Постанова

від 03.09.2019 по справі 760/8730/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/8730/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11303/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Гаращенко Д.Р., Ратнікової В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Оксюти Т.Г., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні спільним майном, -

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право користування (проживання, володіння) квартирою АДРЕСА_1 загальною площею 135,8 кв.м., яка є спільною сумісною власністю сторін по справі; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у користуванні (проживати, володіти) квартирою та передати йому ключі від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1 загальною площею 135,8 кв.м., яка є спільною сумісною власністю сторін по справі.

В обґрунтування вимог зазначав, що 07 жовтня 1995 року було укладено шлюб з відповідачем, від якого мають спільного сина - ОСОБА_3 . За час перебування у шлюбі, а саме 21 липня 2017 року придбав квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 135,8 кв.м. та машино-місце (гараж № НОМЕР_1 ) за тією ж адресою. Договори купівлі-продажу були оформлені на ім`я відповідача. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 10 травня 2018 року шлюб з відповідачем було розірвано. У зв`язку з тим, що в січні 2018 року відповідач змінила замки від вхідних дверей у вказану квартиру та почала чинити перешкоди у користуванні нею, позивач звернувся до суду з вказаним позовом (а.с. 1-39).

02 травня 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому не заперечувала, що вищевказана квартира була придбана подружжям у період шлюбу і право користування ОСОБА_1 вищевказаною квартирою відповідачка не заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову. Крім того, зазначала, що 14 лютого 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, у тому числі і спірної квартири та 21 березня 2018 року ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва було відкрито провадження у вказаній справі (а.с. 89-94).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні спільним майном до набрання законної сили рішення у справі №760/4353/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ (а.с. 132).

Не погодившись з рішенням районного суду, 15 липня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горбовий В.А. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою (а.с. 146-164).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що предметом позову у справі №760/4353/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ в рівних частках є дві квартири, машино-місце та легковий автомобіль. Водночас предметом позову у справі №760/8730/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні спільним майном є лише житлові права на проживання (вселення, володіння, користування) у квартирі АДРЕСА_1 . Вказував, що у справі про поділ майна подружжя сторонами не оспорюється факт придбання майна під час шлюбу за спільні кошти подружжя, а також факт належності майна кожному із подружжя в рівних частинах, а тому розгляд справи про поділ майна не перешкоджає вирішенню справи про усунення перешкод у користуванні житлом. Тому, ухвала суду про зупинення провадження у справі, порушує права апелянта на користування квартирою.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають. Крім того, просила закрити апеляційне провадження, посилаючись на те, що скарга була подана адвокатом Горбовим В.А. без належно підтверджених повноважень на подачу скарги, оскільки до скарги додана завірена адвокатом фотокопія (не оригінал) ордеру, а в ордері не зазначена назва судового органу у якому надається правова допомога (а.с. 176-184).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 251 ЦПК України визначено підстави, за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зокрема пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2018 року відкрито провадження у справі №760/4353/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (а.с. 68).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року об`єднано в одне провадження цивільну справу №760/4353/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та цивільну справу №760/6457/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ та присвоєно справі №760/4353/18 (а.с. 73-74).

Предметом першого позову у справі №760/4353/18 є поділ майна, набутого за час шлюбу, визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_1 права власності на машино-місце НОМЕР_3 за АДРЕСА_3 та автомобіля марки LEXUS ES350, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; предметом другого позову є визнання спільною сумісною власністю майна подружжя, набутого за час шлюбу, зокрема квартири АДРЕСА_1 та машино-місця АДРЕСА_1 та іншого майна (а.с. 69-72, 75-84).

Так, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні спільним майном до набрання законної сили рішення у справі №760/4353/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

В ухвалі суд першої інстанції посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зазначив, що вирішення судом справи №760/4353/18 може вплинути на правовідносини у даному спорі, а тому провадження необхідно зупинити.

Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду про необхідність зупинення провадження у цій справі з огляду на наступне.

Підставою позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя по справі №760/4353/18 є ст. 60, 69 СК України, тобто поділ майна, що належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. За змістом позовної заяви ОСОБА_2 не заперечувала, що майно, яке набуте за час шлюбу з ОСОБА_1 , є спільною сумісною власністю.

Аналогічні підстави має позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ по справі №760/4353/18.

Таким чином, оскільки сторони по справі №760/4353/18 не заперечують того факту, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, а у даній справі №760/8730/19 позивач порушує питання користування квартирою та усунення перешкод у користуванні спільним майном, підстав для зупинення провадження у справі колегія суддів не вбачає.

У порушення вимог ст. 251 та 260 ЦПК України суд не проаналізував предмети спорів у справах та підстави позовних вимог, і прийшов до передчасного висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору між сторонами про поділ спільного майна подружжя.

Колегія суддів перевірила і відхилила доводи ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 362 ЦПК України з огляду на наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі -

Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

Згідно з Додатком № 1 затвердженим Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, яке в цій частині є чинним на час подання апеляційної скарги, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога .

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18.

Тому, колегія суддів визнала обґрунтованими заперечення і доводи ОСОБА_2 , що додана адвокатом Горбовим В.А. до апеляційної скарги фотокопія ордеру у якому не зазначена назва судового органу у якому надається правова допомога не може вважатись належним доказом підтвердження повноваження представника на подачу скарги.

Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

За змістом положень ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката, як представника, окрім ордеру, можуть підтверджуватися також довіреністю.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Горбовий В.А. при зверненні до суду з апеляційною скаргою крім вищезазначеної фотокопії ордера, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність та копії договору про надання адвокатських послуг надав на підтвердження своїх повноважень копію довіреності від 11 квітня 2019 року (зі строком дії довіреності - один рік), посвідченої приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Є.В., зареєстрованої в реєстрі за №275 (а.с. 163).

Тобто представник ОСОБА_1 - адвокат Горбовий В.А. мав повноваження представляти інтереси довірителя у даній справі, зокрема подати апеляційну скаргу, що підтверджується довіреністю.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави для закриття апеляційного провадження із зазначених відповідачкою підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні спільним майном направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Д.Р. Гаращенко

В.М. Ратнікова