомбанк , та ОСОБА_1 (далі також - позичальник) уклали кредитний договір за № 1403/08-14, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 26 000,00 євро на строк до 14 березня 2011 року. Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечувалося договором застави від 14 березня 2008 року та договором поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n1, укладеними між ТОВ ММ ЛТД та ТОВ КБ Західінкомбанк ; договором поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n2, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ КБ Західінкомбанк ; договором поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n3, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ КБ Західінкомбанк ; договором поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n4, укладеним між ОСОБА_4 та ТОВ КБ Західінкомбанк ; договором поруки від 01 травня 2011 року за № 1403/08-14n5, укладеним між ОСОБА_5 та ТОВ КБ Західінкомбанк .

Останній платіж в погашення кредиту здійснений 07 лютого 2014 року через касу банку у сумі 313,80 євро. Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору за кредитним договором утворилася заборгованість за тілом кредиту у сумі 14 301,92 євро, за процентами за користування кредитом за період з квітня 2014 року до червня 2014 року у сумі 495,63 євро, штраф за прострочення тіла кредиту у сумі 4 290,58 євро, штраф за прострочення процентів за кредитом у сумі 148,69 євро.

Посилаючись на зазначене, ПАТ Західінкомбанк просило стягнути з ОСОБА_1 і солідарно з ТОВ ММ ЛТД та ОСОБА_1 , з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2008 року № 1403/08-14 у розмірі 19 236,82 євро.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року закрито провадження у частині позовних вимог до ТОВ ММ ЛТД .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача до ОСОБА_1 заявлені у серпні 2016 року з пропуском строку позовної давності, оскільки строк кредитування сплинув 14 березня 2011 року та ПАТ Західінкомбанк не підтвердило тієї обставини, що саме ОСОБА_1 здійснив платіж від 07 лютого 2014 року, що могло б свідчити про переривання позовної давності. Також суд дійшов висновку, що банк заявив вимоги до поручителів поза межами строку дії поруки.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставина переривання позовної давності 07 лютого 2014 року не підтверджена доказами, банк пред`явив вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання основного зобов`язання.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року та задовольнити позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року касаційну скаргу залишено без руху.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.

У січні 2018 року матеріали касаційного провадження передано до Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року залучено до участі в справі процесуального правонаступника позивача ПАТ Західінкомбанк - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал , справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегію в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили виписку з рахунків обліку заборгованості, з якої слідує, що ОСОБА_1 здійснив часткове погашення заборгованості за кредитним договором 07 лютого 2014 року, що свідчить про визнання ним боргу. Банк пред`явив позов у серпні 2016 року у межах трирічного строку після переривання строку позовної давності 07 лютого 2014 року.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

У відзиві, надісланому 12 лютого 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_6 М. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що строк позовної давності не переривався, з наданої банки виписка за рахунком неможливо ідентифікувати особу, яка вносила кошти.

У відзиві, надісланому 12 лютого 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що порука за укладеним з нею договором поруки є припиненою.

У відзиві, надісланому 21 лютого 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що порука є припиненою з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦПК України.

У відзиві, надісланому 28 лютого 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що позивач не довів обставини, на які посилався у позові.

У відзиві, надісланому 28 лютого 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, свій відзив мотивувала недоведеністю позову. Крім того, зазначала, що вона не підписувала договір поруки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 14 березня 2008 року ТОВ КБ Західінкомбанк , правонаступником якого є ПАТ Західінкомбанк , та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1403/08-14-п1, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 26 000,00 євро.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлено до 14 березня 2011 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-яких з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

У пунктах 3.2.2, 3.2.3, 6.2 кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язаний повністю погасити кредит не пізніше 14 березня 2011 року, щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 15,00 % річних. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за тілом кредиту.

14 березня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ТОВ КБ Західінкомбанк , ОСОБА_1 та ТОВ ММ ЛТД уклали договір поруки за № 1403/08-14n1, відповідно до пункту 1.1, 2.2 якого поручитель зобов`язується відповідати за виконання ОСОБА_7 в повному обсязі зобов`язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 14 березня 2008 року № 1403/08-14-п1 і додаткових до нього договорів, укладених між кредитором та позичальником, погасити кредитну заборгованість, нараховані за користування кредитними коштами проценти, збитки, штрафи, пені, а також інші боргові зобов`язання, що випливають з кредитного договору.

Також на аналогічних умовах забезпечення виконання позичальником узятих за кредитним договором зобов`язань ТОВ КБ Західінкомбанк , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n2; ТОВ КБ Західінкомбанк , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - договір поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n3; ТОВ КБ Західінкомбанк , ОСОБА_1 з ОСОБА_4 - договір поруки від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14n4.

01 травня 2011 року ПАТ Західінкомбанк та ОСОБА_5 уклали договір поруки за № 1403/08-14n5, згідно з яким ОСОБА_5 зобов`язувався погасити кредитну заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14-п1 у розмірі до 20 487,00 євро, нараховані за користування кредитними коштами проценти, збитки, штрафи, пені, а також інші боргові зобов`язання, що випливають з кредитного договору

За розрахунком ПАТ Західінкомбанк станом на 07 липня 2016 року за кредитним договором обліковується заборгованість за тілом кредиту у сумі 14 301,92 євро, за процентами за кредитом - 495,63 євро, крім того, банк нарахував штраф на суму простроченого тіла кредиту - 4 290,58 євро, штраф на суму прострочених процентів за кредитом - 148,69 євро.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Спір, який виник у цій справі, стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування коштами, нарахованими після спливу передбаченого договором строку кредитування, та штрафів за прострочення сплати тіла кредиту та процентів.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що сторони окремо не визначили строк дії кредитного договору від 14 березня 2008 року за № 1403/08-14, натомість, погодили строк кредитування - до 14 березня 2011 року, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

Відтак, у межах строку кредитування позичальник мав, зокрема, повертати позивачу кредит і щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом.

ОСОБА_1 заявив у суді першої інстанції про застосування строків позовної давності до вимог ПАТ Західінкомбанк .

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Установивши, що ОСОБА_1 після закінчення строку кредитування (14 березня 2011 року) не повернув тіло кредиту у сумі 14 301,92 євро, а ПАТ Західінкомбанк звернулося до суду з цим позовом лише у серпні 2016 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вимоги заявленого позову є обґрунтованими, проте не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності.

Доводи касаційної скарги щодо переривання строків позовної давності були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій, які виходили з того, що ПАТ Західінкомбанк не підтвердив здійснення 07 лютого 2014 року цього платежу саме ОСОБА_1 та визнання ним свого боргу; фактично спірний платіж сплачувався на виконання договору поруки від 01 травня 2011 року за № 1403/08-14n5, який укладався ПАТ Західінкомбанк та ОСОБА_5 вже після закінчення строку кредитування.

Зазначені висновки судів ґрунтуються на досліджені здобутих у справі доказів, тому доводи уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк щодо недослідження судами наявної у справі виписки з рахунків обліку заборгованості зводиться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, який відповідно до статті 400 ЦПК України не має права досліджувати докази та переоцінювати встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.

Щодо вимог до поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша та друга статті 554 ЦК України).

Тобто, порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому має юридичне значення доти, поки не припинене основне зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умовами договорів поруки, які укладалися 14 березня 2008 року, передбачено припинення дії цих договорів з моменту повного виконання позичальником чи поручителем усіх боргових зобов`язань за кредитним договором від 14 березня 2008 року № 1403/08-14 позичальника перед кредитором.

Таке визначення сторонами договорів строку поруки не відповідає нормам статей 251, 252 ЦК України щодо визначення строку календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку до поручителів, суди правильно вважали, що ПАТ Західінкомбанк відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України не реалізувало право задовольнити свої вимоги щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів та штрафів шляхом пред`явлення таких вимоги до поручителів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - до 14 вересня 2011 року, а до ОСОБА_8 - до 01 листопада 2011 року.

Тому на серпень 2016 року ПАТ Західінкомбанк не мало правовимагати виконання зобов`язань позивальника від поручителів у зв`язку з припиненням поруки цих осіб.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року - без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, то у справі немає підстав для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Західінкомбанк - Костенка Ігоря Івановича, залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. М. Сімоненко Судді:А. А. Калараш А. О. Лесько С. Ю. Мартєв Є. В. Петров